Рішення

від 23.03.2020 по справі 826/5565/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2020 року м. Київ № 826/5565/17

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючого судді Качура І.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Альянс

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними та скасування рішень

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Агро Альянс з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, в якому позивач, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 2, підпункт 3.2, пункт 6 в частині Черкаська митниця наказу Державної фіскальної служби України від 07.04.2017 року №246 Про ліквідацію, створення, зміну назв та місць дислокації окремих митних постів митниць ДФС .

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 квітня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/5565/17 та призначено до судового розгляду справи.

В обґрунтування позову позивач вказує, що не погоджується з діями ДФС, оскільки жодних обґрунтованих передумов для зміни місця дислокації митного поста Умань не існувало, а також, зазначає, що відповідачем порушено порядок розірвання угоди, оскільки відповідачем не попереджено позивача за 30 днів.

Відповідач в свою чергу, зазначив, що не погоджується з доводами позивача, а також зазначає, що діяв у відповідності до укладеної угоди та в межах чинного законодавства, у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до протоколу судового засідання від 12.04.2018 року, суд у судовому засіданні протокольно ухвалив, про розгляд справи за правилами спрощеного провадження на підставі ст. 262 КАС України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.

21 червня 2012 року між ТОВ Агро Альянс та Черкаською митницею ДФС України укладено угоду №05/12 про співробітництво, у відповідності до умов якого ТОВ Агро Альянс надано у тимчасове безоплатне користування митниці службові та побутові приміщення на першому поверсі у адміністративній будинку за адресою вул. Уманська, 152В, с. Піківець, Уманський район, Черкаської області для розміщення митного поста Умань Черкаської митниці.

Відповідно до Наказу №246 від 07.04.2017 Про ліквідацію, створення, зміну назв та місць дислокації окремих митних постів митниць ДФС відповідно до статті 547 Митного кодексу України та з метою оптимізації структури Енергетичної і Черкаської митниць ДФС змінено адресу місця дислокації митного поста Умань як відокремленого структурного підрозділу за адресою 20301, Черкаська обл., м. Умань, вул. Індустріальна, 14 а.

Позивач не погоджується з прийняттям даного наказу та вважаючи, що відповідач порушив пункт угоди у частині розірвання угоди за п. 4.2.1 відповідно до якого встановлено, що про припинення зобов`язань ініціатор має письмово повідомити сторону Угоди за 30 днів із зазначенням підстав припинення дії угоди, у зв`язку з чим звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд зауважує на таке.

Відповідно до Закону України Про центральні органи виконавчої влади центральний орган виконавчої влади у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів міністерств видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання.

Накази центрального органу виконавчої влади або їх окремі положення можуть бути оскаржені фізичними та юридичними особами до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Накази центрального органу виконавчої влади можуть бути скасовані Кабінетом Міністрів України повністю чи в окремій частині.

Накази центрального органу виконавчої влади підлягають обов`язковому оприлюдненню відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Відповідно до статті 544 Митного кодексу України призначення та основні завдання митних органів

1. Призначенням митних органів є створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення безпеки суспільства, захист митних інтересів України.

2. Здійснюючи митну справу, митні органи виконують такі основні завдання:

1) забезпечення правильного застосування, неухильного дотримання та запобігання невиконанню вимог законодавства України з питань митної справи;

2) забезпечення виконання зобов`язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи, укладеними відповідно до закону;

3) створення сприятливих умов для полегшення торгівлі, сприяння транзиту, збільшення товарообігу та пасажиропотоку через митний кордон України, здійснення разом з митними органами інших держав заходів щодо удосконалення процедури пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України, їх митного контролю та митного оформлення;

4) здійснення митного контролю та виконання митних формальностей щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, у тому числі на підставі електронних документів (електронне декларування), за допомогою технічних засобів контролю тощо;

5) аналіз та управління ризиками з метою визначення форм та обсягів митного контролю;

6) забезпечення справляння митних платежів, контроль правильності обчислення, своєчасності та повноти їх сплати, застосування заходів щодо їх примусового стягнення у межах повноважень, визначених цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими актами законодавства України, організація застосування гарантій забезпечення сплати митних платежів, взаємодія з банківськими установами та незалежними фінансовими посередниками, що надають такі гарантії;

7) застосування передбачених законом заходів митно-тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, здійснення контролю за дотриманням усіма суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності та громадянами встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення окремих видів товарів через митний кордон України; здійснення заходів щодо недопущення переміщення через митний кордон України товарів, на які встановлені заборони та/або обмеження щодо переміщення через митний кордон України, а також товарів, які не відповідають вимогам якості та безпеки;

7-1) здійснення державного експортного контролю в межах повноважень, покладених на митні органи відповідно до цього Кодексу та інших законів України;

8) здійснення контролю за дотриманням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України;

9) сприяння захисту прав інтелектуальної власності, вжиття заходів щодо запобігання переміщенню через митний кордон України товарів з порушеннями охоронюваних законом прав інтелектуальної власності, недопущення переміщення через митний кордон України контрафактних товарів;

10) запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил на всій митній території України;

11) здійснення в межах повноважень, визначених цим Кодексом, контролю за діяльністю підприємств, які надають послуги з декларування товарів, перевезення та зберігання товарів, що переміщуються через митний кордон України чи перебувають під митним контролем, та здійснюють інші операції з такими товарами, надання дозволів на здійснення зазначених видів діяльності; надання авторизації АЕО;

12) ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності;

13) ведення митної статистики та обмін даними митної статистики з митними органами інших країн;

14) проведення верифікації (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України та видача у випадках, встановлених чинними міжнародними договорами, сертифікатів походження;

15) здійснення обміну документами та інформацією (у тому числі електронною) з іншими державними органами України, митними, правоохоронними та іншими органами іноземних держав;

16) впровадження, розвиток та технічне супроводження інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем і технологій в митній справі, автоматизація митних процедур;

17) здійснення міжнародного співробітництва у сфері митної справи, залучення зовнішніх ресурсів для забезпечення діяльності митних органів;

18) кінологічне забезпечення діяльності митних органів;

19) управління об`єктами інфраструктури митних органів, розбудова митного кордону;

20) здійснення інших визначених законом повноважень, покладених на митні органи.

Згідно з ст. 545 Митного кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, спрямовує, координує та контролює діяльність митниць, здійснює інші повноваження, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, в межах своїх повноважень видає накази, організує та контролює їх виконання.

Митниця є митним органом, який у зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи.

Частина друга статті 546 Митниця є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, має окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк із зображенням Державного Герба України та із своїм найменуванням і діє відповідно до Конституції України, цього Кодексу, інших нормативно-правових актів та на підставі положення, яке затверджується наказом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Відповідно до Частина третьої статті 546 Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, може делегувати керівникам митниць окремі повноваження, визначені цим Кодексом, законодавством про державну службу, іншими законами та положенням про центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Перелік делегованих повноважень визначається положенням про митницю, яке підлягає погодженню з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Керівники митниць призначаються на посади та звільняються з посади керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, відповідно до законодавства про державну службу.

Митний пост є митним органом, який входить до складу митниці як структурний підрозділ і в зоні своєї діяльності забезпечує виконання завдань, покладених на митні органи.

Зони діяльності митних постів визначаються положеннями про ці пости.

Положення про митні пости затверджуються керівниками відповідних митниць за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Створення, реорганізація та ліквідація митних постів здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, в порядку, визначеному законодавством.

Щодо посилань позивача, про порушення відповідачем п. 4 Термін дії та розірвання Угоди №05/12 від 21.06.2012, суд зазначає, що відповідно до угоди, за відповідачем збережено право розірвання достроково в односторонньому порядку угоди у випадку зміни у структурі митниці або законодавства, що регламентує порядок здійснення митного контролю. Припинення зобов`язань за даною підставою проводиться за повідомленням Митниці.

Судом встановлено, що відповідно до Наказу №246 від 07.04.2017 Про ліквідацію, створення, зміну назв та місць дислокації окремих митних постів митниць ДФС відповідно до статті 547 Митного кодексу України та з метою оптимізації структури Енергетичної і Черкаської митниць ДФС змінено адресу місця дислокації митного поста Умань як відокремленого структурного підрозділу за адресою 20301, Черкаська обл., м. Умань, вул. Індустріальна, 14 а, що призвело до організаційно-структурних змін відповідача, а відтак, відповідно до положень угоди, конкретних строків для повідомлення про її розірвання за даним пунктом не визначено.

Разом з тим, 28.09.2012 у зв`язку із набранням чинності угодою про співробітництво від 28.09.2012 №17/12 угода від 21.06.2012 №05/12, а тому, на думку суду, посилання позивача про невиконання митницею ДФС умов угоди не знайшли свого підтвердження.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Тобто, за змістом вказаної правової норми вбачається, що завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а саме в захисті прав та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку держави.

Такий підхід відповідає принципу поділу влади, що встановлений Конституцією України та уособлений в інших нормативно-правових актах, який заперечує надання суду повноважень втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти встановлені законом права і обов`язки владних суб`єктів, які визначають ступінь самостійності їх реалізації з урахуванням принципу верховенства права і полягають у тому, що при вчиненні дій та прийнятті рішень владний суб`єкт здійснює свої повноваження з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих дій або рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Завдання правосуддя полягає в гарантуванні дотримання вимог права та контролю за легітимністю прийняття рішень.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 3, 5, 19,77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Агро Альянс (20392, с. Піківець, вул. Уманська, 152В, ЄДРПОУ 31561235) до Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.А. Качур