Рішення

від 23.03.2020 по справі 913/32/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

23 березня 2020 року Справа № 913/32/20

м. Харків Провадження №17/913/32/20

Господарський суд Луганської області у складі судді Фонової О.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовною заявою Сватівського районного центру зайнятості, м. Сватове Луганської області,

до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області , смт. Білокуракине Луганської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2

про стягнення 19806,95 грн.

Секретар судового засідання Надольна М.І

У засіданні брали участь:

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув;

третя особа: фізична особа ОСОБА_1 - не прибув.

Обставини справи: Сватівський районний центр зайнятості (далі - позивач) звернувся з позовною заявою від 26.12.2019 №1225/6-2323 до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач) з вимогою стягнути з відповідача на свою користь 19806,95 грн - суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному громадянину ОСОБА_1 за період з 24.07.2019 по 16.10.2019, у зв`язку з поновленням на роботі за рішенням суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за час перебування громадянина ОСОБА_1 на обліку в центрі зайнятості до поновлення на роботі за рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 у справі №360/3102/19 отримував допомогу по безробіттю, отже, на підставі п. 4 ст. 35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття виплачена допомога підлягає утриманню з відповідача, оскільки наказом Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 28.10.2019 №80ос ОСОБА_1 з 18.06.2019 поновлено на посаді головного спеціаліста юрисконсульта юридичного відділу Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області.

Ухвалою суду від 17.01.2020, після усунення недоліків, відкрито провадження у справі № 913/32/20, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - фізичну особу ОСОБА_1 , судове засідання для розгляду справи по суті було призначено на 03.02.2020 об 11 год. 00 хв.

30.01.2020 до відділу документального забезпечення суду позивачем за супровідним листом від 28.01.2020 №208/06-20 надані докази фактичної виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_1 у сумі 19806,95 грн, а саме відомості виплат за видами забезпечення та копії платіжних доручень за період з 24.07.2019 по 16.10.2019, які долучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 03.02.2020 зупинено провадження у справі до закінчення розгляду Першим апеляційним адміністративним судом справи № 360/3102/19 за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, за участю третьої особи - начальника Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Після набрання законної сили судовим рішенням у справі № 360/3102/19 зобов`язано сторін повідомити Господарський суд Луганської області про результати розгляду у десятиденний термін.

04.02.2020 до відділу документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив від 28.01.2020 №444/07/1, згідно з яким останній заперечує проти вимог позивача та просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Відповідач зазначив, що ОСОБА_1 перебуваючи на обліку в Сватівському районному центрі зайнятості як безробітний, не повідомив Білокуракінське ОУПФ України Луганської області про отримання допомоги по безробіттю, а отже згідно з ст. 36 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття умисно не виконав своїх обов`язків, і тому, стягнення сум, виплачених в якості допомоги по безробіттю має бути саме з ОСОБА_1 , а не з відповідача.

Крім того, відповідач повідомив, що наказом №82-ос від 01.11.2019 ОСОБА_1 звільнено з 01.11.2019 з посади головного спеціаліста-юрисконсульта за власним бажанням на підставі його заяви від 01.11.2019. У зв`язку з вказаним, відповідач вважає, що він не може відшкодовувати допомогу по безробіттю за особу, яка не є його працівником.

05.02.2020 до відділу документального забезпечення суду від позивача надійшла відповідь на відзив від 03.02.2020 №256, в якому останній не погоджується з доводами відповідача, оскільки відповідно до умов ст. 36 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ОСОБА_1 повинен був інформувати Сватівський районний центр зайнятості про обставини, що впливають на умови виплати його забезпечення та надання соціальних послуг, а не Білокуракінське ОУПФ України Луганської області, як трактує відповідач у відзиві на позов.

Позивач зазначив, що згідно з вимогами абз. 2 п. 4 ст. 35 ст. 35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття обов`язок Білокуракінського ОУПФ України Луганської області, як роботодавця, компенсувати виплачене Сватівським районним центром зайнятості матеріальне забезпечення безробітного ОСОБА_1 , допомогу по безробіттю та вартість наданих соціальних послуг безробітному, у зв`язку з поновленням ОСОБА_1 на роботі за рішенням суду, незалежно від того, що на даний час він вже не є працівником Білокуракінського ОУПФ України Луганської області.

28.02.2020 до відділу документального забезпечення суду від третьої особи-фізичної особи ОСОБА_1 надійшов лист (вх. №510/20), в якому останній повідомив, що 19.02.2020 апеляційна скарга Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області - залишена без задоволення, рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 у справі №360/3102/19 - залишено без змін.

