Рішення від 13.03.2020 по справі 924/1375/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" березня 2020 р. Справа № 924/1375/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є, за участю секретаря судового засідання Попика О.В. розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" м. Хмельницький

до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ГАЛЕОН" м. Хмельницький

про стягнення 35039,97грн. штрафу за різницю перевищення фактичних та договірних обсягів споживання електричної енергії, 11961,96грн. пені, 698,43грн. інфляційних втрат та 1089,63грн. 3% річних

Представники сторін:

позивача: Обезюк А.Г. за довіреністю № 19 від 24.12.19р.

відповідача: Гаруліч А.Л. за довіреністю від 30.01.20р.

В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Процесуальні дії по справі.

Ухвалою від 02.01.2020р. відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23.01.2020р. У підготовчих засіданнях 23.01.2020р., 04.02.2020р. оголошувалась перерва до 13.02.2020р. Ухвалою від 13.02.2020р. закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті на 04.03.2020р.

Ухвалою від 28.02.2020р. повернуто без розгляду зустрічну позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ГАЛЕОН" до товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" про визнання недійсною Додаткової угоди №1 від 01.07.2019р. до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 21701704 від 22.02.2019р.

У судових засіданнях 04.03.2020р. оголошувалась перерва до 13.03.2020р.

Ухвалою від 13.03.2020р. відмовлено у клопотанні відповідача про зупинення провадження у справі.

Виклад позицій учасників справи, заяви, клопотання.

Позивач звернуся із позовом до суду про стягнення із відповідача 35039,97грн. штрафу за різницю перевищення фактичних та договірних обсягів споживання електричної енергії, 11961,96грн. пені, 698,43грн. інфляційних втрат та 1089,63грн. 3% річних. Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що 22.02.2019р. між сторонами укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №21701704 з додатками на об`єкти Споживача розташовані на території міст Шепетівка та Ізяслав Хмельницької області.

Зауважує, що на виконання умов Договору ТОВ "Хмельницькенергозбут" в період з лютого 2019 року по грудень включно здійснювало постачання електричної енергії на об`єкти Відповідача розташовані на території міст Шепетівка та Ізяслав Хмельницької області. Однак, Відповідач не кожного місяця своєчасно та не кожного місяця в повному обсязі розраховувався за спожиту (куплену) електричну енергію, що підтверджується таблицею нарахування та оплати за активну електроенергію, в результаті чого, станом на 30.10.2019 року, утворився борг у сумі 99775,40грн. За несвоєчасне виконання договірних зобов`язань по оплаті коштів за спожиту (куплену) електроенергію Відповідачу, у відповідності до умов Договору та законодавства нараховані 11961,96 грн. пені, 698,43 грн. інфляційних втрат та 1089,63 грн. 3% річних.

Також повідомляє, що у вересні місяці поточного року Споживач (Відповідач) спожив 148134 кіловат електричної енергії, що на 18134 кіловат більше Договірних та скоригованих величин. У відповідності до Комерційної пропозиції (додаток №2 до Договору) за перевищення Споживачем замовлених на розрахунковий місяць обсягів споживання електричної енергії у вересні місяці, Відповідачу нараховано штраф у розмірі 100% від вартості різниці між замовленим та фактичним обсягом споживання, що становить 35039,97 грн.

Крім того, вказує, що 23.09.2019р. Позивачем була направлена претензія Відповідачу, куди були включені усі нарахування, однак Відповідач розрахувався по заборгованості тільки за активну електроенергію, залишивши не погашеними борги за перевищення договірних величин споживання у сумі 35039,97 грн., 11961,96 грн. пені, 698,43 грн. інфляційних нарахувань та 1089,63 грн. 3% річних, що спонукало Позивача звернутися до суду із даною позовною заявою.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач у відзиві на позов та представник у судовому засіданні проти позовних вимог заперечують та не погоджуються із застосуванням штрафу за перевищення ліміту у зв`язку з відсутністю його, як штрафної санкції у Комерційній пропозиції 1С/2 (додаток 2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу від 22 лютого 2019 року №21701704) та у Договорі про постачання електричної енергії споживачу від 22 лютого 2019 року №21701704 - Розділ "Розмір пені за порушення строку оплати та/або штраф".

З приводу нарахованої пені, 3% річних та інфляційних відповідач не заперечує проти факту несвоєчасної оплати електроенергії, однак вказує, що штрафнї санкції нараховані більше ніж за шість місяців.

Враховуючи викладене, просить частково задовольнити позов в частині пені, 3% річних та інфляційних в межах шестимісячного строку, а у стягненні 35039,97 грн. штрафу відмовити.

Позивач у відповіді на відзив вказав, що Додатковою угодою №1 від 01.07.2019 року, Сторони дійшли згоди внести зміни до Договору та підписали уточнюючу Комерційну пропозицію до Договору у новій редакції. Зауважує, що редакція Комерційної пропозиції до Договору від 22 лютого 2019 року, на яку посилається відповідач у своєму відзиві на позов як на відсутність штрафної санкції за перевищення споживання договірних та фактичних обсягів електроенергії втратила чинність з 01.07.2019 року, що спростовує доводи відповідача про нібито відсутність такої санкції. Крім того, зазначає, що в липні місяці 2019року, ТОВ "Компанія "ГАЛЕОН" також спожила на 68483 кіловат/годин електроенергії більше договірного (замовленого на липень місяць) обсягу електричної енергії, за що їй було нараховано 146537,87 грн. штрафу, як санкцію за різницю перевищення договірного та фактичного обсягу спожитої електроенергії, які ТОВ Компанія "ГАЛЕОН" оплатила без зауважень та заперечень, що, на думку позивача, спростовує доводи відповідача про не знання та відсутність штрафної санкції за перевищення споживання договірного та фактичного обсягу електроенергії.

У запереченнях на відповідь на відзив, відповідач звертає увагу суду, що Додаткова пропозиція підписана 01 липня 2019 року зі сторони споживача, в особі директора ОСОБА_2 не є чинною, оскільки 01 липня 2019 року згідно рішення №1 учасником ТОВ "Компанії "ГАЛЕОН" ОСОБА_1, який проживає у АДРЕСА_1 прийнято рішення про внесення змін до установчих документів, зміну місця знаходження та зміну директора. Згідно п.2 даного рішення на посаду директора з 02 липня 2019 року призначено ОСОБА_2 .

02 липня 2019 року дане рішення подано у центр надання адміністративних послуг у м. Хмельницький, а лише 04 липня внесено зміни в установчі документи та видано Виписку з ЄДРПОУ про зміну керівника товариства. Відповідач вважає, що оскільки ОСОБА_2 , впродовж 01-04 липня 2019 року здійснював проведення державної реєстрації змін до установчих документів, відповідно фактично ще не приступав до виконання обов`язків директора, відповідно і підписувати Додаткову угоду також не мав права, так як не мав би можливості підтвердити свої повноваження.

Фактичні обставини встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

21.02.2019р. ТОВ "Компанія "Галеон" підписано заявку - приєднання до Договору про постачання електричної енергії споживачу №21701704.

22.02.2019р. між ТОВ "Хмельницькенергозбут" (постачальник) та ТОВ "Компанія "Галеон" (споживач) укладено договір №21701704 відповідно до умов якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Згідно п. 3 договору початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору. Споживач має право вільно змінювати Постачальника відповідно до процедури, визначеної ПРРЕЕ, та умов цього Договору. Постачальник за цим Договором не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору. Постачання електричної енергії Споживачу здійснюється Постачальником на підставі поданої Споживачем заявки на постачання електричної енергії Споживачу (далі - Заявка) форма якої наведена в Додатку 3 до цього Договору, яка має містити: інформацію щодо об`єкта (об`єктів) постачання електричної енергії, в тому числі найменування (за наявності), адресу, ЕІС код об`єкта, відомості щодо строку (періоду) постачання електричної енергії (в тому числі дату початку постачання) за кожним об`єктом Споживача. Заявки подаються Споживачем шляхом надсилання підписаного уповноваженою особою та засвідченого печаткою (за наявності) оригіналу Заявки в паперовому вигляді на адресу Постачальника та/або передачі уповноваженому представнику Постачальника, що підтверджується власноручним підписом такого представника. Заявка є невід`ємною частиною цього Договору.

Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (п.5.1, 5.2 договору).

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок Постачальника. Оплата вартості електричної енергії за цим Договором здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.

Якщо Споживач не здійснив оплату за цим Договором у строки, передбачені комерційною пропозицією Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Споживачу у визначеному ПРРЕЕ. У разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплати пені. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору. За прострочену понад 30 днів заборгованість Постачальником додатково стягується штраф зі Споживача у розмірі 7% від суми заборгованості.

Відповідно до п.5.14 Договору Комерційна пропозиція, яка є додатком 2 до цього Договору, має містити наступну інформацію: 1) ціну (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи); 2) спосіб оплати (необхідно обрати лише один з варіантів: попередня оплата, по факту, плановий платіж); 3) термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати; 4) визначення способу оплати послуг з розподілу електричної енергії через Постачальника з наступним переведенням цієї оплати Постачальником оператору системи розподілу та/або напряму з оператором системи розподілу (необхідно обрати лише один з варіантів); 5) розмір пені за порушення строку оплати та/або штраф; 6) розмір компенсації Споживачу за недодержання Постачальником якості надання комерційних послуг; 7) розмір штрафу за дострокове розірвання Договору у випадках, не передбачених умовами Договору; 8) термін дії Договору та умови пролонгації; 9) дата та підпис Споживача; 10) можливість надання пільг, субсидій.

Відповідно до п.п.13.1, 13.2 Договору він укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) Споживачем заяви - приєднання, яка є додатком 1 до цього Договору, або сплаченого рахунку (квитанції) Постачальника. Постачальник має повідомити про зміну будь-яких умов Договору Споживача не пізніше, ніж за 20 днів до їх застосування з урахуванням інформації про право Споживача розірвати Договір. Постачальник зобов`язаний повідомити Споживача в порядку, встановленому законом, про будь-яке збільшення ціни і про право припинити дію Договору без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації Постачальнику, якщо Споживач не приймає нові умови.

Додатковою угодою №1 до Договору про постачання електричної енергії №21701704 сторони дійшли згоди внести зміни до Договору, а саме погодили підписати уточнюючу комерційну пропозицію до Договору у новій редакції (додаток №2 додається). Попередня редакція комерційної пропозиції втрачає чинність з 01.07.2019р.

Сторонами як Додаток 2 до Договору підписано Комерційну пропозицію №1/С2 відповідно до якої оплата електричної енергії здійснюється Споживачем самостійно у формі попередньої (авансової) оплати заявленого Споживачем обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку. Попередня (авансова) оплата (далі А) здійснюється Споживачем самостійно за наступним графіком: до 25 числа місяця, що передує розрахунковому - в розмірі 50% від А; до 10 числа розрахункового місяця - в розмірі 60% від А; до 20 числа розрахункового місяця - в розмірі 80% від А; до 28 числа розрахункового місяця - в розмірі 100% від А.

Також передбачено, що Споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та заборгованість з урахуванням індексу інфляції, а також 3% річних у встановленому законом порядку за кожний день прострочення платежу враховуючи день фактичної оплати. За прострочену понад 30 днів заборгованість Постачальником додатково стягується штраф із Споживача у розмірі 7% від суми заборгованості.

Додатковою угодою №1 до Договору про постачання електричної енергії №21701704 сторони дійшли згоди внести зміни до Договору, а саме погодили підписати уточнюючу комерційну пропозицію до Договору у новій редакції (додаток №2 додається). Попередня редакція комерційної пропозиції втрачає чинність з 01.07.2019р.

Новою редакцією Комерційної пропозиції №1/С2 сторони передбачили додатково нарахування штрафу у розмірі 100% від вартості різниці між замовленим та фактичним обсягом споживання у разі перевищення Споживачем замовлених на розрахунковий місяць обсягів споживання електричної енергії.

Додатком №3 до Договору сторонами оформлено заявку на забезпечення постачання електричної енергії за об`єктом споживання: ТОВ "Компанія "Галеон" м. Шепетівка, вул. Лазо, 25/2.

23.08.2019р. відповідачем подано заявку на коригування заявленого обсягу купівлі електричної енергії на розрахунковий період, зокрема збільшення заявленого обсягу купівлі електричної енергії у вересні 2019 року до рівня 130 000кВт.

Відповідно до звіту про покази засобів обліку за розрахунковий місяць (за період з 1 по 3 жовтня 2019р.) відповідачем спожито 148134 кіловат електричної енергії, що на 18134 кіловат більше Договірних та скоригованої величин, за що позивачем нараховано штраф у розмірі 35139,97грн.

Оскільки відповідач оплату використаної електроенергії здійснював із порушенням строків визначених у Комерційній пропозиції, позивач нарахував 11961,96грн. пені, 698,43грн. інфляційних втрат та 1089,63грн. 3% річних та звернувся із даним позовом до суду.

Норми права застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України унормовано, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Стаття 627 ЦК України закріплює свободу договору, тобто відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України слідує, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів регулюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, серед іншого, договір про постачання електричної енергії споживачу.

Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу (ч. 7 ст. 56 Законом України "Про ринок електричної енергії").

Регулятор затверджує примірний договір постачання електричної енергії споживачу, типовий договір постачання електричної енергії споживачу на умовах надання універсальної послуги та типовий договір постачання електричної енергії споживачу постачальником "останньої надії" (ст. 56 Законом України "Про ринок електричної енергії").

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Правила) затверджено типовий договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до правил) та передбачено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (п. 7 постанови).

Правилами визначено, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг - це домовленість між постачальником універсальних послуг та побутовим або малим непобутовим споживачем, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачем у певний період часу постачальником універсальних послуг за цінами постачальника універсальних послуг.

Згідно з п. 1.2.8 Правил постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який розробляється постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору.

Відповідно до п. 1.2.15 Правил укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Пунктом 3.1.7 Правил передбачено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.

Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі.

При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції (п. 3.1.8 Правил).

З приписами п. 3.1.9 Правил споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

Укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання (п. 3.2.5 Правил).

У п. 3.2.12 Правил зазначено, що договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, та вважається укладеним з дати відкриття особового рахунка за об`єктом споживача або внесення змін до такого особового рахунка, про що споживач інформується у передбаченому договором порядку.

Дія договорів може бути достроково припинена електропостачальником та/або оператором системи у разі отримання документального підтвердження факту зміни власника об`єкта. У такому разі відповідні договори припиняють свою дію в частині постачання та розподілу електричної енергії на об`єкт, а в частині виконання фінансових зобов`язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) продовжують діяти до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами (п. 4.27).

Як убачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №21701704, що підтверджується підписаною відповідачем заявкою-приєднанням від 21.02.2019р. та здійсненням відповідачем розрахунків за спожиту електричну енергію.

Відповідно до п. 1.1 це договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

Договором передбачено, що постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 1.2 договору).

Згідно зі ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів (п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії", пп. 5.5.5 Правил).

Згідно з п. 4.7 Правил оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку. За наявності відповідного устаткування проведення оплати може бути реалізоване із застосуванням картки попередньої оплати.

Форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору) (п. 4.8).

Відповідно до п. 4.9 Правил у разі застосування порядку розрахунків плановими платежами величина планового платежу (або порядок її визначення), терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку, початок та тривалість розрахункового періоду, кількість планових періодів, що входять до складу розрахункового періоду, та їх тривалість зазначаються у комерційній пропозиції електропостачальника. Після закінчення розрахункового періоду, обумовленого в комерційній пропозиції, здійснюється коригування обсягів оплати, що була здійснена за цей розрахунковий період, відповідно до фактичного обсягу спожитої електричної енергії протягом відповідного розрахункового періоду. За результатами коригування перший плановий платіж наступного розрахункового періоду збільшується або зменшується на відповідну величину.

Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії. Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка побутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду (п. 4.12 Правил).

Як зазначено у п. 4.13 Правил, для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Платіжний документ формується електропостачальником за обсяг електричної енергії згідно з обраною комерційною пропозицією до договору про постачання електричної енергії споживачу. Платіжні документи надаються електропостачальниками споживачам безкоштовно. Платіжні документи на оплату надаються споживачам у відповідних структурних підрозділах електропостачальника, через персональну сторінку споживача на веб-сайті електропостачальника або електронною поштою, факсимільним зв`язком, поштовим зв`язком, кур`єром чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу у порядку, передбаченому договором про постачання електричної енергії споживачу (п. 4.14 Правил).

У пункті 4.21 Правил встановлено, що оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватись згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу.

Згідно з п. 5.2 договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.

Комерційною пропозицією №1/С2 визначено, що оплата електричної енергії здійснюється Споживачем самостійно у формі попередньої (авансової) оплати заявленого Споживачем обсягу споживання електричної енергії на розрахунковий період з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку. Попередня (авансова) оплата (далі А) здійснюється Споживачем самостійно за наступним графіком: до 25 числа місяця, що передує розрахунковому - в розмірі 50% від А; до 10 числа розрахункового місяця - в розмірі 60% від А; до 20 числа розрахункового місяця - в розмірі 80% від А; до 28 числа розрахункового місяця - в розмірі 100% від А. З 01.07.2019р. оплата за спожиту електричну енергію (в т.ч. попередня (авансова оплата) здійснюється на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання, відкритий Постачальником в уповноваженому банку і зазначений у Договорі і на сайті Постачальника та/або розрахункових документах.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, ТОВ "Компанія "Галеон" сплачувала вартість спожитої електроенергії однак із порушенням строків оплати у зв`язку із чим позивачем нараховані 11961,96грн. пені, 698,43грн. інфляційних втрат та 1089,63грн. 3% річних.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов`язання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку нарахування інфляційних втрат останній здійснено вибірково за один місяць - жовтень 2019 року у розмірі 698,43грн.

Під час здійснення перерахунку інфляційних втрат судом враховано п. 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 р. "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", в якому зазначено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається, виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Судом враховується, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

З огляду на зазначене, а також враховуючи часткові оплати відповідачем боргу, позовні вимоги в частині стягнення 698,43грн. інфляційних втрат заявлені необґрунтовано.

Судом також здійснено перерахунок заявлених до стягнення 1089,63грн. 3% річних та встановлено їх правильність та правомірність нарахування, а тому останні підлягають задоволенню у заявлено розмірі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 11961,96 грн. пені.

Судом враховується, що ст. 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Виходячи із змісту ст. ст. 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Комерційною пропозицією (додаток 2 до договору) встановлено, що Споживач у встановленому чинним законодавством України порядку, сплачує Постачальнику за кожен день прострочення платежу враховуючи день фактичної оплати, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості та заборгованість з урахуванням індексу інфляції, а також 3% річних від суми заборгованості.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені з урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що 11961,96грн. пені є правомірними, а тому в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому доводи відповідача про нарахування пені, 3% річних поза межами шестимісячного строку судом до уваги не приймаються, оскільки нарахування здійснено на різні суми боргу із врахуванням часткових сплат в межах законодавчо визначених строків.

Позивач також просить стягнути із відповідача 35039,97грн. штрафу за різницю перевищення фактичних та договірних обсягів споживання електричної енергії.

Матеріалами справи встановлено, що 23.08.2019р. відповідачем подано заявку на коригування заявленого обсягу купівлі електричної енергії на розрахунковий період, зокрема збільшення заявленого обсягу купівлі електричної енергії у вересні 2019 року до рівня 130 000кВт.

Поряд із цим, відповідно до звіту про покази засобів обліку за розрахунковий місяць (за період з 1 по 3 жовтня 2019р.) відповідачем спожито 148134 кіловат електричної енергії, що на 18134 кіловат більше Договірних та скоригованої величин, за що позивачем нараховано штраф у розмірі 35139,97грн.

Судом береться до уваги, що комерційною пропозицією сторони передбачили, що у разі перевищення Споживачем замовлених на розрахунковий місяць обсягів споживання електричної енергії, Споживач сплачує постачальнику штраф у розмірі 100% від вартості різниці між замовленим та фактичним обсягом споживання.

Зважаючи на встановлені обставини, суд вважає правомірним нарахування штрафу у розмірі 35139,97грн. за перевищення ліміту споживання електроенергії у розмірі 18134 кіловат.

Заперечуючи проти нарахування штрафу відповідач вказав на відсутність його як штрафної санкції у Комерційній пропозиції 1С/2 (додаток 2 до Договору від 22.02.2029р. №21701704) та у Договорі .

Судом береться до уваги, що Додатковою угодою №1 до Договору про постачання електричної енергії №21701704 сторони дійшли згоди внести зміни до Договору, а саме погодили підписати уточнюючу комерційну пропозицію до Договору у новій редакції (додаток №2 додається). Попередня редакція комерційної пропозиції втрачає чинність з 01.07.2019р.

Новою редакцією Комерційної пропозиції №1/С2 сторони передбачили додатково нарахування штрафу у розмірі 100% від вартості різниці між замовленим та фактичним обсягом споживання у разі перевищення Споживачем замовлених на розрахунковий місяць обсягів споживання електричної енергії.

Тобто станом на дату нарахування штрафу діяла нова редакція Комерційної пропозиції яка передбачала застосування такої штрафної санкції.

Крім того, відповідач вказує на те, що Додаткова угода №1 до Договору від 22.02.2019р. № 21701704, якою узгоджено нову редакцію Комерційної пропозиції №1/С2 підписана не уповноваженою особою, оскільки ОСОБА_2 призначений на посаду директора ТОВ "Компанія "Галеон" з 02.07.201р. згідно рішення №1 Учасника ТОВ "Компанія "Галеон" від 01.07.2019р.

Судом констатується, що нова редакцію Комерційної пропозиції №1/С2 не містить дати її підписання, тому не можна достеменно стверджувати або заперечувати її підписання саме 01.07.2020р. Крім того, судом зважається на принцип презумпції дійсності правочину, оскільки Додаткова угода №1 до Договору від 22.02.2019р. № 21701704, якою узгоджено нову редакцію Комерційної пропозиції №1/С2 є чинною, доказів протилежного відповідачем не подано.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищезазначені обставини справи у їх сукупності, положення законодавства, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення 35039,97грн. штрафу за різницю перевищення фактичних та договірних обсягів споживання електричної енергії, 11961,96грн. пені та 1089,63грн. 3% річних. У позові в частині стягнення 698,43 грн інфляційних втрат належить відмовити.

Судом враховується, що Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Розподіл судових витрат.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку із частковим задоволенням позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ГАЛЕОН" м. Хмельницький про стягнення 35039,97грн. штрафу за різницю перевищення фактичних та договірних обсягів споживання електричної енергії, 11961,96грн. пені, 698,43грн. інфляційних втрат та 1089,63грн. 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ГАЛЕОН" (вул. Бандери, 33/2А, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 39120927) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькенергозбут" (вул. Свободи, 57/2, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ 42035266) - 35039,97грн. (тридцять п`ять тисяч тридцять дев`ять гривень 97 коп.) штрафу за різницю перевищення фактичних та договірних обсягів споживання електричної енергії, 11961,96грн. (одинадцять тисяч дев`ятсот шістдесят одну гривню 96коп.) пені, 1089,63грн. (одна тисяча вісімдесят дев`ять гривень 63 коп.) 3% річних, 1893,50грн. (одна тисяча вісімсот дев`яносто три гривні 50коп.) судового збору.

Видати наказ.

У позові в частині стягнення 698,43грн. інфляційних нарахувань відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 23.03.2020р.

Суддя М.Є. Муха

Віддруковано 3 примірники: 1 - до справи, 2 - позивачу (29000, м. Хмельницький, вул.Свободи, 57/2), 3 - відповідачу (29000, м. Хмельницький, вул. Бандери, 33/2А). Всім з повідомленням про вручення.