П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/10531/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черноліхов С.В.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
20 березня 2020 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Трейд" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року (м. Житомир) у справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Трейд" про стягнення податкової заборгованості у розмірі 4575606,58 грн,
В С Т А Н О В И В :
в вересні 2019 року Головне управління ДФС у Житомирській області звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Трейд" про стягнення податкової заборгованості у розмірі 4575606,58 грн.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року позов задоволено, а саме: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Трейд" на користь бюджету в особі Головного управління ДФС у Житомирській області податкову заборгованість в розмірі 4575606, 58 грн. з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Так, відповідачем зазначено, що суд першої інстанції безпідставно вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження. Окрім того, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження по даній справі.
Відзив позивача на апеляційну скаргу на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду не надходив, що відповідно до ч.4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що Головне управління ДФС у Житомирській області звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Трейд" податковий борг у сумі 4575606, 58 грн. з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків.
В обґрунтування пред`явлених вимог позивач указує, що за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 4575606, 58 грн, з яких: 3062435, 02 грн. основний платіж, 1507987, 09 грн. - штрафна санкція та 5184, 47 грн. - пеня. Відповідачем подано податкові декларації з податку на додану вартість, в яких самостійно визначено грошове зобов`язання в сумі 3015835, 02 грн., тому воно має статус податкового боргу.
Також контролюючим органом відповідачеві було нараховано грошове зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1554587, 09 грн., а саме: відповідно до податкового повідомлення - рішення № 0012975112 від 06 лютого 2019 року - 1020, 00 грн., № 0028645112 від 12 березня 2019 року - 488210, 35 грн., № 0115785112 від 30 жовтня 2018 року - 119687, 24 грн., № 0068015112 від 19 червня 2018 року - 866684, 68 грн., № 0044775112 від 26 квітня 2018 року - 16654, 82 грн., № 0054125112 від 19 квітня 2019 року - 3060, 00 грн., № 0054305112 від 19 квітня 2019 року - 58250, 00 грн., № 0082315112 від 12 червня 2019 року - 1020, 00 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Трейд" указані податкові повідомлення - рішення не оскаржило, а тому визначена в них сума грошового зобов`язання є узгодженою, в добровільному порядку не сплачена, отже набула статусу податкового боргу.
Разом з тим, на підставі статті 129 ПК України, відповідачу нараховано пеню в сумі 5184, 47 грн. Головним управлінням ДФС у Житомирській області сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу № 162955-51 від 05 червня 2018 року, однак сума боргу сплачена не була. На момент звернення до суду першої інстанції за відповідачем рахується податковий борг у загальній сумі 4575606, 58 грн, який належить стягненню в судовому порядку.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не спростував наявність у нього податкового боргу у розмірі 4575606, 58 грн. Натомість надані позивачем докази свідчать про невиконання платником податків у добровільному порядку обов`язків, передбачених вимогами Податкового кодексу України, в частині сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 4575606, 58 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
За змістом пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України), податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).
У відповідності до пункту 6.1 статті 6 ПК України, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до положень пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39);
податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) підпункт 14.1.156);
податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175).
Згідно підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Судом встановлено, що ГУ ДФС у Житомирській області за результатами проведених перевірок були прийняті податкові повідомлення - рішення про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Трейд" штрафу, а саме:
- № 0012975112 від 06 лютого 2019 року - 1020, 00 грн.,
- № 0028645112 від 12 березня 2019 року - 488210, 35 грн.,
- № 0115785112 від 30 жовтня 2018 року - 119687, 24 грн.,
- № 0068015112 від 19 червня 2018 року - 866684, 68 грн.,
- № 0044775112 від 26 квітня 2018 року - 16654, 82 грн.,
- № 0054125112 від 19 квітня 2019 року - 3060, 00 грн.,
- № 0082315112 від 12 червня 2019 року - 1020, 00 грн.;
- № 0054305112 від 19 квітня 2019 року - 11650,00 грн. штрафу, 46600, 00 грн. основного платежу по податку на додану вартість, разом - 58250, 00 грн.
Вказані рішення направлені відповідачу рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Апеляційний суд зазначає, що матеріали справи доказів оскарження чи відкликання зазначених податкових повідомлень - рішень не містять, відтак, визначені в них суми податкових зобов`язань, є узгодженими та належать до сплати в порядку, визначеному Податковим кодексом України.