ОСОБА_1 до матеріалів справи надано копію постанови Першого апеляційного адміністративного суду у справі №360/3102/19 від 19.02.2020 про залишення без змін рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 у справі №360/3102/19.

Ухвалою від 16.03.2020 поновлено провадження у цій справі, продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 23.03.2020.

Позивач та третя особа не скористалися правом участі в судовому засіданні 23.03.2020, надали клопотання про розгляд справи без участі їх представників (а.с.88, 92).

Відповідач також не скористався правом участі в судовому засіданні 23.03.2020, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується матеріалами справи.

Суд у зв`язку з тим, що явка представників сторін не була ним визнана обов`язковою, вважає за можливе задовольнити вказані клопотання сторін.

Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, суд встановив таке.

Наказом Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області за №57-ОС від 18.06.2019 ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з 18.06.2019, у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 3 ст. 87 Закону України Про державну службу та п. 1 ч. 1 ст. 40, ст. 49 КЗпП України.

16.07.2019 до Сватівського міського центру зайнятості звернувся ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з заявою про надання (поновлення) статусу безробітного.

У відповідності до персональної картки № НОМЕР_1 Сватівського міського центру зайнятості було зареєстровано як безробітного ОСОБА_1 , інформація про останній вид зайнятості: Білокуракинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області, професія/посада головний спеціаліст-юрисконсульт юридичного відділу, дата припинення останнього виду зайнятості - 18.06.2019, дата надання статусу безробітного - 17.07.2019.

За період перебування на обліку в центрі зайнятості з 24.07.2019 по 16.10.2019 ОСОБА_2 отримав 19806,95 грн допомоги по безробіттю, що підтверджується платіжними дорученнями, витягами з відомостей виплат по видам забезпечення , копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.78-87).

Відповідно до рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 у справі №360/3102/19 визнано протиправним та скасовано наказ Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області №57-ОС від 18.06.2019 Про звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з 18.06.2019. Стягнуто з Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 36526,50 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 19.06.2019 до 25. 10.2019 включно з відрахуванням обов`язкових податків та зборів. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі №360/3102/19 апеляційну скаргу Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області залишено без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 залишено без змін.

Наказом Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області Про поновлення на посаді ОСОБА_1 . за №80-ОС від 28.10.2019 ОСОБА_1 поновлено на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з 18.06.2019. Поновлення відбулось на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25.10.2019 у справі №360/3102/19.

Наказом Сватівського міського центру зайнятості за № 66 від 04.11.2019 Про повернення коштів прийнято рішення про відшкодування роботодавцем - Білокуракинським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Луганської області виплаченого матеріального забезпечення у сумі 19806,95 грн, яку отримав громадянин ОСОБА_1 за період з 24.07.2019 по 16.10.2019.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 05.11.2019 №1225/6-2026 з вимогою протягом 15 днів з дня отримання даної претензії перерахувати суму отриманих ОСОБА_1 від позивача коштів в розмірі 19806,95 грн.

Відповідно до довідки №2321 від 24.12.2019 Сватівського міського центру зайнятості допомога по безробіттю виплачувалася громадянину ОСОБА_1 з 24.07.2019 по 16.10.2019 та складає 19806,95 грн.

Претензія була залишена без задоволення, у зв`язку з чим позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідач заперечує проти доводів позивача з підстав викладених у відзиві на позов.

На час розгляду справи суду доказів перерахування коштів в сумі 19806,95 грн на користь позивача відповідачем не надано.

Встановивши фактичні обставини справи, дослідивши надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, суд дійшов висновку про таке.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначаються Законом України від 02.03.2000 № 1533-III Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття .

Згідно преамбули Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи. Право на забезпечення та соціальні послуги відповідно до цього Закону має також молодь, яка закінчила або припинила навчання у закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних. (ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ).

Статтею 7 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття передбачено такий вид забезпечення безробітного як допомога по безробіттю.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43 Закону України від 05.07.2012 № 5067-VI Про зайнятість населення статус безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України від 05.07.2012 № 5067-VI Про зайнятість населення статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

У відповідності до приписів ч. 1 ст. 22 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу мають застраховані особи, визнані в установленому порядку безробітними, страховий стаж яких протягом 12 місяців, що передували реєстрації особи як безробітної, становить не менше ніж шість місяців за даними Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

В ч. 3 ст. 22 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття зазначено, що допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 44 Закону України Про зайнятість населення передбачено, що зареєстровані безробітні мають право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та цього Закону.

Відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 34 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття Фонд загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 914/2087/17, від 06.07.2018 у справі № 921/220/17-г/16, від 09.07.2018 у справі № 914/1875/17, в яких зазначено, що положеннями ч. 4 ст. 35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття визначено, що саме судове рішення про поновлення на роботі може бути правовою підставою для стягнення з працедавця суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному.

Так, у постанові Верховного Суду від 06.07.2018 № 921/220/17-г/16 судом зроблено висновок, що обов`язок роботодавця відшкодувати Фонду загальнообов`язкового державного страхування України на випадок безробіття вартість соціальних послуг, наданих безробітному, в разі поновлення його на роботі за рішенням суду виникає у тому випадку, якщо невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю потягло за собою незаконне звільнення з роботи застрахованої особи і саме через цю подію така особа втратила заробітну плату і була вимушена стати на облік як безробітна та отримувати страхові виплати.

Як встановлено судом, наказом Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області за №57-ОС від 18.06.2019 ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з 18.06.2019, у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, відповідно до п. 1 ч. 1 та ч. 3 ст. 87 Закону України Про державну службу та п. 1 ч. 1 ст. 40, ст. 49 КЗпП України.

З матеріалів справи вбачається, що 16.07.2019 Кадников М.В. звернувся до Сватівського районного центру зайнятості із заявою про надання статусу безробітного, де і був зареєстрований 17.07.2019 з відкриттям персональної картки № НОМЕР_1 .

За заявою ОСОБА_1 від 17.07.2019, у якій він зазначив та засвідчив власним підписом, що через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, йому був наданий статус безробітного і, відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , призначена виплата допомоги по безробіттю.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 25.10.2019, залишеним без змін Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2020 у справі №360/3102/19, визнано протиправним та скасовано наказ Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області №57-ОС від 18.06.2019 Про звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта юридичного відділу Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з 18.06.2019. Стягнуто з Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 36526,50 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 19.06.2019 до 25. 10.2019 включно з відрахуванням обов`язкових податків та зборів. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Як вбачається з довідки №2321 від 24.12.2019 Сватівського міського центру зайнятості допомога по безробіттю виплачувалася громадянину ОСОБА_1 з 24.07.2019 по 16.10.2019 та складає 19806,95 грн.

На час розгляду справи доказів перерахування коштів в сумі 19806,95 грн на користь Сватівського районного центру зайнятості відповідачем не надано.

Виходячи з наведеного судом, виплачене позивачем ОСОБА_1 забезпечення у сумі 19806,95 грн, під час перебування на обліку в центрі зайнятості у період з 24.07.2019 по 16.10.2019, як безробітному, підлягають відшкодуванню відповідачем у відповідності до ч. 4 ст. 35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , оскільки із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву спростовуються нормами чинного законодавства, зокрема, абз. 1 ч. 2 ст. 36 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , відповідно до якого застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов`язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Оскільки виплату забезпечення здійснює позивач, а не відповідач, то такий обов`язок у безробітного виникає саме перед позивачем.

Зауваження відповідача, що він не може відшкодовувати допомогу по безробіттю за особу, яка не є його працівником, оскільки ОСОБА_1 за його бажанням було звільнено з 01.11.2019, також спростовуються ч. 4 ст. 35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття , оскільки саме із роботодавця утримується сума виплаченого забезпечення безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду не залежно від того, чи є така особа на момент виплати цих сум працівником роботодавця, оскільки враховуючи незаконне звільнення працівника, що спричинило виплату йому допомоги по безробіттю позивачем, саме та особа, дії якої спричинили виплату позивачем вказаних ним сум, і повинна відшкодувати їх позивачеві.

З урахуванням викладеного, позов слід задовольнити повністю в сумі 19806,95 грн з віднесенням судових витрат зі сплати судового збору в повному обсязі на відповідача, згідно з пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 129, ч. 9 ст. 165, ст.ст. 232-233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Білокуракинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області , вул. Історична, 81, смт. Білокуракине Луганської області, 92200, ідентифікаційний код 41246789, на користь Сватівського районного центру зайнятості , вул. Слобожанська, 5, м. Сватове Луганської області, 92603, ідентифікаційний код 20188170, суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному ОСОБА_1 за період з 24.07.2019 по 16.10.2019 в сумі 19806,95 грн та витрати по оплаті судового збору в сумі 1921,00 грн на розрахунковий рахунок UA НОМЕР_2, МФО 820172, код 20188170 в Державній казначейській службі України м. Київ.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Згідно пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 23.03.2020.

Суддя О. С. Фонова