Рішення

від 23.03.2020 по справі 826/11110/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2020 року м. Київ № 826/11110/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Бояринцевої М.А., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомГоловного управління Державної податкової служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІРС-БУД" простягнення заборгованості у розмірі 44853,78 грн. ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - відповідач та/або ГУ ДФС у м. Києві/контролюючий орган) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ІРС-БУД (далі - ТОВ ІРС-БУД ) та просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІРС-БУД податковий борг у розмірі 44853,78 грн., з рахунків у банках, що обслуговують боржника або за рахунок готівки.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що станом на час звернення до суду відповідач має податковий борг у розмірі 44853,78 грн., який виник на підставі самостійно узгоджених сум податкових зобов`язань, згідно податкової звітності, але не сплачених у визначеному законом порядку.

Представником відповідача відзиву на позовну заяву не подано, заяв та клопотань до суду не надходило.

Справа вирішується на підставі наявних в ній документів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю ІРС-БУД зареєстровано за юридичною адресою: 02095, м. Київ, вулиця Княжий затон, б. 9, літ. А, офіс 369 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Згідно з довідкою наданою Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві у відповідача обліковується податковий боргу у розмірі 44853,78 грн., який виник на підставі самостійно поданих податкових декларацій з податку на додану вартість: від 12.01.2015 року №9077357546 на суму 804,00 грн., із якого ТОВ ІРС-БУД самостійно сплачено грошові кошти у розмірі 230,22 грн.; від 11.02.2015 року №9013173201 на суму 44280,00 грн.

Позивачем сформовано податкову вимогу форми Ю №795-23 від 14.05.2015 року, яка скерована на юридичну адресу ТОВ ІРС-БУД , проте поштовий конверт повернувся із відміткою пошти за закінченням терміну зберігання .

З огляду на те, що відповідачем не сплачуються самостійно узгоджені грошові зобов`язання, контролюючий орган звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд враховує наступне.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Приписами підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкове зобов`язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень пункту 54.1 статті 54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Згідно пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже заборгованість, яка виникла у зв`язку з несплатою відповідачем задекларованих грошових зобов`язань у самостійно поданих ним податкових декларацій, а відтак сума таких грошових зобов`язань є узгодженою.

Статтею 59.1 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків. Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

З метою погашення податкового боргу, Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві було вжито заходів, передбачених статтею 59 ПК України, а саме, направлено податкову вимогу форми Ю від 14.08.2015 року №795-23.

Станом на час розгляду справи доказів про сплату відповідачем податкових зобов`язань суду не надано, як і не надано доказів щодо оскарження вищевказаної податкової вимоги.

Положеннями пункту 95.1 статті 95 ПК України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

В пункті 95.3 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 1 ст. 77 КАС України).

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.

Згідно частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Приймаючи до уваги те, що матеріали адміністративної справи не містять в собі доказів понесення позивачем судових витрат пов`язаних із залученням свідків та проведення експертиз, а стягнення сплаченого судового збору, з урахуванням приписів КАС України не передбачено, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача на користь ГУ ДФС у м. Києві суми сплаченого ним судового збору.

Керуючись статтями 72, 73, 77, 139, 142, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, б. 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) до Товариства з обмеженою відповідальністю ІРС-БУД (02095, м. Київ, вул. Княжий затон, б. 9-А, офіс 369, код ЄДРПОУ 39198857) задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ІРС-БУД (02095, м. Київ, вул. Княжий затон, б. 9-А, офіс 369, код ЄДРПОУ 39198857) податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 44853 (сорок чотири тисячі вісімсот п`ятдесят три) грн. 78 коп.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева