Постанова

від 17.03.2020 по справі 520/8856/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2020 р.Справа № 520/8856/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 року, (головуючий суддя І інстанції: Панченко О.В., повний текст складено 06.12.2019 року) по справі № 520/8856/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Віа Трейд"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Віа Трейд" (далі - ТОВ "Віа Трейд", позивач) звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.04.2019 р. №00000661412, №00000671412, №00000681412.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 р. позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 26.04.2019 р.

- №00000661412, яким збільшено податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт, послугу загальній сумі 1332 грн. 00 коп.;

- №00000671412, яким зменшено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 86514 грн. 00 коп.;

- №00000681412, яким застосовано штрафні (фінансові) санкцій у сумі 510 грн. 00 коп.

Головне управління ДПС у Харківській області (далі - відповідач), не погоджуючись з судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав неправильного застосування норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування обставин справи.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що господарські взаємовідносини позивача з контрагентом створені без мети настання правових наслідків, оскільки дослідження ланцюгів постачання товарів свідчить про відсутність у постачальника відповідного товару, про придбання якого стверджував позивач.

Зокрема, наголошує на тому, що судом першої інстанції залишено поза увагою дослідження пояснень директора Товариства з обмеженою відповідальністю Далтер Груп який вказував, що не причетний до господарської діяльності очолюваного суб`єкта господарювання.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2019 р. замінено відповідача по справі на його правонаступника - Головне управління ДПС у Харківській області.

Позивачем надано письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких він погоджується з судовим рішенням.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу 17.03.2019р. за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що з 19.03.2019 р. по 25.03.2019 р. Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Віа Трейд" з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість щодо господарський взаємовідносин з ТОВ "Далтер Груп" за травень, червень, 2016 р., а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг), за результатами якої складено акт від 01.04.2019 р. №1012/20-40-14-12-09/38278412 (т. 1 а.с.37-52).

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем:

- п.198.1, п.198.2, п.198.3, ст.198, п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством завищено податковий кредит на загальну суму 87402 грн., в тому числі за травень 2016 р. - 47366 грн., за червень 2016 р. - 40036 грн., що призвело: до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 888 грн. за травень 2016 р.; до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 86514 грн. за червень 2016 р.;

- п.121.1 ст.121 Податкового кодексу платником податків не надано контролюючому органу в ході перевірки оригінали/копії документів, що передбачає штраф в розмірі 510 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, позивач подав відповідачу заперечення, за результатами розгляду яких висновки акту перевірки залишено без змін (т. 1 а.с. 65- 75).

26.04.2019 року відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення (т. 1 а.с. 32-35):

- №00000661412 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 1332,00 грн. (основний платіж 888 грн., штрафні санкції - 444 грн.);

- №00000671412 про завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 86514 грн.;

- №00000681412 про застосування штрафних санкцій у розмірі 510 грн. за не надання контролюючому органу в ході перевірки оригіналів/копій документів.

За наслідками оскарження рішень в досудовому порядку, податкові повідомлення-рішення залишені без змін, а скарга товариства без задоволення. (т. 1 а.с. 76- 84)

Позивач, не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що фактичне виконання спірних господарських операцій підтверджується належним чином складеними первинними документами; відповідачем не пред`явлено доказів, які свідчать про недобросовісність позивача як платника податку або фіктивність його постачальників; контрагент позивача на час здійснення відповідних операцій перебував в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і мав статус платника податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Щодо позовних вимог про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.04.2019 р. №00000661412, №00000671412 колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Таким чином, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судом встановлено, що висновок контролюючого органу про порушення ТОВ ''Віа Трейд'' порядку ведення податкового обліку обґрунтований посиланням на те, що Товариство завищило податковий кредит на загальну суму ПДВ 87 402 грн. (за травень 2016р. - 47 366 грн., червень 2016р.- 40 036,0 грн., ) по операціях з ТОВ ''Далтер Груп'', оскільки товар у вказаного контрагента не придбавався.

На підтвердження цього доводу контролюючий орган, в апеляційній скарзі посилається на такі обставини:

-згідно оборотно-сальдової відомості по субрахунку 631 " Розрахунку з вітчизняними постачальниками", а саме ТОВ " Далтер Груп) за період з 1.05.2016р. по 30.06.2016р. рахується кредиторська заборгованість на суму 100 000, грн.

-за весь період діяльності ТОВ " Далтер Груп" придбано виключно тютюнові вироби;

- наявний протокол допиту від 16.11.2018р. ОСОБА_1 , який у період взаємовідносин з ТОВ " Віа Трейд" значиться посадовою особою ( директором, головним бухгалтером, засновником) ТОВ " Далтер Груп" та в якому останній заперечує здійснення господарської діяльності, підписи документів та договорів, податкових накладних, платіжних доручень тощо.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що в перевіряємому періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Далтер груп".

Основним видами діяльності позивача є: діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (код КВЕД 46.19); оптова торгівля побутовими електротоварами й електронною апаратурою побутового призначення для приймання, записування, відтворювання звуку й зображення (основний) (код КВЕД 46.43); оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям (код КВЕД 46.47); неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90); вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41); інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (код КВЕД 52.29).

Позивач здійснює господарську діяльність у нежитлових приміщеннях, які перебувають у його користуванні на підставі договорів оренди та суборенди, що визнається відповідачем.

16.05.2016 р. між позивачем (покупець) та ТОВ "Далтер Груп" (постачальник) укладено договір поставки № 8, відповідно до умов якого позивачем було придбано у ТОВ "Далтер Груп" електрофурнітуру на суму 524409,91грн. (у т.ч. 87401,65 грн. ПДВ) (т. 1 а.с 100).

Асортимент придбаної позивачем електрофурнітури, визначений у видаткових накладних, які містяться в матеріалах справи та надавалися позивачем до перевірки.

В підтвердження виконання договору позивачем як до податкового органу, так і до суду надано: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні, банківські виписки ( т. 1 а. с. 101-130).

Оплата за договором здійснена позивачем на користь ТОВ "Далтер Груп" в безготівковий спосіб у сумі 424409,91грн., що підтверджується банківськими виписками (т. 1 а.с. 133-139).

Залишок заборгованості позивача перед ТОВ "Далтер Груп" у розмірі 100000,00грн. передано до ПП "Восток Трейд 2017", про що свідчить Протокол спільних зборів учасників ТОВ "Віа Трейд" та ПП "Восток Трейд 2017" від 22.09.2017р. (т.1 а.с. 140-144).

Перевезення придбаного товару здійснювалось за рахунок позивача - із залученням перевізника ФО-П ОСОБА_2 , що підтверджується договором про надання транспортних послуг від 25.05.2015р., додаткової угоди №1 від 05.01.2016р. до нього, а також товарно-транспортними накладними (т.1 а.с. 131-132, т.2 а.с.201-249).

Придбані позивачем у ТОВ "Далтер Груп" товари використані позивачем в господарській діяльності шляхом реалізації покупцям на загальну суму з урахуванням ПДВ 1 939 254,29 грн., а саме: ПСП "Агротехмонтаж", ПП "Аеромакс", ТОВ "Азовагрополюс", ТОВ "Альтаір-Дніпро", ТОВ "Альтаір-КР", ТОВ "Ашан Україна Гіпермаркет", ТОВ "ВВГ-Електро Плюс", ПП "Виробнича Фірма "Транстехносервіс", ТОВ "Віста-Люкс", ПрАТ "Датагруп", ПП "Денелектро", ТОВ "Електровент Завод", ТОВ "Енергоспецавтоматика", ТОВ "Євротехніка-Південь", ТОВ "Імпортбудпроект", ТОВ "Інкап", ТОВ "Каблекс-Україна", ТОВ "Карат", ТОВ "Компанія Тріотрін", ТОВ "Кремелектро", ТОВ "Леруа Мерлен Україна", ТОВ "Макс Догістик", ТОВ "Мега-Поліс-Плюс", ТОВ "Науково-виробниче підприємство"Лів Свєт", ТОВ "Науково-промислова компанія "Хоум-Нет", ТОВ "Нью Лайт", ПП "Партнер-дистрибуційна компанія", ТОВ "Південний Регіон", ТОВ "Південьелектрокабель", ТОВ "ПП Електрокомплекс", ПП "Променергокомплект", ТОВ"Промислово-торговельне підприємство "Укрпрогрес", ТОВ "Пронем", ТОВ "Розетка.Уа", ПП "Савітал", ТОВ "СВ-Прогрес", ТОВ "Севкабельелектро", ТОВ "Система Плюс ЛТД", ТОВ В-КП "Соір", ТОВ "Спец-Клімат-Контроль", ТОВ "ТД Енергобуд", ПП "Тесла Уа", ТОВ "Торгівельний Будинок Згода", ТОВ "Торгова Група "АРС-Кераміка", ТОВ "Торговельно-промислова група "Діамант", ТОВ "Торговий дім "Елосвіт", ТОВ "Шаян", ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_4 , ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_6 , що підтверджується видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, експрес-накладними, накладними, довіреностями на отримання товару (т.1 а.с. 145-250, т. 2 а.с.1- 249).

Доказів повернення коштів після їх перерахування, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо фіктивного отримання коштів за поставлений товар в матеріалах справи не міститься.

Факт подальшої реалізації продукції податковим органом не спростовується та не ставиться під сумнів.

Таким чином, позивачем доведено, що господарські операції по придбанню та продажу товару, отриманого від ТОВ "Далтер Груп", спричинили зміни майнового стану та зміни у структурі зобов`язань підприємства позивача.

Реальність виконання вказаних вище господарських зобов`язань, безпосередньо пов`язаних з основною статутною діяльністю позивача, підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами.

Надані позивачем первинні документи не містять дефектів форми, змісту або походження , котрі в силу ст.9 Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", ст.44 ПК України , п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичних сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків , а відтак є належними та допустимими доказами реальності господарських операцій.

При цьому, податковий орган не посилається на невідповідність вимогам законодавству податкових накладних, виписаних ТОВ "Далтер Груп", а також не заперечує проти того факту, що вказаний контрагент на момент проведення операцій із позивачем мав право на виписку податкових накладних, оскільки був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Позивач та його контрагент на час здійснення господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи, були платниками податку на додану вартість.

Отже, надані докази підтверджують здійснення господарських операцій, формування витрат для цілей визначення податкового кредиту, руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлена спеціальна податкова правосуб`єктність учасників господарської операції та зв`язок між фактом придбання товарів, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Матеріали даної справи не містять доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 9 КАС України не виявлено.

У свою чергу, доводи податкового органу щодо отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, на формування витрат та податкового кредиту. У справі, що переглядається, існування таких обставин податковим органом не доведено.

Водночас, згідно з ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Під час прийняття спірних податкових повідомлень-рішень контролюючим органом було враховано пояснення засновника та директора ТОВ Далтер Груп ОСОБА_1 , відібрані податковим органом, в яких останній заперечував свою причетність до діяльності товариства, що, на переконання податкового органу, свідчить про безпідставність формування позивачем податкового кредиту за наслідками господарської діяльності з цим контрагентом.

Обставини щодо причетності ОСОБА_1 до діяльності ТОВ "Далтер Груп'', на які посилається відповідач, мають значення для розгляду справи і відповідно до ч.2 ст. 73 КАС України входять до предмета доказування, оскільки від їх встановлення залежить висновок, чи підтверджені задекларований позивачем на підставі податкових накладних, виписаних від імені ТОВ ''Далтер Груп'', податковий кредит належними документами.

У разі якщо документи, надані позивачем, не підписані тією особою, яка вказана в них як уповноважена особа на здійснення операцій від імені ТОВ ''Далтер Груп'', такі документи не відповідають вимогам частини другої статті 9 Закону України ''Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні'', та відповідно до ст. 75 КАС України не можуть бути доказами у адміністративній справі.

