Ухвала

від 19.03.2020 по справі 30/178 (10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

19.03.2020 Справа№ 30/178 (10)

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія", м. Київ

про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні по справі №30/178(10)

за позовом: Акціонерного товариства "Кредобанк", м.Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Роса-ТБС", с. Солонка, Пустомитівський р-н, Львівська область

про стягнення заборгованості

Суддя Мороз Н.В.

При секретарі Банзула М.С.

Представники:

Від заявника: не з`явився

Від позивача (стягувача): не з`явився

Від відповідача (боржника): не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" за вих.№ 58924 від 03.03.2020 (вх.№705/20 від 10.03.2020) про заміну сторони виконавчого провадження, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" просить замінити сторону виконавчого провадження, а саме за виконавчими документами щодо наказу про примусове виконання рішення (ухвали) господарського суду від 30.11.2010, яке вступило в законну силу 16.12.2010 у справі № 30/178 (10) за позовом Публічного акціонерного товариства КРЕДОБАНК до Товариства з обмеженою відповідальністю Роса-ТБС про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою суду від 12.03.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про заміну сторони виконавчого провадження прийнято до розгляду та призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 19.03.2020.

В судове засідання 19.03.2020 представники стягувача, боржника та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" не з`явились.

Заява обґрунтована тим, що 23.06.2012 між Акціонерним Товариством "КРЕДОБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" укладено договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами №23/06-02, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 101 від 08.05.2008 перейшло до ТзОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія".

Положеннями ч. 3 ст. 334 ГПК України передбачено, що суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду, у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Розглянувши матеріали заяви, дослідивши подані докази, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.11.2010 у справі № 30/178 (10) повністю задоволено позовні вимоги та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Роса-ТБС", Пустомитівський район, с. Солонка, вул. Львівська, 82 (код ЄДРПОУ 34943834) на користь Публічного акціонерного товариства „Кредобанк" в особі центральної філії ПАТ „Кредобанк", м. Львів, вул. Наливайка, 6 (р/р НОМЕР_1 в Центральній філії ПАТ "Кредобанк", МФО 325365, код ЄДРПОУ 22360822) - 119150,85 грн -простроченої заборгованості по кредиту, 8327,55 грн - пені за несвоєчасне погашення кредиту, 12073,60 грн - прострочених відсотків по кредиту, 1100,60 грн пені за несвоєчасну сплату відсотків, 200,00 грн комісії за управління кредитом 1408,53 грн державного мита, 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вказаного рішення, яке набрало законної сили 16.12.2010, Господарським судом Львівської області видано наказ № 30/178 (10) від 16.12.2010.

Ухвалою суду від 18.06.2013 задоволено заяву публічного акціонерного товариства "Кредобанк" від 12.06.2013 №6/К про видачу дублікату наказу.

23.06.2018 між Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" (надалі - клієнт) в особі Познякова Романа Олександровича , що діє на підставі довіреності від 24 травня 2018, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Красовською А.В. за реєстровим №3320, з однієї сторони, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (надалі - фактор) в особі директора Олександра Правника, що діє на підставі Статуту ТзОВ "ФК "Довіра та Гарантія" було укладено договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами №23/06-02, (надалі - договір факторингу) за умовами якого (п.3.1. договору), з першого робочого дня, наступного за днем, у який фактором на користь клієнта буде виконано в повному обсязі у повній відповідності до умов цього договору грошове зобов`язання щодо оплати (фінансування) ціни відступлення, (а щодо прав вимоги, які виникнуть в майбутньому, - з дня їх виникнення) клієнт відступає фактору (передає у власність фактора) права вимоги в повному обсязі за плату та під фінансування від фактора, а фактор з першого робочого дня, наступного за днем, у який фактором на користь клієнта буде виконано в повному обсязі у повній відповідності до умов цього договору грошове зобов`язання щодо оплати (фінансування) ціни відступлення, (а щодо прав вимоги, які виникнуть в майбутньому, - з дня їх виникнення) набуває (приймає у власність) від клієнта права вимоги в повному обсязі та здійснює їх оплату (фінансування) клієнту.

Згідно п. 2.2, п.п. 2.2.1 договору факторингу, фактор заявляє та гарантує Клієнту, що мають місце наступні факти та обставини: він є фінансовою установою, належним чином створеною, зареєстрованою та існуючою відповідно до законодавства України, належним чином уповноваженою здійснювати діяльність з надання факторингових послуг, і дотримується законодавства України, що застосовується з усіх істотних питань його створення та діяльності, недотримання якого могло б негативно вплинути на укладення та/або виконання цього Договору.

На підтвердження зазначеного, заявником долучено до матеріалів справи належним чином засвідчену копію свідоцтва ФК №435 від 19.11.2013 про реєстрацію фінансової установи Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" на підставі розпорядження комісії, яке зареєстроване за номером 13102917.

Відповідно до п.3.2. договору факторингу, шляхом укладення (підписання) цього договору сторони підтверджують здійснення фактичної передачі клієнтом у власність фактору та прийняття фактором у власність від клієнта (фактичне відступлення) з першого робочого дня, наступного за днем, у який фактором на користь клієнта буде виконано в повному обсязі у повній відповідності до умов цього договору грошове зобов`язання щодо оплати (фінансування) ціни відступлення, (а щодо прав вимоги, які виникнуть в майбутньому, - з дня їх виникнення) прав вимоги як за кредитними договорами, так і за забезпечувальними документами щодо портфеля заборгованостей у повному обсязі. При цьому, з урахуванням вимог законодавства України, одночасно між сторонами укладається із нотаріальним посвідченням договір про відступлення клієнтом фактору прав вимоги за нотаріально посвідченими забезпечувальними документами (щодо відступлення клієнтом фактору прав вимоги за забезпечувальними документами, які не є нотаріально посвідченими, окремі договори між сторонами не укладаються, таке відступлення повністю врегульовується і підтверджується цим договором). Цей договір, а також вищевказаний нотаріально посвідчений договір між сторонами про відступлення клієнтом фактору прав вимоги за нотаріально посвідченими забезпечувальними документами є підтвердженням фактичного переходу від клієнта до фактора (фактичного відступлення) прав вимоги щодо портфеля заборгованостей у повному обсязі відповідно до умов цього договору з визначеної цим договором дати переходу прав вимоги.

