Рішення

від 23.03.2020 по справі 701/12/20

МАНЬКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №701/12/20

Номер провадження2/701/95/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2020 року Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого - судді - І. Д. Калієвського

за участю секретаря - Г.І. Байдужої

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом першого заступника керівника Уманської місцевої прокуратури в інтересах держави до Вікторівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, ОСОБА_1 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг при Маньківській районній державній адміністрації про визнання незаконним та скасування рішення, скасування запису про державну реєстрацію ,

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся в суд з позовом до відповідачів та третьої особи про визнання незаконним та скасування рішення, скасування запису про державну реєстрацію.

На підставу своїх вимог спирається на те, що Уманською місцевою прокуратурою за результатами моніторингу інформації розміщеної в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено факт вибуття земельної ділянки із державної власності з порушенням вимог земельного законодавства.

Встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру в Черкаській області від 11.04.2017 року №23-1988/14-17-СГ ОСОБА_1., передано у власність земельну ділянку площею 1,5381 га., за кадастровим номером 7124388900:03:000:2113, розташовану в адміністративних межах Томашівської сільської ради Уманського району Черкаської області для ведення особистого селянського господарства. Право власності на земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 , 14.06.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. В подальшому, 06.10.2017 рішенням Вікторівської сільської ради від 06.10.2017 року №17-10/VII про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), окрім іншого, затверджено технічну документацію із землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 , земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 0,2 га., (кадастровий номер - 7123181001:01:001:0310) у приватну власність для ведення особистого селянського господарства в адмінммежах Вікторівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, в межах населеного пункту.

Право власності на земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 , 12.10.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Таким чином, ОСОБА_1 , попередньо реалізувавши своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства шляхом приватизації земельної ділянки площею 1,5381 га., за кадастровим номером 7124388900:03:000:2113, розташованої в адміністративних межах (за межами населеного пункту) Томашівської сільської ради Уманського району Черкаської області, повторно, безоплатно, на підставі ст. ст. 116 , 118 , 121 ЗК України отримала у власність земельну ділянку площею 0,2 га., кадастровий номер 7123181001:01:001:0310, розташовану в адміністративних межах Вікторівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, в межах населеного пункту. Рішення Вікторівської сільської ради прийняте з порушенням вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. ст. 116, 118, 121 ЗК України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню в частині затвердження технічної документації із землеустрою та передачі ОСОБА_1 , у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,2 га., кадастровий номер 7123181001:01:001:0310.

Відповідно до п. в ч. 3, ч. 4 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом один раз за кожним видом використання.

Згідно з п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 5 Закону України Про особисте селянське господарство громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 га., мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених ст. 121 ЗК України для ведення особистого селянського господарства.

Частиною 1 ст. 56 ЗК України від 18.12.1990 передбачалося, що для ведення особистого підсобного господарства громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються безплатно у власність земельні ділянки, в межах населених пунктів, у розмірах, вказаних у земельно - облікових документах, або надаються безплатно у власність у розмірі не більше 0,6 га.

З огляду на системний аналіз положень вищенаведених норм законодавства, досліджуючи співвідношення понять особисте підсобне господарство та особисте селянське господарство Верховний Суд України у справі №6-228цс14 зробив обов`язковий до застосування правовий висновок, що право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених ст. 121 ЗК України для ведення особистого селянського господарства мають ті громадяни, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі не більше 0,6 га., відповідно до приписів ЗК України від 18.12.1990.

У такому випадку безоплатна передача земельної ділянки буде здійснюватися за загальним порядком, визначеним ст. 118 ЗК України.

Таким чином, передбачена ст. ст. 116, 121 ЗК України одноразовість отримання земельної ділянки у власність означає, що особа, яка скористалась своїм правом і отримала у власність земельну ділянку меншу від граничної площі, передбаченої ст. 121 ЗК України, не має правових підстав для отримання у власність земельної ділянки цього ж цільового призначення вдруге, навіть площею, що складає різницю між гранично можливою та раніше отриманою у власність.

Приймаючи спірне рішення, Вікторівська сільська рада факт реалізації ОСОБА_1., права на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства не перевірила, чим порушила вимоги земельного законодавства, що призвело до безпідставного вибуття землі із комунальної власності, а тому рішення Вікторівської сільської ради про передачу такої ділянки у власність є незаконним та підлягає скасуванню в цій частині.

Статтею 152 ЗК України регламентовано, що захист прав на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсним рішень, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом способів.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів є, у тому числі, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, відновлення становища, яке існувало до порушення.

У відповідності до ст. 26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування згідно рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відновлення становища, яке існувало до передачі у власність ОСОБА_1 , земельної ділянки, можливе шляхом скасування рішення державної реєстрації прав та їх обтяжень від 12.10.2017 індексним номером 37548088, внесеним державним реєстратором центру надання адміністративних послуг при Маньківській районній державній адміністрації, що змушує представника позивача звернутися до суду з даним позовом.

Прокурор до суду не з`явився, але згідно письмової заяви просить справу розглядати у його відсутність та підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача Вікторівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, в судове засідання не з`явився, але згідно письмової заяви позовні вимоги позивача визнає та просить справу слухати у його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилася, але згідно письмової заяви позовні вимоги позивача визнає та просить справу слухати у її відсутності.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: державний реєстратор Центру надання адміністративних послуг при Маньківській районній державній адміністрації в судове засідання не з`явилася, але згідно письмової заяви просить справу слухати у її відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України , учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи вищевикладене та приписи ст. 223 ЦПК України , суд вважає за можливе розглянути справу без участі осіб, які в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України , фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обстаини та відповідні правовідносини.

Уманською місцевою прокуратурою за результатами моніторингу інформації розміщеної в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна встановлено факт вибуття земельної ділянки із державної власності з порушенням вимог земельного законодавства.

Встановлено, що наказом ГУ Держгеокадастру в Черкаській області від 11.04.2017 року №23-1988/14-17-СГ ОСОБА_1., передано у власність земельну ділянку площею 1,5381 га., за кадастровим номером 7124388900:03:000:2113, розташовану в адміністративних межах Томашівської сільської ради Уманського району Черкаської області для ведення особистого селянського господарства. Право власності на земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 , 14.06.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.17-22).

06.10.2017 рішенням Вікторівської сільської ради від 06.10.2017 року №17-10/VII про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), окрім іншого, затверджено технічну документацію із землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 , земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 0,2 га., (кадастровий номер - 7123181001:01:001:0310) у приватну власність для ведення особистого селянського господарства в адмінммежах Вікторівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, в межах населеного пункту. Право власності на земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 , 12.10.2017 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. (а.с.14-15).

Судом встановлено, що позивач з приводу підтвердження підстав для представництва зазначає, що таким чином, ОСОБА_1 , попередньо реалізувавши своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства шляхом приватизації земельної ділянки площею 1,5381 га., за кадастровим номером 7124388900:03:000:2113, розташованої в адміністративних межах (за межами населеного пункту) Томашівської сільської ради Уманського району Черкаської області, повторно, безоплатно, на підставі ст. ст. 116 , 118 , 121 ЗК України отримала у власність земельну ділянку площею 0,2 га., кадастровий номер 7123181001:01:001:0310, розташовану в адміністративних межах Вікторівської сільської ради Маньківського району Черкаської області, в межах населеного пункту. Рішення Вікторівської сільської ради прийняте з порушенням вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. ст. 116, 118, 121 ЗК України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню в частині затвердження технічної документації із землеустрою та передачі ОСОБА_1 , у приватну власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,2 га., кадастровий номер 7123181001:01:001:0310 виходячи із наступного. (а.с.14-15).

Суд вирішуючи даний спір керується наступним.

Згідно ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Власність зобов`язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 1 ЗК України, земля - основне національне багатство. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Відповідно до п. в ч. 3, ч. 4 ст. 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом один раз за кожним видом використання.

Згідно з п. б ч. 1 ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 5 Закону України Про особисте селянське господарство громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 га., мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених ст. 121 ЗК України для ведення особистого селянського господарства.

Частиною 1 ст. 56 ЗК України від 18.12.1990 передбачалося, що для ведення особистого підсобного господарства громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються безплатно у власність земельні ділянки, в межах населених пунктів, у розмірах, вказаних у земельно - облікових документах, або надаються безплатно у власність у розмірі не більше 0,6 га.

З огляду на системний аналіз положень вищенаведених норм законодавства, досліджуючи співвідношення понять особисте підсобне господарство та особисте селянське господарство Верховний Суд України у справі №6-228цс14 зробив обов`язковий до застосування правовий висновок, що право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених ст. 121 ЗК України для ведення особистого селянського господарства мають ті громадяни, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі не більше 0,6 га., відповідно до приписів ЗК України від 18.12.1990.

У такому випадку безоплатна передача земельної ділянки буде здійснюватися за загальним порядком, визначеним ст. 118 ЗК України.

Таким чином, передбачена ст. ст. 116, 121 ЗК України одноразовість отримання земельної ділянки у власність означає, що особа, яка скористалась своїм правом і отримала у власність земельну ділянку меншу від граничної площі, передбаченої ст. 121 ЗК України, не має правових підстав для отримання у власність земельної ділянки цього ж цільового призначення вдруге, навіть площею, що складає різницю між гранично можливою та раніше отриманою у власність.

Статтею 152 ЗК України регламентовано, що захист прав на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсним рішень, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, застосування інших, передбачених законом способів.

Згідно з ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів є, у тому числі, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, відновлення становища, яке існувало до порушення.

У відповідності до ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування згідно рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У відповідності ст. 118 ЗК України, вбачається, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно ст. 152 ЗК України визначено способи захисту прав на земельні ділянки, згідно яких вбачається, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" реєстраційна справа формується у паперовій та електронній формі після відкриття розділу на об`єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження та зберігається протягом всього часу існування об`єкта. У випадках проведення нотаріусами державної реєстрації речових прав та їх обтяжень у результаті вчинення нотаріальних дій реєстраційна справа формується в електронній формі. Реєстраційній справі присвоюється реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна. Реєстраційна справа включає заяви на проведення реєстраційних дій, документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії, документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, а також відомості з реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав, запити державного реєстратора та документи, отримані із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року. Реєстраційна справа ведеться в електронній формі та формується автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, до якої за результатом проведення кожної реєстраційної дії щодо об`єкта нерухомого майна автоматично включаються заяви, сформовані або подані в електронній формі, електронні копії документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, поданих у паперовій формі, документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії, подані в електронній формі, документи в електронній формі, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, а також відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав, електронні копії запитів державного реєстратора в паперовій формі та документів, отриманих із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року. Документи, подані заявником для проведення реєстраційних дій в паперовій формі, підлягають поверненню такому заявнику. Заява, подана в паперовій формі, документ про сплату адміністративного збору, запити державного реєстратора в паперовій формі та документи, отримані із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року, за результатом проведення реєстраційних дій заявнику не повертаються та зберігаються державним реєстратором, яким проведено реєстраційну дію, протягом трьох років.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав. Відомості про речові права на земельну ділянку, похідні від права власності, що припиняються після завершення строку дії відповідного договору, містяться в Державному реєстрі прав з дня державної реєстрації набуття речового права до дня закінчення строку дії договору, що обраховується відповідно до Цивільного кодексу України. Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля, водні ресурси є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, водні ресурси є об`єктами права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Прийняття рішення про передачу у приватну власність землі державної чи комунальної власності позбавляє Український народ загалом (стаття 13 Конституції України) або конкретну територіальну громаду правомочностей власника землі в тому обсязі, який дозволяє її статус як землі відповідно державної чи комунальної власності. У цьому контексті у сфері земельних правовідносин важливу роль відіграє конституційний принцип законності набуття та реалізації права власності на землю в поєднанні з додержанням засад правового порядку в Україні, відповідно до яких органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (статті 14, 19 Конституції України).

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність в матеріалах справи достовірних доказів, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи та достатність доказів, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування, що дає суд змогу дати відповідну належну оцінку доказам та ухвалити законне, обгрунтоване рішення по суті спору, тому заявлені вимоги підлягають до задоволення.

Судові витрати, які складаються з судового збору сплаченого при подачі позову до суду в розмірі 3842 грн. (а.с.1) у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягають до пропорційного стягнення з відповідачів на користь позивача у рівних частинах по 1921 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 14, 19 Конституції України, ст. ст. 12, 16, 21, 77, 78, 81, 149-153, 263, 265, 387, 388, 397, 399 ЦПК України, ст. ст. 387, 388 ЦК України, ст. ст. 1, 116, 118, 121, 122, 125, 126, 152 ЗК України, ст. ст. 17, 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Визнати незаконним та скасувати рішення Вікторівської сільської ради Маньківського району Черкаської області від 06.10.2017 року №17-10/VII, у частині затвердження технічної документації та передачу у приватну власність ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (уродженця с. Іваньки Маньківського району Черкаської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) (земельну ділянку сільськогосподарського призначення із земель державної власності площею 0,2 га., за кадастровим номером 7123181001:01:001:0310, для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Вікторівської сільської ради Маньківського району Черкаської області.

Скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності від 12.10.2017 за індексним номером 37548088 за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (уродженця с. Іваньки Маньківського району Черкаської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 0,2 га., за кадастровим номером 7123181001:01:001:0310, внесеним державним реєстратором центру надання адміністративних послуг при Маньківській районній державній адміністрації.

Стягнути з Вікторівської сільської ради Маньківського району Черкаської області (вул. Молодіжна 1, с. Поминик, Маньківський район, Черкаська область, 20144, код ЄДРПОУ 25659964) на користь прокуратури Черкаської області (ЄДРПОУ 02911119, 18015, м. Черкаси, бул. Шевченка, буд. 286, розрахунковий рахунок UA138201720343160001000003751 в ДКСУ в м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) сплачений судовий збір у розмірі 1921 грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (уродженця с. Іваньки Маньківського району Черкаської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь прокуратури Черкаської області (ЄДРПОУ 02911119, 18015, м. Черкаси, бул. Шевченка, буд. 286, розрахунковий рахунок UA138201720343160001000003751 в ДКСУ в м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) сплачений судовий збір у розмірі 1921 грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду через Маньківський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя І.Д.Калієвський