Положення ч.4 ст. 9 КАС зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

У матеріалах адміністративної справи міститься пояснення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відібрані старшим оперуповноваженим по ОВД ОУ ГУ ДФС у Харківській області від 16.11.2018р. в яких останній зазначає, що за його згодою, на прохання свого знайомого ОСОБА_7 , в м. Києві підписав документи, відповідно до яких став директором, бухгалтером та засновником підприємства " Далтер Груп" (код 40109880), також зазначає, що підписував якісь документи про відкриття банківських рахунків, в діяльності підприємства не приймав участі, жодного документа пов`язаного з господарською діяльністю підприємства ніколи не підписував. ( т. 3 а.с.7-11)

Відповідно до ч. 3 ст. 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

З метою перевірки зазначених у поясненні фактів із застосуванням процесуальних заходів, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, судом апеляційної інстанції роз`яснювалося право податковому органу (відповідачу по справі) забезпечити участь зазначеної особи до суду в якості свідка, також судом зобов`язано було відповідача надати інформацію в рамках якого провадження були відібрані ці пояснення, чи було порушено кримінальну справу , а якщо так то на якій стадії вона перебуває на цей час.

Проте, представник відповідача не заявляв клопотання про допит зазначеної особи безпосередньо в суді апеляційної інстанції, не надав жодних доказів щодо порушення кримінальної справи.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в акті перевірки податковий орган посилається на "протокол допиту свідка" від 16.11.2018р. ОСОБА_1 , проте до суду надано копію процесуального документу "пояснення" від цієї дати.

Відповідно до ч.1 ст. 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що такі пояснення були відібрані не в рамках кримінального провадження та без попередження вказаної особи про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань, дачу завідомо неправдивих показань. Відповідачем не надано до суду доказів порушення кримінального правопорушення за ознаками злочинів, передбачених статтями 205 чи 212 Кримінального кодексу України стосовно незаконного створення та/або діяльності TOB Далтегр Груп . Вироків суду по будь-яких кримінальних справах, в яких би надавалася оцінка господарським операціям позивача та TOB Далтер Груп , - судом у цій справі не встановлено.

Відповідно до чч.1, 2 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до ч.2 ст.74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно пояснень ОСОБА_1 від 16.11.2016р. останній заперечує підпис на будь-яких документах, пов`язаних з укладанням угод від імені підприємства.

Наявні в матеріалах справи договір ,видаткові накладні , податкові накладні підписані від імені ТОВ " Далтер Груп" ОСОБА_1.

Колегія суддів зазначає, що належним доказом , в підтвердження справжності підпису на первинних документах є висновок почеркознавчої експертизи.

Проте відповідачем не заявлено клопотання про її призначення ні в суді першої, ні в суді апеляційної інстанції. Також відповідачем не надано належних та доказів в підтвердження того, що підписи на первинних документах зроблені іншою особою, а не ОСОБА_1.

Отже, докази на які посилається відповідач не відповідають вимогам належності та допустимості в розумінні КАС України, оскільки контролюючий орган не довів, що такі отримано у розпорядження та, те що він має право їх використання, у порядку визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

В силу положень ст.95 КПК України протокол допиту, отриманий на стадії досудового слідства, до ухвалення вироку в рамках кримінального провадження (контролюючим органом не надано доказів наявності вироку у кримінальному провадженні), може бути визнаний як доказ в адміністративному судочинстві виключно за умови підтвердження таких показань особою у судовому засіданні під час розгляду справи, чого в межах даної справи судом першої інстанції здійснено не було, а відповідачем клопотань з цього приводу не заявлялось.

Таким чином, пояснення, отримані на стадії досудового слідства, можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 25.09.2019 р. по справі № 817/992/15.

Крім того, пояснення посадових осіб контрагента, не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків господарських операцій проведених позивачем та його контрагентом.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 20.03.2019 р. по справі № 826/7946/14.

Щодо доводів апелянта стосовно відсутності у ТОВ "Далтер Груп" товару, проданого позивачу, оскільки з початку діяльності контрагент позивача придбав лише тютюнові вироби, колегія суддів зазначає, що останні не ґрунтуються на доказах.

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні врахувати, що відповідно до вимог ст. 77 КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 77 КАС України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 77 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано, а матеріали справи не містять доказів, що підтверджують наведені в апеляційній скарзі обставини придбання ТОВ "Далтер Груп" за весь період діяльності виключно тютюнових виробів.

Крім того неможливість встановити джерела придбання товарів по ланцюгу постачання не є підставою для висновку про неправомірність формування покупцем податкового кредиту з податку на додану вартість.

