Рішення

від 10.03.2020 по справі 914/2157/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2020 справа № 914/2157/19

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Зарицької О.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Закритого акціонерного товариства Проектно-будівельне об`єднання Львівміськбуд , м.Львів

до відповідача-1: Державного реєстратора Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Шубеляк Ігоря Ярославовича, с.Лапаївка, Пустомитівський район Львівська область

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Агат-Комплекс , м.Львів

за участі третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Золочівський асфальтобетонний завод , м.Львів

за участі третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Дукат ЛВ , м.Львів

за участі третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: Обласного комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки , м.Львів

за участі третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-1: Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради, м.Львів

за участі третьої особи-5, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2: ОСОБА_1 , с.Наварія, Пустомитівський район, Львівська область

за участі третьої особи-6, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2: ОСОБА_2 , м.Львів

про скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності.

За участю представників:

від позивача: Шимчишин І.С. - в.о. генерального директора ЗАТ ПБО Львівміськбуд ; Попельчук С.О. - адвокат (ордер серія ЛВ №046272 від 11.11.2019р.);

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: Цімко П.О. - (довіреність б/н від 05.10.2019 р.; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ №000117 від 25.07.2014 р.);

від третьої особи-3: не з`явився;

від третьої особи-4: не з`явився;

від третьої особи-5: не з`явився;

від третьої особи-6: не з`явився.

Процес.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства Проектно-будівельне об`єднання Львівміськбуд до відповідача-1 Державного реєстратора Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Шубеляк Ігоря Ярославовича до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю Агат-Комплекс про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35987928 від 05.07.207р. 10:54:51, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1292031346101 об`єкт нерухомого майна: споруда, господарська споруда, об`єкт житлової нерухомості: ні, опис об`єкта: загальна площа (кв.м): 44.2, опис: господарська споруда під літ. Х'-1 площею 44,2 кв.м до складу якої входить підпірна стінка, заїзд, асфальтобетонна площадка, підї`зна залізнична колія №8, №9 адреса: Львівська область, м. Львів, вулиця Зелена, будинок 238, прийняте державним реєстратором Шубеляком Ігорем Ярославовичем, Лапаївська сільська рада Пустомитівського району, Львівська область.

Третіми особами, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору позивач при поданні позовної заяви зазначив ТзОВ Золочівський асфальтобетонний завод , ТзОВ Дукат ЛВ , Обласне комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки , Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2019 р. позовну заяву передано для розгляду судді Сухович Ю.О.

Ухвалою від 25.10.2019 р. суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розгляд справи здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 12.11.2019 р.

Вказаною ухвалою суд залучив до участі у справі третіх осіб, які не заявляють позовних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариство з обмеженою відповідальністю Золочівський асфальтобетонний завод , Товариство з обмеженою відповідальністю Дукат ЛВ , Обласне комунальне підприємство Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки та Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради.

Разом із поданням позовної заяви 23.10.2019 р. позивачем подано до канцелярії суду клопотання про витребування доказів за вих.№01/83 від 22.10.2019 р. (вх.№43780/19).

Ухвалою від 25.10.2019 р. суд задовольнив клопотання ЗАТ Проектно-будівельне об`єднання Львівміськбуд про витребування доказів.

До позовної заяви ЗАТ Проектно-будівельне об`єднання Львівміськбуд подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою від 25.10.2019 р. заяву ЗАТ Проектно-будівельне об`єднання Львівміськбуд про забезпечення позову суд задоволив частково. Вжив заходи забезпечення позову до набрання рішенням у даній справі законної сили, шляхом заборони державному реєстратору Шубеляку Ігорю Ярославовичу, Лапаївській сільській раді Пустомитівського району Львівської області, а також іншим органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації прав (державним реєстраторам прав на нерухоме майно; виконавчим органам сільських, селищних і міських рад, Київської, Севастопольської міських, районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адмінстрацій, акредитованим суб`єктам, як суб`єктам державної реєстрації прав, територіальним органам Міністерства юстиції України) вчиняти реєстраційні дії щодо господарської споруди літ. Х'-1 площею 44,2 кв. м, до складу якої входять підпірна стінка площею 194,5 кв. м, заїзд площею 36 кв. м, асфальтобетонна площадка площею 192,5 кв. м, під`їзна колія № 8, під`їзна колія № 9, що знаходиться за адресою : м.Львів, вул.Зелена, буд.238, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1292031346101, в тому числі щодо державної реєстрації набуття, зміни або припинення речових прав. Зобов`язаа ЗАТ "Проектно-будівельне об`єднання Львівміськбуд внести на депозитний рахунок Господарського суду Львівської області (р/р 37310024000738 в Державній казначейській службі України, МФО 820172) 3000,00 грн протягом 10 (десяти) днів з дня постановлення цієї ухвали.

Ухвалою від 12.11.2019 р. суд відклав підготовче засідання на 02.12.2019 р. та у строк до 29.11.2019 р. повторно витребував в Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35987928 від 05.07.2017 р. 10:54:51, прийняте державним реєстратором Шубеляком Ігорем Ярославовичем, Лапаївська сільська рада Пустомитівського району, Львівська область, згідно якого ТзОВ "Агат-Комплекс" зареєстровано право власності на господарську споруду під літ. X'- 1 площею 44,2 кв.м, до складу якої входять підпірна стінка площею 194,5 кв.м, заїзд площею 36 кв.м, асфальтобетонна площадка площею 192,5 кв.м, підї`зна колія № 8 110 м.п., підї`зна колія № 9 110 м.п.; реєстраційну справу № 1292031346101, щодо реєстрації споруди за адресою: АДРЕСА_1 .

28.11.2019 р. до канцелярії суду надійшов лист-відповідь від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради за вих №2902-1223 від 25.11.2019 р. (вх.№49914/19), в якому повідомлено суд про те, що на виконання вимог ухвали суду від 25.10.2019 р. у справі №914/2157/19 Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради 18.11.2019 р. на адресу Господарського суду Львівської області було скеровано належним чином завірену копію документів реєстраційної справи № 1292031346101, щодо реєстрації споруди за адресою АДРЕСА_1 . В підтвердження чого Управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради долучено копію супровідного листа за вих. № 2902-1202 від 18.11.2019 р.

Ухвалою від 02.12.2019 р. суд задовольнив клопотання позивача про залучення до участі у справі третіх осіб, залучив до участі у справі ОСОБА_1 як третю особу-5 та ОСОБА_2 як третю особу-6, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача-2, зобов`язав позивача надіслати третім особам 5, 6 позовну заяву з додатками, відмовив у задоволенні клопотання третьої особи-2 про витребування оригіналів доказів та відклав підготовче засідання на 24.12.2019 р.

