Рішення

від 23.03.2020 по справі 826/17121/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2020 року м. Київ № 826/17121/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Качура І.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕЛІАС

до Головного управління ДФС у м. Києві

про визнання протиправними та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю ІНТЕЛІАС з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати повністю Наказ №13569 від 07.09.2018 року Головного управління Державної фіскальної служби в м. Києві про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕЛІАС .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний наказ складений контролюючим органом всупереч нормам чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.11.2018 відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачу строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Представник відповідача проти позову заперечував, про що подав відзив на позов та письмові заперечення. Вважає наказ законним, а позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

Представником позивача надано до суду відповідь на відзив, в якому зазначає про відсутність з боку відповідача підстав для прийняття рішення про проведення позапланової виїзної перевірки.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На підставі п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ, зі змінами та доповненнями, у зв`язку з повідомленнями ПАТ БАНК УКРАЇНСЬКИЙ КАПІТАЛ від 06.03.2018 № 10/1/06-298 та від 02.05.2018 № 415/2018 про порушення ТОВ ІНТЕЛІАС законодавчо встановлених строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами від 14.07.2017 № UFB-1/17, від 20.09.2017 № UFB -2/17 та наданням ТОВ ІНТЕЛІАС документів на запит ГУ ДФС у м. Києві в неповному обсязі.

ГУ ДФС у м. Києві на підставі наказу від 07.09.18 № 13569 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ІНТЕЛІАС з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами від 14.07.2017 № UFB- 1/17 та від 20.09.2017 № UFB-2/17 з компанією TRADE INVEST GROUP LTD (Велика Британія) за період з 01.04.2017 по 17.09.2018, за результатами якої складено акт № 1164/26-15-14-06-04/41132787 від 24.09.18.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ ІНТЕЛІАС :

- вимог ст. 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94 - BP Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті зі змінами та доповненнями, а саме:

на суму 11439,62 дол. США за контрактом від 14.07.2017 № UFB-1/17 з компанією TRADE INVEST GROUP LTD (Велика Британія) та

на суму 103100,00 дол. США за контрактом від 20.09.2017 № UFB-2/17 з компанією TRADE INVEST GROUP LTD (Велика Британія).

- п.1. ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 №15-93 Про систему валютного регулювання та валютного контролю , зі змінами та доповненнями, в частині порушення строків декларування станом на 01.04.2018, 01.07.2018 року.

Позивач не погоджуючись із винесеним наказом про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, звернувся до суду із позовом та просив суд його задовольнити.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 73.3 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та їх документального підтвердження. У письмовому запиті обов`язково зазначаються:

підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

печатка контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

виявлено не достовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків.

Крім того, у відповідності до п. 74.2 ст. 74 ПК України, для виконання визначених функцій та завдань контролюючими органами використовується зібрана податкова інформація та результати її опрацювання.

Згідно ст. 75 Податкового Кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. п. 78.1.4. п. 78.1 ст. 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється якщо:

• виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Тобто, вказана норма чітко визначає умови, за яких здійснюється документальна позапланова перевірки.

Таким чином, виявлені факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства можуть бути підставою для проведення перевірки лише у випадку, коли сумніви не усунуті наявними поясненнями та документальними підтвердженнями.

Відповідно до позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 24 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Foods and Goods L. T. D." до Державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, третя особа - Державна податкова адміністрація в Донецькій області, про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Тобто, згідно з правовою позицією Верховного Суду України, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних наказу та дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки .

Щодо посилань позивача, що відповідачем порушено порядок вручення наказу та не вручення до початку перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до наявних матеріалів адміністративної справи, направлення від 11.09.2018 року № 2555/26-15-14-06-04 на проведення перевірки пред`явлено та копію наказу від 07.09.2018 року № 13569 ГУ ДФС у м. Києві вручено 11.09.2018 року під розписку директору ТОВ ІНТЕЛІАС Шмеризі Сергію Юрійовичу.

Перевірка проводилась з відома та в присутності директора ТОВ ІНТЕЛІАС Шмериги Сергія Юрійовича .

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу .

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність та обґрунтованість свого рішення з урахуванням вимог частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Керуючись статтями 2 , 6 , 72-77 , 90 , 139 , 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України , суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕЛІАС (36009, м. Полтава, вул. Визволення, 22, ЄДРПОУ 41132787) до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293 , 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур