Рішення

від 10.03.2020 по справі 909/961/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.03.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/961/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Рочняк О. В.

секретар судового засідання Михайлюк А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Івано-Франківської міської ради

вул. Грушевського, буд.21,м. Івано-Франківськ,76000

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-білоруського підприємства "Укрбіл-Авто"

вул. Височана, буд.18,м. Івано-Франківськ,76000

про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 344 632 грн 59 коп

учасники судового процесу:

від позивача: ОСОБА_2;

від відповідача: ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ: Івано-Франківська міська рада звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-білоруського підприємства "Укрбіл-Авто" про стягнення безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати в сумі 344 632 грн 59 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є власником майна, яке знаходиться на земельній ділянці, що належить до комунальної власності та фактично користується вказаною земельною ділянкою без укладення відповідного договору оренди. Вважає, що відповідач без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки, територіальної громади міста Івано-Франківська, інтереси якої представляє позивач, зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування земельною ділянкою. Зазначає, що за період з 24.06.2016 по 31.12.2018 відповідач мав сплатити орендну плату, з врахуванням сплачених коштів в 2016-2018 роках, в розмірі 344 632 грн 59 коп. грн.

Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 10.09.2019, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 09.10.2019, встановив сторонам строки для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

02.10.2019 до Господарського суду Івано-Франківської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№16875/19).

09.10.2019 до Господарського суду Івано-Франківської області від позивача надійшло клопотання №1009/11.1-05/14в від 09.10.2019 про витребування доказів (вх.№19509/19).

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 09.10.2019, суд витребував у відділу у м. Івано-Франківську Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, розташованої по вул. Височана, 18 у м. Івано-Франківську, площею 1.5823 га (з кадастровим номером 2610100000:20:005:0083) за 2016 та 2017 роки; підготовче засідання відклав на 07.11.2019.

23.10.2019 до Господарського суду Івано-Франківської області від відділу у м. Івано-Франківську Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області на виконання вимог суду надійшов лист 0-9-0.31-326/106-19 від 16.10.2019 (вх.№18298/19), до якого приєднано витребувані судом докази.

06.11.2019 до господарського суду від відповідача надійшло клопотання від 06.11.2019 (вх.№19372/19) про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з тим, що повноважений представник позивача бере участь у судовому засіданні Богородчанського районного суду Івано-Франківської області на розгляді іншої справи.

В підготовчому засіданні 07.11.2019, суд визнав поважними причини неявки представника відповідача та на підставі п.2 ч.2 ст.202 ГПК України, без виходу до нарадчої кімнати, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 18.11.2019, про що учасники у справі повідомлені ухвалою -повідомленням.

18.11.2019 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання на 03.12.2019, про що учасники по справі повідомлені в судовому засіданні під розписку.

18.11.2019 від позивача - Івано-Франківської міської ради до Господарського суду Івано-Франківської області надійшла відповідь на відзив №1185/11.1-03/14в від 18.11.2019 (вх.№20147/19).

Правом на надання заперечення у встановлений судом строк відповідач не скористався.

Відповідно до ухвали Господарського суду Івано-Франківської області від 03.12.2019, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 13.01.2020.

В судовому засіданні 13.01.2020 представники сторін виступили зі вступним словом.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити. Позовні вимоги обґрунтовані обставинами викладеними в позовній заяві. Зокрема, посилається на те, що як встановлено обстеженням земельної ділянки на предмет дотримання вимог земельного законодавства, відповідач є власником нерухомого майна - адміністративно-виробничих та нежитлових приміщень для обслуговування яких фактично використовує земельну ділянку по вул. Височана,18 у м.Івано-Франківську без правовстановлюючих документів. Вважає, що відповідач без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї земельної ділянки - територіальної громади міста Івано-Франківська, зберіг у себе кошти у вигляді орендної плати за період з24.06.2016 по 31.12.2018 в розмірі 344 632 грн 59 коп, які позивач просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку на підставі приписів статті 1212 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив, з підстав викладених у відзиві на позов. Вказав на те, що відповідно до інформаційної довідки №182162270 від 24.09.2019 датою державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за Івано-Франківською міською радою є 05.03.2019. Зазначив, що 05.03.2019 зареєстровано право оренди вказаної земельної ділянки за ТОВ Спільне Українсько-Білоруське підприємство "Укрбіл-Авто" на підставі п.4 рішення Івано-Франківської міської ради від 14.12.2018 №381-22 "Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб" , а відтак, вважає, що вказана земельна ділянка до 05.03.2019 не могла бути об"єктом цивільних прав з огляду на положення ч.1,3,4,9 ст.79-1 ЗК України, за якими формування земельної ділянки полягає у визначенні її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка може бути об"єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Також зазначив, що на даний час відсутня чинна технічна документація, на підставі якої можна видати витяг із технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки за 2016-2017 роки, що унеможливлює визначення розміру орендної плати за користування земельною ділянкою в цей період. Також зазначив, що договір оренди земельної ділянки укладений між сторонами 14.12.2018, тому період нарахування за 2018 рік мав закінчитися 12.12.2018. До спірних правовідносин щодо нарахування орендної плати за період з 24.06.2016 до 04.09.2016 просить застосувати строк позовної давності.

В судовому засіданні 13.01.2020 суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про оголошення перерви в судовому засіданні до 12.02.2020, про що представники сторін повідомлені під розписку.

11.02.2020 від представника відповідача надійшло клопотання (вх.№2171/20) про відкладення розгляду справи у зв"язку з тим, що представник не зможе забезпечити участь у розгляді даної справи по причині перебування у Восьмому апеляційному адміністративному суді по справі№300/1028/19, на доказ чого надав повідомлення про призначення засідання по справі №300/1028/19 та копію ордеру на представництво.

Суд визнав поважними причини неявки представника відповідача в судове засідання, призначеного на 12.02.2020, задовольнив клопотання представника відповідача та постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення судового розгляду справи по суті на 24.02.2020.

При дослідженні доказів у судовому засіданні 24.02.2020 у суду виникла необхідність у витребуванні у позивача оригіналу квитанції про направлення відповідачу повідомлення про проведення обстеження земельної ділянки, у зв"язку з чим постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про оголошення перерви в судовому засіданні до 27.02.2020.

В судовому засіданні 27.02.2020 під час дослідження доказів суд дійшов висновку викликати спеціаліста Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області для надання пояснень щодо інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку (кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:20:005:0083) у справі, у зв"язку з чим суд постановив ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, про відкладення судового розгляду справи по суті на 10.03.2020, про що присутні представники сторін повідомлені під розписку, а Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області - ухвалою.

В судовому засіданні 10.03.2020, представник Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області надала суду Інформацію Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 10.03.2020, суд продовжив з"ясовувати обставини справи та досліджувати докази, після чого провів судові дебати, у яких сторони виступили із промовами (заключним словом), після закінчення яких, суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення суду, оголосивши орієнтовний час його оголошення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, давши оцінку доказам у відповідності до ст.86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Як вбачається з повідомлення Департаменту Комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради листом №257/34.3-02/18в від 10.04.2018, адресованого відповідачу - ТОВ "Спільне Українсько - Білоруське підприємство "УКРБІЛ-АВТО", Департамент вказав, що відповідно до статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в України", "Положення про Департамент комунальних ресурсів Іван-Франківської обласної ради", затвердженого рішенням Івано- Франківської міської ради №42-2 від 22.12.2015, "Положення про здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель в м.Івано-Франківську", затвердженого рішенням сесії Івано-Франківської міської ради № 1508-47 від 28.08.2014 із змінами №64-11 від 15.03.2017, з 23.04.2018 по 03.05.2018 буде проведено обстеження земельної ділянки за адресою: вул.Височана, 18 у м.Івано-Франківську на предмет дотримання вимог земельного законодавства - наявності правовстановлюючих документів на земельну ділянку кадастровий № 2610100000:20:005:0083 (а.с. 12).

Разом з тим, приєднана до матеріалів справи копія квитанції про направлення відповідачу вказаного повідомлення є нечитабельною, у зв"язку з чим суд витребував оригінал вказаної квитанції, однак, у даному оригіналі також чітко не відображено дати направлення відповідачу вказаного вище повідомлення. Як зазначив представник позивача, приєднана на звороті 12 сторінки копія повідомлення про вручення поштового відправлення від 25.03.2019, не стосується доказів направлення відповідача про проведення перевірки та просив не брати її до уваги.

За результатами обстеження 20.04.2018 земельної ділянки за адресою: вул.Височана, 18 у м.Івано-Франківську кадастровий № 2610100000:20:005:0083 інспектором з самоврядного контролю управління земельних відносин виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради в присутності свідків, про що складено акт №165, яким встановлено:

- на земельній ділянці розташоване нерухоме майно, яке згідно даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (довідка №119489377 від 03.04.2018) належить ТОВ СП українсько-білоруське підприємство УкрБіл-Авто";

- рішенням XXIX сесії Івано-Франківської міської ради від 08.12.2005 ТОВ Спільне Українсько-Білоруське підприємство УКРБІЛ-АВТО було надано в оренду земельну ділянкою площею 1.5820 га на вул. Височана, 18 для обслуговування виробничих приміщень терміном на 10 років, на підставі якого був укладений договір оренди земельної ділянки, який пройшов державну реєстрацію, 15.03.2006 за №040629490, термін дії договору оренди закінчився 15.03.2016 і не продовжувався;

- відповідно до публічної кадастрової карти земельна ділянка площею 1.5823 га сформована, їй присвоєний кадастровий номер 2610100000:20:005:0083. Цільове призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості;

- обстежувана земельна ділянка знаходиться в південно-східній частині міста. Зі східної сторони межує з землями, на яких розміщена нерухомість ТОВ Сантехцентр , з південної - з землями КП Міська ритуальна служба (кадастровий номер 2610100000:20:005:0183), з північної сторони - землями ТОВ Оріон-ІФБуд (кадастровий номер 2610100000:20:003:0064). Заїзд на ділянку здійснюється з вул. Ребета через металеві ворота. Територія ділянки частково огороджена;

- відповідно до даних, отриманих з Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

(лист №3507/09-19-55-01-19 від 25.04.2018) ТОВ СП УкрБіл-Авто за ділянку на вул. Височана, 18 в 2016 році задекларувало 133769 грн 22 коп., сплатило 130400 грн 92 коп., в 2017 році задекларувало - 141797 грн, сплатило 141128 грн 06 коп., в 2018 році задекларувало - 141797 грн, сплатило 47265 грн 68 коп.;

- Департаментом комунальних ресурсів щодо зазначеної земельної ділянки на ТОВ СП "УКРБІЛ - АВТО" надсилався лист №ДКР-34.1-752 від 27.05.2016 з вимогою продовжити договір оренди земельної ділянки;

- в Департаменті комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради відсутня інформація про наявність документів на право користування обстежуваною земельною ділянкою, зокрема, що стосується укладеного (діючого) договору оренди (а.с.13-15).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (довідка №119489377 від 03.04.2018) ТОВ СП українсько-білоруське підприємство УкрБіл-Авто на праві приватної власності належить нерухоме майно, розташоване на обстежуваній земельній ділянці:

- нежитлові приміщення, загальною площею 1172.7 кв.м., реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 947706026101. Дата державної реєстрації 09.06.2016. Підстава виникнення права власності - декларація про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер ІФ14260990901, видана 08.04.2016, видавник: Управління ДАБІ в Івано-Франківській області (реконструкція в існуючих межах незавершеного будівництвом побутових приміщень цеху ЗКМ під нежитлові приміщення), ухвала суду, серія та номер: справа №Б-7/63, виданий 12.07.2004, видавник: Господарський суд Івано-Франківської області;

- адміністративно-виробничі приміщення, зокрема, адмінбудинок (загальною площею 89.5 кв.м.), склад (загальною площею 262.2 кв.м.), склад (загальною площею 2905.4 кв.м.), цех (загальною площею 211.4 кв.м.). Реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 19992507. Дата державної реєстрації 20.08.2007. Підстава виникнення права власності - договір про поділ нерухомого майна №1-519 від 20.08.2007 (а.с.20-21).

Згідно довідки Головного управління ДФС в Івано-Франківській області №3507/09-19-55-01-19 від 25.04.2018, адресованої Департаменту комунальних ресурсів, ТОВ СП "УКРБІЛ-АВТО" за користування земельною ділянкою на вул. Височана, 18 в м.Івано-Франківську площею 1,5823 га в 2016 році задекларувало 133769 грн 22 коп., сплатило 130400 грн 92 коп.; в 2017 році задекларувало - 141797 грн, сплатило 141128 грн 06 коп.; в 2018 році задекларувало - 141797 грн, сплатило 47265 грн 68 коп. (а.с.22).

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області №0-9-0.31-134/106-18 від 18.04.2018, адресованого Департаменту комунальних ресурсів, згідно даних державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх між власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-зем) станом на 01.01.2016 (останній звіт) земельна ділянка загальною площею 1,5820 (кадастровий №2610100000:20:005:0083) обліковується за ТОВ СП "УКРБІЛ-АВТО" в рядку 4.6 (підприємства інших галузей промисловості) в графі №37 (землі промисловості); інформація внесена на підставі договору оренди на земельну ділянку №040629400092 від 15.03.2006 за адресою м.Івано-Франківськ, вул. Височана, 18 (а..23).

Згідно інформації, викладеної в листі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області №0-99.31-218/106-18 від 18.04.2018, адресованої Департаменту комунальних ресурсів, нормативна грошова оцінка 1.кв.м. земельної ділянки по вул. Височана, 18 з кадастровим №2610100000:20:005:0083 за 2016-2018 роки за 1 м.кв. становить: у 2016 р. - 556 грн 71 коп., у 2017 р. -589 грн 99 коп., у 2018 р. -589 грн 99 коп (а.с.24).

У витягах із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки зазначено, що нормативна грошова оцінка 1.кв.м. земельної ділянки по вул. Височана, 18 з кадастровим №2610100000:20:005:0083, площею 15823 м.кв. становить:

- станом на 2016 рік - 556 грн 71 коп за 1 м.кв, всього 8808877 грн 59 коп.(а.с.83);

- станом на 2017 рік - 589 грн 99 коп за 1 м.кв, всього 9335441 грн 78 коп.(а.с.84);

- станом на 2018 рік - 589 грн 99 коп за 1 м.кв, всього 9335441 грн 78 коп. (а.с.25).

Відповідно до розрахунку суми безпідставно збережених коштів за використання земельних ділянок комунальної власності на території м.Івано-Франківська, зробленого Департаментом комунальних ресурсів, ТОВ "Спільне Українсько - Білоруське підприємство "УКРБІЛ-АВТО" за користування земельною ділянкою, за адресою вул.Височана, 18 у м.Івано-Франківську за період з 24.06.2016 по 31.12.2018 з урахуванням сплаченої орендної плати за вказаний період за даними ДПІ), безпідставно зберегло 344 632 грн 59 коп. (а.с.19).

У клопотанні №410/34.3-02/18в від 07.06.2018 Департамент комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради вимагав у ТОВ "Спільне Українсько - Білоруське підприємство "УКРБІЛ-АВТО" укласти договір оренди земельної ділянки з Івано-Франківською міською радою (орендодавцем) та здійснити сплату за користування земельною ділянкою за минулий період із розрахунку договору оренди, який мав бути укладений на час користування (а.с.16). Дане клопотання було направлено відповідачу 08.06.2018 та отримано відповідачем 11.06.2018, про що свідчать копія квитанції та повідомлення про вручення, наявне в матеріалах справи (на звороті 16 а.с.).

02.07.2019 відповідачу направлена претензія №535/01-18/18в від 01.07.2019 з пропозицією добровільно сплатити суму безпідставно збережених коштів, яка отримана ним 03.07.2019, про що свідчить копія квитанції та повідомлення про вручення, наявне в матеріалах справи (на звороті 17 а.с.)

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку станом на 03.10.2019, форма власності земельної ділянки з кадастровим №2610100000:20:005:0083, площею 15823 м.кв. - комунальна, дата державної реєстрації земельної ділянки 15.03.2006 (а.с.100).

Згідно витягу з рішення Івано-Франківської міської ради №381-22 від 14.12.2018 "Про розгляд клопотань фізичних і юридичних осіб із земельних питань" та додатку 4 до рішення вирішено затвердити ТОВ спільне Українсько-Білоруське підприємство "УКРБІЛ-АВТО" технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та передати земельну ділянку по вул.Височана,18, кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:20:005:0083 в оренду (а.с.68).

14.12.2018 між Івано-Франківською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю спільним українсько-білоруським підприємством "УКРБІЛ-АВТО" (орендар) укладено договір оренди землі, згідно умов якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, яка знаходиться по вул.Височана,18, кадастровий номер земельної ділянки 2610100000:20:005:0083 строком на 10 років до 14.12.2028.

Державну реєстрацію права користування Товариством з обмеженою відповідальністю спільним українсько-білоруським підприємством "УКРБІЛ-АВТО" даною земельною ділянкою проведено 05.03.2019, про що свідчать витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (а.с. 69,70).

В Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об"єктів нерухомого майна щодо об"єкта нерухомого майна з кадастровим номером 2610100000:20:005:0083 станом на 24.09.2019, у розділі "актуальна інформація про право власності" номер запису про право власності: 30598863, вказано дату, час державної реєстрації -05.03.2019 12:59:00 - власники - Територіальна громада м.Івано-Франківська в особі Івано-Франківської міської ради; в розділі "актуальна інформація про державне реєстрацію іншого речового права", номер запису про інше речове право: 30618896; дата, час державної реєстрації - 05.03.2019 13:12:39; підстава виникнення: договір оренди землі; вид іншого речового права - право оренди земельної ділянки; орендар - Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-білоруське підприємство "УКРБІЛ-АВТО" (а.с.62). Вищевказані відомості відображені також у Інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку станом на 10.03.2020..

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Приписами частин 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України встановлено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.

У відповідності до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт е частини першої статті 141 цього Кодексу).

Частина 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Отже за змістом вказаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Документальними доказами, що містяться в матеріалах справи підтверджено, що відповідач є власником нерухомого майна, розташованого по вул.Височана, 18 у м.Івано-Франківську на земельній ділянці з кадастровим № 2610100000:20:005:0083.

При цьому, сторонами не заперечується, що між ними вже був укладений договір оренди земельної ділянки площею 1.5820 га на вул. Височана, 18, зареєстрований реєстрі 15.03.2006 за №040629490, термін якого закінчився 15.03.2016.

Вдруге договір оренди земельної ділянки по вул.Височана,18, м.Івано-Франківськ з кадастровим номером №2610100000:20:005:0083 укладено між сторонами 14.12.2018 строком на 10 років до 14.12.2028, державну реєстрацію права користування земельною ділянкою проведено 05.03.2019.

Як визначено в ч.1 ст.283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.6 ст.283 ГК України).

Відповідно до ч.3 ст.792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

В ст.17 Закону України "Про оренду землі" зазначено, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Отже, враховуючи вищенаведені норми законодавства, відповідач набув права користуватися земельною ділянкою з кадастровим №2610100000:20:005:0083 тільки 05.03.2019 (з моменту державної реєстрації такого права), а відтак, суд критично оцінює його доводи про те, що у зв"язку з укладенням 14.12.2018 між сторонами договору оренди вказаної земельної ділянки, період застосування позивачем ст.1212 ЦК України мав закінчитися 13.12.2018.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави здійснюючи плату у вигляді земельного податку у період з 15.03.2016 по 04.03.2019. Разом з тим, предметом судового розгляду є матеріально-правова вимога позивача до відповідача про стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за період з 24.06.2016 по 31.12.2018.

Відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна врегульовано главою 83 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1,2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

За змістом приписів глави 83 Цивільного кодексу України кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Для кондикційних зобов`язань характерним є приріст майна в набувача без достатніх правових підстав і важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Таким чином до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України. Така ж правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 13.02.2019 у справі №320/5877/17.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Частиною 1 статті 21 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

З аналізу вищенаведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

Відповідач не є власником або постійним землекористувачем спірної земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдиною можливою формою здійснення плати за землю для нього як землекористувача є орендна плата.

Водночас частиною 6 статті 120 Земельного кодексу України передбачено, що істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.

Згідно з частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено положеннями частин 1, 3, 4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Матеріалами справи документально підтверджено, що земельна ділянка по вул.Височана, 18, в м.Івано-Франківськ, за користування якою позивач просить стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати, сформована як об"єкт цивільних прав у 2006 році: зокрема, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 2610100000:20:005:0083, визначено її площу - 15823 м.кв; форму власності - комунальна; земельну ділянку зареєстровано 15.03.2006 в Державному земельному кадастрі, про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с.100).

Вказаним спростовуються твердження відповідача, що спірна земельна ділянка в період з 24.06.2016 по 31.12.2018 не була об"єктом цивільних прав в розумінні статей 79, 79-1 Земельного кодексу України.

Поряд з цим, основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з положеннями частини 5 статті 5, частини 1 статті 13 Закону України "Про оренду земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка.

Крім того приписи статті 288 Податкового кодексу України вказують на те, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку, для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

В матеріалах справи наявні витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 15823 м.кв. кадастровий номер 2610100000:20:005:0083 станом на 2016 рік - 8808877 грн 59 коп (556 грн 71 коп. за 1 кв. м.), станом на 2017 рік - 9335441 грн 78 коп. (589 грн 99 коп. за 1 кв.м.), станом на 2018 рік - 9335441 грн 78 коп. (589 грн 99 коп. за 1 кв.м.).

Перевіривши правильність здійснених позивачем розрахунків суд дійшов висновку, що позивачем використано правильну нормативно-грошову оцінку земельної ділянки згідно витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку, відмінусовано розмір коштів, сплачений відповідачем за цей період до податкового органу, а відтак вимога позивача про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати в сумі 344632 грн 59 коп є обґрунтованою.

Водночас, суд звертає увагу на те, що предметом спору у цій справі є стягнення безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати, а предметом дослідження, у відповідності до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.02.2019 у справі №320/5877/17, Верховного Суду, зазначеної у постановах від 13.02.2019 у справі №922/392/18, від 07.02.2019 у справі №922/3639/17, від 06.02.2018 у справі №923/921/17, від 29.05.2019 у справі № 922/955/18, від 06.08.2019 у справі №922/3560/18, від 12.09.2019 у справі №922/2927/18, є факт використання земельної ділянки; формування земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав; наявність нормативно грошової оцінки земельної ділянки, оформленої у вигляді витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, тому судом взято до уваги, документальні докази, наявні в матеріалах справи, які підтверджують вище визначені факти.

Разом з тим, суд застосовує за період нарахування безпідставно збережених коштів з 24.06.2016 по 04.09.2016 строк позовної давності, заяву про що, у відповідності до ст.256 ЦК України, зроблено відповідачем та відмовляє у позові за цей період у розмірі стягнення, що становить 51987 грн 05 коп.

З огляду на вимоги частин 1,3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (частини 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача належить стягнути 292 645 грн 54 коп. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати за період з 05.09.2016 по 31.12.2018, а в решті позову - відмовити.

Враховуючи приписи статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-білоруського підприємства "Укрбіл-Авто" (вул. Височана, буд.18,м. Івано-Франківськ,76000, код 30610045) на користь Івано-Франківської міської ради (вул. Грушевського, буд.21,м. Івано-Франківськ,76000. код 33644700) - 292 645 (двісті дев"яності дві тисячі шістсот сорок п"ять гривень) 54 коп. безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати та 4391(чотири тисячі триста дев"яносто одну гривню) 99 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.03.2020

Суддя О.В. Рочняк