Рішення

від 23.03.2020 по справі 420/70/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/70/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 року Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді, Бжассо Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Шевченко про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Шевченко , за результатом розгляду якого позивач просить суд:

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Шевченко на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 18488,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що СВК ім. Шевченко перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області, як платник страхових внесків. Представник позивача зазначає, що на виконання Постанови Арцизького районного суду Одеської області від 30.03.2017 року справа № 492/359/17 ОСОБА_1 призначено пільгову пенсію на підставі п. в ст. 13 ЗУ Про пенсійне забезпечення , яка у періоди з 01.01.2019 року по 25.12.2019 року управлінням виплачена у повному обсязі та своєчасно. Підприємству відповідача надіслано розрахунки сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії, яка відповідачем за період січень-грудень 2019 року не сплачена.

Ухвалою суду від 29.01.2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено перше судове засідання для розгляду справи по суті на 28.02.2020 року.

Позивач до судового засідання не з`явився, належним чином та своєчасно повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, 05.02.2020 року засобами електронного зв`язку від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника управління.

Відповідач до судового засідання не з`явився, належним чином та своєчасно повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду, причини неявки суду не повідомив, відзив на адміністративний позов не надав.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи викладене, суд ухвалив розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній письмовими доказами.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

Відповідно до п. п. 1, 2, 5, 6 ч.1 ст.14 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , страхувальниками відповідно до цього Закону є: 1) роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об`єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 4-1, 10, 14 статті 11 цього Закону; філії, представництва, інші відокремлені підрозділи підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України, які мають окремий баланс і самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами, - для осіб, зазначених у пункті 4 статті 11 цього Закону; іноземні дипломатичні представництва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України, - для осіб, зазначених у пункті 5 статті 11 цього Закону; 2) підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу, надбавку або компенсацію, - для осіб, зазначених у пунктах 6-9, 11 і 12 статті 11 цього Закону; 5) застраховані особи, зазначені у пунктах 2, 3 і 13 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону; 6) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зовнішніх зносин, уповноважений орган центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період, - для осіб, зазначених у пункті 14 статті 11 цього Закону.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування , платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування , для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно до абзацу першого ч. 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування , пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком; за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: в) трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", управлінням пенсійного фонду було призначено пенсію на пільгових умовах колишньому працівнику відповідача ОСОБА_1 за Списком № 2, яка своєчасно та в повному обсязі сплачувалася у період з 01.010.2019 року по 25.12.2019 року, з приводу чого відповідачем заперечень не надано.

Судом встановлено, що відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пільгове пенсійне забезпечення ОСОБА_1 підтверджуються рішенням суду у справі № 492/359/17 від 30.03.2017 року, у зв`язку з чим зазначеній особі на підставі заяви про призначення пенсії, протоколу призначено пенсію на пільгових умовах та своєчасно і в повному обсязі виплачено за Списком №2 у період з 01.01.2019 року по 25.12.2019 року.

Відповідно до пункту 6.1. розділу 6 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України , яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (далі Інструкція № 21-1) та зареєстрована в Міністерстві Юстиції України від 16.01.2004 р. за № 64/8663 (зі змінами та доповненнями), для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування": особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з п.6.4 Інструкції № 21-1, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6. 7 Інструкції № 21-1, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з п. 6.8. Інструкції № 21-1, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач надсилав на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пункту п.п. б-з ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та повідомлення про відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже сума заборгованості у розмірі 18488,69 грн. повинна бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а отже судові витрати в розглядаємій справі стягненню на користь позивача не підлягають.

Доказів на підтвердження понесення позивачем таких витрат суду не надано.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 205, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім.. Шевченко про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за віком на пільгових умовах.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. Шевченко на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 18488,69 грн. (вісімнадцять тисяч чотириста вісімдесят вісім гривень шістдесят дев`ять копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ Перехідні положення КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (адреса: 65107, Одеська область, місто Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ: 20987385).

Відповідач - Сільськогосподарський виробничий кооператив ім. Шевченко (вул. Шевченка, 73/1, с. Новоселівка, Одеська обл., Арцизький р-н., 68432, код ЄДРПОУ 00453747).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 23.03.2020 року.

Суддя Н.В. Бжассо

.