Рішення

від 23.03.2020 по справі 640/1503/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2020 року м. Київ № 640/1503/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Сантехкомплекс доГоловного управління Державної податкової служби у Київській області провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 30 жовтня 2019 року №0138845404 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Сантехкомплекс (далі по тексту - позивач, ТОВ Сантехкомплекс ) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС у Київській області), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 30 жовтня 2019 року №0138845404.

В обґрунтування позову позивач зазначив про безпідставність та необґрунтованість висновків, викладених в акті камеральної перевірки, оскільки вказана перевірка була проведена контролюючим органом повторно за період щодо якого у 2018 році вже здійснювалась камеральна перевірка. Також, підстави проведення повторної перевірки визначені статтею 78 Податкового кодексу України, проте жодних із зазначених у вказаній статті підстав у контролюючого органу не було. Таким чином, на думку позивача, оскільки у відповідача відсутні повноваження на проведення повторної перевірки платника податків за той самий період, з тих самих питань, відтак податкове повідомлення - рішення від 30 жовтня 2019 року №0138845404, прийняте за її наслідками, підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання.

Вказаною ухвалою суду відповідачу надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення йому даної ухвали надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

28 лютого 2020 року представником ДПС у Київській області надано до суду відзив, в якому відповідач проти задоволення адміністративного позову заперечує та просить відмовити в його задоволенні. Відзив обґрунтовано тим, що рішення прийнято у відповідності до вимог податкового законодавства.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У С Т А Н О В И В:

ТОВ Сантехкомплекс є юридичною особою, основним видом діяльності якого є будівництво житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20).

ГУ ДФС у Київській області (правонаступником якого є ГУ ДПС у Київській області) було проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ Сантехкомплекс (код 23576464) за період з 30 жовтня 2015 року по 31 липня 2018 року.

За результатами проведення камеральної перевірки контролюючим органом складено акт №1654/10-36-54-05/23576464 від 30 жовтня 2018 року, за висновками якого відповідачем встановлено порушення ТОВ Сантехкомплекс пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме граничних строків реєстрації податкових накладних (далі - ПН) та розрахунків коригування до податкових накладних за 2015 - 2018 роки в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема: №11 від 22 жовтня 2015 року; №12 від 22 жовтня 2015 року; №5 від 11 листопада 2016 року; №4 від 11 листопада 2016 року; №19 від 28 лютого 2017 року; №16 від 25 травня 2018 року; №18 від 31 травня 2018 року.

На підставі висновків вказаного акта перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 06 грудня 2018 року №0118275405, яким, за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних, до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 3 430, 02 грн.

Також, ГУ ДПС у Київській області на підставі підпункту 202.10 статті 200 та в порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, статті 76 Податкового кодексу України, проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунку коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ Сантехкомплекс (код 23576464) за період з 01 січня 2017 року по 31 серпня 2019 року.

За результатами проведення камеральної перевірки контролюючим органом складено акт №99/10-36-54-04/23576464 від 30 вересня 2019 року (далі - Акт перевірки), за висновками якого відповідачем встановлено порушення ТОВ Сантехкомплекс пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме граничних строків реєстрації податкових накладних (далі - ПН) та розрахунків коригування до податкових накладних за 2017-2019 роки в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погоджуючись з висновками Акта перевірки, позивач оскаржив його в адміністративному порядку до ГУ ДПС у Київській області.

ГУ ДПС у Київській області листом від 30 жовтня 2019 року №6220/10/10-36-04-01-16 висновки Акта перевірки залишено без змін, а заперечення позивача - без задоволення.

Також, на підставі висновків Акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 30 жовтня 2019 року №0138845404, яким до позивача застосовано штраф за затримку реєстрації податкових накладних у ЄРПН на загальну суму 81 525, 83 грн.

Позивач, не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням - рішенням 11 листопада 2019 року оскаржив його в адміністративному порядку до ДПС України.

Рішенням ДПС України від 28 грудня 2019 року №14927/6/99-00-08-05-05 податкове повідомлення - рішення від 30 жовтня 2019 року №0138845404 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Незгода з повторним проведенням камеральної перевірки у 2019 році за період, що охоплювався камеральною перевіркою, проведеною відповідачем у 2018 році, та податковим повідомленням - рішенням прийнятим за результатами її проведення, обумовила звернення позивача до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України (тут і далі в редакції, чинній на момент проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

За змістом пункту 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

За приписами пункту 76.3 статті 76 ПК України камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Отже, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю та формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. Тобто, перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Аналогічну позицію викладено Верховним Судом у постановах від 23 червня 2018 року по справі №803/552/17, від 21 червня 2018 року по справі № 813/448/17, від 27 лютого 2018 року по справі № 808/918/17, від 13 лютого 2018 року по справі № 805/4016/16-а.

Також, зазначені норми права вказують на те, що своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних є одним із напрямів, за яким проводиться камеральна перевірка.

Така перевірка проводиться без відома та згоди платника податків у приміщенні контролюючого органу на підставі даних, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних.

Також камеральна перевірка не потребує прийняття окремого рішення про її призначення, у якій би визначався період, що підлягає перевірці та її предмет.

Єдиним обмеженням, яке прямо встановлене Податковим кодексом України для проведення камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних є те, що вона може бути проведена у межах 1095 денного строку.

Отже, Податковий кодекс України не встановлює для контролюючого органу право проводи камеральну перевірку за напрямом та за період, що вже були предметом раніше проведеної камеральної перевірки.

Одночасно Податковий кодекс України не містить прямої заборони щодо проведення перевірок з питань підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України у межах строку, що встановлений пунктом 76.3 статті 76 Податкового кодексу України.