Ухвалою від 24.12.2019 р. суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 13.01.2020 р.

Ухвалою від 13.01.2020 р. суд задовольнив усно заявлене представником позивача клопотання про відкладення підготовчого засідання та відклав підготовче засідання на 24.01.2020 р.

Ухвалою суду від 24.01.2020 р. суд відмовив у прийнятті до розгляду заяви позивача про збільшення позовних вимог та часткову зміну предмету позову за вих.№01/102 від 16.12.2019 р. (вх.№3407/19 від 17.12.2019 р.).

Заяву позивача про часткову зміну предмету позову за вих.№01/01 від 03.01.2020 р. (вх.№46/20 від 10.01.2020 р.) прийняв до розгляду в частині позовної вимоги про скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності: номер запису про право власності: 212231622; дата, час державної реєстрації: 03.07.2017 17:48:13; Державний реєстратор: Шубеляк Ігор Ярославович, Лапаївська сільська рада Пустомитівського району, Львівська області; підстава виникнення права власності: довідка, серія та номер: 6291, виданий 17.12.2013, видавник: Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки ; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 22.05.2017, видавник ФОП Лаба П.І. підстава внесення: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35987928 від 05.07.2017 р. 10:54:51, Шубеляк Ігор Ярославович ; Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1292031346101 Об`єкт нерухомого майна: споруда, господарська споруда, об`єкт житлової нерухомості: Ні Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 44.2, Опис: господарська споруда під літ. Х'-І площею 44,2 кв.м. до складу якої входить підпірна стінка, заїзд, асфальтобетонна площадка, під`зна залізнична колія №8, №9 Адреса: АДРЕСА_1 .

Відмовив у прийнятті до розгляду заяви позивача про часткову зміну предмету позову за вих.№01/01 від 03.01.2020 р. (вх.№46/20 від 10.01.2020 р.) в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу господарської споруди від 12.07.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Агат-Комплекс та Товариством з обмеженою відповідальністю Золочівський асфальтнобетонний завод ; визнання недійсним договору купівлі-продажу господарської споруди від 20.07.2017 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Золочівський асфальтобетонний завод та Товариством з обмеженою відповідальністю Дукат ЛВ .

Закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.02.2020 р.

Протокольною ухвалою суду від 11.02.2020 р. суд відклав розгляд справи по суті на 26.02.2020 р., відсутнім у судовому засіданні учасникам справи, в порядку ст.121 ГПК України, суд надіслав ухвалу про виклик в судове засідання.

Протокольною ухвалою суду від 26.02.2020 р. суд відклав розгляд справи по суті на 10.03.2020 р., відсутнім у судовому засіданні учасникам справи, в порядку ст.121 ГПК України, суд надіслав ухвалу про виклик в судове засідання.

Представники позивача в судове засідання 10.03.2020 р. з`явились, позовні вимоги з врахуванням прийнятої судом ухвалою від 24.01.2020 р. заяви про часткову зміну предмету позову за вих.№01/01 від 03.01.2020 р. (вх.№46/20 від 10.01.2020 р.) підтримали, просили скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності право власності на господарську споруду під.літ. X'- 1 площею 44,2 кв.м, до складу якої входять підпірна стінка площею 194,5 кв.м, заїзд площею 36 кв.м, асфальтобетона площадка площею 192,5 кв.м, під`їзна колія № 8 - 110 м.п., під`їзна колія № 9 - 110 м.п.

Відповідач-1 в судове засідання 10.03.2020 р. для розгляду справи по суті не з`явився. Поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу-1 ухвали виклику від 26.02.2020 р. в судове засідання на 10.03.2020 р. за адресою: 81113, Львівська область, Пустомитівський район, с.Лапаївка, вул.Геофізиків, буд.13, повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення про те, що причиною повернення: інші причини (вибув адресат) .

Відповідач-2 явки повноважного представника в судове засідання 10.03.2020 р. для розгляду справи по суті не забезпечив, причин неявки повноважного представника в судове засідання не повідомив. Згідно списку розсилки поштової кореспонденції ухвала виклик від 26.02.2020 р. в судове засідання на 10.03.2020 р. надсилалась 28.02.2020р. відповідачу-2 на адресу: 79000, м.Львів, вул.Сахарова, 35.

Третя особа-1 явки повноважного представника в судове засідання 10.03.2020 р. для розгляду справи по суті не забезпечила, причин неявки повноважного представника в судове засідання не повідомила. Згідно списку розсилки потової кореспонденції ухвала виклик від 26.02.2020 р. в судове засідання на 10.03.2020 р. надсилалась 28.02.2020р. третій особі-1 на адресу: 79026, м.Львів, вул.Лазаренка, 2. Заяви, клопотання, в тому числі про розгляд справи без участі представника третьої особи-1 на адресу суду не надходили.

Представник третьої особи-2 в судове засідання 10.03.2020 р. для розгляду справи по суті з`явився, в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у поясненнях, просив відмовити у задоволенні позову.

Третя особа-3 явки повноважного представника в судове засідання 10.03.2020 р. для розгляду справи по суті не забезпечила, причин неявки повноважного представника в судове засідання не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується наявним в матеріалах справи судовим повідомленням-викликом. Заяви, клопотання, в тому числі про розгляд справи без участі представника третьої особи-3 на адресу суду не надходили.

Третя особа-4 явки повноважного представника в судове засідання 10.03.2020 р. для розгляду справи по суті не забезпечила, причин неявки повноважного представника в судове засідання не повідомила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується наявним в матеріалах справи судовим повідомленням-викликом. Заяви, клопотання, в тому числі про розгляд справи без участі представника третьої особи-4 на адресу суду не надходили.

Третя особа-5 не з`явилась, явки повноважного представника в судове засідання 10.03.2020 р. для розгляду справи по суті не забезпечила, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується наявним в матеріалах справи судовим повідомленням-викликом. Третя особа-5 подавала пояснення на позов за вих. б/н від 08.01.2020 р. (вх.№495/20), крім того 24.01.2020 р. подавала заперечення на заяву позивача про часткову зміну предмету позову у справі за вих. б/н від 23.01.2020 р. (вх.№3918/20). Заяви, клопотання, в тому числі про розгляд справи без участі представника третьої особи-5 на адресу суду не надходили.

Третя особа-6 явки повноважного представника в судове засідання 10.03.2020 р. для розгляду справи по суті не забезпечила. хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується наявним в матеріалах справи судовим повідомленням-викликом. Заяви, клопотання, в тому числі про розгляд справи без участі представника третьої особи-6 на адресу суду не надходили.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Слід зазначити, що Господарським судом Львівської області було вжито заходів щодо належного повідомлення учасників справи про рух позовної заяви, шляхом направлення ухвал засобами поштового зв`язку на вказані в матеріалах справи адреси, Проте від відповідачів та третіх осіб 1,3,4,6 жодні заяви, клопотання, в тому числі про розгляд справи без участі представника на адресу суду не надходили.