Крім того, відповідно до статті 203 ПК України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем подано податкові декларації з податку на додану вартість, у яких самостійно визначено грошове зобов`язання, а саме: за вересень 2018 року - 2113022, 74 грн. (залишок), за жовтень 2018 року - 437761, 00 грн., за грудень 2018 року - 465051, 28 грн. (залишок), всього - 3015835, 02 грн., та не сплачено у строки, визначені ПК України, тому дане зобов`язання має статус податкового боргу.
При цьому, відповідно до статті 129 ПК України позивачем нараховано пеню в розмірі 5184, 47 грн, що підтверджується розрахунком пені.
Наведене підтверджено зведеним розрахунком сум податкового боргу, сформованим позивачем.
Відповідно до абзацу першого пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно із пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
05 червня 2018 року контролюючим органом сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" № 162955-51 із зазначенням суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язаннями станом на 04 червня 2018 року у розмірі 16654, 82 грн.
Вказана податкова вимога, відповідно до статті 42 ПК України, вважається врученою відповідачу, проте залишена без виконання.
Пунктами 95.1-95.3 статті 95 ПК України визнано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
У відповідності до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина 1 статті 72 вказаного Кодексу).
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 73 вказаного Кодексу).
За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд зауважує, що відповідач не спростував наявність у нього податкового боргу у розмірі 4575606, 58 грн. ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції.
Натомість надані позивачем докази свідчать про невиконання платником податків у добровільному порядку обов`язків, передбачених вимогами Податкового кодексу України, в частині сплати податкового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 4575606, 58 грн.
Стосовно посилання апелянта на те, що суд першої інстанції безпідставно розглянув справу в порядку письмового провадження, колегія суддів зазначає наступне.
Так, судом встановлено, що ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року призначено підготовче засідання на 29 жовтня 2019 року о 10:00.
29 жовтня 2019 року розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням судді Черноліхова С.В. у відрядженні. Наступне підготовче засідання призначено на 10:00 05 листопада 2019 року.
05 листопада 2019 року судом першої інстанції призначено справу до судового розгляду на 10:00 12 листопада 2019 року.
12 листопада 2019 року судове засідання не відбулося у зв`язку з надходженням від представника відповідача клопотання про відкладення розгляду справи. Наступне судове засідання призначено на 11:00 26 листопада 2019 року.
26 листопада 2019 року судовий розгляд був відкладений у зв`язку з перебуванням судді Черноліхова С.В. у відрядженні, а також у зв`язку з надходженням від представника відповідача клопотання про відкладення розгляду справи. Наступне судове засідання призначено на 11:00 28 листопада 2019 року.
28 листопада 2019 року судовий розгляд справи не здійснювався, оскільки директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Трейд" просила відкласти розгляд справи. Наступне судове засідання призначено на 10:00 05 грудня 2019 року.
04 грудня 2019 року від представника відповідача - адвоката Кутлиєва Б.Н. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його зайнятістю в розгляді Новоград-Волинським міськрайонним судом 05 грудня 2019 року кримінального провадження №12018060090001539 та відрядженням директора Товариства до м. Львова до 15 грудня 2019 року.
При цьому, адвокат Кутлиєв Б.Н. докази на підтвердження поважності причин своєї неявки в судове засідання, призначене на 05 грудня 2019 року, суду першої інстанції не надав.
Крім того, адвокат Кутлиєв Б.Н. неодноразово просив відкласти розгляд справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Апеляційний суд погоджується з доводами суду першої інстанції, що таке безпідставне перенесення розгляду справи могло призвести до порушення строків розгляду вказаної справи, а відтак, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження.
Стосовно посилання апелянта на те, що суд першої інстанції необгрунтовано відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження по даній справі, то колегія суддів вважає такі доводи безпідставними, оскільки судом не встановлено обставин, які б свідчили про неможливість розгляду даної справи без розгляду справи по суті кримінального провадження № 32019060000000027.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Оцінюючи позицію апелянта, колегія суддів вважає, що обставини, наведені в апеляційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, у апеляційній скарзі не зазначено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Трейд" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 20 березня 2020 року.
Головуючий Курко О. П. Судді Біла Л.М. Гонтарук В. М.
Суд | Сьомий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.03.2020 |
Оприлюднено | 24.03.2020 |
Номер документу | 88354554 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Сьомий апеляційний адміністративний суд
Курко О. П.
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Черноліхов Сергій Вікторович
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Черноліхов Сергій Вікторович
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Черноліхов Сергій Вікторович
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Черноліхов Сергій Вікторович
Адміністративне
Житомирський окружний адміністративний суд
Черноліхов Сергій Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні