Рішення від 23.03.2020 по справі 905/225/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.03.2020 Справа № 905/225/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за позовом приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь (87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Лепорського, будинок № 1, код ЄДРПОУ - 00191158)

до акціонерного товариства Українська залізниця (03680, місто Київ, вулиця Єжи Гедройця (Тверська), будинок № 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії Донецька залізниця (84404, Донецька область, місто Лиман, вулиця Привокзальна, будинок № 22, код ЄДРПОУ - 40150216)

про стягнення 145 313,85 гривень вартості нестачі вантажу, -

без виклику представників сторін

С У Т Ь С П О Р У

Приватне акціонерне товариство Металургійний комбінат Азовсталь звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця про стягнення 145 313,85 гривень вартості нестачі вантажу.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що за залізничною накладною №50588797 на його адресу надійшов кокс доменний. Після проведення комісійного переважування маси вантажу на станції Сартана Донецької залізниці складено комерційні акти №484809/279, №484809/280, №484809/281, №484809/282, №484809/283, №484809/284 від 11.07.2019 відповідно до яких встановлена нестача вантажу, а саме:

- у вагоні №53547733 нестача становить 2069 кг;

- у вагоні №56161318 нестача становить 2788 кг;

- у вагоні №56215916 нестача становить 3042 кг;

- у вагоні №60458726 нестача становить 4371 кг;

- у вагоні №60725314 нестача становить 3030 кг;

- у вагоні №55020671 нестача становить 1376 кг.

Питання щодо визначення форми судочинства вирішується судом на стадії відкриття провадження у справі згідно ст. 176 ГПК України.

Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного провадження, позовного провадження (загального або спрощеного).

За приписами частини першої пункту 3 статті 12 господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме - це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Відповідно до ч.5 ст.252 господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши матеріали позовної заяви, враховуючи ціну позову, господарський суд дійшов висновку, що справу слід розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки справа не є складною, а сума позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.02.2020 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та заперечень, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Від представника відповідача 02.03.2020 надійшов відзив на позовну заяву.

Інших заяв по суті спору до суду не надходило.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд -

В С Т А Н О В И В

Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного Кодексу України, за договором перевезення перевізник зобов`язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України та ч.2 ст.307 ГК України, підтверджується складанням транспортної накладної.

Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.

08.07.2019 за залізничною накладною №50588797 зі станції Авдіївка Донецької залізниці до станції Сартана Донецької залізниці на адресу ПрАТ МК Азовсталь в залізничних вагонах, зокрема, №53547733, №56161318, №56215916, №60458726, №60725314 та №55020671 було відправлено вантаж Кокс доменний насипом. Вологий масою вантажу 44 050 кг, 43 100 кг, 40 400 кг, 41 450 кг, 41 000 кг та 41 200 кг відповідно.

У накладній зазначено, що вантаж у вологому стані. Вантаж розміщено й закріплено згідно з п.1-4 гл. 14; додаток-3 до СМГС. Насипом.

Під час прибуття вагонів на станцію призначення Сартана Донецької залізниці, на підставі ст.24 Статуту залізниць України, була виявлена невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній.

Так, на вказаній станції було здійснено комісійне переважування спірних вагонів, за результатами якого складено комерційні акти:

№484809/279 від 11.07.2019, відповідно до якого за наслідками комісійного переважування вагону №53547733, виявилось: брутто - 64 200 кг, тара 23 100 кг, нетто - 41 100 кг, що менше документа на 2 950 кг.

№484809/280 від 11.07.2019, відповідно до якого за наслідками комісійного переважування вагону №56161318, виявилось: брутто - 61 250 кг, тара 21 800 кг, нетто - 39 450 кг, що менше документа на 3 650 кг.

№484809/281 від 11.07.2019, відповідно до якого за наслідками комісійного переважування вагону №56215916, виявилось: брутто - 60 050 кг, тара 23 500 кг, нетто - 36 550 кг, що менше документа на 3 850 кг.

№484809/282 від 11.07.2019, відповідно до якого за наслідками комісійного переважування вагону №60458726, виявилось: брутто - 59 850 кг, тара 23 600 кг, нетто - 36 250 кг, що менше документа на 5 200 кг.

№484809/283 від 11.07.2019, відповідно до якого за наслідками комісійного переважування вагону №60725314, виявилось: брутто - 60 550 кг, тара 23 400 кг, нетто - 37 150 кг, що менше документа на 3 850 кг.

№484809/284 від 11.07.2019, відповідно до якого за наслідками комісійного переважування вагону №55020671, виявилось: брутто - 62 600 кг, тара 23 600 кг, нетто - 39 000 кг, що менше документа на 2 200 кг.

У комерційному акті №484809/279 від 11.07.2019 відображено, що вагон зважувався двічі, результат не змінився. Згідно документа вантаж маркований по центру повздовжньою смугою, шириною 400-600 мм вздовж вагона, вапняком. Фактично навантаження у вагоні вище рівня бортів на 40-50 см, шапкою. Вантаж маркований поздовжньою смугою, вапняком. Над 1-7 люками праворуч по ходу поїзда виїмка довжиною 1100 см, шириною 260 см, глибиною 60-80 см, в районі виїмки маркування порушено. Вагон бездверний, люки зачинені. Технічно справний. Течі вантажу немає. З моменту прибуття і до комісійного переважування вагон знаходився під охороною служби безпеки к-та Азовсталь та комерційних агентів станції Сартана з повідомленням на ст.Маріуполь ВОХР і поліцію.

У комерційному акті №484809/280 від 11.07.2019 відображено, що вагон зважувався двічі, результат не змінився. Згідно документа вантаж маркований по центру повздовжньою смугою, шириною 400-600 мм вздовж вагона, вапняком. Фактично навантаження у вагоні вище рівня бортів на 40-50 см, шапкою. Вантаж маркований поздовжньою смугою, вапняком. Над 1-7 люками праворуч по ходу поїзда виїмка довжиною 1100 см, шириною 260 см, глибиною 60-80 см, в районі виїмки маркування порушено. Вагон бездверний, люки зачинені. Технічно справний. Течі вантажу немає. З моменту прибуття і до комісійного переважування вагон знаходився під охороною служби безпеки к-та Азовсталь та комерційних агентів станції Сартана з повідомленням на ст.Маріуполь ВОХР і поліцію.

У комерційному акті №484809/281 від 11.07.2019 відображено, що вагон зважувався двічі, результат не змінився. Згідно документа вантаж маркований по центру повздовжньою смугою, шириною 400-600 мм вздовж вагона, вапняком. Фактично навантаження у вагоні вище рівня бортів на 40-50 см, шапкою. Вантаж маркований поздовжньою смугою, вапняком. Над 1-7 люками праворуч по ходу поїзда виїмка довжиною 1100 см, шириною 260 см, глибиною 60-80 см, в районі виїмки маркування порушено. Вагон бездверний, люки зачинені. Технічно справний. Течі вантажу немає. З моменту прибуття і до комісійного переважування вагон знаходився під охороною служби безпеки к-та Азовсталь та комерційних агентів станції Сартана з повідомленням на ст.Маріуполь ВОХР і поліцію.

У комерційному акті №484809/282 від 11.07.2019 відображено, що вагон зважувався двічі, результат не змінився. Згідно документа вантаж маркований по центру повздовжньою смугою, шириною 400-600 мм вздовж вагона, вапняком. Фактично навантаження у вагоні вище рівня бортів на 40-50 см, шапкою. Вантаж маркований поздовжньою смугою, вапняком. Над 1-6 люками праворуч по ходу поїзда виїмка довжиною 900 см, шириною 280 см, глибиною 60-80 см, в районі виїмки маркування порушено. Вагон бездверний, люки зачинені. Технічно справний. Течі вантажу немає. З моменту прибуття і до комісійного переважування вагон знаходився під охороною служби безпеки к-та Азовсталь та комерційних агентів станції Сартана з повідомленням на ст.Маріуполь ВОХР і поліцію.

У комерційному акті №484809/283 від 11.07.2019 відображено, що вагон зважувався двічі, результат не змінився. Згідно документа вантаж маркований по центру повздовжньою смугою, шириною 400-600 мм вздовж вагона, вапняком. Фактично навантаження у вагоні вище рівня бортів на 40-50 см, шапкою. Вантаж маркований поздовжньою смугою, вапняком. Над 1-3 та 5-7 люками праворуч по ходу поїзда виїмка довжиною 450 см, шириною 280 см, глибиною 60-80 см, в районі виїмки маркування порушено. Вагон бездверний, люки зачинені. Технічно справний. Течі вантажу немає. З моменту прибуття і до комісійного переважування вагон знаходився під охороною служби безпеки к-та Азовсталь та комерційних агентів станції Сартана з повідомленням на ст.Маріуполь ВОХР і поліцію.

У комерційному акті №484809/284 від 11.07.2019 відображено, що вагон зважувався двічі, результат не змінився. Згідно документа вантаж маркований по центру повздовжньою смугою, шириною 400-600 мм вздовж вагона, вапняком. Фактично навантаження у вагоні вище рівня бортів на 40-50 см, шапкою. Вантаж маркований поздовжньою смугою, вапняком. Над 4-6 люками праворуч по ходу поїзда виїмка довжиною 450 см, шириною 280 см, глибиною 60-80 см, в районі виїмки маркування порушено. Вагон бездверний, люки зачинені. Технічно справний. Течі вантажу немає. З моменту прибуття і до комісійного переважування вагон знаходився під охороною служби безпеки к-та Азовсталь та комерційних агентів станції Сартана з повідомленням на ст.Маріуполь ВОХР і поліцію.

Наразі, переваження вантажу здійснювалось на 150 тонних вагах вантажоодержувача, держповірених 07.09.2018.

Комерційні акти підписані належними особами згідно п.10 Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002.

Згідно з ч.2 ст.924 ЦК України, перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 920 ЦК України закріплено, що у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України Про залізничний транспорт , залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Згідно ч.1 ст.23 вищевказаного Закону, перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.

Стаття 110 Статуту залізниць України (далі - Статут) передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Згідно з ст.113 Статуту, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ч.1 ст.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а) ч. 2 ст. 129 Статуту встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

Пунктами 5, 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу затверджених наказом Мінтрансу України № 542 від 20.08.2001 встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із шапкою ). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Згідно з ч.1 ст.31 Статуту, залізниця зобов`язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Відповідно до ч.3 ст.32 Статуту залізниць України, відправник зобов`язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Згідно з абз.4 п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України №644 від 21.11.2000 встановлено що, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

На станції відправлення залізницею будь-яких зауважень до стану вантажу та вагонів не було, що свідчить про те, що відправником були виконані вищезазначені вимоги Правил перевезення вантажів.

Досліджені у судовому засіданні письмові докази свідчать про те, що нестача виникла під час перевезення, оскільки після візуального огляду вагонів, вантажу, його маркування та кріплення у вагонах, залізницею, на станції відправлення, вантаж був прийнятий без зауважень, просипання вантажу не було виявлено, про наявність заглиблень у вагонах залізницею зазначено не було, не зазначалось і про порушення маркування, що в свою чергу, свідчить про відсутність вини вантажовідправника у нестачі вантажу.

Зауважень з боку залізниці до стану спірних вагонів та вантажу в них не було ані на станції відправлення, ані на попутних залізничних станціях від станції відправлення до станції призначення.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що недостача вантажу сталась внаслідок незабезпечення залізницею збереження вантажу на шляху слідування. Залізниця не довела, що нестача вантажу виникла з незалежних від неї причин.

Відповідно до частини 3 статті 314 ГК України, за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Частиною 1 статті 115 Статуту передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, відповідно до ч.2 ст.114 Статуту, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Норми природної втрати та граничного розходження у визначенні маси нетто встановлені п.27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644: при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі становить, зокрема коксу доменного, 2% маси, зазначеної в перевізних документах.

Розрахунок фактичної недостачі вантажу здійснюється наступним чином:

у вагоні №53547733 маса нетто при відправленні 44 050 кг;

норма недостачі 44 050 х 2% = 881 кг;

недостача 44 050 кг - 41 100 кг = 2 950 кг;

вартість 1 тони з ПДВ (згідно акту прийому-передачі №92695016 від 08.07.2019 та рахунку-фактури від 08.07.2019) становить 8 729,21 грн.;

сума недостачі з урахуванням природних втрат: 2 950 кг (сума недостачі) - 881 кг (норма недостачі) = 2 069 кг.

Відтак, вартість нестачі вантажу становить 18 060,74 грн. (2,069 т Х 8 729,21 грн.).

у вагоні №56161318 маса нетто при відправленні 43 100 кг;

норма недостачі 43 100 х 2% = 862 кг;

недостача 43 100 кг - 39 450 кг = 3 650 кг;

вартість 1 тони з ПДВ (згідно акту прийому-передачі №92695016 від 08.07.2019 та рахунку-фактури від 08.07.2019) становить 8 729,21 грн.;

сума недостачі з урахуванням природних втрат: 3 650 кг (сума недостачі) - 862 кг (норма недостачі) = 2 788 кг.

Відтак, вартість нестачі вантажу становить 24 337,04 грн. (2,788 т Х 8 729,21 грн.).

у вагоні №56215916 маса нетто при відправленні 40 400 кг;

норма недостачі 40 400 х 2% = 808 кг;

недостача 40 400 кг - 36 550 кг = 3 850 кг;

вартість 1 тони з ПДВ (згідно акту прийому-передачі №92695016 від 08.07.2019 та рахунку-фактури від 08.07.2019) становить 8 707,68 грн.;

сума недостачі з урахуванням природних втрат: 3 850 кг (сума недостачі) - 808 кг (норма недостачі) = 3 042 кг.

Відтак, вартість нестачі вантажу становить 26 488,76 грн. (3,042 т Х 8 707,68 грн.).

у вагоні №60458726 маса нетто при відправленні 41 450 кг;

норма недостачі 41 450 х 2% = 829 кг;

недостача 41 450 кг - 36 250 кг = 5 200 кг;

вартість 1 тони з ПДВ (згідно акту прийому-передачі №92695016 від 08.07.2019 та рахунку-фактури від 08.07.2019) становить 8 707,68 грн.;

сума недостачі з урахуванням природних втрат: 5 200 кг (сума недостачі) - 829 кг (норма недостачі) = 4 371 кг.

Відтак, вартість нестачі вантажу становить 38 061,27 грн. (4,371 т Х 8 707,68 грн.).

у вагоні №60725314 маса нетто при відправленні 41 000 кг;

норма недостачі 41 000 х 2% = 820 кг;

недостача 41 000 кг - 37 150 кг = 3 850 кг;

вартість 1 тони з ПДВ (згідно акту прийому-передачі №92695016 від 08.07.2019 та рахунку-фактури від 08.07.2019) становить 8 707,68 грн.;

сума недостачі з урахуванням природних втрат: 3 850 кг (сума недостачі) - 820 кг (норма недостачі) = 3 030 кг.

Відтак, вартість нестачі вантажу становить 26 384,27 грн. (3,03 т Х 8 707,68 грн.).

у вагоні №55020671 маса нетто при відправленні 41 200 кг;

норма недостачі 41 200 х 2% = 824 кг;

недостача 41 200 кг - 39 000 кг = 2 200 кг;

вартість 1 тони з ПДВ (згідно акту прийому-передачі №92695016 від 08.07.2019 та рахунку-фактури від 08.07.2019) становить 8 707,68 грн.;

сума недостачі з урахуванням природних втрат: 2 200 кг (сума недостачі) - 824 кг (норма недостачі) = 1 376 кг.

Відтак, вартість нестачі вантажу становить 11 981,77 грн. (1,376 т Х 8 707,68 грн.).

Загальна вартість нестачі вантажу становить: 18 060,74 + 24 337,04 + 26 488,76 + 38 061,27 + 26 384,27 + 11 981,77 = 145 313,85 грн.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи відповідача про відсутність документального підтвердження понесення позивачем збитків у заявленому до стягнення розмірі спростовуються матеріалами справи та відхиляються на підставі наступного.

Відповідно до акту прийому-передачі №92695016 від 08.07.2019 у графі 6,7 вказані показники маси одного і того ж вантажу вага фактична та вага наведена , з яких: вага фактична - це відомості, які вносяться згідно даних залізничної накладної, а вага наведена - розраховується відповідно до умов договору за системою знижок/приплат з урахуванням показників якості вантажу.

У зв`язку з чим, вказані відомості є показниками маси одного і того ж вантажу, який був поставлений та прийнятий за актом приймання-передачі №92695016 від 08.07.2019. Вказаний вантаж позивачем сплачений у повному обсязі, про що свідчить наявна в матеріалах справи виписка по банківському рахунку позивача, а також довідка за підписом головного бухгалтера скріплена печаткою підприємства.

Крім того, предметом розгляду даної справи є вимога позивача про стягнення з відповідача збитків у зв`язку із незбереженням останнім вантажу при перевезенні, тоді як здійснення оплати за поставку спірного вантажу не входить до предмету доказування у даній справі.

Відповідно до п. 2.7 роз`яснення президії Вищого господарського суду України №04-5/601 від 29.05.2002 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею згідно зі статтями 924 ЦК України, 314 ГК України і статтями 114 і 115 Статуту залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи в розмірі тієї суми, на яку було знижено його вартість. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема, договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером, копії податкової накладної. Статут не передбачає обов`язкового додання до претензії або позову доказів сплати вантажоодержувачем або уповноваженою особою вартості вантажу.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 130 Статуту право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач - за умови пред`явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.

Щодо тверджень відповідача про відсутність підписів представників вантажоодержувача у комерційних актах.

Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту. Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.

Отже, допустимими доказами неправильного зазначення у накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником залізницею до станції призначення для отримання вантажоодержувачем, в розумінні ч. 1 ст. 77 ГПК України, є належно складені працівниками залізниці комерційні акти за наслідком контрольного зважування вантажу, який було здано до перевезення залізницею.

Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерство транспорту України від 28.05.2002 №334, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажною двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Отже п. 10 Правил складання актів на виконання ст. 29 Статуту залізниць України визначено імперативно частину суб`єктного складу працівників залізниці, які є уповноваженими особами на підписання комерційних актів: начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи), працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також передбачено можливість участі в складенні комерційного акта одержувача вантажу, якщо він брав участь у перевірці, або інших працівників залізниці.

Судом встановлено, що комерційні акти №484809/279, №484809/280, №484809/281, №484809/282, №484809/283, №484809/284 від 11.07.2019 підписані уповноваженими особами, за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України, та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній.

Крім того, комерційні акти №484809/279, №484809/280, №484809/281, №484809/282, №484809/283, №484809/284 від 11.07.2019 підписані уповноваженою особою одержувача - провідним інженером ПрАТ МК Азовсталь Колесниковою О.А.

Отже, підпис уповноваженого представника одержувача на спірних комерційних актах присутній.

Між тим, в матеріалах справи відсутні жодні докази, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у вказаних комерційних актах. Наразі одержувач вантажу прийняв спірний вантаж з комерційним актом без будь-яких заперечень, інше не доведено матеріалами справи.

Щодо розподілу судових втрат.

У п.1 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положення ч.ч.1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначають, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, у позовній заяві міститься орієнтовний розрахунок судових витрат, який складається з 2 179,71 гривень судового збору та 5 290,83 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 11 Цивільного процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 15 Цивільного процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 134 Цивільного процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 137 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи;

3) розподіл судових витрат (стаття 141 Цивільного процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

За змістом пункту 1 частини 2 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

В той же час, позивачем не подано до суду договору про надання правової допомоги, детального опису отриманих послуг здійснених адвокатом, необхідних для правничої допомоги, із зазначенням які саме послуги були надані позивачу, зокрема, які саме процесуальні документи були складені адвокатом, скільки часу було витрачено адвокатом для їх складання, кількість судових засідань в яких приймав участь адвокат, які документи були подані та отримані від імені Замовника адвокатом та чи пов`язані такі послуги з розглядом цієї справи тощо.

Отже, заявлені позивачем до відшкодування витрати на правничу допомогу в розмірі 5 290,83 гривень є недоведеними та непідтвердженими належними доказами, а тому розподілу підлягають лише фактично понесені витрати зі сплати судового збору.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 96, 129, 165, 237, 247, 252, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р I Ш И В

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь до акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця про стягнення 145 313,85 гривень вартості нестачі вантажу - задовольнити.

Стягнути з акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Донецька залізниця (84404, Донецька область, місто Лиман, вулиця Привокзальна, будинок № 22, код ЄДРПОУ - 40150216) на користь приватного акціонерного товариства Металургійний комбінат Азовсталь (87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Лепорського, будинок № 1, код ЄДРПОУ - 00191158) 145 313,85 гривень вартості нестачі вантажу, 2 179,71 гривень судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Рішення складено та підписано 23.03.2020.

Позивач: приватне акціонерне товариство Металургійний комбінат Азовсталь (87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Лепорського, будинок № 1, код ЄДРПОУ - 00191158)

Відповідач: акціонерне товариство Українська залізниця (03680, місто Київ, вулиця Тверська, будинок № 5; код ЄДРПОУ - 40075815) в особі регіональної філії Донецька залізниця (84404, Донецька область, місто Лиман, вулиця Привокзальна, будинок № 22, код ЄДРПОУ - 40150216)

Суддя С.М. Фурсова