Рішення

від 23.03.2020 по справі 910/18135/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.03.2020Справа № 910/18135/19 Суддя Господарського суду м. Києва Демидов В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОПЕРТІ МЕНЕДЖМЕНТ СОЛЮШИНС ТУ (вул. Жилянська, буд. 75, м. Київ, 01032) до Товариства з обмеженою відповідальністю РОБОТАСЕРВІС (пр-т Перемоги, буд. 60, кв. 54, м. Київ, 03057) про стягнення 244282,32 грн,

Без виклику сторін

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОПЕРТІ МЕНЕДЖМЕНТ СОЛЮШИНС ТУ , звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю РОБОТАСЕРВІС , в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю РОБОТАСЕРВІС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОПЕРТІ МЕНЕДЖМЕНТ СОЛЮШИНС ТУ грошові кошти у розмірі 244282,32 грн, з яких: 181447,24 грн - сума основного боргу, 52410,91 грн - сума пені, 4563,52 грн - сума 3% річних, 5860,65 грн - сума інфляційних нарахувань; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю РОБОТАСЕРВІС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОПЕРТІ МЕНЕДЖМЕНТ СОЛЮШИНС ТУ понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3664,24 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором оренди № LA/01-2019 від 24.01.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.12.2019 позовна заява прийнята до розгляду, у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у строк не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позовну заяву, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову, позивачу запропоновано у строк не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву подати відповідь на відзив, відповідачу надано строк протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив (у разі подання такого) подати заперечення на відповідь на відзив.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі отримано позивачем 28.12.2019, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі направлено відповідачу за юридичною адресою ( пр-т Перемоги, буд. 60, кв. 54, м. Київ, 03057 ) згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідачем копію ухвали про відкриття провадження у справі отримано не було, конверт з копією ухвали повернувся до суду із відміткою поштового повідомлення інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 п. 4 с. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку" рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка"), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і не вручена підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, інші причини, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Тобто неотримання відповідачем поштової кореспонденції, надісланої судом за належною адресою, залежало виключно від суб`єктивної поведінки сторони.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що неотримання листів з копією ухвали суду про відкриття провадження у справі відповідачем та повернення її до суду є наслідком свідомого діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання, тобто є власною волею відповідача.

Таким чином, відповідач у справі був належним чином повідомлений про розгляд справи у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Відповідач не скористався правом подання до суду відзиву на позовну заяву, позивачем додаткових пояснень до суду подано не було.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

24.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю ПРОПЕРТІ МЕНЕДЖМЕНТ СОЛЮШИНС ТУ (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю РОБОТАСЕРВІС (орендар) укладено договір оренди № LA/01-2019, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оперативну оренду) орендовані площі, що знаходяться на першому поверсі будівлі, загальною площею 178,59 кв.м. та внутрішнє місце для паркування, загальною кількістю один у будівлі.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. ст. 3 договору орендар використовуватиме орендовані площі для розміщення офісу орендаря. Орендар використовуватиме внутрішні місця для паркування виключно для цілей паркування пасажирських автомобілів.

Відповідно до п.п. 14.1.-14.4. ст. 14 договору цей договір набирає чинності з 01.02.2019 та діє до закінчення строку оренди. Строк оренди починається з дати складання акту прийняття. Строк оренди становить 2 роки 11 місяців та закінчується 31.12.2021. Строк оренди закінчується датою складання акту повернення.

Згідно із п. 4.1. ст. 4 договору орендодавець передає об`єкт оренди орендарю 01 лютого 2019 року на підставі акту прийняття, який підтверджує відповідність об`єкта оренди умовам, погодженим сторонами, за формою, наведеною у додатку 2 до цього договору.

01.02.2019 сторонами складено та підписано акт прийняття відповідачем об`єкту оренди.

За умовами п.п. 5.1., 5.2. ст. 5 договору за користування орендованими площами та внутрішніми місцями для паркування, орендар сплачує орендодавцю орендну плату. Орендна плата включає такі орендні платежі: з 01.02.2019 і до кінця строку оренди орендар здійснює виплати орендодавцю за оренду орендованих площ у розмірі 664,89 грн, без урахування ПДВ, що еквівалентно 24 долари США, без урахування ПДВ, відповідно до офіційного курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України на 24.01.2019, крім того, ПДВ 132,98 грн, що разом з урахуванням ПДВ становить 797,87 грн за 1кв.м. орендованих площ за місяць; з дати початку оренди і до кінця строку оренди орендар сплачує орендодавцю за оренду внутрішніх місць для паркування плату у розмірі 6925,93 грн, що еквівалентно 250 доларів США без урахування ПДВ, крім того ПДВ 1385,19 грн, що разом з ПДВ становить 8311,12 грн за одне внутрішнє місце для паркування за місяць.

Відповідно до п. п. 5.3., 5.4. ст. 5 договору орендодавець забезпечує надання орендарю експлуатаційних послуг згідно із переліком, наведеним у додатку 6 до цього договору оренди. Періодичність і режим надання експлуатаційних послуг встановлюється орендодавцем самостійно. Орендар, за надані експлуатаційні послуги, сплачує орендодавцю експлуатаційні витрати. Експлуатаційні витрати складають суму в розмірі 166,23 грн, що еквівалентно 6,00 доларів США без урахування ПДВ, крім того ПДВ 33,25 грн, що разом з ПДВ становить 199,48 грн за 1 кв.м. орендованих площ. Експлуатаційні витрати сплачуються за правилами сплати орендної плати.

За умовами п.п. 5.5.-5.8. ст. 5 договору орендна плата та експлуатаційні витрати виплачуються щомісячно авансом не пізніше ніж за 10 календарних днів до настання місяця, за який повинна бути сплачена орендна плата та експлуатаційні витрати. Орендар здійснює перший платіж (за лютий 2019 року) орендної плати та експлуатаційних витрат протягом 5 робочих днів з дати початку оренди. Орендар сплачує орендну плату та експлуатаційні витрати щомісячними внесками на підставі відповідних рахунків, що мають бути оформлені орендодавцем не пізніше, ніж за 20 календарних днів до настання місяця, за який має бути сплачена орендна плата та експлуатаційні витрати. Орендна плата та експлуатаційні витрати сплачуються безготівковим розрахунком шляхом перерахування коштів на поточний рахунок, зазначений орендодавцем у рахунку. Орендна плата та експлуатаційні витрати вважаються сплаченими на день зарахування відповідних сум на поточний рахунок орендодавця.

07.02.2019 позивачем виставлено до сплати відповідачу рахунок на оплату № 33 про сплату 173358,02 грн з ПДВ за оренду офісного приміщення (лютий 2019 року) - 115572,73 грн без ПДВ та експлуатаційні послуги (лютий 2019 року) - 28892,29 грн без ПДВ; рахунок на оплату № 41 про сплату орендної плати за внутрішні місця паркування за лютий 2019 року у розмірі 8089,22 грн з ПДВ.

За умовами п.п. 8.2.1. п. 8.2. ст. 8 договору орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату, експлуатаційні витрати, комунальні платежі та інші платежі, передбачені цим договором оренди.

Відповідно до п. 5.11. ст. 5 договору в останній день кожного розрахункового місяця сторони складають акти наданих послуг по орендній платі за користування орендованими площами і внутрішніми місцями для паркування та по експлуатаційним витратам, із зазначенням у них вартості оренди і експлуатаційних витрат, виходячи з розміру сум платежів на дату виставлення рахунку. У випадку, якщо орендар відмовляється погоджувати та підписувати такий/-і акт/акти наданих послуг за цим договором оренди, то орендар повинен протягом 5 календарних днів з дати отримання відповідного акту від орендодавця направити орендодавцю мотивовану відмову від його погодження та підписання. У випадку, якщо у встановлений вище строк орендодавець не отримав підписаний зі сторони орендаря акт наданих послуг по орендній платі за користування орендованими площами і внутрішніми місцями для паркування, по експлуатаційним послугам чи комунальним послугам або мотивовану письмову відмову орендаря від приймання наданих послуг, то відповідні послуги вважаються наданими орендодавцем належним чином і прийнятими орендарем та підлягають оплаті в порядку та на умовах, визначених цим договором.

28.02.2019 позивачем складено акт надання послуг № 68 про надання останнім на користь відповідача послуг з оренди офісного приміщення за лютий 2019 року, експлуатаційних послуг за лютий 2019 року на загальну суму 173358,02 грн з ПДВ.

Також, 28.02.2019 позивачем складено акт надання послуг про надання останнім на користь відповідача послуг оренди за внутрішні місця паркування за лютий 2019 року на загальну суму 8089,22 грн з ПДВ.

Вказані акти стороною відповідача не підписані.

28.02.2019 комісією позивача у складі заступника директора з комерційних питань Терентьєвої Л.В., заступника директора з технічних питань Болілого М.В., менеджера з адміністративної діяльності Мельник О.О., представника охоронної служби ТОВ АСГАР , старшого зміни Репняка А.В. складено та підписано акт повернення, згідно якого комісія зафіксувала факт звільнення орендарем об`єкта оренди загальною площею 178,59 кв.м., що розташовані на першому поверсі будівлі, яка знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Жилянська, 48, 50а та внутрішні місця для паркування у кількості 1. Стан, умови та технічні параметри орендованих площ повністю відповідають договору оренди та додатку 1 Технічні параметри орендованих площ до договору оренди.

Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач у позовній заяві зазначає, що станом на 09.02.2019 відповідач оплату орендної плати та експлуатаційних витрат не здійснив у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 181447,24 грн.

01.03.2019 позивачем направлено на адресу відповідача листа з вимогою сплати до 14.03.2019 грошові кошти за договором оренди у розмірі 181447,24 грн. До вказаного листа позивачем додано акт повернення, рахунки на оплату та акти надання послуг.

