Рішення

від 23.03.2020 по справі 927/101/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

23 березня 2020 року справа № 927/101/20 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Хіловської І.Д., розглянувши матеріали справи за позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , місцезнаходження: вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, 01601

до ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «АІР» , вул. 3-й Мікрорайон, буд.15, корп. 1,2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

про стягнення 17806 грн. 70 коп.

Без виклику сторін

в с т а н о в и в:

Акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» подано позов до ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «АІР» про стягнення 11646 грн. 79 коп. пені, 1663 грн. 86 коп. 3% річних, 4496 грн. 05 коп. інфляційних втрат, що утворилась внаслідок неналежного виконання відповідачем умов укладеного сторонами договору постачання природного газу №2420/1617-ТЕ-39 від 13.09.2016.

Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем умов договору постачання природного газу №2420/1617-ТЕ-39 від 13.09.2016.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 14.02.2020 відкрите спрощене позовне провадження у справі № 927/101/20 без повідомлення учасників сторін.

Вказаною ухвалою відповідача повідомлено про те, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк (до 06.03.2020) без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Від сторін заяв та клопотань не надійшло, відповідачем у встановлений судом строк відзив на позов не наданий, ухвалу суду від 14.02.2020 отримано 18.02.2020, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення №1660401196173 від 17.02.2020 та відомостями з реєстру Укрпошти.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч.8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

13.09.2016 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (постачальник) та Об?єднанням мешканців багатоквартирного будинку Надія (споживач) укладено договір постачання природного газу №2420/1617-ТЕ-39, відповідно до умов пункту 1.1 якого, постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах договору. (а.с. 11-19).

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №226 «Деякі питання Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» ( а.с. 59-61) змінено тип публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , а саме: з публічного на приватне та перейменувано його у Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» , у зв`язку з чим суд доходить до висновку, що позивач є стороною договору постачання природного газу №2420/1617-ТЕ-39 від 13.09.2016. як постачальника.

Сторонами у справі укладена додаткова угода №1 від 10.10.2016 до договору постачання природного газу №2420/1617-ТЕ-39 від 13.09.2016 (а.с. 20), відповідно до умов якої, у зв?язку з перейменуванням сторони договору - Об?єднанням мешканців багатоквартирного будинку Надія у Об?єднанням співвласників багатоквартирного будинку АІР на підставі протоколу загальних зборів Об?єднанням мешканців багатоквартирного будинку Надія №5 від 07.09.2016, сторони у тексті договору слова Об?єднанням мешканців багатоквартирного будинку Надія замінили словами Об?єднанням співвласників багатоквартирного будинку АІР , а таму суд доходить до висновку, що відповідач є стороною договору постачання природного газу №2420/1617-ТЕ-39 від 13.09.2016, як споживач.

Природний газ, що постачається за договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню (п. 1.2 договору).

Пунктом 2.1 договору визначено, що постачальник передає споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 (включно) природний газ обсягом до 83,0 тис. куб. м., у тому числі за місяцями кварталів (тис.куб.м): жовтень - 7,0; листопад - 13,0; грудень - 15,0; ІVкв. 2016 року- 35,0.; січень -19,8; лютий - 15,0; березень - 14,0; І кв.2017 року - 48,0.

Відповідно до п. 3.4 договору приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачу у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природнього газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

Кількість природного газу, яка передається споживачу, визначається за показами комерційних вузлів обліку природного газу споживача відповідно до вимог, установлених Кодесом газорозподільних систем, затверджених постановю НКРЕ від 30.09.2015 №2494 та Кодесом газотранспортної системи, затвердженої постановою НКРЕ від 30.09.2015 №2493 (п. 4.1 договору).

Згідно із п. 5.1 регульована ціна на природний газ (без урахування тарифів на постуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включають до його вартості відповідно до Податкового кодексу України), який постачається за цим договором, визначається згідно із постановою КМУ №758 від 01.10.2015.

Відповідно до п. 5.2 договору ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 4942 грн. 00 коп., крім того ПДВ -20%. Усього до сплати разом з ПДВ -5930,40 ггрн.

Відповідно до п. 5.4 договору загальна сума вартості природного газу за договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата за природний газ проводиться споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Сторони погодили, що з урахуванням п. 11.3 договору укладання договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови КМУ №20 від 11.01.2005 Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків та умов розрахунків за договором.

Сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов`язковим (п.6.2 договору).

Договір набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками за їх наявності і діє у частині реалізації природного газу з 01.10.2016 по 31.03.2017 (включно), а у частині проведення розрахунків - до їх повного виконання (п. 12.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу природний газ на загальну суму 429580,39 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2016 на суму 31401,47 коп., від 31.11.2016 на суму 84911,47 грн., від 31.12.2016 на суму 87841,08 грн., від 31.01.2017 на суму 98581,04 грн., від 28.02.2017 на суму 85889,99 грн., від 31.03.2017 на суму 40955,34 грн. (а.с. 27-32), підписаними повноважними представниками сторін та скріпленими печатками.

Відповідач у справі не спростовує те, що позивач свої зобов`язання з поставки природнього газу виконав у повному обсязі.

Відповідач здійснив оплату газу у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку позивача, а саме: 06.12.2016 - 10000,00 грн., 28.12.2016 - 3600,00 грн., 29.12.2016 - 63990,94 грн., 01.02.2017 - 62000,00 грн., 13.02.2017 - 8000,00 грн., 02.03.2017 - 30000,00 грн., 06.03.2017 - 4000,00 грн., 10.03.2017 - 17000,00 грн., 16.03.2017 - 2400,00 грн., 24.03.2017 - 7000,00 грн., 27.03.2017 - 91086,48 грн., 11.04.2017 - 5000,00 грн., 24.05.2017 - 30025,54 грн., 13.06.2017 - 24000,00 грн., 22.06.2017 - 17755,34 грн., 06.07.2017 - 5000,00 грн., 04.08.2017 - 7000,00 грн., 19.08.2017 - 5000,00 грн., 26.09.2017 - 6000,00 грн. , 06.10.2017 - 4000,00 грн., 12.10.2017 - 15000,00 грн., 17.10.2017 - 5000,00 грн., 25.10.2017 - 2000,00 грн., 26.10.2017 - 3000,00 грн. (а.с. 35-58).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач послався на те, що відповідач оплату за переданий природний газ здійснював несвоєчасно та не виконав зобов?язання у визначений договором строк, чим порушив умови господарського зобов?язання, зокрема вимоги п. 6.1 договору, внаслідок чого позивач звернувся до суду з даним позовом.

Строк, у межах якого сторони можуть звернутись до суду з вимогою про захист своїх прав за договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить 5 років (п. 10.3 договору).

Відповідно до п. 8.2 договору у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту пункту 6.1 договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

З посиланням на п. 8.2 договору позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню за період прострочення обов`язку з оплати поставленого газу за період з 26.11.2016 по 28.12.2016 на суму 427,93 грн., з 27.12.2016 по 31.01.2017 на суму 821,05 грн., з 26.01.2017 по 23.03.2017 на суму 1398,50 грн., 28.02.2017 по 10.04.2017 на суму 1538,49 грн., з 28.03.2017 по 03.08.2017 на суму 3687,41 грн., з 26.04.2017 по 25.10.2017 на суму 3773,41 грн., а разом - 11646,79 грн., що позивач обґрунтовує наявним у матерілах справи розрахунком. (а.с. 23-26).

На підставі приписів ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період прострочення платежу з 26.11.2016 по 28.12.2016 на суму 61,14 грн., з 27.12.2016 по 31.01.2017 на суму 117,29 грн., з 26.01.2017 по 23.03.2017 на суму 199,79 грн., 28.02.2017 по 10.04.2017 на суму 219,79 грн., з 28.03.2017 по 03.08.2017 на суму 526,77 грн., з 26.04.2017 по 25.10.2017 на суму 539,08 грн., що загалом складає 1663,86 грн., а також інфляційні нарахування за період з 01.01.2017 по 31.01.2017 на суму 407,00 грн., з 01.02.2017 по 28.02.2017 на суму 548,41 грн., з 01.03.2017 по 31.03.2017 на суму 34,84 грн., з 01.04.2017 по 31.07.2017 на суму 1656,67 грн., з 01.05.2017 по 30.09.2017 на суму 1849,13 грн., що загалом складає 4496,05 грн., що позивач обґрунтовує наявним у матеріалах справи розрахунком. (а.с. 23-26).

Заперечень на позов відповідач у встановлений судом строк не надав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Спір між сторонами даної справи виник у зв`язку з простроченням виконання відповідачем зобов`язань з оплати одержаного за договору постачання природного газу №2420/1617-ТЕ-39 від 13.09.2016.

Договір постачання природного газу №2420/1617-ТЕ-39 від 13.09.2016, що укладений сторонами у даній справі, за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт поставки обумовленого договором природного газу за актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2016 на суму 31401,47 коп., від 31.11.2016 на суму 84911,47 грн., від 31.12.2016 на суму 87841,08 грн., від 31.01.2017 на суму 98581,04 грн., від 28.02.2017 на суму 85889,99 грн., від 31.03.2017 на суму 40955,34 грн.

Вказані обставини сторонами у справі не спростовано.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Судом встановлено, що відповідачем оплата за спожитий газ здійснювалась з порушенням строків, визначених п. 6.1 договору, що підтверджено банківськими виписками з особового рахунку позивача (а.с. 35-38).

Внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем грошових зобов`язань за договором на підставі пункту 8.2 позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за період прострочення обов`язку з оплати поставленого газу за період з 26.11.2016 по 28.12.2016 на суму 427,93 грн., з 27.12.2016 по 31.01.2017 на суму 821,05 грн., з 26.01.2017 по 23.03.2017 на суму 1398,50 грн., 28.02.2017 по 10.04.2017 на суму 1538,49 грн., з 28.03.2017 по 03.08.2017 на суму 3687,41 грн., з 26.04.2017 по 25.10.2017 на суму 3773,41 грн., що загалом складає 11646,79 грн.

Розрахунок суми пені є обґрунтованим, а вимога про її стягнення є такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період прострочення платежу з 26.11.2016 по 28.12.2016 на суму 61,14 грн., з 27.12.2016 по 31.01.2017 на суму 117,29 грн., з 26.01.2017 по 23.03.2017 на суму 199,79 грн., 28.02.2017 по 10.04.2017 на суму 219,79 грн., з 28.03.2017 по 03.08.2017 на суму 526,77 грн., з 26.04.2017 по 25.10.2017 на суму 539,08 грн., що загалом складає 1663,86 грн., а також інфляційні нарахування за період з 01.01.2017 по 31.01.2017 на суму 407,00 грн., з 01.02.2017 по 28.02.2017 на суму 548,41 грн., з 01.03.2017 по 31.03.2017 на суму 34,84 грн., з 01.04.2017 по 31.07.2017 на суму 1656,67 грн., з 01.05.2017 по 30.09.2017 на суму 1849,13 грн., що загалом складає 4496,05 грн.

Наданий позивачем розрахунок вказаних нарахувань відповідає фактичним обставинам справи, а тому вимога про стягнення з відповідача 3% річних за період прострочення платежу з 26.11.2016 по 28.12.2016 на суму 61,14 грн., з 27.12.2016 по 31.01.2017 на суму 117,29 грн., з 26.01.2017 по 23.03.2017 на суму 199,79 грн., 28.02.2017 по 10.04.2017 на суму 219,79 грн., з 28.03.2017 по 03.08.2017 на суму 526,77 грн., з 26.04.2017 по 25.10.2017 на суму 539,08 грн., що загалом складає 1663,86 грн., а також інфляційні нарахування за період з 01.01.2017 по 31.01.2017 на суму 407,00 грн., з 01.02.2017 по 28.02.2017 на суму 548,41 грн., з 01.03.2017 по 31.03.2017 на суму 34,84 грн., з 01.04.2017 по 31.07.2017 на суму 1656,67 грн., з 01.05.2017 по 30.09.2017 на суму 1849,13 грн., що загалом складає 4496,05 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Таким чином позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача витрат зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОБ`ЄДНАННЯ СПІВВЛАСНИКІВ БАГАТОКВАРТИРНОГО БУДИНКУ «АІР» , вул. 3-й Мікрорайон, буд.15, корп. 1,2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, ідентифікаційний код юридичної особи 25955651 на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи 20077720, пені у сумі 11646,79 грн., 3% річних у сумі 1663,86 грн., інфляційних нарахувань у сумі 4496,05 грн., витрати зі сплати судового збору у сумі 2102,00 грн.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою:http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення підписаний 23.03.2020.

Суддя М.О. Демидова