Рішення

від 23.03.2020 по справі 240/777/20

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 року м. Житомир справа № 240/777/20

категорія 111060000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Попова О. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до Господарського Товариства з обмеженою відповідальністю - фірма "Орхідея" про стягнення податкової заборгованості,

встановив:

Головне управління ДПС у Житомирській області (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Господарського товариства з обмеженою відповідальныстю - фірма Орхідея (далі - відповідач), в якому просить стягнути з Господарського товариства з обмеженою відповідальністю - фірма Орхідея податкову заборгованість в сумі 195 543,79 грн. Стягнення здійснити за рахунок готівкових коштів такого платника податків.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 195 543,79 грн. по наступним податковим зобов`язанням: Орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 32 265,95 гри.; Податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 29 147,61 грн.; Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 131 231,80 грн.; Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 2 898,43 гри.

У зв`язку з тим, що вказана заборгованість Господарським товариством з обмеженою відповідальністю - фірма Орхідея в добровільному порядку не сплачена, позивач просить стягнути її з відповідача.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Крім того, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі позивач та відповідач отримали 05.03.2020 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які повернулись на адресу суду.

Разом з тим, станом на дату розгляду справи відповідач своїм правом на заперечення щодо заявлених позовних вимог не скористався, відзиву на позовну заяву до суду не надіслав.

Згідно з ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до норм ст.ст. 257, 262 КАС України дана адміністративна справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

У відповідності до частини четвертої статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Встановлено, що Господарське товариство з обмеженою відповідальністю - фірма Орхідея зареєстроване як юридична особа та знаходиться на обліку в Головному управлінні ДПС у Житомирській області як платник податків, податковий номер 22048438.

Згідно з довідкою Головного управління ДФС у Житомирській області за Господарським товариством з обмеженою відповідальністю - фірма Орхідея рахується податковий борг на загальну суму 195 543,79 грн. по наступним податковим зобов`язанням:

1. Орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 32 265,95 гри., серед яких: 28 119.04 грн. - основний платіж. 4 136.35 грн. - штрафна санкція та 10,56 грн. - пеня.

2. Податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 29 147,61 грн.. серед яких: 26 087.61 грн. - основний платіж та 3 060.00 грн. - штрафна санкція.

3. Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 131 231,80 грн., серед яких: 100 503.85 грн. - основного платежу. 27 118.37 грн. - штрафна санкція та 3 609.58 грн. - пеня.

4.Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 2 898,43 гри.. серед яких: 2 160,40 гри. - основного платежу, 288.06 грн. - штрафна санкція та 449.97 грн. - пеня.

Доказів сплати відповідачем вказаних заборгованостей суду не надано.

Так, встановлено, що Господарським товариством з обмеженою відповідальністю - фірма Орхідея до ГУ ДПС в Житомирській області подано податкові декларації з податку на додану вартість, самостійно визначено грошове зобов`язання в загальній сумі 100 503,85 грн. (а.с.27-37).

Відповідачем подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств від 06.04.2017 (копія додається), самостійно визначено грошове зобов`язання в сумі 26 087,61 грн. (залишок) (а.с.23).

Відповідачем подано податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки від 31.01.2017 (копія додається), самостійно визначено грошове зобов`язання в сумі 2 160,40 грн. (залишок) (а.с.54).

Вказані грошові зобов`язання на думку позивача, не сплачені в строки, визначені ПК України, тому дані зобов`язання мають статус податкового боргу.

Оцінивши представлені докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п.36.1 ст.36 ПК України).

Згідно з пунктом 15.1. статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п.38.1 ст.38 ПК України).

За змістом пунктів 203.1, 203.2 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 288.7 статті 288 ПК України, передбачено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати за земельні ділянки, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 розділу XII ПК України.

У відповідності до пункту 285.1 статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПК України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій (пункт 286.2 статті 286 розділу XIII ПК України).

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 розділу XII ПК України).

Пунктом 265.1 статті 265 ПК України визначено, що податок на майно складається, зокрема, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України вказує, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно з підпунктом 266.7.5 пункту 266.7 статті 266 ПК України платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації (підпункт 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України).

Підпунктом 133.1.1. пункту 133.1 статті 133 ПК України передбачено, що платниками податку на прибуток підприємств є суб`єкти господарювання юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Підпункт 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачає, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно пункту 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 ПК України, платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом; податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом; виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає.

Як передбачено пунктом 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України передбачено, що після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня, а підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Суд зазначає, що незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов`язання, такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню у розмірі, який залежить від періоду прострочення.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, податковий борг відповідача виник внаслідок несплати платником податків сум податкових зобов`язань, самостійно визначених платником таких податків у податкових деклараціях, та нарахованої контролюючим органом суми пені, а тому такі суми податкових зобов`язань є узгодженими та підлягали до сплати у відповідні строки, встановлені ПК України.

Відповідно до підпунктів 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом; грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відтак, оскільки у зазначені строки податкове зобов`язання відповідачем не сплачено, суд зазначає, що у відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України дане податкове зобов`язання вважається сумою податкового боргу.

Згідно з пунктами 59.1, 59.3 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення; податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога форми Ю №101- від 03.01.2017 на суму податкового боргу 139 244,84 грн вручена представнику відповідача 14.04.2017, що підтверджується підписом на рекомендованому повідомленні (а.с.57).

Вказана вимога в адміністративному та/чи судовому порядку не оскаржувалась, доказів іншого відповідачем не надано.

Відповідно до пунктів 87.1, 87.2, 87.9 статті 87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти; джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами; у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Пунктом 87.2 статті 87 ПК України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відтак, судом встановлено, що станом на дату розгляду справи за відповідачем рахується податковий борг у загальній сумі 195543,79 грн, по податковим зобов`язанням: Орендна плата з юридичних осіб на загальну суму 32 265,95 гри.; Податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 29 147,61 грн.; Податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 131 231,80 грн.; Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 2 898,43 грн.

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Як зазначено в пункті 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п. 95.4 ст. 95 ПК України).

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Отже, за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 195543,79 грн., відповідачем вказаний борг не сплачений, доказів протилежного відповідач суду не надав. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.

З огляду на встановлене, враховуючи норму п.87.1 ст.87 ПК України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення суми податкового боргу платника податку, суд визнає позовні вимоги про стягнення з Господарського товариства з обмеженою відповідальністю - фірма Орхідея податкову заборгованість в сумі 195 543,79 гривень такими, що підтверджені належними та допустимими доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи зазначене та те, що відповідач відзиву на позовну заяву та доказів погашення податкового боргу не надав, суд вважає позовні вимоги про стягнення податкового боргу з відповідача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи положення до ч. 2 ст. 139 КАС України та відсутність судових витрат суб`єкта владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Головного управлінням ДПС у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10000; код ЄДРПОУ 39459195) до Господарського Товариства з обмеженою відповідальныстю - фірма Орхідея (вул.Сабурова, 3, м. Житомир, 10004; код ЄДРПОУ 22048438) про стягнення податкової заборгованості - задовольнити.

Стягнути за рахунок готівкових коштів з Господарського товариства з обмеженою відповідальністю - фірма Орхідея податкову заборгованість в сумі 195 543 (сто дев`яносто п`ять тисяч п`ятсот сорок три гривні) 79 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 23 березня 2020 року.

Суддя О.Г. Попова