Таким чином, відсутність будь-яких заяв або клопотань відповідачів та третіх осіб 1,3,4,6, свідчить про їх незацікавленість у розгляді справи.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, враховуючи належне повідомлення учасників справи про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, не вважає відсутність представників відповідачів у даному судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 10.03.2020 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Правова позиція сторін.

Позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачу випадково стало відомо про те, що державним реєстратором Лапаївської сільської ради Шубеляком Ігорем Ярославовичем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35987928 від 05.07.2017 10:54:51; згідно якого за ТОВ Агат-Комплекс зареєстровано право власності на господарську споруду під літ. X'- 1 площею 44,2 кв.м, до складу якої входять підпірна стінка площею 194,5 кв.м, заїзд площею 36 кв.м, асфальтобетона площадка площею 192,5 кв.м, під`їзна колія № 8 110 м.п., під`їзна колія № 9 110 м.п.

Фактично, за даною адресою немає і не було жодного об`єкта нерухомого майна, площею 44,2 кв.м., а підпірна стінка, заїзд, асфальтобетонна площадка не відносяться до об`єктів нерухомого майна. Такі об`єкти побудовані позивачем ще в 1972 році та належать останньому.

Позивач вважає, що рішення відповідача-1 про реєстрацію права власності на вищезгаданий об`єкт нерухомого майна є безпідставним, неправомірним, а тому з врахуванням заяви про часткову зміну предмета позову просить скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності.

При цьому позивач посилається на постанову Кабінету Міністрів України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25.12.2015 р., Закон України Про залізничний транспорт , Інструкцію із складання звітності за формою №1-ДГ Звіт про наявність автомобільних доріг загального користування та їх благоустрій затверджену наказом Державної служби автомобільних доріг від 19.07.2006 р. №284, Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме ма йно та їх обтяжень , Земельний кодекс України, Земельний кодекс УРСР.

Позиція відповідачів.

Відповідачі відзиви на позовну заяву та заяву про часткову зміну предмета позову не подали, проти позову з врахуванням заяви про часткову зміну предмета позову не заперечили.

Позиція третьої особи-1.

Третя особа-1 пояснення на позовну заяву та заяву про часткову зміну предмета позову не подала.

Позиція третьої особи-2.

Третя особа-2 висловила свою позицію на позовну заяву та заяву про часткову зміну предмета позову у поясненні від 07.11.2019 р. (вх.№46590/19 від 11.11.2019 р.) та у запереченні (вх.№75/20 від 02.01.2020 р.).

Зокрема зазначила, що доводи позовної заяви необгрунтовані та безпідставні, а обставини на які посилається позивач не підтверджені належними доказами з огляду на наступне.

Позивач не зазначає, яку саме земельну ділянку (розташування, конфігурація, площа) за адресою: вул .Зелена, 238 у м.Львові використовує ЗАТ ПБО Львівміськбуд . В матеріалах справи відсутні та позивачем суду не надані відповідні правовстановлюючі документи та проєкти землеустрою щодо відводу в натурі земельної ділянки по вул.Зелена, 238 у м.Львові відповідно до норм земельного законодавства.

Листом Управління контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області №29-13-22.28-2703/90-18 від 03.12.2018 р., надано інформацію про те, що ЗАТ ПБО Львівміськбуд листом від 02.10.2018 р. №01/119 повідомлено, що нерухоме майно, яке належало йому на праві приватної власності на земельній ділянці площею 10,641 га на АДРЕСА_1 було відчужено та в порядку ст. 120 ЗК України надано згоду на вилучення земельних ділянок за вказаною адресою.

В ході здійснення державного контролю було встановлено, що ЗАТ ПБО Львівміськбуд використовує земельну ділянку загальною площею 1,4700 га, з яких 0,5935 га під об`єктами нерухомого майна, які належать ЗАТ ПБО Львівміськбуд на праві приватної власності. Управлінням здійснено захід державного контролю щодо дотримання вимог земельного законодавства на земельній ділянці, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, в результаті якого встановлено, що ЗАТ ПБО Львівміськбуд використовує без зареєстрованих в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно документів на землекористування земельну ділянку площею 0,8770 га, що є порушенням вимог ст.ст. 125, 126 ЗК України і підтверджують самовільне зайняття цієї земельної ділянки.

Інформація, яка наведена у довідці Управління Держкомзему у м. Львові від 25.03.2010 р. № 40/01-15/1366 про правовий статус земельної ділянки відповідала даним станом на 2010 р., зважаючи на що не може вважатись достовірною на час розгляду цієї справи судом та спростовується інформацією, яка надана Управлінням контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області та Відділу у місті Львові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у листі № 29-13- 22.28-2703/90-18 від 03.12.2018 р. та від 26.11.2018 р. №29-13-037-128/109-18.

Таким чином, на думку третьої особи-2, у позивача відсутні будь-які правовстановлюючі документи та права землекористувача на будь-яку земельну ділянку по АДРЕСА_1, а фактичне зайняття ЗАТ ПБО Львівміськбуд земельних ділянок за вказаною адресою є самовільним.

Позивач не заявляє жодних прав на нерухоме майно-господарську споруду під літ. X'- 1 площею 44,2 кв.м, до складу якої входять підпірна стінка, заїзд, асфальтобетонна площадка, під`їзні колії по АДРЕСА_1 в порядку ст. 392 ЦК України, як і не заявляє вимог про його витребування в порядку ст. 388 ЦК України.

Щодо підстав виникнення та набуття права власності у ТзОВ Агат-Комплекс на об`єкти нерухомого майна - господарської споруди під літ. Х'-І , загальною площею 44,2 кв. м, до складу якої входять: підпірна стінка, площею 194,5 кв.м, заїзд, площею 36,0 кв.м, асфальтобетонна площадка, площею 192,5 кв.м, під`їзна колія №8 та №9 по 110 м.п. кожна, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, третя особа-2 посилається на договір купівлі-продажу від 01.07.2002 р. укладений між позивачем та ТОВ Західресурс , договір купівлі-продажу від 24.08.2004 р. укладений між позивачем та ТОВ Спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління №3 , договір купівлі-продажу від 04.09.2009 р. укладений між ТОВ Спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління №3 та ТОВ Агат-Комплекс .

Третя особа-2 вважає, що позивач обрав неналежний спосіб захисту свого порушеного права, з врахуванням того, що власниками вказаного нерухомого майна в подальшому були ТзОВ Золочівський асфальтобетонний завод та ТзОВ Дукат ЛВ на підставі відповідних договорів купівлі-продажу та реєстрації речових прав на нерухоме майно в ДРРПНМ, а задоволення позову становитиме порушення прав власника вказаного нерухомого майна, гарантованих статтею 1 Першого протоколу Конвенції, а саме захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність.

