Герб України

Рішення від 17.03.2020 по справі 902/31/20

Господарський суд вінницької області

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua


ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" березня 2020 р. Cправа № 902/31/20

Господарський суд Вінницької області у складу судді Матвійчука Василя Васильовича , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікінги ЛТД"

(вул. Стрілецька, 51, м. Вінниця, 21007)

до : Приватного підприємства "Виробничо-торговельна фірма "Укрновінвест"

(вул. Замостянська, 34 А, м. Вінниця, 21000)

про стягнення 151320,55 грн.

за участю секретаря судового засідання Марущак А.О.,

представників сторін:

позивача не з'явився;

відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 3 від 15.01.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікінги ЛТД" про стягнення з Приватного підприємства "Виробничо-торговельна фірма "Укрновінвест" 151 320,55 грн, з яких: 116 374,00 грн - основний борг; 26 533,19 грн - інфляційні втрати; 8 413,36 грн - 3% річних .

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором підряду № АГ-6А від 01.03.2017 в частині проведення розрахунків за виконані роботи.

Ухвалою суду від 20.01.2020 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/31/20 з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 18.02.2020.

За наслідками судового засідання 18.02.2020 ухвалою суду відкладено підготовче засідання на 03.03.2020.

02.03.2020 до суду надійшли додаткові пояснення за підписом представника позивача - адвоката Долманенко О.О., в яких позивач пояснює зарахування коштів, сплачених відповідачем в рахунок погашення заборгованості за Договором підряду № АГ-6А від 01.03.2017.

Ухвалою суду від 03.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу для розгляду по суті на 17.03.2020.

На визначену судом дату представник позивача не з'явився. Про розгляд справи по суті позивач повідомлений ухвалою від 03.03.2020 та під розписку в судовому засіданні 03.03.2020.

Відповідач правом участі в судовому засіданні також не скористався, визначених судом доказів не подав.

При цьому суд зважає, що органом поштового зв`язку повернуто конверти з вкладенням (ухвали від 18.02.2020) з відмітками "за закінченням терміну зберігання", які направлялись на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Частиною 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Господарський суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час та місце проведення судового засідання, оскільки ухвали направлено на юридичну адресу місцезнаходження відповідача.

Окрім того, в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 2100105986914, яке свідчить про отримання відповідачем ухвали суду про відкриття провадження у справі від 20.01.2020.

Крім того, за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про час та місце судового слухання.

При розгляді справи суд зважає на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач не подав до суду відзиву на позов у визначений судом строк, тобто не скористався наданими йому процесуальними правами, передбаченим статтею 178 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною першою ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв'язку з неявкою представників сторін суд зважає на положення ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В порядку ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

У судовому засіданні 17.03.2020 прийнято судове рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

01.03.2017 між Приватним підприємством Виробничо-торгова фірма Укрновінінвест (відповідач, за договором Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вікінги ЛТД (позивач, за договором Підрядник) укладено Договір підряду № АГ-6А (надалі Договір).

Згідно з предметом даного Договору Підрядник зобов'язується власними та залученими силами виконати будівельно-монтажні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації та Переліку робіт (Додаток №1 до Договору) за адресою: вул. Грушевського, 6А в с. Агрономічне, Вінницького району по об'єкту: житлова блок-секція на 15 квартир (50-ти квартирного житлового будинку - IV черга будівництва).

Відповідно до пункту 2.1 Договірна ціна за виконані роботи визначена на основі розцінок, погоджених сторонами (Додаток №1 до Договору).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що Замовник забезпечує відповідне фінансування будівництва об'єкту.

За змістом п. 3.2. Договору вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначаються в порядку визначеному Державними будівельними нормами та відповідно погодженими Сторонами розцінками на окремі види і комплекси робіт із урахуванням обсягів виконаних робіт та фактичних витрат Підрядника, підтверджених відповідними документами.

Відповідно до п. 3.3. Договору поточні розрахунки за виконані роботи здійснюються наступним чином:

оплата за виконані роботи за місяць - до 5-го числа наступного місяця за звітним на підставі підписаних актів виконаних робіт форми КБ-3, що складаються і підписуються уповноваженими представниками Підрядника і Замовника.

передоплата за виконання робіт поточного місяця перераховується на рахунок Підрядника в розмірі 50% від запланованого обсягу робіт на місяць до 5-го числа поточного місяця.

Строк виконання будівельних робіт на об'єкті визначається відповідно до Календарного графіку будівництва. (п. 4.2. Договору)

Відповідно до розділу 5 Договору Сторони взяли на себе наступні зобов'язання:

Так, Замовник зобовязаний:

передати Підряднику будівельний майданчик під будівництво об'єкту з оформленням акту приймання-передачі (п. 5.1.1);

своєчасно підписувати акти здачі-приймання виконаних робіт за формою КБ-3 не пізніше трьох днів з моменту отримання актів виконаних робіт (п. 5.1.2);

забезпечити технічний та авторський нагляд за будівництвом(п. 5.1.3);

погодити в відповідними структурами міської ради (при необхідності) питання зняття та вивезення шару грунту (п. 5.1.4);

оплачувати виконані Підрядником роботи на умовах, визначених цим Договором(п. 5.1.5);

заключити договори з експлуатуючими організаціями на електро-, водопостачання будівельного майданчика, або надати можливість Підряднику користуватись вказаними послугами(п. 5.1.6);

організувати належну охорону будівельного майданчика, матеріалів, устаткування, будівельної техніки, майна, що знаходяться на ньому та несе повну відповідальність за їх збереження (п. 5.1.7);

забезпечити Підрядника побутовими приміщеннями (вагончики, туалет, інше.) (п. 5.1.8)

Підрядник зобовязваний:

виконати роботи, які йому доручаються, якісно, з використанням власних і залучених ресурсів та у встановлені Договором строки, відповідно до проектно-кошторисної документації (п. 5.2.1);

виконувати роботи та використовувати в роботах матеріали, устаткування та обладнання виду та якості, відповідно до затвердженої документації, діючих державних норм та будівельних стандартів України (п.5.2.2.);

координувати діяльність субпідрядників на будівельному майданчику (п. 5.2.3.);

інформувати Замовника про хід виконання обовязків за Договором, обставин, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи необхідні для їх усунення (п. 5.2.4.);

забезпечити виконання на будівельному майданчику необіхдних протипожежних заходів, заходів щодо охорони праці і техники безпеки. Нести відповідальність за екологічний та санітарний стан будівельного майданчика та прилеглих територій, в тому числі проїжджої частиниприлеглих доріг в межах обєкту будівництва (п. 5.2.5.);

своєчасно вести виконавчу документацію: (загальний журнал робіт, журнал техніки безпеки, акти на приховані роботи; виконавчі креслення; та спеціальні журнали по окремим видам робіт), згідно з діючими будівельними нормами та визначити осіб, відповідальних за її ведення (п. 5.2.6.);

передати Замовнику виконавчу документацію після закінчення будівництва (п.5.2.7);

виконувати належним чином інші зобов'язання, передбачені цим Договором (п.5.2.8.).

Відповідно до п. 8.1. Договору, Договір підписується уповноваженими представниками Сторін та скріплюється печатками Сторін.

Договір набуває чинності з моменту його підписання у порядку, визначеному п. 8.1. і діє до повного виконання Сторонами їх обов'язків. (п. 8.2.)

За твердженнями позивача, взяті на себе зобов"язання за Договором підряду № АГ-6А від 01.03.2017, останній виконав в повному обсязі, вартість яких склала 613 694,00 грн, в підтвердження чого надав Акти виконаних робіт по житловій секції на 15 квартир (50-ти кв. ж/будинку - IV черга будівництва) (в вісях 11-16) по вул. Грушевського, 6А в с. Агрономічне, що були підписані директором Замовника з проставленням круглої печатки ПП ВТФ Укрновінвест .

Так на виконання умов Договору Сторонами було складено та підписано наступні Акти виконаних робіт:

- за квітень від 30 квітня 2017 року на суму 87 320,00 грн;

- за червень від 06 червня 2017 року на суму 137 160,00 грн;

- за червень від 30 червня 2017 року на суму 149 753,00 грн;

- за липень від 04 липня 2017 року 181 417,00 грн;

- за серпень від 31 серпня 2017 року на суму 58044,00 грн.

Замовник прийняв виконані Підрядником будівельно-монтажні роботи на вказану суму, жодних претензій щодо якості або кількості виконаних робіт не заявив, проте взяті на себе зобов'язання згідно Договору в частині оплати за виконані роботи виконав частково на суму 497 320,00 грн, а саме:

25.04.2017 сплачено 87 320,00 грн;

12.05.2017 сплачено 50 000,00 грн;

19.05.2017 сплачено 80 000,00 грн;

08.06.2017 сплачено 100 000,00 грн;

04.07.2017 сплачено 100 000,00 грн;

07.08.2017 сплачено 80 000,00 грн, що підтверджується виписками про рух коштів на рахунку позивача.

З урахуванням наведеного, борг відповідача станом на день звернення до суду складає 116 374,00 грн.

Спір у справі виник у зв`язку з тим, що всупереч умовам Договору відповідач не здійснив оплату за виконані роботи у визначений Договором строк.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною першою статті 853 ЦК України визначено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За приписами ч. ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Сторони в Договорах узгодили тверді договірні ціни на виконання підрядних робіт.

В силу ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що на виконання умов Договору позивачем було виконано роботи на загальну суму 613 694,00 грн.

Разом з цим, відповідачем були здійснені часткові розрахунки за Договором, розмір яких, до моменту звернення позивача з даним позовом до суду (тобто до 16.01.2020), склав 497 320,00 грн.

З наведеного слідує, що станом на момент звернення позивача з даним позовом до суду факт існування заборгованості відповідача за Договором підряду № АГ-6А від 01.03.2017 на суму 116 374,00 грн. є доведеним та обґрунтованим.

Разом з цим, судом встановлено, що після звернення позивача до суду з позовом у даній справі, відповідач здійснював оплати спірної заборгованості, загальна сума яких на момент ухвалення даного рішення склала 116 324,00 грн, що підтверджується випискою по рахунку позивача від 27.01.2020. Факт погашення спірної заборгованості на суму 116 324,00 грн також підтверджено позивачем в додаткових № 9 від 02.03.2020 та представником позивача, безпосередньо у судовому засіданні.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що господарський суд закриває провадження у справі, у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

За таких обставин, враховуючи сплату відповідачем грошових коштів у розмірі 116 324,00 грн. в якості погашення спірної заборгованості після звернення позивача з позовом до суду (що підтверджується належними доказами та безпосередньо самим позивачем), суд дійшов висновку щодо закриття провадження у справі № 902/31/20 в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу, у зв`язку з відсутністю предмету спору між сторонами.

Таким чином, на час ухвалення рішення по даній справі, предметом спору є вимоги про стягнення 26 533,19 грн інфляційних втрат та 8 413,36 грн трьох процентів річних.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.

Дана норма підлягає застосовуванню за порушення грошового зобов`язання незалежно від того, чи передбачили її сторони у договорі.

Таким чином, суд вважає, що вимоги щодо 3% річних та інфляційних нарахувань є правомірними, оскільки відповідають умовам укладеного Договору та чинному законодавству.

Перевіривши розрахунок трьох процентів річних за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора сум пені (неустойки) та інфляційних втрат, судом виявлено не виявлено помилок.

За таких обставин, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення з відповідача 8 413,36 грн. - 3 % річних, нарахованих за період 05.08.2017 по 15.01.2020.

Щодо інфляційних втрат, суд зважає на таке.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2018 по справі №910/24266/16, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

За приписами ч.2 п.3.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань №14 від 17.12.2013 (зі змінами та доповненнями) інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений відповідною Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, з викладеного слідує, базою для нарахування є сума боргу яка є існуючою на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні є прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, дефляція.

Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 07.08.2019 по справі №905/1302/18.

Таким чином, за підрахунком суду, здійсненим за допомогою калькулятору штрафів програмного комплексу Ліга: закон , з урахуванням визначеного позивачем кінцевого періоду для розрахунку, інфляційні складають:

за період з 05.08.2017 по 07.08.2017 виходячи з суми боргу 138 330,00 грн - не нараховуються, оскільки прострочення зобовязання складає менше календарного місяця;

за період з 07.08.2017 по 05.09.2017 виходячи з суми боргу 58 330,00 грн. індекс інфляції в серпні 2017 становив 0,999, тобто мала місце дефляція в сумі 58,33 грн;

за період з 05.09.2017 по 15.01.2020 виходячи з суми боргу 116 374,00 грн, за період з вересня 2017 року по грудень 2019 року, заборгованість з урахуванням інфляційної складової склала 139 835,87 грн. (23461,87 грн - інфляційні втрати).

Відтак, за перерахунком суду, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 23 403,54 грн.

За таких обставин, суд задовольняє позовну вимогу про стягнення інфляційних втрат частково, у розмірі 23 403,54 грн.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

Судом кожній стороні судом була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Згідно з ч.4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд, дослідивши письмові пояснення, викладені позивачем у позові, та оцінивши, відповідно до ст. 86 ГПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи те, що суму основного боргу відповідачем сплачено після відкриття провадження у справі, то на відповідача покладаються витрати позивача зі сплати судового збору з вказаної вимоги в повному обсязі. В решті - пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи вищенаведене та керуючись п. 2 ч.1 ст. 231, ст. ст. 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 902/31/20 в частині стягнення 116 374,00 грн основного боргу закрити.

В іншій частині позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-торговельна фірма "Укрновінвест" (вул. Замостянська, 34 А, м. Вінниця, 21000, код ЄДРПОУ 35373345) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікінги ЛТД" (вул. Стрілецька, 51, м. Вінниця, 21007, код ЄДРПОУ 24897756) 8 413 (вісім тисяч чотириста тринадцять) грн 36 коп. - 3% річних; 23 403 (двадцять три тисячі чотириста три) грн 54 коп. - інфляційних нарахувань та 2 222 (дві тисячі двісті двадцять дві) грн 86 коп. - витрат зі сплати судового збору.

В позові в частині стягнення 3 129,65 грн інфялційних втрат відмовити.

Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 23 березня 2020 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Стрілецька, 51, м. Вінниця, 21007)

3 - відповідачу (вул. Замостянська, 34 А, м. Вінниця, 21000)

СудГосподарський суд Вінницької області
Дата ухвалення рішення17.03.2020
Оприлюднено23.03.2020
Номер документу88355514
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —902/31/20

Судовий наказ від 14.04.2020

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Матвійчук В.В.

Рішення від 17.03.2020

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Матвійчук В.В.

Ухвала від 03.03.2020

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Матвійчук В.В.

Ухвала від 03.03.2020

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Матвійчук В.В.

Ухвала від 18.02.2020

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Матвійчук В.В.

Ухвала від 18.02.2020

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Матвійчук В.В.

Ухвала від 18.02.2020

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Матвійчук В.В.

Ухвала від 20.01.2020

Господарське

Господарський суд Вінницької області

Матвійчук В.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні