Постанова

від 10.02.2020 по справі 910/7267/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2020 р. Справа№ 910/7267/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Іоннікової І.А.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.

за участю представників учасників справи: згідно з протоколом судового засідання від 10.02.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі Смайл" на рішення

Господарського суду м. Києва

від 15.08.2019 ( повний текст складено 09.09.2019)

у справі № 910/7267/19 ( суддя Плотницька Н.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі Смайл"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО"

про стягнення 550 289,19 грн.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Профі смайл" звернулось до Господарського суду міста Києва з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" про стягнення 566 076 грн. 63 коп. заборгованості за договором про надання рекламних послуг від 09.06.2017 № 09-6-2017/1, в тому числі: 394 851 грн. 09 коп. основного боргу, 104 386 грн. 94 коп. пені, 15 146 грн. 48 коп. 3 % річних та 51 692 грн. 12 коп. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору про надання рекламних послуг від 09.06.2017 № 09-6-2017/1 неналежним чином виконав взяті на себе зобов`язання з оплати наданих послуг, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість у розмірі 394 851 грн. 09 коп. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань позивачем нараховано 104 386 грн. 94 коп. пені, 15 146 грн. 48 коп. 3 % річних та 51 692 грн. 12 коп. інфляційних втрат.

21.06.2019 від позивача до відділу діловодства Господарського суду міста Києва надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

Судом першої інстанції відповідно до пункту 2 частини 2 статті 46 ГПК України прийнято заяву про зменшення розміру позовних вимог та розглянуто вимоги позивача про стягнення з відповідача 550 289 грн. 19 коп. заборгованості за договором про надання рекламних послуг від 09.06.2017 № 09-6-2017/1, в тому числі: 379 460 грн. 41 коп. основного боргу, 104 386 грн. 94 коп. пені, 14 993 грн. 63 коп. 3 % річних та 51 448 грн. 21 коп. інфляційних втрат.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.08.2019 у справі № 910/7267/19 позов задоволено частково.

На підставі рішення суду з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі смайл" заборгованість у розмірі 271 460 грн. 41 коп., 3% річних у розмірі 12 268 грн. 87 коп., інфляційні втрати у розмірі 41 791 грн. 79 коп., пеню у розмірі 81 523 грн. 64 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 105 грн. 67 коп. В іншій частині позову про стягнення з відповідача на користь позивача основної заборгованості у розмірі 108 000 грн 00 коп., пені у розмірі 22 863 грн 30 коп., 3% річних у розмірі 2 724 грн 76 коп. та інфляційних втрат у розмірі 9 656 грн 42 коп. відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що позивач надав послуги/виконав роботи, а відповідач без заперечень їх прийняв, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями додатків до договору, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунками-фактурами та актами приймання-передачі документів.

Задовольняючи частково позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати отриманих послуг за період з серпня 2017 року по серпень 2018 року згідно з договором про надання рекламних послуг № 09-6-2017/1 від 09.06.2017, у зв`язку із чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 271 460 грн. 41 коп.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що доданий позивачем до заяви про зменшення позовних вимог розрахунок пені є неправильним, оскільки позивачем невірно визначено дату виникнення прострочення виконання зобов`язання, а також є неправильним розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, а тому суд здійснив перерахунок та стягнув з відповідача 3% річних у розмірі 12 268 грн. 87 коп., інфляційні втрати у розмірі 41 791 грн. 79 коп., пеню у розмірі 81 523 грн. 64 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 105 грн. 67 коп.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів .

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2019 у справі № 910/7267/19 скасувати в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення основної заборгованості у розмірі 108 000, 00грн., пені у розмірі 22 863, 30 грн., 3% річних у розмірі 2 724, 76 та інфляційних втрат в розмірі 9 656, 42 грн. та задовольнити позов в цій частині у повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, як наслідок, рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального права. За твердженням позивача судом першої інстанції не взято до уваги доводи позивача, які містилися у позові, оскільки позивач, крім заборгованості за надані послуги, просив також стягнути з відповідача прострочену заборгованість у розмірі 108 000, 00 грн. а придбані та поставлені ТОВ "ЕКО" сертифікати у кількості 3 шт., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000003 від 27.07.2018, отриманою, але не підписаною відповідачем.

Крім того, апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги акт приймання - передачі документів від 30.07.2018, яким ТОВ ЕКО було передано акт здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000044 від 27.07.2018, оскільки відповідач в порушення умов п.3.6 договору № 09-6-2017/1 протягом семи робочих днів, починаючи з 31.07.2018 до 08.08.2018 акт не підписав, мотивовано відмову від прийняття послуг на адресу позивача не надіслав, а тому послуги вважаються прийнятими відповідачем у повному обсязі, а акт № ОУ-0000044 від 27.07.2018 узгодженим .

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.10.2019, справу №910/7267/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді доповідача) Тищенко А.І., суддів Михальської Ю.Б., Скрипки І.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Профі Смайл" пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2019 у справі №910/7267/19, відкрито апеляційне провадження, справу №910/7267/18 призначено до розгляду на 19.11.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2019 оголошено перерву в судовому засіданні до 05.12.2019.

Розпорядженням Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/105/20 від 13.01.2020 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/7267/19, у зв`язку з перебуванням судді Скрипки І.М. у відпустці.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2020, справу № 910/7267/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Тищенко А.І., судді Михальська Ю.Б., Іоннікова І.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 апеляційну скаргу прийнято до провадження вказаною колегією суддів та призначено справу до розгляду на 10.02.2020.

Позиції учасників справи.

30.10.2019 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

11.11.2019 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких він звертає увагу суду на те, що видаткова накладна № РН-0000003 від 27.07.2018 не підписана з боку відповідача у зв`язку з тим, що відповідач не виконує взяті на себе зобов`язання, але до позовної заяви приєднані належні та допустимі докази, що підтверджують факт постачання сертифікатів.

Позивач зазначає, що здійснення господарської передачі підтверджується: актом звірки, актом приймання-передачі сертифікатів, електронним листуванням тощо. Акт приймання-передачі документів від 30.07.2018, яким підтверджується передача сертифікатів у кількості 3 штук вартістю 108 000 грн. та спірної видаткової накладної відповідачу, є належним та допустимим доказом, а доводи відповідача про неналежність та недопустимість акту, викладені у відзиві на апеляційну скаргу від 29.10.2019, є безпідставні та неправомірні.

Крім того, як зазначає позивач, ОСОБА_1 є фахівцем з маркетингу та реклами ТОВ "ЕКО", приймала участь в електронному листуванні (а.с. 196-197) між ТОВ "ПРОФІ СМАЙЛ" та ТОВ "ЕКО" з приводу замовлення сертифікатів, а не є невідомою для відповідача особою. Прийняття сертифікатів та визнання такої господарської операції на суму 108 000 грн підтверджується також актом звірки, який був складений відповідачем та долучений до матеріалів справи позивачем (а.с.76).

Позивач звертає увагу суду на те, що з актів звірки, наданих відповідачем (разом із його відзивом на позовну заяву) на виконання вимог пункту 4 резолютивної частини ухвали суду від 05.06.2019 про відкриття провадження у справі (про зобов`язання сторін надати суду підписаний керівником та бухгалтером акт звірки взаєморозрахунків), один із них, зі сторони ТОВ "ЕКО", був підписаний керівником ТОВ "ЕКО" Аврамчуком Ф.П., а інший - бухгалтером ТОВ "ЕКО" ОСОБА_2

Крім цього, як вбачається із акту звірки взаємних розрахунків (арк. справи 74), ОСОБА_2 є головним бухгалтером ТОВ "ЕКО". Тобто, складені ТОВ "ЕКО" акти звірки взаєморозрахунків, які містяться в матеріалах справи, фактично відображають відомості про бухгалтерський облік, проведених відповідачем господарських операцій. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

За переконанням позивача, відображення головним бухгалтером ТОВ "ЕКО" в акті звірки реквізитів видаткової накладної № РН-0000003 від 27.07.2018 свідчить про отримання ТОВ "ЕКО" цієї видаткової накладної, яка, відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є підставою для бухгалтерського обліку господарської операції з придбання сертифікатів. Таким чином, відображення головним бухгалтером в акті звірки господарської операції з придбання сертифікатів свідчить про прийняття ТОВ "ЕКО" цих сертифікатів.

27.11.2019 через відділ документального забезпечення Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких останній заперечив проти пояснення позивача щодо підписання з боку ТОВ ЕКО бухгалтером ОСОБА_3 акту звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2018 р., які є належними та допустимими доказом того, що сума боргу відповідача включає суму у розмірі 108 000,00 гри. за нібито поставлені ТОВ ЕКО сертифікати у кількості 3 штук, що підтверджується первинним документом, а саме - видатковою накладною № РН-0000003 від 27.07.2018 р.

Відповідач зазначає, що вищезазначений первинний документ, копія якого міститься в матеріалах справи не може вважатися оформленим належним чином та підтвердити факт отримання з боку ТОВ ЕКО сертифікатів, оскільки видаткова накладна № РН-0000003 від 27.07.2018 року не була підписана з боку відповідача, а в матеріалах справи відсутні докази отримання сертифікатів на загальну суму 108 000,00 грн., вищевказані доводи позивача в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Крім того, відповідач звертає увагу суду на те, що бухгалтер ОСОБА_3 ніколи не була головним бухгалтером ТОВ ЕКО , отже не є посадовою особою відповідача та не має довіреності, яка уповноважувала б її на підписання яких-будь документів з боку ТОВ ЕКО . Станом на 31.12.2018 р. головним бухгалтером ТОВ ЕКО був ОСОБА_5, підтверджується відповідними документами.

Твердження представника позивача - адвоката Валенко А.С. про те, що під час розгляду справи у першій інстанції до відзиву на позов ТОВ ЕКО надавався акт звірки, підписаний головним бухгалтером ОСОБА_3, вводить суд апеляційної інстанції в оману, тому що насправді акт звірки, складений на вимогу Господарського суду м. Києва станом на 13.06.2019 р., з боку відповідача був підписаний чинним на той момент головним бухгалтером ОСОБА_4, що підтверджується відповідними документами.

Відповідач зазначає, що надані позивачем до апеляційної скарги роздруківки з різноманітних інтернет-сайтів (електронні докази) та вказані режими доступу до зазначених інтернет - сторінок, неможливо ідентифікувати, оскільки інтернет не знаходить такі сторінки за вказаними позивачем посиланнями, а в силу положень частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції не має прийняти до уваги, в силу положень частини 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України.

04.12.2020 від позивача надійшла заява по суті справи, в якій позивач зазначає, що факт передачі сертифікатів разом з видатковою накладною № РН - 0000003 від 27.07.2018 підтверджується актом прийому - передачі документів, який зі сторони ТОВ ЕКО був підписаний посадовою особою відповідача - фахівцем з маркетингу та реклами Саварець С.М. Цією ж особою були підписані акти прийому - передачі документів, відповідно до яких передавалися акти надання послуг, заборгованість по яким відповідач визнає.

Позивач зазначає, що пунктом 3.6. договору передбачено, що відповідач взяв на себе зобов`язання підписати первинну документацію, а у разі незгоди з нею - відмовитись, про що скласти акт. Оскільки відповідачем не складено акт про відмову у прийнятті господарської операції з постачанням сертифікатів, він безпідставно ухиляється від підписання видаткової накладної.

Позивач вважає, що посилання відповідача на не підписання видаткової накладної № РН - 0000003 від 27.07.2018 не спростовує факт здійснення господарської операції сторонами та виникнення у відповідача грошового зобов`язання у розмірі 108 000 грн. Здійснення господарської операції з передачі спірних сертифікатів підтверджується не тільки видатковою накладною але й актом звірки, актом приймання-передачі сертифікатів, електронним листуванням між позивачем та відповідачем, актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 36 від 27.07.2018 тощо.

Сам акт звірки взаєморозрахунків на суму 108 000, 00 грн. був скріплений печаткою відповідача та підписаний його посадовою особою - бухгалтером ОСОБА_3

Позивач звертає увагу суду, що на виконання вимог ухвали суду від 13.06.2019, відповідач разом із відзивом на позовну заяву надав два різних акти звірки взаєморозрахунків. Перший акт звірки, який був наданий суду в оригіналі, зі сторони відповідача був підписаний директором Аврамчуком Ф.П., а інший акт звірки, який був наданий суду в копії, яка була завірена представником відповідача Дрозд Т.О., зі сторони відповідача був підписаний ОСОБА_3 (копія даного акту додається).

Тобто, твердження ТОВ "ЕКО" про те, що складений на вимогу суду першої інстанції акт звірки, зі сторони відповідача був підписаний не ОСОБА_3 , а ОСОБА_4., не відповідає дійсності.

Також позивач зазначає, що заперечення відповідача про те, що він не замовляв та не отримував від ТОВ "ПРОФІ СМАЙЛ" сертифікати в кількості 3 шт. загальною вартістю 108 000, 00 грн. не підтверджується належними доказами, якими могли б бути первинні бухгалтерські документи, які відображають господарську операцію з придбання у третьої особи сертифікатів на подорожі.

Явка представників сторін.

У судовому засіданні 10.02.2020 представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2019 у справі № 910/7267/19 в частині відмови у задоволенні позовних вимог 108 000, 00грн., пені у розмірі 22 863, 30 грн., 3% річних у розмірі 2 724, 76 та інфляційних втрат в розмірі 9 656, 42 грн. та задовольнити позов в цій частині у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 10.02.2020 проти задоволення апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2019 у справі № 910/7267/19 просив залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

09.06.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО" (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Профі смайл" (виконавець за договором) укладено договір про надання рекламних послуг № 09-6-2017/1, відповідно до умов якого замовник замовляє, а виконавець приймає на себе зобов`язання по наданню послуг рекламного обслуговування замовника; виконання робіт з виробництва рекламної продукції, надання інших послуг супутніх робіт, які пов`язані та спрямовані на рекламування та просування товарних знаків та діяльності замовника згідно з умовами, що визначені цим договором, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити належним чином виконані/надані роботи/послуги.

Відповідно до пункту 1.2. договору строки, вартість і інші істотні умови надання послуг і виконання робіт обумовлюються сторонами в додатках до даного договору, які є його невід`ємними частинами.

Пунктами 2.1 - 2.1.11. визначено перелік послуг/робіт, які виконуються (надаються) виконавцем замовнику за його замовленням.

Згідно з пунктом 2.2. договору роботи (послуги), що передбачені цим договором виконуються виконавцем самостійно або із залученням третіх осіб. При цьому виконавець є відповідальним перед замовником за результати робіт (послуг) третіх осіб та зобов`язується вживати всіх необхідних заходів щодо забезпечення ним самим та третіми особами конфіденційності стосовно інформації, наданої замовником.

Пунктами 3.1.-3.7. договору визначено порядок виконання робіт і надання послуг. При виникненні необхідності з виконання (надання) конкретних робіт (послуг), що визначені в статті 2 цього договору, замовник надсилає виконавцю замовлення на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому вказує вид необхідних робіт (послуг), орієнтовні строки їх виконання (надання), а також іншу необхідну інформацію. Після отримання замовлення виконавець з`ясовує орієнтовну вартість замовлених робіт, (послуг), що виконуються (надаються) ним самостійно або із залученням третіх осіб, та надсилає замовнику приблизні кошториси вартості робіт (послуг), а також перелік іншої необхідної інформації. Після отримання всієї необхідної інформації від замовника для виконання (надання) замовлених робіт (послуг) сторони укладають відповідний додаток до цього договору, що є його невід`ємною частиною та визначає всі суттєві умови виконання (надання) замовлених робіт (послуг). Виконавець приступає до виконання (надання) замовлених робіт (послуг) лише після підписання відповідного додатку до цього договору. Після повного виконання (надання) робіт (послуг), передбачених відповідним додатком до цього договору, сторони підписують акт здачі-приймання робіт (послуг). Замовник після отримання акту здачі-приймання робіт (послуг) від виконавця, складеного в 2-х екземплярах, зобов`язаний протягом 7 (семи) робочих днів підписати акт здачі-приймання робіт (послуг) та передати виконавцю один підписаний екземпляр або направити виконавцю мотивовану письмову відмову від приймання робіт (послуг) в той самий строк. У випадку відмови замовника від приймання робіт (послуг) представники сторін складають двосторонній акт, в якому зазначають роботи (послуги), які потребують доопрацювання, і строки їх доопрацювання, після чого роботи (послуги) повинні бути доопрацьовані виконавцем на умовах, що визначені в акті. До усунення виконавцем недоліків в роботах або послуг замовник має право не підписувати акт виконаних робіт, та у разі не усунення недоліків замовник має право не оплачувати роботи/послуги.

Пунктами 4.1.-4.4. договору встановлено вартість робіт (послуг) та порядок розрахунків. Вартість робіт (послуг) за цим договором, вказана в додатках до цього договору і розраховується окремо для кожного замовлення в залежності від обсягу/складності. Загальна вартість робіт/послуг за договором складається з суми вартостей робіт (послуг) згідно всіх додатків до даного договору. Виконавець завчасно надаватиме на розгляд замовника письмові кошториси витрат, пов`язаних з виконанням (наданням) робіт (послуг), передбачених цим договором. У випадку невиконання робіт (послуг) або не усунення виявлених недоліків у роботах (послугах), про які заявлено замовником, виконавець зобов`язаний протягом 3 банківських днів з дати письмової вимоги замовника повернути грошові кошти, перераховані у якості передплати за роботи (послуги) за договором. Оплата замовлених робіт (послуг) здійснюється замовником у безготівковій формі на поточний рахунок виконавця протягом 14 банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання робіт (послуг), якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору.

У відповідності до пункту 5.1.1. договору виконавець зобов`язується виконувати замовлені замовником роботи (послуги) якісно та в строки, що передбачені у відповідних додатках до цього договору та на якомога вигідніших для замовника умовах.

Згідно з пунктом 5.2.1. замовник зобов`язується сплачувати замовлені роботи (послуги) в розмірах та в строки, що передбачені цим договором та відповідними додатками до нього.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2017 року, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункт 9.1. договору).

Позивач звернувся до суду з даним позовом, який обґрунтований тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору про надання рекламних послуг від 09.06.2017 № 09-6-2017/1 неналежним чином виконав взяті на себе зобов`язання з оплати наданих послуг та просить суд, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, стягнути з відповідача 550 289 грн. 19 коп. заборгованості, яка складається з 379 460 грн. 41 коп. основного боргу, 104 386 грн. 94 коп. пені, 14 993 грн. 63 коп. 3% річних та 51 448 грн. 21 коп. інфляційних втрат.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, виконавець залучав до виконання робіт/надання послуг третіх осіб, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів, а саме договір про надання рекламних послуг та виконання робіт від 31.05.2017 № 3105, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Грейсмарт", договір про надання рекламних послуг від 14.02.2018 № 1402, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Джек Стоун", договір про надання рекламних послуг та виконання робіт від 07.05.2018 № 07, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю "Бистрот", договір про надання рекламних послуг та виконання робіт від 07.05.2018 № 5.

Судом встановлено, що позивач надав послуги/виконав роботи, а відповідач без заперечень їх прийняв, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями додатків до договору, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунками-фактурами та актами приймання-передачі документів, а саме:

- додаток від 29.09.2017 № 20 до договору від 09.06.2017 № 09-06-2017/1, відповідно до якого вартість послуг складає 16 328 грн 40 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.10.2017 № ОУ-0000043 на суму 16 328 грн 40 коп. та рахунок-фактура від 25.10.2017 № СФ-0000045 на суму 16 328 грн 40 коп.;

- додаток від 11.10.2017 № 18 до договору від 09.06.2017 № 09-06-2017/1, відповідно до якого вартість послуг складає 4 788 грн 96 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.10.2017 № ОУ-0000039 на суму 4 788 грн 96 коп. та рахунок-фактура від 12.10.2017 № СФ-0000041 на суму 4 788 грн 96 коп.;

- додаток від 06.12.2017 № 26 до договору від 09.06.2017 № 09-06-2017/1, відповідно до якого вартість послуг складає 78 595 грн 44 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 02.01.2018 № ОУ-0000001 на суму 78 595 грн 44 коп. та рахунок-фактура від 02.01.2018 № СФ-0000001 на суму 78 595 грн 44 коп.;

- додаток від 14.02.2018 № 32 до договору від 09.06.2017 № 09-06-2017/1, відповідно до якого вартість послуг складає 68 370 грн 72 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.03.2018 № ОУ-0000015 на суму 68 370 грн 72 коп. та рахунок-фактура від 16.03.2018 № СФ-0000016 на суму 68 370 грн 72 коп.;

- додаток від 11.04.2018 № 41 до договору від 09.06.2017 № 09-06-2017/1, відповідно до якого вартість послуг складає 21 758 грн 88 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 02.05.2018 № ОУ-0000025 на суму 21 758 грн 88 коп. та рахунок-фактура від 02.05.2018 № СФ-0000027 на суму 21 758 грн 88 коп.;

- додаток від 18.04.2018 № 42 до договору від 09.06.2017 № 09-06-2017/1, відповідно до якого вартість послуг складає 2 761 грн 44 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.04.2018 № ОУ-0000023 на суму 2 761 грн 44 коп. та рахунок-фактура від 20.04.2018 № СФ-0000025 на суму 2 761 грн 44 коп.;

- додаток від 17.05.2018 № 44 до договору від 09.06.2017 № 09-06-2017/1, відповідно до якого вартість послуг складає 7 933 грн 20 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.05.2018 № ОУ-0000026 на суму 7 933 грн 20 коп. та рахунок-фактура від 29.05.2018 № СФ-0000028 на суму 7 933 грн 20 коп.;

- додаток від 18.05.2018 № 45 до договору від 09.06.2017 № 09-06-2017/1, відповідно до якого вартість послуг складає 7 941 грн 12 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.05.2018 № ОУ-0000027 на суму 7 941 грн 12 коп. та рахунок-фактура від 29.05.2018 № СФ-0000029 на суму 7 941 грн 12 коп.;

- додаток від 21.05.2018 № 46 до договору від 09.06.2017 № 09-06-2017/1, відповідно до якого вартість послуг складає 21 180 грн 72 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2018 № ОУ-0000028 на суму 21 180 грн 72 коп. та рахунок-фактура від 31.05.2018 № СФ-0000030 на суму 21 180 грн 72 коп.;

- додаток від 30.05.2018 № 47 до договору від 09.06.2017 № 09-06-2017/1, відповідно до якого вартість послуг складає 35 196 грн 48 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.06.2018 № ОУ-0000035 на суму 35 196 грн 48 коп. та рахунок-фактура від 27.06.2018 № СФ-0000037 на суму 35 196 грн 48 коп.;

- додаток від 02.07.2018 № 51 до договору від 09.06.2017 № 09-06-2017/1, відповідно до якого вартість послуг складає 24 219 грн 36 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09.07.2018 № ОУ-0000037 на суму 24 219 грн 36 коп. та рахунок-фактура від 09.07.2018 № СФ-0000039 на суму 24 219 грн 36 коп.;

- додаток від 10.07.2018 № 52 до договору від 09.06.2017 № 09-06-2017/1, відповідно до якого вартість послуг складає 11 056 грн 32 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.07.2018 № ОУ-0000041 на суму 11 056 грн 32 коп. та рахунок-фактура від 16.07.2018 № СФ-0000043 на суму 11 056 грн 32 коп.;

- додаток від 16.07.2018 № 53 до договору від 09.06.2017 № 09-06-2017/1, відповідно до якого вартість послуг складає 104 933 грн 40 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.07.2018 № ОУ-0000043 на суму 110 414 грн 08 коп. та рахунок-фактура від 25.07.2018 № СФ-0000045 на суму 104 933 грн 40 коп.;

- додаток від 20.07.2018 № 54 до договору від 09.06.2017 № 09-06-2017/1, відповідно до якого вартість послуг складає 118 800 грн 00 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.07.2018 № ОУ-0000044 на суму 10 800 грн 00 коп. та рахунок-фактура від 27.07.2018 № СФ-0000047 на суму 118 800 грн 00 коп.;

- додаток від 31.07.2018 № 55 до договору від 09.06.2017 № 09-06-2017/1, відповідно до якого вартість послуг складає 6 193 грн 44 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.08.2018 № ОУ-0000047 на суму 6 193 грн 44 коп. та рахунок-фактура від 06.08.2018 № СФ-0000050 на суму 6 193 грн 44 коп.;

- додаток від 01.08.2018 № 56 до договору від 09.06.2017 № 09-06-2017/1, відповідно до якого вартість послуг складає 3 825 грн 89 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.08.2018 № ОУ-0000046 на суму 3 825 грн 89 коп. та рахунок-фактура від 03.08.2018 № СФ-0000049 на суму 3 825 грн 89 коп.;

- додаток від 01.08.2018 № 57 до договору від 09.06.2017 № 09-06-2017/1, відповідно до якого вартість послуг складає 14 171 грн 52 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.08.2018 № ОУ-0000045 на суму 14 171 грн 52 коп. та рахунок-фактура від 03.08.2018 № СФ-0000048 на суму 14 171 грн 52 коп.;

- додаток від 08.08.2018 № 58 до договору від 09.06.2017 № 09-06-2017/1, відповідно до якого вартість послуг складає 39 519 грн 48 коп., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13.08.2018 № ОУ-0000048 на суму 39 519 грн 48 коп. та рахунок-фактура від 13.08.2018 № СФ-0000051 на суму 39 519 грн 48 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вище додаткові угоди та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписані та скріплені печаткою лише зі сторони позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі смайл".

Разом з тим, в матеріалах справи наявні копії актів приймання-передачі документів, підписані представниками позивача та відповідача, якими підтверджується передача від Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі смайл" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" вищезазначених додаткових угод, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) та рахунків-фактур.

У свою чергу, відповідач у запереченнях на відповідь на відзив позивача стверджує, що не підписував акти приймання-передачі документів, оскільки такі документи не надходили на адресу останнього ні поштою, ні наручно, та не були отриманні відповідальною особою підприємства. Підпис, який підтверджує отримання вказаних документів, як зазначає відповідач, проставлено невстановленою особою.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що вищенаведені твердження відповідача спростовуються матеріалами справи, а саме здійсненням відповідачем часткових оплат з призначенням платежу, в яких зазначено номери рахунків-фактур, які передавалися актами приймання-передачі документів. Суд критично оцінює доводи відповідача щодо отримання таких рахунків електронною поштою, оскільки належних доказів на підтвердження даної обставини відповідачем суду не надано.

Крім того, відповідач визнає заборгованість перед позивачем у розмірі 271 460 грн. 41 коп. Таким чином, визнання заборгованості, а також здійснення часткових оплат відповідачем, свідчить про те, що останнім були прийняті послуги, надані позивачем, у повному обсязі та без зауважень.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 108 000 грн. 00 коп. за сертифікати у кількості 3 (трьох) штук на підставі видаткової накладної від 27.07.2018 № РН-0000003, колегія зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, видаткова накладна від 27.07.2018 № РН-0000003 підписана та скріплена печаткою лише з боку позивача. Підпис уповноваженої особи відповідача на накладній відсутній. До того ж, відповідач заперечує отримання товару (3-х сертифікатів), які, як вказує позивач, передавалися відповідачу.

Видаткова накладна є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підписання якої фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, та яка є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Таким чином, оскільки видаткова накладна від 27.07.2018 № РН-0000003 не підписана з боку відповідача, та в матеріалах справи відсутні докази отримання сертифікатів на загальну суму 108 000 грн. 00 коп., а також приймаючи до уваги заперечення відповідача щодо неотримання зазначених сертифікатів, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати отриманих послуг за період з серпня 2017 року по серпень 2018 року згідно з договором про надання рекламних послуг № 09-6-2017/1 від 09.06.2017, у зв`язку з чим в останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 271 460 грн. 41 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати наданих послуг на суму 271 460 грн. 41 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, колегія приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Частиною 1 статті 78 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов`язку з оплати отриманих послуг за договором про надання рекламних послуг № 09-6-2017/1 від 09.06.2017 та факту наявності заборгованості за отримані послуги за період з серпня 2017 року по серпень 2018 року включно у розмірі 271 460 грн 41 коп., вимоги позивача про стягнення суми основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 271 460 грн 41 коп.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 104 386 грн 94 коп. пені, 14 993 грн 63 коп. 3 % річних та 51 448 грн 21 коп. інфляційних втрат.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 6.6. договору якщо з вини замовника буде допущено прострочення виконання його зобов`язань стосовно сплати вартості робіт, послуг, передбачених у відповідному додатку до договору, виконавець має право стягнути з замовника виключну неустойку у формі пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (стягнення пені) відповідно до умов пункту 6.6. договору та захисту майнових прав та інтересів позивача, відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 4.4. договору оплата замовлених робіт (послуг) здійснюється замовником у безготівковій формі на поточний рахунок виконавця протягом 14 банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання робіт (послуг), якщо інше не передбачено відповідним додатком до договору.

Додатками до договору передбачена оплата протягом 14 банківських днів з моменту підписання акту здачі-приймання робіт (послуг), тобто так само як і в пункту 4.4. договору.

Як встановлено судом вище, додатки до договору та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не підписані з боку відповідача, проте визнання заборгованості та здійснення часткових оплат свідчить про отримання наданих позивачем послуг.

При цьому, відповідно до пункту 3.6. договору після виконання (надання робіт (послуг), передбачених відповідним додатком до цього договору, сторони підписують акт здачі-приймання робіт (послуг). Замовник після отримання акту здачі-приймання робіт (послуг) від виконавця, складеного в 2-х екземплярах, зобов`язаний протягом 7 (семи) робочих днів підписати акт здачі-приймання робіт (послуг) та передати виконавцю один підписаний екземпляр або направити виконавцю мотивовану письмову відмову від приймання робіт (послуг) в той сам строк. У випадку відмови замовника від приймання робіт (послуг) представники сторін складають двосторонній акт, в якому зазначають роботи (послуги), які потребують доопрацювання, і строки їх доопрацювання, після чого роботи (послуги) повинні бути доопрацьовані виконавцем на умовах, що визначені в акті. До усунення виконавцем недоліків в роботах або послуг замовник має право не підписувати акт виконаних робіт, та у разі не усунення недоліків замовник має право не оплачувати роботи/послуги.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази мотивованої письмової відмови від підписання актів, або складання двосторонніх актів, у зв`язку з відмовою відповідача прийняти надані роботи (послуги), з огляду на що, суд дійшов висновку, що відповідач отримав без заперечень надані позивачем послуги, у зв`язку з чим в останнього виникло зобов`язання щодо оплати наданих позивачем послуг протягом чотирнадцяти днів після закінчення семиденного строку на підписання актів здачі-приймання робіт (послуг).

З матеріалів справи вбачається, що акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) передавалися на підставі актів приймання-передачі документів, підписаних з боку відповідача.

Так, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.10.2017 № ОУ-0000043 на суму 16 328 грн 40 коп. отримано відповідачем 30.10.2017; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.10.2017 № ОУ-0000039 на суму 4 788 грн 96 коп. отримано відповідачем 13.10.2017; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 02.01.2018 № ОУ-0000001 на суму 78 595 грн 44 коп. отримано відповідачем 04.01.2018; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.03.2018 № ОУ-0000015 (додаток № 32) на суму 68 370 грн 72 коп. отримано відповідачем 19.03.2018; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 02.05.2018 № ОУ-0000025 (додаток № 41) на суму 21 758 грн 88 коп. отримано відповідачем 04.05.2018; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.04.2018 № ОУ-0000023 (додаток № 42) на суму 2 761 грн 44 коп. отримано відповідачем 02.05.2018; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.05.2018 № ОУ-0000026 (додаток № 46) на суму 7 933 грн 20 коп. отримано відповідачем 01.06.2018; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.05.2018 № ОУ-0000027 (додаток № 45) на суму 7 941 грн 12 коп. отримано відповідачем 01.06.2018; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2018 № ОУ-0000028 (додаток № 46) на суму 21 180 грн 72 коп. отримано відповідачем 01.06.2018; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.06.2018 № ОУ-0000035 (додаток № 47) на суму 35 196 грн 48 коп. отримано відповідачем 13.07.2018; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09.07.2018 № ОУ-0000037 (додаток № 51) на суму 24 219 грн 36 коп. отримано відповідачем 13.07.2018; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.07.2018 № ОУ-0000041 (додаток № 52) на суму 11 056 грн 32 коп. отримано відповідачем 19.07.2018; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.07.2018 № ОУ-0000043 (додаток № 53) на суму 110 414 грн 08 коп. отримано відповідачем 26.07.2018; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.07.2018 № ОУ-0000044 (додаток № 54) на суму 10 800 грн 00 коп. отримано відповідачем 30.07.2018; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.08.2018 № ОУ-0000047 (додаток № 55) на суму 6 193 грн 44 коп. отримано відповідачем 10.08.2018; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.08.2018 № ОУ-0000046 (додаток № 56) на суму 3 825 грн 89 коп. отримано відповідачем 10.08.2018; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.08.2018 № ОУ-0000045 (додаток № 57) на суму 14 171 грн 52 коп. отримано відповідачем 10.08.2018; акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13.08.2018 № ОУ-0000048 (додаток № 58) на суму 39 519 грн 48 коп. отримано відповідачем 16.08.2018.

Таким чином, судом встановлено, що строк оплати за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.10.2017 № ОУ-0000043 закінчився 22.11.2017; за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 12.10.2017 № ОУ-0000039 строк оплати закінчився 07.11.2017; за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 02.01.2018 № ОУ-0000001 строк оплата закінчився 29.01.2018; за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.03.2018 № ОУ-0000015 строк оплати закінчився 11.04.2018; за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 02.05.2018 № ОУ-0000025 строк оплати закінчився 29.05.2018; за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.04.2018 № ОУ-0000023 строк оплати закінчився 25.05.2018; за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.05.2018 № ОУ-0000026 строк оплати закінчився 26.06.2018; за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.05.2018 № ОУ-0000027 строк оплати закінчився 26.06.2018; за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.05.2018 № ОУ-0000028 строк оплати закінчився 26.06.2018; за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.06.2018 № ОУ-0000035 строк оплати закінчився 07.08.2018; за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 09.07.2018 № ОУ-0000037 строк оплати закінчився 07.08.2018; за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 16.07.2018 № ОУ-0000041 строк оплати закінчився 13.08.2018; за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.07.2018 № ОУ-0000043 строк оплати закінчився 20.08.2018; за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.07.2018 № ОУ-0000044 строк оплати закінчився 22.08.2018; за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 06.08.2018 № ОУ-0000047 строк оплати закінчився 04.09.2018; за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.08.2018 № ОУ-0000046 строк оплати закінчився 04.09.2018; за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 03.08.2018 № ОУ-0000045 строк оплати закінчився 04.09.2018; за актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13.08.2018 № ОУ-0000048 строк оплати закінчився 10.09.2018.

Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що доданий до заяви про зменшення розміру позовних вимог розрахунок пені є неправильним, оскільки позивачем невірно визначено дату виникнення прострочення виконання зобов`язання, з огляду на що, суд першої інстанції зробив перерахунок пені, який перевірено судом апеляційної інстанції відповідно норм статті частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду нарахування, дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду у розмірі 81 523 грн. 64 коп.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що доданий до позовної заяви розрахунок 3% річних та інфляційних втрат за порушення строків оплати послуг є неправильним, а тому зробив перерахунок, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду нарахування, який перевірений судом апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду у розмірі 12 268 грн. 87 коп. та 41 791 грн. 79 коп. відповідно.

З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов`язання за договором надання рекламних послуг № 09-6-2017/1 від 09.06.2017, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду у розмірі 81 523 грн. 64 коп., 3 % річних підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду у розмірі 12 268 грн. 87 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню за розрахунком суду у розмірі 41 791 грн. 79 коп.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994р. Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2019 у справі № 910/7267/19 є таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 129 ГПК України покладаються Північним апеляційним господарським судом на Товариство з обмеженою відповідальністю Профі смайл .

Керуючись ст.ст. 267, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Профі Смайл" на рішення Господарського суду м. Києва від 15.08.2019 у справі № 910/7267/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 15.08.2019 у справі № 910/7267/19 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/7267/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 23.03.2020.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.А. Іоннікова