Третя особа-2 зазначає, що ТОВ Дукат ЛВ на законних підставах набуло право власності на господарську споруду під літ. X'-1 площею 44,2 кв.м, до складу якої входять підпірна стінка, заїзд, асфальтобетонна площадка та під`їзні колії по АДРЕСА_1, право власності на які було зареєстровано відповідно до вимог законодавства.

При цьому третя особа-2 посилається на положення ст.ст.120,141 ЗК України, ст.ст.655, 626 ЦК України та просить відмовити у задоволенні позову.

Позиція третьої особи-3.

Третя особа-3 пояснення на позовну заяву та заяву про часткову зміну предмета позову не подала.

Позиція третьої особи-4.

Третя особа-4 пояснення на позовну заяву та заяву про часткову зміну предмета позову не подала.

Позиція третьої особи-5.

Третя особа-5 висловила свою позицію у поясненні на позов за вих. б/н від 08.01.2020 р. (вх.№495/20), у запереченні на заяву позивача про часткову зміну предмета позову у справі за вих. б/н від 23.01.2020 р. (вх.№3918/20).

Зокрема зазначила, що зі змісту позову вбачається, що ЗАТ ПБО Львівміськбуд не оспорює право власності на господарську споруду під літ. X '-1 площею 44,2 кв.м, до складу якої входять підпірна стінка, заїзд, асфальтобетонна площадка, під`їзні колії по АДРЕСА_1, а лише заявляє позов про скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності. Позивач не заявляє будь-яких прав на господарську споруду під літ. X '- 1 площею 44,2 кв.м, до складу якої входять підпірна стінка, заїзд, асфальтобетонна площадка, під`їзні колії по АДРЕСА_1.

Зважаючи на ч. 1 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень покликання позивача на те, що державним реєстратором не було сформовано оскаржуване рішення в паперовій та електронній формі є безпідставним, оскільки згідно п. 5 ч. 1 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено не формування, а прийняття рішення про державну реєстрацію прав, а факт прийняття оскаржуваного рішення про державну реєстрацію прав індексний номер 35987928 від 05.07.2017 р. підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності індексний номер: 91189781 від 05.07.2017 р.

Позивач не зазначає у позові які його права чи інтереси порушені прийняттям державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав та якими доказами це підтверджується, як і не зазначає яким чином заявлені позовні вимоги можуть відновити чи захистити його права чи інтереси. При цьому, обраний спосіб захисту повинен бути адекватним змісту порушеного права та бути спрямованим на його відновлення. У даному випадку у ЗАТ ПБО Львівміськбуд відсутнє право чи інтерес, які були б порушені прийняттям оскаржуваного рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно за ТзОВ Агат-Комплекс , що підтверджується зі змісту позовної заяви.

Третя особа-5 зазначає, що ЗАТ ПБО Львівміськбуд достеменно відомо, що відповідач-1 у справі ТзОВ Агат- Комплекс станом на 12.07.2017 року не було власником господарської споруди під літ. X'-1площею 44,2 кв.м, до складу якої входять: підпірна стінка, заїзд, асфальтобетонна площадка, під`їзні колії по АДРЕСА_1, а запис про право власності внесений державним реєстратором Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Шубеляком І.Я. до державного реєстру речових прав на нерухоме майно є неактуальним, проте позов заявлений щодо оскарження реєстрації права власності до особи, яка не є власником вказаного нерухомого майна.

Позов про оскарження реєстрації права власності повинен заявлятись саме до власника майна, оскільки позовні вимоги безпосередньо стосуються його прав та інтересів, а також є пов`язаними із виникненням, зміною та припиненням речових прав на нерухоме майно зареєстрованого власника цього майна.

У даних правовідносинах, ЗАТ ПБО Львівміськбуд має право заявити позов в порядку ст. 392 чи ст. 388 ЦК України, якщо вважає свої права порушені, а не оскаржувати реєстраційні дії вчинені щодо нерухомого майна на яке у нього відсутні будь-які речові права.

З огляду на вищенаведене третя особа-5 просить відмовити у задоволенні позову.

Позиція третьої особи-6.

Третя особа-6 пояснення на позовну заяву та заяву про часткову зміну предмета позову не подала.

Обставини встановлені судом.

Рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради за № 599 від 21.10.1965 р. Домобудівельному комбінату (правонаступником якого є ЗАТ "ПБО "Львівміськбуд") надано земельну ділянку по вул. Зелена, 238, у м. Львові.

Згідно з довідкою Управління Держкомзему у м.Львові від 25.03.2010 №40/01-15/1366 про правовий статус земельної ділянки, земельна ділянка по вул. Зелена, 238, у м. Львові знаходиться в користуванні ЗАТ ПБО "Львівміськбуд".

Державний реєстратор Лапаївської сільської ради Шубеляк Ігор Ярославович прийняв рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35987928 від 05.07.2017 10:54:51; згідно якого за ТОВ Агат-Комплекс зареєстровано право власності на господарську споруду під.літ. X'- 1 площею 44,2 кв.м, до складу якої входять підпірна стінка площею 194,5 кв.м, заїзд площею 36 кв.м, асфальтобетона площадка площею 192,5 кв.м, під`їзна колія № 8, № 9 110 м.п.

Підставою виникнення права власності ТОВ Агат-Комплекс на наведене вище майно державним реєстратором вказано довідку Обласного комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки №6291 від 17.12.2013 р., видану на підставі інвентаризаційних даних.

Відповідно до відомостей, зазначених у довідці № 6291, господарська споруда під літ. Х'-1 площею 44,2 кв. м, до складу якої входять підпірна стінка площею 194,5 м кв., заїзд площею 36 кв. м, асфальтобетонна площадка площею192,5 кв.м, під`їзна колія № 8 110 м.п., під`їзна колія № 9 110 м п. побудована у 1972р.

Позивач звернувся з листом від 15.08.2017р. № 01/57 до Обласного комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки для того, щоб останнє підтвердило що згідно інвентаризаційних даних Обласного комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки дійсно наявна будівля площею 44,2 кв.м, яка належить ТОВ Агат- Комплекс .

На такий лист отримано відповідь Обласного комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 16.08.2017р. № 3211 про те, що в матеріалах інвентаризаційних та реєстраційних справ відсутня інформація про даний об`єкт та видачу довідки від 17.12.2013р. № 6291.

