Постанова

від 23.03.2020 по справі 240/11657/19

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/11657/19

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

23 березня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Капустинського М.М. Охрімчук І.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІ-ГРУП" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІ-ГРУП" про стягнення податкової заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2019 року позивач, Головне управління ДФС у Житомирській області, звернулося в Житомирський окружний адміністративний суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІ-ГРУП" (відповідача), про стягнення податкового боргу у сумі 65595, 26 грн. з рахунків у банку, що обслуговують такого платника податків.

Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 12.12.2019 позов задовольнив. Судове рішення мотивоване тим, що відповідач не спростував наявність у нього податкового боргу у розмірі 65595, 26 грн., натомість надані позивачем докази свідчать про невиконання платником податків у добровільному порядку обов`язків, передбачених вимогами Податкового кодексу України, в частині сплати податкового зобов`язання на загальну суму 65595, 26 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що наявні письмові докази нібито направлення рішень про застосування шрафних санкцій є неналежним доказом, оскільки завірені іншою організацією (ГУ ДПС у Житомирській області). Вважає, що в матеріалах справи відсутні докази проведення перевірок позивачем та не досліджено джерело та розрахунок боргу, що свідчить про поверхневий розгляд справи.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ГУ ДФС у Житомирській області за результатами проведених перевірок були прийняті податкові повідомлення - рішення, а саме:

- від 28 лютого 2018 року № 0024985112 про застосування адміністративного штрафу та інших санкцій у сумі 340, 00 грн.;

- № 0019191403 від 06 серпня 2018 року про нарахування пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 64575, 26 грн.;

- № 0019201403 від 06 серпня 2018 року про нарахування пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства у сумі 680, 00 грн.

Вказані рішення направлені відповідачу рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Матеріали справи доказів оскарження чи відкликання зазначених податкових повідомлень - рішень не містять, відтак, визначені в них суми податкових зобов`язань, є узгодженими та належать до сплати в порядку, визначеному Податковим кодексом України.

14 березня 2018 року контролюючим органом сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" № 15929-51 із зазначенням суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язаннями станом на 13 березня 2018 року у розмірі 12518, 85 грн.

На момент звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг у загальній сумі 65595, 26 грн., який належить стягненню в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною четвертою статті 5 КАС України встановлено право на звернення до адміністративного суду суб`єктів владних повноважень виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Провадження у справах за зверненнями органів доходів і зборів відрізняється від загального позовного провадження. Порядок розгляду такої категорії справ, ухвалення рішення та процедура апеляційного оскарження регулюється главою 11 Особливості позовного провадження в окремих категоріях адміністративних справ КАС України.

Порядок розгляду справ за зверненням суб`єкта владних повноважень щодо погашення податкового боргу платників податків врегульовано також нормами Податкового кодексу України.

Статтею 67 Конституції України проголошено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності до пункту 6.1 статті 6 ПК України, податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до положень пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39);

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) підпункт 14.1.156);

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175).

Відповідно до підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

За змістом пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 ПК України).

Згідно з абзацом першим пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно із пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Приписи пункту 102.4 статті 102 ПК України надають контролюючому органу право на стягнення податкового боргу, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні грошового зобов`язання, протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу.

Пунктами 95.1-95.3 статті 95 ПК України визнано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як встановлено судом першої інстанції ГУ ДФС у Житомирській області за результатами проведених перевірок були прийняті податкові повідомлення - рішення від 28 лютого 2018 року № 0024985112 про застосування адміністративного штрафу та інших санкцій у сумі 340, 00 грн.; № 0019191403 від 06 серпня 2018 року про нарахування пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства у розмірі 64575, 26 грн.; № 0019201403 від 06 серпня 2018 року про нарахування пені за порушення розрахунків у сфері ЗЕД та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства у сумі 680, 00 грн.

14 березня 2018 року контролюючим органом сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ф" № 15929-51 із зазначенням суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язаннями станом на 13 березня 2018 року у розмірі 12518, 85 грн.

Вказана податкова вимога, відповідно до статті 42 ПК України, вважається врученою відповідачу, проте залишена без виконання.

Варто зазначити, що з огляду на правове регулювання порядку направлення податкових вимог, повторне направлення податкової вимоги не передбачено виключно у випадку, якщо з моменту направлення першої вимоги, податковий борг, визначений у ній, не погашено у повному обсязі з урахуванням і того боргу, який виник після її направлення. Проте у разі, якщо після направлення податкової вимоги податковий борг був погашений у повному обсязі, вважається, що правовідносини з його погашення вичерпали своє значення (припинилися). Відповідно, у разі виникнення в подальшому у платника податків нового податкового боргу, порядок вжиття контролюючим органом заходів щодо його погашення розпочинається спочатку - шляхом, зокрема, направлення платникові податків нової податкової вимоги.

Колегія суддів звертає увагу, що за змістом частини четвертої статті 9 КАС України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи, закріплений частиною першою статті 90 КАС України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 ст. 73 КАС України).

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків (ст. 72 КАС України).

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати з власної ініціативи (частина третя ст. 77 КАС України).

Доводи апеляційної скарги, що наявні письмові докази нібито направлення рішень про застосування шрафних санкцій є неналежним доказом, оскільки завірені іншою організацією (ГУ ДПС у Житомирській області), колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" функції та повноваження Державної фіскальної служби України, що припиняється, покладено на Державну податкову службу України.

У відповідності до наказу ДПС від 28.08.2019 №36 "Про початок діяльності Державної податкової служби України" та наказу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 29.08.2019 №7 розпочато виконання Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області повноважень Головного управління ДФС у Хмельницькій області, що припиняється.

Слід зазначити, що відповідач не спростував наявність у нього податкового боргу у розмірі 65595, 26 грн., при цьому надані позивачем докази свідчать про невиконання платником податків у добровільному порядку обов`язків, передбачених вимогами Податкового кодексу України, в частині сплати податкового зобов`язання на загальну суму 65595, 26 грн., тому колегія суддів ставиться критично до доводів апеляційної скарги, що в матеріалах справи відсутні докази проведення перевірок позивачем та не досліджено джерело та розрахунок боргу.

Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УНІ-ГРУП" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Капустинський М.М. Охрімчук І.Г.