12.06.2019 позивачем направлено на адресу відповідача листа з вимогою сплати до 20.06.2019 грошові кошти за договором оренди у розмірі 181447,24 грн. До вказаного листа позивачем додано акт повернення, рахунки на оплату та акти надання послуг.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов такого обґрунтованого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 Господарського кодексу України).

У відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Приписами ст.638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ч. 1 ст. 284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Згідно із 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Матеріалами справи та її фактичними обставинами підтверджується факт укладення між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендарем) № LA/01-2019, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оперативну оренду) орендовані площі, що знаходяться на першому поверсі будівлі, загальною площею 178,59 кв.м. та внутрішнє місце для паркування, загальною кількістю один у будівлі. Об`єкт оренди передано відповідачу за актом прийняття від 01.02.2019. Вказаний акт підписано стороною позивача та відповідача без зауважень та застережень, скріплено печатками орендодавця та орендаря.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно із ч. 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Сторонами у п.п. 5.2.1., 5.2.2. п. 5.2., п. 5.4. ст. 5 договору оренду погоджено розмір орендної плати орендованих приміщень, внутрішніх місць для паркування та експлуатаційних витрат з урахувань площі орендованих приміщень.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем розраховано до сплати відповідачу 181447,24 грн в якості платежів за оренду офісного приміщення за лютий 2019 року, експлуатаційних витрат за лютий 2019 року та оренди за внутрішні місця паркування за лютий 2019 року, що підтверджується виставленими рахунками на оплату № 33 та № 41 від 07.02.2019.

При цьому за умовами п. 5.7. ст. 5 договору орендар здійснює перший платіж (за лютий 2019 року) орендної плати та експлуатаційних витрат протягом 5 робочих днів з дати початку оренди. Враховуючи дату початку оренди 01.02.2019, перший платіж по сплаті орендної плати та експлуатаційних послуг мав бути здійснений відповідачем до 08.02.2019 включно.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно із ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

28.02.2019 комісією позивача у складі заступника директора з комерційних питань Терентьєвої Л.В., заступника директора з технічних питань Болілого М.В., менеджера з адміністративної діяльності Мельник О.О., представника охоронної служби ТОВ АСГАР , старшого зміни Репняка А.В. складено та підписано акт повернення об`єкту оренди.

Позивачем стверджується факт порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором оренди щодо сплати орендної плати та експлуатаційних витрат у зв`язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 181447,24 грн, про яку позивач повідомляв відповідача у листах від 01.03.2019 та від 12.06.2019, адресованих відповідачу.

Матеріали справи не містять відомостей про оплату коштів з боку відповідача за виставленими рахунками, заперечень щодо пред`явлених позовних вимог відповідачем також не надано.

З огляду на встановлені судом обставини, враховуючи положення укладеного сторонами договору оренди, суд доходить висновку про обґрунтованість нарахування позивачем до сплати відповідачу заборгованості за укладеними договором у загальному розмірі 181447,24 грн у зв`язку з чим вказані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Позивачем до сплати відповідачу нараховано також пеню у розмірі 52410,91 грн, 3% річних у розмірі 4563,52 грн, інфляційні нарахування у розмірі 5860,65 грн.

Відповідно до п. 13.4. ст. 13 договору оренди якщо орендар, з будь-яких причин, затримує оплату орендної плати та/або експлуатаційних витрат та/або комунальних платежів та/або будь-яких інших фінансових зобов`язань за цим договором оренди, орендар зобов`язується сплачувати пеню в українських гривнях у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми прострочення за кожний день прострочення.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 552 Цивільного кодексу України визначено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов`язку в натурі. Сплата (передання) неустойки не позбавляє кредитора права на відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно із ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Наданий позивачем розрахунок 3% річних у розмірі 4563,52 грн та інфляційних нарахувань у розмірі 5860,65 грн відповідає фактичним обставинам справи та змісту заявлених позовних вимог, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню. Заперечень щодо вказаних нарахувань відповідачем не надано. В частині нарахування пені на рівні 52410,91 грн, то судом здійснено належний розрахунок з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України у зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає до стягненню пеня у розмірі 31934,72 грн.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню з покладенням на відповідача у справі судових витрат зі сплати судового збору на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

В зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Демидова В.О. повний текст рішення складений та підписаний 23.03.2020.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 120, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю РОБОТАСЕРВІС (пр-т Перемоги, буд. 60, кв. 54, м. Київ, 03057, ідентифікаційний код 36747727) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПРОПЕРТІ МЕНЕДЖМЕНТ СОЛЮШИНС ТУ (вул. Жилянська, буд. 75, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 40988637) заборгованість у розмірі 181447 грн 24 коп, пеню у розмірі 31934 грн 72 коп, 3% річних у розмірі 4563 грн 52 коп, інфляційні нарахування у розмірі 5860 грн 65 коп та судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3357 грн 10 коп, а всього 227163 (двісті двадцять сім тисяч сто шістдесят три) грн 23 (двадцять три) коп.

3. В решті позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Дата складення та підписання рішення 23.03.2020 .

Суддя В.О.Демидов