Позивач вважає, що рішення відповідача-1 є незаконним, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25.12.2015 р., Закон України Про залізничний транспорт , Інструкцію із складання звітності за формою №1-ДГ Звіт про наявність автомобільних доріг загального користування та їх благоустрій затверджену наказом Державної служби автомобільних доріг від 19.07.2006 р. №284, Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , Земельний кодекс України, Земельний кодекс УРСР, просить скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності: номер запису про право власності: 21231622; дата, час державної реєстрації: 03.07.2017 17:48:13; Державний реєстратор: Шубеляк Ігор Ярославович, Лапаївська сільська рада Пустомитівського району, Львівська області; підстава виникнення права власності: довідка, серія та номер: 6291, виданий 17.12.2013, видавник: Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки ; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 22.05.2017, видавник ФОП Лаба П.І. підстава внесення: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35987928 від 05.07.2017 р. 10:54:51, Шубеляк Ігор Ярославович ; Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1292031346101 Об`єкт нерухомого майна: споруда, господарська споруда, об`єкт житлової нерухомості: Ні Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 44.2, Опис: господарська споруда під літ. Х'-І площею 44,2 кв.м. до складу якої входить підпірна стінка, заїзд, асфальтобетонна площадка, під`зна залізнична колія №8, №9 Адреса: АДРЕСА_1 .

Висновки суду.

Суд розглядає позов згідно заяви позивача про часткову зміну предмету позову за вих.№01/01 від 03.01.2020 р. (вх.№46/20 від 10.01.2020 р.), яка прийнята до розгляду ухвалою суду від 24.01.2020 р. в частині позовної вимоги про скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності.

На підтвердження права користування земельною ділянкою по вул.Зеленій, 238 у м.Львові, позивач долучив до матеріалів справи рішення виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих від 09.12.1954 р. №1647 Про відвод промплощадки Львівському Облбудтресту під будівництво комбінату виробничих підприємств ; рішення виконкому Львівської обласної Ради депутатів трудящих від 11.01.1955 р. №24 Про затвердження рішення виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих №1647 від 09.12.1954 р. Про відвод промплощадки Львівському облбудтресту під будівництво комбінату виробничих підприємств ; рішення Виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих від 02.09.1965 р. Про розширення території промплощадки Львівського домобудівного комбінату по вул.Зеленій 238 ; рішення Виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих №599 від 21.10.1965 р. Про уточнення меж відводу при різки земельних ділянок під будівництво Домобудівельного комбінату по вул.Зеленій .

Рішенням Виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих від 21.10.1965 р. № 599 Про уточнення меж відводу прирізки земельних ділянок під будівництво Домобудівельного комбінату по вул. Зеленій , вирішено задовольнити клопотання Домобудівельного комбінату Головльвівбуду та для розширення будівництва виробничих цехів комбінату, крім прирізки площі 1,68 га по вул. Зеленій, додатково відвести площу земельних ділянок 2,72 га.

Пунктом 3 рішення № 599 від 21.10.1965 р. зобов`язано Управління головного архітектора забезпечити відвід земельних ділянок з уточненням червоної лінії по вул. Зеленій та видачу архітектурно-планувального завдання на забудову і благоустрій.

Із копії викопіровки до рішення № 599 від 21.10.1965 р. вбачається можливість початкового виділення Домобудівельному комбінату 9,64 га на підставі рішення № 1647 від 09.12.1954 р. Про відвод промплощадки Львівському облбудтресту під будівництво комбінату виробничих підприємств .

Водночас, у матеріалах справи відсутні та позивачем суду не надані відповідні правовстановлюючі документи та проєкти землеустрою щодо відводу в натурі земельної ділянки по вул. Зеленій, 238, у м. Львові відповідно до норм відповідного земельного законодавства.

Однак, згідно з ст.180 Земельного кодексу УРСР, прийнятого Постановою Всеукраїнського ЦВК 29 грудня 1922 року, який діяв у 1954 р. та у 1965 р., провадження з землеустрою здійснювалось в наступній послідовності: 1) порушення справи з землеустрою; 2) підготовка справи з землеустрою, складання проекту землеустрою та надання його учасникам; 3) затвердження проекту землеустрою та приведення його до виконання з встановленням межових знаків; 4) складання та видача сторонам землевпорядних документів.

У статті 193 вказаного кодексу зазначено, що після затвердження проектів землеустрою, землевпорядними установами складаються та після державної реєстрації землеволодінь, видаються належним чином засвідчені документи.

Стаття 194 зазначеного Кодексу встановлювала, що будь-які плани та акти землекористування, якщо вони не складені землевпорядними установами, належним чином ними не посвідчені, є недійсними та не є доказом законного землекористування.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.20 Земельного кодексу УРСР, який діяв з 08.07.1970 по 01.01.1992, та Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчувалось державними актами на право користування землею. Форми актів встановлювалися Радою Міністрів СРСР.

Право короткострокового тимчасового користування землею засвідчувалось рішенням органу, який надав земельну ділянку в користування.

Право довгострокового тимчасового користування землею засвідчувалось актами, форма яких встановлювалась Радою Міністрів Української РСР.

Зазначені документи видавались після відводу земельних ділянок в натурі.

Згідно зі ст.22 Земельного кодексу УРСР, приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, забороняється.

Відповідно до довідки Управління Держкомзему у м. Львові від 25.03.2010 р. № 40/01-15/1366 про правовий статус земельної ділянки, земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 12,1102 га знаходиться в користуванні ЗАТ ПБО "Львівміськбуд" (ДБК-1) згідно списку землекористувачів і землевласників Галицького району м. Львова, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради № 51 від 06.02.1998.

При прийнятті рішення, суд враховує висновок Верховного Суду викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 р. у справі №372/5635/13-ц (провадження №14-122 цс18), щодо застосування норм права, що регулюють право особи на користування земельною ділянкою, що виникло до 1990 р. на підставі рішень органів місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до статті 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникають після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно із частиною 4 статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, їх рівність перед законом. Основний Закон України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю відповідно до закону.

У пункті 6 розділу Перехідні положення ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Проте обов`язок переоформлення права користування земельною ділянкою, який міститься у пункті 6 розділу Перехідні положення ЗК України, визнаний неконституційним Рішенням Конституційного Суду України від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005. Зазначено, що ЗК УРСР 1970 року встановлював безстрокове і тимчасове користування землею. Поняття користування землею у ЗК УРСР 1990 року поряд з постійним передбачало тимчасове користування.

Земельний кодекс України визначив право постійного користування земельною ділянкою як право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку, проте не надав визначення праву тимчасового користування, яке продовжує існувати на підставі рішень, прийнятих у відповідності до вимог чинного на той час законодавства.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Кодексом та іншими законами України, що регулюють земельні відносини. Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Чинний Земельний кодекс України серед підстав набуття права на землю громадянами та юридичними особами не називає оформлення чи переоформлення прав на земельні ділянки. Крім того, право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень визнаються державою.

Згідно з пунктом 5 Постанови Верховної Ради Української РСР від 18 грудня 1990 року № 562-ХІІ Про порядок введення в дію Земельного кодексу Української РСР громадяни, підприємства, установи, організації, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Кодексу, зберігають свої права на користування до оформлення ними в установленому порядку прав власності на землю або землекористування.

Аналогічне положення міститься в пунктах 1 і 7 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України.

Прийнятими у подальшому Земельними кодексами (1970 року, 1990 року) було встановлено, що право власності та право користування земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельних ділянок на місцевості та видачі документа (державного акту), що посвічує відповідне право. З урахуванням принципу дії законів у часі, вказані нормативно-правові акти поширювали свою дію на відносини, що виникли після набрання ними чинності. Як ЗК УРСР 1970 року, так і ЗК УРСР 1990 року серед підстав припинення прав користування земельними ділянками не передбачали неоформлення або непереоформлення раніше наданих прав.

Слід зазначити, що рішення виконавчого комітету Львівської міської ради депутатів трудящих від 09.12.1954 р. №1647 Про відвод промплощадки Львівському Облбудтресту під будівництво комбінату виробничих підприємств ; рішення Виконкому Львівської обласної Ради депутатів трудящих від 11.01.1955 р. №24 Про затвердження рішення виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих №1647 від 09.12.1954 р. Про відвод промплощадки Львівському облбудтресту під будівництво комбінату виробничих підприємств ; рішення Виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих від 02.09.1965 р. Про розширення території промплощадки Львівського домобудівного комбінату по вул.Зеленій 238 ; рішення Виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих №599 від 21.10.1965 р. Про уточнення меж відводу при різки земельних ділянок під будівництво Домобудівельного комбінату по вул.Зеленій , прийняті у 1954-1965 роках, не скасовані, земельна ділянка за адресою: вул.Зелена, 238 у м. Львові в установленому законом порядку з користування позивача не вилучалась, права користування нею в установленому законом порядку позивач не позбавлений.

Відтак, твердження третьої особи-2 про самовільне зайняття позивачем земельної ділянки за адресою: вул.Зелена, 238 у м. Львові у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на право користування землею є помилковим. Позивач не позбавлений права вирішити це питання в установленому законом порядку.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 р. у справі №372/5635/13-ц (провадження №14-122 цс18),

Доводи третьої особи-2 про самовільне захоплення позивачем земельної ділянки по вул. Зеленій, 238, у м. Львові спростовуються також змістом рішення № 599 від 21.10.1965 р., так як цим рішенням Домобудівний комбінат Головльвівбуд , правонаступником якого є позивач і підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою позивача № 37 від 12.12.2018 р., зобов"язано:

проект забудови і благоустрою земельних ділянок в установленому порядку погодити з Міськсанепідемстанцією, Управлінням пожохорони та Управлінням головного архітектора м. Львова;

зареєструвати будівництво в міській інспекції держархбудконтролю та відвод земельних ділянок зареєструвати у Міськкомунгоспі;

завчасно підготувати земельні ділянки для забудови, маючи на увазі відселення мешканців та пересадку зелених насаджень.

Крім цього, згаданому підприємству дозволено знести житловий будинок, розташований в межах відводу земельних ділянок.

Прийняття рішення такого змісту Виконкомом Львівської міської ради депутатів трудящих при самовільному захопленні Домобудівельним комбінатом Головльвівбуду земельних ділянок у м. Львові по вул. Зеленій, площею декілька гектарів, є неможливим.

В матеріалах справи відсутні та особами, які беруть участь у справі суду не надані докази, прийняття у подальшому будь-яких рішень компетентними органами Української РСР або держави України щодо вилучення у позивача згаданих земельних ділянок.

З наявних у матеріалах справи відомостей інвентаризації нерухомого майна вбачається, що позивачем на земельних ділянках по вул. Зеленій, 238, у м. Львові збудовано ряд нерухомих будівель та споруд.

З огляду на наведені вище обставини та правові норми, суд дійшов висновку, що у позивача, як правонаступника Домобудівного комбінату, існує охоронюваний законом, а саме ст.ст. 116, 120, 125, 126 ЗК України, інтерес. Цей інтерес полягає у прагненні позивача до користування конкретним матеріальним та нематеріальним благом, яке полягає у подальшому узаконенні й оформленні належним чином речових прав на земельні ділянки, що перебувають у його фактичному користуванні. Позивач прагне реалізувати, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві, простий легітимний дозвіл на надання йому певного речового права на земельні ділянки та оформлення цього права у встановлений законом спосіб, а саме на земельні ділянки, яких стосувались рішення, прийняті компетентними органами Української РСР, у тому числі й рішення № 599 Виконкому Львівської міської ради депутатів трудящих. Згаданий інтерес позивача відповідає поняттю охоронюваний законом інтерес , визначення його надано у Рішенні Конституційного Суду України від 01 грудня 2004 р. № 18-рп/2004.

Вищевказане встановлено рішенням суду від 16.04.2019 р. у справі №914/1870/17 з цією мотивацією, пропри скасування рішення, погодився Західний апеляційний господарський суд у постанові від 03.07.2019р. та Верховний Суд у постанові від 07.10.2019 р. по тій же справі.

Суд вважає, що позивач має право на звернення із позовом до суду у цій справі, а обраний ним спосіб захисту цивільного права та охоронюваного законом цивільного інтересу не суперечить вимогам чинного законодавства та підлягає захисту в порядку та спосіб, визначені статтею 152 ЗК України, статтею 16 ЦК України. Вказане спростовує позицію третіх осіб 2 та 5 про невірно обраний позивачем спосіб захисту.

Згідно статті 316, 317 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Bласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 ЦК України).

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень визначені Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , який спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Згідно зі ст. 2 цього Закону державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно є офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; а Державним реєстром речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульований ч. 1 ст. 15 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачав, зокрема, прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації, внесення записів до Державного реєстру прав.

При розгляді вимоги про скасування запису про державну реєстрацію права власності, суд перевіряє, в тому числі, факт наявності або відсутності у державного реєстратора законних підстав для внесення записів до Державного реєстру прав на підставі ст.ст. 26, 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Статтею 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції закону станом на дату здійснення державної реєстрації) передбачено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Суд звертає увагу на те, що коли суб`єкт державної реєстрації прав правомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права (зокрема, для державної реєстрації подані всі необхідні документи, які вимагаються відповідно до закону, та відсутні встановлені законом підстави для відмови в державній реєстрації права), то це не є перешкодою для задоволення позову про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, якщо наявність такого запису порушує право або інтерес позивача.