Відповідно до п.4.1. договору факторингу, за (під) відступлення прав вимоги на умовах цього договору фактор зобов`язаний здійснити оплату (надати фінансування) клієнту в день укладення цього договору в безготівковій формі шляхом переказу коштів на рахунок клієнта в загальній сумі 739 227,61 грн (сімсот тридцять дев`ять тисяч двісті двадцять сім гривень 61 копійка), яка розрахована шляхом сумування сум оплати (фінансування) за (під) відступлення прав вимоги щодо всіх заборгованостей.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання пункту 4.1. договору факторингу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (заявник/фактор) перерахувало Публічному акціонерному товариству "Кредобанк" (стягувач/клієнт) 739 227,61 грн згідно платіжного доручення №А2580926 від 23.06.2018 в день укладення цього договору.

Згідно п. 6.4 договору факторингу, після визначеної цим договором дати переходу прав вимоги клієнт зобов`язується повідомити позичальникам та сторонам забезпечення про здійснене відступлення прав вимоги згідно цим договором. Письмові повідомлення щодо цього надсилаються позичальникам та сторонам забезпечення, місцем проживання/місцезнаходженням яких є непідконтрольна владі територія України, після відновлення роботи на такій території ПАТ Укрпошта (або іншого національного оператора поштового зв`язку України).

Заявником долучено додаток №2 до договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами №23/06-02 від 23.06.2018 (витяг з реєстру боржників), з якого вбачається, що у ТзОВ Роса-ТБС (боржник) за кредитним договором №101 від 08.05.2008 станом на 23.06.2018 загальна сума боргу 246526,43 грн.

Відповідно до п. 10.7. договору факторингу, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами (їх представниками) та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором, якщо інше прямо не передбачено умовами цього договору або вимогами законодавства України.

При прийнятті ухвали суд виходив з наступного.

Статтею 326 ГПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України, визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Враховуючи вищенаведене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг на підставі свідоцтва ФК №435 від 19.11.2013 про реєстрацію фінансової установи.

Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги.

Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника. При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

Якщо право вимоги відступається за номінальною вартістю без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов`язанні (ч. 3 ст. 656 ЦК України).

Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.

Плата за договором факторингу може бути у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченою в договорі, право вимоги за яким передається.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 17.01.2020 у справі № 916/2286/16.

Згідно з ч. 1 ст. 1084 ЦК України, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Статтею 514 ЦК України, встановлено, щодо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 ст. 334 ГПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Приписами ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Судом встановлено, що згідно укладеного 23.06.2018 між Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (фактор) договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами №23/06-02 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" перейшло, зокрема право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальності Роса-ТБС про стягнення заборгованості за кредитним договором від 08.05.2008 №101.

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відтак, станом на день розгляду заяви, ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (04112, м. Київ, вул.Авіаконструктова Ігоря Сікорського буд. 8; код ЄДРПОУ 38750239) являється новим кредитором боржника - Товариства з обмеженою відповідальності Роса-ТБС у справі №30/178 (10).

Як вказав Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду в постанові від 20.02.2019 у справі №910/16109/14, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус як сторони виконавчого провадження. Заміна такої особи належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 334 ГПК України за заявою, зокрема, заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Таким чином, передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договором цесії) є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.

Статтею 129-1 Конституції України Суд передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У рішенні від 19.03.1997 у справі "Горнсбі проти Греції" (Case of Hornsby v. Greece) Європейський суд з прав людини вказав, зокрема, що відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду (див. рішення у справі "Філіс проти Греції" (Philis v. Greece) (N 1) від 27 серпня 1991 року, серія А, 209, с. 20, п. 59). Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП Фея та інші проти України" зазначається про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 124 Конституції України.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 також зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Відтак, суд вважає, що заява ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" підлягає задоволенню шляхом заміни сторони виконавчого провадження, а саме: первісного стягувача Публічне акціонерне товариство "КРЕДОБАНК" (79026, м.Львів, вул.Сахарова, буд. 78; ідентифікаційний код 09807862) його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (04112, м.Київ, Шевченківський район, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8; ідентифікаційний код 38750239) за виконавчим документом щодо виконання рішення Господарського суду Львівської області від 30.11.2010, яке вступило в законну силу 16.12.2010 у справі № 30/178 (10) за позовом Публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" до Товариства з обмеженою відповідальності Роса-ТБС про стягнення заборгованості за кредитним договором, так як заміна стягувача є виключною передумовою для виконання рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 234, 326-327, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" за вих.№ 58924 від 03.03.2020 (вх.№705/20 від 10.03.2020) про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

2. Замінити сторону виконавчого провадження, а саме: первісного стягувача Публічне акціонерне товариство "КРЕДОБАНК" (79026, м.Львів, вул.Сахарова, буд. 78; ідентифікаційний код 09807862) його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (04112, м.Київ, Шевченківський район, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8; ідентифікаційний код 38750239) за виконавчим документом щодо виконання рішення Господарського суду Львівської області від 30.11.2010, яке вступило в законну силу 16.12.2010 у справі № 30/178 (10) за позовом Публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" до Товариства з обмеженою відповідальності Роса-ТБС про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Мороз Н.В.