Рішення

від 17.03.2020 по справі 912/481/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2020 рокуСправа № 912/481/20 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В. розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи №912/481/20

за позовом Селянського (фермерського) господарства "АЛІСА", 28200, Кіровоградська область, смт. Новгородка, вул. Криворізька, 15, кв. 1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроконтракт 2011", 28500, Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Чумацький шлях, 1

про стягнення 245 480,32 грн

за участю представників:

від позивача - Заболотній П.Л., ордер серія КР №111405 від 28.01.2020, свідоцтво № 636 від 28.09.08;

від відповідача - участі не брали

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства "Аліса" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроконтракт 2011" про стягнення заборгованості за договором поставки №182 від 18.02.2019 в розмірі 220 254,84 грн основного боргу, 25 225,48 грн пені, з покладанням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем Договору поставки №182 від 18.02.2019 в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою від 07.02.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/481/20 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначено на 27.02.2020 о 11:00 год., встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Ухвалою від 27.02.2020 відкладено судове засідання у справі №912/481/20 до 17.03.2020 о 10:00 год.

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні 17.03.2020 не забезпечив.

Поштові конверти з ухвалами суду від 07.02.2020 та 27.02.2020, направлені на адреси Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроконтракт 2011", повернуто до канцелярії суду з відміткою відділення поштового зв`язку "Інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення. Адресат відсутній".

Господарський суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

За приписами ч. 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно з частиною 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Водночас, місцезнаходження відповідача суду відоме, про що докладніше зазначено нижче, і на таку адресу направлено ухвалу про відкриття провадження у справі від 07.02.2020 та ухвалу суду від 27.02.2020.

Верховний Суд у своїй постанові від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 наголошує, що відповідно до частин 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Також суд бере до уваги, що у відповідності до ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до п. 10. ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", місцезнаходження юридичної особи належить до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Як унормовано ч.ч. 1, 2, 4 ст. 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Таким чином, відомості про місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроконтракт 2011", які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, є офіційним та достовірним підтвердженням зазначеної інформації.

Відповідно до ч. 6 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Крім того, господарським судом на офіційному сайті Господарського суду Кіровоградської області розміщувались оголошення для Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроконтракт 2011" про дати судових засідань по справі №912/481/20, з огляду на неотримання відповідачем ухвал суду. Про вказане свідчить роздруківка з офіційного сайту Господарського суду Кіровоградської області.

Враховуючи вищезазначене, господарський суд вчинив всі необхідні дії для повідомлення відповідачів про місце, дату та час судового засідання.

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене, господарський суд розглядає справу по суті в судовому засіданні 17.03.2020 за відсутності представника відповідача.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов. Враховуючи, що про час та місце розгляду справи в порядку спрощеного провадження відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати всі витребувані та додаткові документи, в т. ч. заперечення проти позову, які мають значення для розгляду справи по суті.

За приписами ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 17.03.2020 судом з`ясовано обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та досліджено докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши наявні матеріали справи та дослідивши в судовому засіданні подані позивачем докази, господарський суд встановив наступний перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

18.02.2019 між Селянським (фермерським) господарством "Аліса" (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроконтракт 2011" (далі - Покупець) укладено Договір поставки №182 (далі - Договір, а.с. 8-9), відповідно до пункту 1.1. якого Продавець зобов`язується поставити і передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити пшеницю 3 класу врожаю 2018 року (в подальшому - Товар), на умовах "Франко-склад" Покупця - м. Долинська, Чумацький Шлях, буд. 1.

Кількість Товару: 37,650 тон +/- 5%, в заліковій вазі. Залікова вага - це вага товару приведена до залікової якості (залікова вологість та сміттєва домішка), яка визначається як рівень вологості та сміттєвої домішки. Для товару визначеному в даному договорі залікова якість відповідає наступним показникам: вологість - 14,0; сміттєва домішка - 1,0% (пункт 2.1. Договору).

Згідно пункту 2.3. Договору ціна за одиницю Товару без ПДВ складає: 5 583,33 грн, ПДВ 20% - 1 116,67 грн.

Вартість Товару без ПДВ складає: 210 212,37 грн, ПДВ 20% - 42 0420,47 грн (пункт 2.6. Договору).

Відповідно до пункту 3.1. Договору Постачальник зобов`язаний поставити Товар у строк з 18.02.2019 року по 23.02.2019 року.

Продавець зобов`язується передати Покупцю Товар на умовах "EXF (франко-склад)" згідно ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року м. Долинська, вул. Чумацький Шлях, буд. 1, Зерновий склад ТОВ "Долинський комбікормовий завод" (пункт 3.2 Договору).

Пунктом 3.6. Договору передбачено, що Товар вважається прийнятим Продавцем і прийнятим Покупцем після підписання видаткової накладної та акту приймання-передачі сторонами на кожну партію Товару.

Відповідно до пункту 4.1. Договору Покупець здійснює оплату на поточний рахунок Продавця протягом п`яти банківських днів за днем після приймання Покупцем Товару за якістю і кількістю в місці поставки в розмірі 80% за прийняту кількість розраховану за ціною Товару, вказаною у п.2.5. Договору, а також отримання:

а) факсової або сканованої копії рахунку-фактури Постачальника, в якому зазначені банківські реквізити;

б) оригіналів складських документів, карток аналізу зерна;

в) факсової або сканованої копії видаткової накладної, складеної на паперовому носії з дотриманням вимог до обов`язкових реквізитів, які мають містити первинні документи згідно статті 9 Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно пункту 4.2. Договору Покупець здійснює доплату за Товар у розмірі 20%, передбачену п. 2.6. даного Договору, на поточний рахунок Постачальника протягом п`яти банківських днів за днем після отримання:

а) оригіналу рахунку-фактури Продавця, в якому зазначені банківські реквізити;

б) оригіналу видаткової накладної, складеної на паперовому носії з дотриманням вимог до обов`язкових реквізитів, які мають містити первинні документи згідно статті 9 Закону Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ;

в) податкової накладної, складеної в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку визначеному чинним законодавством України.