Аналогічної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду, що відображено в постановах від 04.09.2018 у справі № 915/127/18 та від 02.10.2018 у справі № 911/488/18

Як вбачається із матеріалів справи, право власності на господарську споруду під літ. Х'-1 площею 44,2 кв. м, до складу якої входить підпірна стінка площею 194,5 м. кв., заїзд площею 36 кв. м, асфальтобетонна площадка площею192,5 кв.м, під`їзна колія № 8 (110 м.п.), під`їзна колія № 9 (110 м п.) зареєстровано 05.07.2017 державним реєстратором Шубеляком І.Я. за відповідачем-2 на підставі довідки № 6291, виданої 17.12.2013 р. третьою особою-3 у справі. Підставою внесення запису слугувало рішення відповідача-1 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.07.2017 індексний № 35987928. Вказане підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Водночас, судом встановлено, що в АРМ Державного реєстру прав вказане рішення відсутнє, при цьому у реєстраційній справі № 1292031346101, яка стосується цього майна, відсутній оригінал рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 35987928; рішення державного реєстратора Шубеляка І.Я. прийнято, але не сформовано, електронна форма рішення теж відсутня. Також судом з`ясовано, що у матеріалах інвентаризаційних та реєстраційних справ ОКП "БТІ та ЕО" відсутня інформація про вказаний вище об`єкт нерухомості та про довідку від 17.12.2013 № 6291. Відсутнє таке рішення й у матеріалах наданої суду копії реєстраційної справи № 1292031346101.

Ухвалою від 25.10.2019 р. суд витребовував у Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35987928 від 05.07.2017 р. 10:54:51, прийняте державним реєстратором Шубеляком Ігорем Ярославовичем, Лапаївська сільська рада Пустомитівського району, Львівська область, згідно якого ТзОВ Агат-Комплекс зареєстровано право власності на господарську споруду під літ. X'- 1 площею 44,2 кв.м, до складу якої входять підпірна стінка площею 194,5 кв.м, заїзд площею 36 кв.м, асфальтобетонна площадка площею 192,5 кв.м, підї`зна колія № 8 110 м.п., підї`зна колія № 9 110 м.п.

На вказану ухвалу Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки листом від 12.11.2019 р. вих.№ 5190 надало відповідь про те, що технічний паспорт чи довідка видаються в одному примірнику заявнику на руки. Бюро не може надати оригінал довідки від 17.12.2013 р. № 1691, оскільки вона знаходиться у заявника на руках, а зберігання чи обліковування вищевказаних документів не передбачено Інструкцією Про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 р. за №127, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 р. за № 582/5773, якою у своїй діяльності керується Бюро технічної інвентаризації.

Також слід зазначити, що довідка Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки не належить до передбачених ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень підстав для державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Доводи третьої особи-2 про те, що майно, щодо якого вчинено спірний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, є господарською спорудою і право власності на нього зареєстровано законно на підставі п. 42 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 р., затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127, спростовується наданим третьою особою-2 висновком експерта № 01/03-19 за результатами проведення будівельно-технічної експертизи, який складено 20.03.2019.р.

З вказаного висновку вбачається, що господарська споруда під літ. Х'-1 площею 44,2 кв. м, до складу якої входить підпірна стінка площею 194,5 м кв., заїзд площею 36 кв. м, асфальтобетонна площадка площею 192,5 кв.м, під`їзна колія № 8 (110 м п.), під`їзна колія № 9 (110 м п.) по вул. Зеленій, 238, у м. Львові відсутня. Ця споруда належить до інженерних споруд і про це зазначено у п. 1 висновку експерта № 01/03-19. Вказана споруда не є призначена для здійснення функцій сільського господарства на присадибній ділянці та (або) обслуговування будинку.

З висновку експерта № 01/03-19 вбачається, що господарська споруда під літ. Х'-1 на час огляду являла собою залишки технологічного обладнання, розташованого на фундаментах мілкого залягання з глибиною підошви фундаменту приблизно 15-20 см. В якості фундаментів використано залізобетонні прогони або ригелі (наявність закладних деталей), по 2 шт. з кожної сторони (сторінка 5 висновку). Заїзд, асфальтобетонна площадка, під`їзні колії № 8 та № 9 теж, з огляду на їхнє цільове призначення та місце розташування, не призначені для здійснення функцій сільського господарства на присадибній ділянці та (або) обслуговування будинку.

Право на зазначене майно зареєстровано за адресою: м.Львів, вул.Зелена, 238. Земельна ділянка за цією адресою належить до земель промисловості та на ній не могло у законний спосіб бути побудовано у 1972 р. господарську (присадибну) споруду, яка збереглась там до 2017 року. Земельна ділянка по АДРЕСА_1 , відповідно до відомостей Припису Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 25.10.2018 реєстраційний № 8-59-ДК/0279Пр/03/01 належить до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Як вже зазначалось вище, згідно ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Поряд з цим в зазначеному Законі наведено визначення поняття реєстраційна дія , згідно якого реєстраційна дія - це державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав (п. 9 ч.1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ).

Згідно ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації прав підлягають : право власності; речові права, похідні від права власності: право власності на об`єкт незавершеного будівництва; заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Пункт 1 ч.3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень зобов`язує державного реєстратора при здійсненні ним своїх функцій встановлювати відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Згідно п.2 ч.3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вказує на те, що державний реєстратор повинен перевіряти документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

У свою чергу ч. 1 ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлено, що державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, шо відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Аналогічний перелік документів з деякими доповненнями наведений і в розділі Державна реєстрація прав та документи, необхідні для такої реєстрації Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12. 2015 р. №1127 .

Отже, як вбачається із вищенаведених нормативних актів для прийняття державним реєстратором законного рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, недостатньо подачі заявником (відповідачем-2) лише довідки Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки від 17.12.2013р. № 6291 та технічного паспорта, а отже, відповідач-1 повинен був відмовити в здійсненні державної реєстрації права власності на господарську споруду під літ. X'- 1 площею 44,2 кв.м, до складу якої входять підпірна стінка площею 194,5 кв.м, заїзд площею 36 кв.м, асфальтобетона площадка площею 192,5 кв.м, під`їзна колія № 8 110 м.п., під`їзна колія № 9 110 м.п. по АДРЕСА_1 та прийняти відповідне рішення з огляду на п. 2 ч.3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

01.07.2002 р. позивач відчужив ТОВ Західресурс асфальтну установку Тельтомат , яка розташована за адресою: м.Львів вул. Зелена, 238 та є рухомим майном. До договору купівлі - продажу додано акт прийому-передачі, а також схему розташування згаданої асфальтної установки Тельтомат , з якої вбачається, що на вказаній території немає господарської споруди площею 44,2 кв.м.

З технічного паспорта та схеми розташування асфальтної установки Тельтомат вбачається що мова йде саме про одну і ту ж земельну ділянку, оскільки якщо накласти дані схеми одна на другу, і згідно схеми розташування асфальтної установки Тельтомат слідує, що територія вільна від забудов.

