Рішення

від 11.03.2020 по справі 160/11093/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року Справа № 160/11093/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. при секретарі судового засідання - Сергієнка В.Ю., за участю представника позивача - Корнійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства Агрегат-Ресурс до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство Агрегат-Ресурс (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.07.2019р. № 0021661421, видане Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що податкові повідомлення - рішення від від 23.07.2019р. № 0021661421 є необгрунтованим та таким, що базуються на неправильному застосуванні норм чинного законодавства та порушує законні права та інтереси позивача, а тому підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 р., відкрито у справі провадження, призначено підготовче судове засідання за правилами загального позовного провадження на 05.12.2019р. та встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для подання відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову.

На виконання вимог ухвали суду від 12.11.2019р. на адресу суду 05.12.2019р. надійшов відзив відповідача на позовну заяву, в якому відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити та зазначив, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв`язку з чим, податкове повідомлення - рішення є обгрунтованим та законним.

У судовому засіданні 05.12.2019р. у судовому засіданні оголошено перерву у підготовчому провадженні. Наступне судове засідання призначено на 17.12.2019р.

17.12.2019р. представником позивача надано до суду відповідь на відзив, в якому просив позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні 17.12.2019р. оголошено перерву у підготовчому провадженні до 17.01.2020р.

17.01.2020р. у судовому засіданні оголошено перерву у підготовчому провадженні та витребувано у відповідача додаткові докази. Наступне судове засідання призначено на 13.02.2020р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2020р. продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.

12.02.2020р. представником відповідача надано до суду клопотання про відкладення підготовчого провадження на іншу дату.

Відповідно до протоколу судового засідання від 13.02.2020р. клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи задоволено, оголошено перерву у підготовчому провадженні до 03.03.2020р.

03.03.2020р. у судовому засіданні закрито підготовче провадження. Наступне судове засідання призначено на 11.03.2020р.

У судовому засіданні 11.03.2020р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні обставини.

Згідно з п. п. 20.1.4. п.20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 21.1. ст. 21 Податкового Кодексу, посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, а також не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно з п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до п. 86.1. ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Судом встановлено, що Приватне підприємство Агрегат-Ресурс зареєстроване Дніпропетровським міським управлінням юстиції 17.04.2006р. та перебуває на обліку ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Основний вид діяльності -оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (КВЕД 46.49).

Так, на підставі наказу №3044-п від 28.05.2019р. та повідомлення від 28.05.2019р. №941, посадовими особами ГУ ДФС у Дніпропетровській області відповідно до пп.191.1.1 п. 191.1. ст. 191, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, та ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), у зв`язку з ненаданням пояснень та підтверджуючих документів ПП Агрегат-Ресурс на запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 07.02.2019р. № 13474/10 (листом від 11.03.2019р.№ 39272/10 підприємство відмовило у наданні документів), проведена позапланова документальна невиїзна перевірка Приватного підприємства Агрегат-Ресурс (код ЄДРПОУ 34315591) з з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Укрконсул (код ЄДРПОУ 39938263) за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р., за результатами якої складено акт № 34784/04-36-14-21/34315591 від 24.06.2019р. ( далі - Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки встановлено порушення позивачем: пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток за 2016р. у загальній сумі 263079 грн.; п. 185.1 ст. 18.5, п.198.3 ст.19.8, п.201.1, п.201.4, п.201.7 ст.201 Податкового Кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість всього у сумі 292310 грн., в тому числі: за січень 2016 року у сумі 63384 грн., лютий 2016 року у сумі 99128 грн., березень 2016 року у сумі 102277 грн. та квітень 2016 року у сумі 27521 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 23.07.2019р. № 0021661421, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 328848,75 грн. (податкове зобов`язання - 263079,00 грн., штрафні санкції - 65769,75 грн.).

Позивач вважає вищезазначене податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Так, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Згідно з п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення тварів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201цього Кодексу).

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, які підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Так, у період, який перевірявся ПП Агрегат-Ресурс мало господарські взаємовідносини з ТОВ Укрконсул .

Як вбачається з Акту перевірки, на адресу ПП Агрегат-Ресурс виписано та зареєстровано ТОВ Укрконсул податкові накладні та зазначені суми вартості ТМЦ включено позивачем до складу витрат за 2016рік у сумі 1461548,00 грн.

Суд зазначає, що жодних зауважень щодо складання, відображення, наявності, легітимності податкових накладних з боку перевіряючих в Акті перевірці не було.

Також, господарські операції підтверджуються договором поставки, договорами оренди транспортного засобу видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та платіжними дорученнями, копії яких долучені до матеріалів справи.

Всі первинні документи, які були складені на підставі договору з ТОВ Укрконсул мають всі обов`язкові реквізити, підписані уповноваженими представниками сторін, та скріплені печатками.

Таким чином, ТОВ Укрконсул виконало всі взяті на себе зобов`язання та ПП Агрегат-Ресурс отримало право на віднесення сум до податкового кредиту.

Як вбачається з Акту перевірки, відповідач посилається на відсутність факту реального вчинення господарської операції по взаємовідносинах ПП Агрегат-Ресурс з ТОВ Укрконсул . Відповідачем зроблено висновок, що досліджені операції спрямовані на документальне оформлення придбання товару та не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними. Метою їх оформлення є мінімізація податкових зобов`язань ПП Агрегат-Ресурс .