Договір набуває чинності з дати його підписання Сторонами і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (пункт 6.1. Договору).

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.

На виконання умов Договору Селянське (фермерське) господарство "Аліса" передало відповідачу зерно пшениці 3 класу врожаю 2018 року в кількості 37,650 тонн, що підтверджується Актом №350 від 18.02.2019 (а.с. 14) та видатковою накладною №2 від 18.02.2019 на загальну суму 252 254,84 грн (а.с. 10).

За твердженням позивача, за умовами Договору відповідачу була передана вся необхідна документація.

Відповідач свої зобов`язання за договором в частині оплати прийнятого Товару виконав частково, сплативши позивачу 32 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1370 від 20.02.2019 (а.с. 16).

Решту коштів за Договором відповідач не сплатив, у зв`язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 220 254,84 грн.

Невиконання відповідачем зобов`язання щодо оплати поставленого товару стало підставою для звернення позивача до суду для захисту своїх прав та порушених інтересів.

При розгляді спору господарський суд виходить з наступного.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно, до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору, слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується поставка відповідачеві товару на загальну суму 252 254,84 грн. Проте, відповідачем поставлений Товар оплачено частково у розмірі 32 000,00 грн.

Враховуючи умови п.п. 4.1, 4.2. Договору та загальні норми цивільного законодавства, строк оплати за поставлений товар є таким, що настав.

Таким чином матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано наявність за останнім заборгованості у сумі 220 254,84 грн.

Доказів перерахування цієї суми на користь Селянського (фермерського) господарства "Аліса" відповідачем господарському суду не подано. Також відповідачем не заперечується факт поставки товару, його кількість та якість, розмір заборгованості останнім не спростований.

Оскільки, сторонами не надано до матеріалів справи доказів виконання відповідачем зобов`язань за договором щодо оплати поставленого товару в сумі 220 254,84 грн у строки визначені Договором поставки №182 від 18.02.2019, господарський суд дійшов висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 220 254,84 грн боргу, відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Матеріали справи свідчать, що відповідач свої зобов`язання за Договором поставки №182 від 18.02.2019 виконував неналежним чином, чим порушив умови Договору, норми ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, що слугувало підставою для нарахування позивачем пені в сумі 25 225,48 грн пені за період з 18.02.2018 по 28.01.2020.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Так, відповідно до пункту 5.2. Договору у випадку порушення строків оплати Товару, визначених у п. 4.1. Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати, але не більше 10% від загальної вартості Договору.

Перевіривши розрахунок пені, доданий позивачем до позову (а.с. 6), господарський суд встановив, що позивачем неправильно визначено початок періоду нарахування пені.

Як встановлено судом вище датою з якої мають нараховуватись штрафні санкції є 26.02.2019.

Крім того, нарахування пені здійснюється в межах шестимісячного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України. При цьому, іншій строк нарахування пені умовами Договору не передбачено.

З урахуванням наведеного та в межах періоду розрахунку позивача, господарський суд здійснює наступний розрахунок пені, сума якої обмежена подвійною обліковою ставкою НБУ та з урахуванням шестимісячного строку, встановленого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України на суму 220 254,00 грн з 26.02.2019 до 26.08.2019 пеня становить 95 188,57 грн.

Разом з тим, господарський суд враховує, що згідно п. 5.2. Договору сума пені не може бути більше 10 % від загальної суми Договору, тобто не більше 25 225,48 грн.

З підстав наведеного позовні вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню в сумі 25 225,48 грн.

Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства "Аліса" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроконтракт 2011" підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального України судовий збір у розмірі 3682,20 грн покладається на відповідача.

Згідно положень ст.59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За ч. 1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з позовної заяви, позивач також просить стягнути з відповідача понесені ним витрати, пов`язані з розглядом.

Позивачем у позовній заяві заявлено про подачу доказів на підтвердження розміру судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати та встановити позивачу строк для подачі суду доказів щодо розміру, понесених ним судових витрат.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроконтракт 2011" (28500, Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Чумацький шлях, 1, ідентифікаційний код 37530422) на користь Селянського (фермерського) господарства "Аліса" (28200, Кіровоградська область, смт. Новгородка, вул. Криворізька, 15, кв. 1, ідентифікаційний код 23688507) заборгованість за договором поставки №182 від 18.02.2019 в розмірі 220 254,84 грн основного боргу, 25 225,48 грн пені, а також 3 682,20 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 23.03.2020 о 15:00 год.

Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Кіровоградської області за адресою: 25022, м. Кропивницький, вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, в залі суд. засідань №208.

Встановити позивачу строк для подання доказів щодо розміру понесених витрат - до 23.03.2020р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Кіровоградської області.

Копії рішення вручити або направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення Селянському (фермерському) господарству "Аліса" (28200, Кіровоградська область, смт. Новгородка, вул. Криворізька, 15 кв. 1) та Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроконтракт 2011" (28500, Кіровоградська область, м. Долинська, вул. Чумацький шлях, 1).

Повне рішення складено 23.03.2020.

Суддя Г.Б. Поліщук

Повідомити учасників справи про відсутність у суду технічної можливості надавати інформацію про веб-адресу судового рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень, одночасно з врученням (надсиланням/видачі) копії повного або скороченого такого рішення до затвердження Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб адресою: http://reyestr.court.gov.ua.