У ході розгляду справи судом першої інстанції надано належну оцінку доказам, та іншим обставинами, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства. Зокрема, судом досліджено первинні документи, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку, встановлено реальне виконання господарських операцій з придбання товарів, які відповідають дійсному економічному змісту, відображеному в укладених позивачем договорах та призвели до фактичного руху його активів, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями належно оформлених, у відповідності до вимог законодавства, первинних документів.

Надані позивачем документи можна вважати такими, що підтверджують здійснення господарської операції, виходячи з чого показники податкового обліку підприємства по даним відносинам підтверджені у встановленому порядку. Судом першої інстанції встановлені обставини, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та підтверджують факти господарської діяльності, яка здійснюється з розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект.

Разом з тим, контролюючий орган не підтвердив своєї позиції про безтоварність господарських операцій, як і висновок про наявність протиправної мети при вчиненні правочинів належними доказами чи відповідними судовими рішеннями.

Отже, висновки відповідача, викладені в акті перевірки, щодо безтоварності господарських операцій між позивачем та його контрагентом не підтверджуються належними та допустимими доказами і спростовуються фактичними обставинами, встановленими судом під час розгляду справи.

Господарські операції позивача підтверджені належним чином оформленими первинними документами, а правочини не визнані у встановленому законом порядку недійсними. Відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано презумпцію правомірності правочинів, добросовісності платника податку та достовірності поданих документів.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 25.02.2020 р. по справі №808/1446/16.

За таких обставин у сукупності висновок суду першої інстанції про безпідставність твердження контролюючого органу про неправомірність формування позивачем показників податкового обліку за здійсненими з ТОВ "Далтер Груп" господарськими операціями ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову та наявності підстав для скасування податкових повідомлень-рішень від 26.04.2019 р. №00000661412, №00000671412 відсутні.

Щодо податкового повідомлення-рішення №00000681412 від 26.04.2019 р. про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 510,00 грн. за не надання контролюючому органу в ході перевірки оригіналів/копій документів, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.85.1 ст.85 ПК України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 85.5 ст.85 ПК України забороняється вилучення оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

Відповідно до пп.16.1.5 п.16.5 ст.16 ПК України платник податків зобов`язаний подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Згідно пп.20.1.6 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов`язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пп. 20.1.14 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право у разі виявлення порушення вимог податкового чи іншого законодавства України, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, надсилати платникам податків письмові запити щодо надання засвідчених належним чином копій документів.

Відповідно до п.85.2 ст.85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно п.85.4 ст.85 ПК України при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до п. 85.6 ст.85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Згідно п.85.8 ст.85 ПК України посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що 12.12.2018 р. відповідачем направлено позивачу запит про надання інформації (пояснень та документальних підтверджень), в якому зазначено невичерпний перелік документів, які необхідно надати ТОВ Віа Трейд (т. 1 а.с. 61-62).

28.12.2018 р. у відповідь на запит відповідача позивачем направлено лист щодо надання копій документів по господарським операціям з ТОВ Далтер Груп з додатками на 157 арк. (т. 1 а.с. 63).

22.03.2019 р. після отримання наказу про проведення перевірки №907 від 06.02.2019р., позивач додатково надав відповідачу копії первинних документів щодо господарських взаємовідносин з ТОВ Далтер Груп на 90 арк. (т. 1 а.с. 64).

Позивач зазначає, що будь-яких інших запитів від відповідача не отримував.

В акті перевірки відповідач зазначив про порушення позивачем податкового законодавства, зокрема, що полягає у ненаданні на запит "Про надання документів" від 08.02.2019 р. №6575/10/20-40-14-12-15 у повному обсязі первинних документів по господарських відносинах з ТОВ "Далтер Груп".

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять запиту контролюючого органу від 08.02.2019 р., відповідачем ні до суду першої, ні до суду апеляційної інстанції такого запиту також не надано.

За таких обставин колегія суддів зазначає про відсутність підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за ненадання в ході перевірки оригінали/копії документів.

Разом з тим, судова колегія зазначає, що апелянтом не наведено будь-яких обґрунтувань щодо неправомірного висновку суду першої інстанції в частині скасування податкового повідомлення-рішення №00000681412 від 26.04.2019 р. про застосування штрафних санкцій до позивача.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення-рішення відповідача є неправомірними та підлягають скасуванню.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2019 року по справі № 520/8856/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 23.03.2020 року