Однак, суд звертає увагу на те, що в Акті перевірки відсутні будь-які докази нікчемності правочину, визнання недійсною угоди, укладеної ПП Агрегат-Ресурс та його контрагентом або анулювання виданих цим підприємствам Свідоцтв платника податку на додану вартість або скасована державна реєстрація саме на час господарських відносин з ПП Агрегат-Ресурс .

Суд зазначає, що сумніви або припущення у будь-якому випадку не можуть бути доказами податкового правопорушення, тому припущення відповідача щодо можливості або неможливості виконання контрагентом позивача певних видів діяльності не є доказами в межах податкових правовідносин. Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати ними (контрагентами) податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту та формування податкового зобов`язанні поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.09.2018р. у адміністративній справі № 814/1249/17.

Крім того, посилання відповідача щодо безтоварності даної операції ґрунтуються на вироку Солом`янського районного суду м. Києва від 15.12.2017р. у справі №760/19229 /17-к, винесеного за результатами розгляду матеріалів кримінального провадження, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №32017100020000040, відповідно до якого ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, а саме ОСОБА_1 за попередньою домовленістю з невстановленою слідством особою, на ім`я ОСОБА_2 , заздалегідь усвідомлюючи, що ТОВ Укрконсул реєструється для прикриття незаконної діяльності, не маючи намір здійснювати господарську діяльність, передбачену Статутом товариства та вносити до Статутного капіталу будь-яких коштів та майна, підписав протокол №2 Загальних Зборів засновників від 15.10.2015р., в який були внесені неправдиві відомості, щодо прийняття останнього до складу власників та внесення коштів у статутний капітал товариства.

Відповідно до ч.6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд звертає увагу на те, що документи первинної бухгалтерської звітності по господарським правочинам між позивачем та ТОВ Укрконсул були підписані керівником ТОВ Укрконсул ОСОБА_3 , а не ОСОБА_1 . , при цьому, будь-яких вироків щодо керівника ТОВ Укрконсул ОСОБА_3 не виносилось.

Суд зазначає, що у вироку, на який посилається відповідач, зафіксовано об`єктивну сторону складу злочину. Жодних обставин, які б свідчили про здійснення господарських операцій саме з позивачем, у вироках не встановлено.

Порушення порядку здійснення господарської діяльності чи сплати податків контрагентом позивача (якщо такі порушення мали місце) та контрагентів по ланцюгу продажу/придбання, тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо вказаних контрагентів, оскільки у відповідності до ст. 61 Конституції України, юридичні відповідальність особи має індивідуальний характер.

Так, у постанові від 04.09.2018р. по справі № 818/1249/17 Верхоний Суд зазначив, що посилання податкового органу на факт порушення кримінального провадження у відношенні контрагентів позивача в обгрунтування безтоварності господарських операцій є помилковим, оскільки сам по собі факт порушення кримінальної справи щодо посадових осіб контрагента позивача не може слугувати належним доказом фіктивності спірних господарських операцій та не тягне за собою правових наслідків для позивача.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях від 09.01.2007р. (заява № 803/02) у справі Інтерсплав проти України , від 22.01.2009р. (заява № 3991/03) Справа БУЛВЕС проти Болгарії , від 18.03.2010 р. (заява № 6689/03) у справі Бізнес Супорт Центр проти Болгарії визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом. Аналогічні положення містяться й в Конституції України.

Також, суд зазначає, що відповідно до пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Як вбачається з Акту перевірки, документальна позапланова невиїзна перевірка була проведена, у зв`язку з ненаданням пояснень та підтверджуючих документів ПП Агрегат-Ресурс на запит ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 07.02.2019р. № 13474/10 (листом від 11.03.2019р.№ 39272/10 підприємство відмовило у наданні документів), проте, ні вищезазначеного запиту, ні листа про відмову у наданні документів, відповідачем до суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що викладені в Акті перевірки обставини, що слугували прийняттю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є неправомірними та необгрунтованими, спростовуються вищенаведеними доказами, а тому є такими, що прийняті не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, необґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої, суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаг та Вуліч проти Швеції Суд визначив, що ...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління. .

В адміністративному судочинстві діє принцип офіційності, який полягає в активній позиції суду щодо з`ясування всіх обставин у справі. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно достатті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 4932,73 грн., що документально підтверджується копією платіжного доручення №2918 від 05.08.2019 р.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в сумі 4932,73 грн. підлягає стягненню з бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства Агрегат-Ресурс (49000, м.Дніпро, вул.Сімферопольська,буд. 21, кімн. 212Б, код ЄДРПОУ 34315591) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.07.2019р. № 0021661421, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Приватного підприємства Агрегат-Ресурс судові витрати за сплату судового збору у розмірі 4932,73 грн. (чотири тисячі дев`ятсот тридцять дві гривні сімдесят три копійки).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 19.03.2020р.

Суддя (підпис) М.В. Дєєв

Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду

Помічник судді І.В. Калита

19.03.2020

Рішення не набрало законної сили 19 березня 2020 р.

Помічник судді І.В. Калита