Вирішуючи спірні правовідносини, що склались між сторонами, суд враховує те, що одним із принципів, на якому ґрунтується податкове законодавство України, згідно з підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України, є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно - правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Податковий кодекс України у спірних правовідносинах допускає множинне трактування прав контролюючого органу щодо повторного проведення камеральної перевірки, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Надаючи оцінку діям ГУ ДПС у Київській області щодо проведення камеральної перевірки своєчасності реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування до податкових накладних, які були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, за період та з предмету, що був перевірений раніше, суд виходить також із того, що ГУ ДПС у Київській області згідно з частиною другою статті 19 Конституції України зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обов`язки посадових та службових осіб контролюючих органів, у тому числі під час проведення камеральної перевірки, визначені у статті 21 Податкового кодексу України.

Згідно з підпунктами 21.1.2 - 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані: забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відтак, зазначені норми права зобов`язують посадових осіб контролюючого органу під час проведення камеральної перевірки сумлінно виконувати свої обов`язки і забезпечувати ефективну перевірку дотримання платником податків строку реєстрації кожної податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкових накладних, що містилася в Єдиному реєстрі податкових накладних та була зареєстрована у період, охоплений камеральною перевіркою.

Саме по собі не забезпечення контролюючим органом належного дослідження документів та обставин, які становили предмет перевірки, не може бути підставою для визнання законним проведення повторної перевірки за період, що вже був охоплений аналогічними попередньо проведеними заходами податкового контролю.

Суд враховує, що згідно з підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується також на принципі невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства.

У зв`язку з цим суд допускає, що у певних випадках повторне проведення камеральної перевірки з того ж предмету може бути виправданим та обумовлюватися необхідністю реалізації принципу невідворотність настання відповідальності за порушення податкового законодавства.

Разом з тим, з огляду на положення частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинстсва України, обов`язок доведення доцільності проведення повторної камеральної перевірки має бути доведений контролюючим органом у кожному окремому випадку.

Представник ГУ ДПС у Київській області у відзиві на позовну заяву зазначив, що при проведенні камеральної перевірки щодо порушення граничних строків реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних діяв у межах наданих йому повноважень та у спосіб, передбачений діючим законодавством. Також, відповідач зазначив, що камеральну перевірку проведено у межах строків, передбачених статтею 102 Податкового кодексу України.

У той же час, жодних доводів щодо обставин, за яких повторна камеральна перевірка була б виправданою, ГУ ДПС у Київській області не зазначено та доказів на підтвердження цього суду не надано.

Так, дослідивши акт перевірки від 30 жовтня 2018 року №1654/10-36-54-05/23576464, судом встановлено, що зазначене у ньому посилання на період, що перевірявся (з 30 жовтня 2015 року по 31 липня 2018 року) не є формальним. Під час її проведення контролюючим органом дійсно перевірено дотримання строків реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних, що внесені до Єдиного реєстру податкових накладних протягом такого періоду. У межах цієї камеральної перевірки були встановлені факти порушення строку реєстрації податкових накладних, що складені протягом 2015 - 2018 років.

Дослідивши акт від 30 вересня 2019 року №99/10-36-54-04/23576464, судом встановлено, що під час проведення камеральної перевірки контролюючим органом були встановлені факти порушення строку реєстрації податкових накладних, які складені в період з 01 січня 2017 року по 31 серпня 2019 року та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних у період з 15 березня 2017 року по 22 липня 2019 року.

Відомості про такі податкові накладні були наявні у Єдиному реєстрі податкових накладних на час проведення камеральної перевірки, результати якої оформлені актом від 30 жовтня 2018 року №1654/10-36-54-05/23576464, а факти порушення строку їх реєстрації могли та мали бути виявлені контролюючим органом під час проведення зазначеної перевірки.

У відповідності до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене суд прийшов до висновку про те, що дії ГУ ДПС у Київській області щодо проведення повторної камеральної перевірки з того ж предмету за період з 01 січня 2017 року по 31 липня 2018 року не відповідають критеріям, що визначені у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Верховний Суд неодноразово (зокрема у постановах від 22 серпня 2018 року у справі №812/1283/17, від 11 липня 2019 року у справі №804/8855/14, від 20 вересня 2019 року у справі №0340/1931/18) висловлював правову позицію, відповідно до якої здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення. Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку. У випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Враховуючи, що повторна камеральна перевірка ТОВ Сантехкомплекс за період з 01 січня 2017 року по 31 липня 2018 року була проведена за відсутності законних підстав, застосування штрафу за порушення, які мали місце в цей період, також є незаконним.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 30 жовтня 2019 року №0138845404 в частині нарахування штрафних санкцій за період з 01 січня 2017 року по 31 липня 2018 року у сумі 68 193, 65 грн.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, ГУ ДПС у Київській області здійснюючи повторну камеральну перевірку за період з 01 січня 2017 року по 31 липня 2018 року, діяло поза межами повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необґрунтовано, упереджено, недобросовісно, не розсудливо, без дотримання принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Сантехкомплекс задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 30 жовтня 2019 року №0138845404 в частині нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю Сантехкомплекс штрафних санкцій за період з 01 січня 2017 року по 31 липня 2018 року у сумі 68 193, 65 грн.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Сантехкомплекс понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 758, 25 грн (одна тисяча сімсот п`ятдесят вісім гривень двадцять п`ять копійок).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідні положення КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Є.В. Аблов

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Сантехкомплекс (код ЄДРПОУ 23576464, адреса: 08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Зелена, 2)

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377, адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5 а)