Поняття господарська споруда міститься у ДБН В.2.2-х-20ХХ Будинки і споруди. Будинки одноквартирні , згідно якого це будівля або споруда для здійснення функцій сільського господарства на присадибній ділянці та (або) обслуговування будинку.

Водночас, земельна ділянка по вул.Зелена, 238 у м.Львові, як вже зазначалось вище, має промислове призначення.

Державний реєстратор Лапаївської сільської ради Шубеляк І .Я. 03.07.2017 р. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35987928 від 05.07.2017 10:54:51 за ТОВ Агат-Комплекс зареєстрував право власності на господарську споруду під літ.Х'-1 площею 44,2 кв.м, до складу якої входять підпірна стінка площею 194,5 кв.м, заїзд площею 36 кв.м, асфальтобетонна площадка площею 192 ка.м, під`їзна колія № 8 110 м.п., під`їзна колія № 9 110 м п., (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1292031346101).

Згідно ч. 4 ст. 5 Закону Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, шо є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії.

Відтак, такий об`єкт, як господарська споруда під літ. X'-1 площею 44,2 кв. м, до складу якої входять підпірна стінка площею 194,5 м кв., заїзд площею 36 кв. м, асфальтобетонна площадка площею 192,5 кв. м, під`їзна колія № 8 (110 м п.), під`їзна колія № 9 (110 м п.) не підлягав державній реєстрації станом на момент первинної реєстрації 05.07.2017 р., оскільки це прямо суперечить вимогам ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно ст.1 Закону України Про залізничний транспорт , під`їзні колії - залізничні колії, які призначені для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств, організацій та установ у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.

Тобто, під`їзна колія № 8 (110 м п.), під`їзна колія № 9 (110 м п.) є залізничними коліями, які відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не підлягають державній реєстрації.

В законодавчих актах відсутнє визначення асфальтобетонного покриття, міститься воно лише в Інструкції із складання звітності за формою № 1-ДГ Звіт про наявність автомобільних доріг загального користування та їх благоустрій , затвердженої наказом Державної служби автомобільних доріг від 19.07.2006 р. № 284 (далі - Інструкція).

Так, відповідно до розділу 4 вказаної Інструкції асфальтобетонне покриття - це удосконалене покриття капітального типу, яке збудовано з ущільнених асфальтобетонних сумішей (гарячих, теплих).

Тобто, асфальтобетонне покриття є одним із типів дорожнього покриття.

Слід зазначити, що аналіз нормативно-правових актів свідчить, що асфальтобетонне покриття використовується як складова об`єктів, які мають різне функціональне призначення, зокрема - як складова дорожнього покриття, тротуару, тощо.

Так, згідно ст.1 Закону України Про автомобільні дороги дорожнє покриття - це укріплені верхні шари дороги, що сприймають навантаження від транспортних засобів.

Тобто, асфальтобетонне покриття - це верхній шар землі з твердим покриттям, яке впливає на довговічність, зокрема, дороги. Отже, асфальтобетонного покриття не є нерухомим майном.

Чинне законодавство не містить також визначення такого поняття, як заїзд. Очевидно, що йдеться про частину автомобільної дороги (заїзд), на яку згідно ч. 4 ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень речові права також не підлягають державній реєстрації.

Згідно ДСТУ-Н Б В.2.1-31:2014 стіни підпірні - це стіни різного конструктивного рішення, призначені для сприйняття напору від бічного тиску ґрунту, води з привантаженням на його поверхні від транспортних засобів або складованих матеріалів.

Враховуючи функціональне призначення підпірної стінки, вона не є окремим об`єктом нерухомого майна, а є допоміжним об`єктом, приналежністю головної речі, відповідно, не підлягає державній реєстрації згідно ч. 4 ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно ч.2 ст. 5 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку, крім випадків, передбачених статтею 31 цього Закону. Аналогічна вимога міститься в ч.2 ст. 331 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 41 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. №1127 Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 3) документ, шо підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

У матеріалах справи відсутні та відповідачами суду не надані докази того, що майно, про яке йдеться у позовній заяві, є нерухомим майном, яке завершене будівництвом (створене), що його збудовано за наявності відповідного документа, який давав право виконувати будівельні роботи, за наявності затвердженого проекту та без істотних порушень будівельних норм і правил, що вказане нерухоме майно у встановленому законом, станом на 1972 рік, порядку було прийняте у експлуатацію державною комісією, про що складено державною комісією акт про прийняття такого об`єкта нерухомого майна у експлуатацію (ст. 376 ЦК України).

За наведених обставин, відповідач-1 не мав права здійснювати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем-2 на підставі довідки від 17.12.2013 р. за № 6291 та пункту 42 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, для державної реєстрації права власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) споруди, прибудови до них, що закінчені будівництвом до 05.08.1992 р., затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127.

Положеннями статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію з прав людини та основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 1 Першого протоколу Конвенції передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Таким чином, стаття 1 Першого протоколу Конвенції гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність. Одним із принципів застосування статті 1 Першого протоколу Конвенції є необхідність додержання принципу "належного урядування" при втручанні держави у право особи на мирне володіння своїм майном, однак він не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити допущену в минулому "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися у нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Окрім того, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Заперечуючи проти позовних вимог третя особа-2 посилається на долучені нею до матеріалів справи: угоду від 20.02.2003 р. укладену між АТЗТ Проектно-будівельне об`єднання Львівміськбуд та Спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління№3 про розподіл меж земельної ділянки щодо асфальтної установки Тельтомат розташованої у м.Львові, по вул.Зеленій, 238; договір №1/08/04 від 24.08.2004 р. купівлі-продажу колій укладений між АТЗТ Проектно-будівельне об`єднання Львівміськбуд та Спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління№3 , договір №1/09 від 04.09.2009 р. купівлі-продажу колій укладений між Спеціалізоване шляхове ремонтно-будівельне управління№3 та ТОВ Агат-комплекс та акт приймання-передачі до нього.

Доводи третьої особи-2 не приймаються до уваги судом, оскільки ТОВ Дукат ЛВ не є стороною договорів долучених ним до матеріалів справи, їх оригіналів не надав, а у позивача такі відсутні.

Суд не приймає до уваги подану позивачем заяву свідка (вх.№4037/20 від 24.01.2020 р.), оскільки всупереч положенням ч.2, ч.3 ст.88 ГПК України, в ній не вказано прізвище особи, яка підписала вказану заяву та підпис не засвідчений нотаріально.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На думку суду надані позивачем докази, про які суд вказував вище, є вірогідними. Відповідачі не подали доказів на спростування вірогідності доказів наданих позивачем та не подали доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч. ч. 1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права (ч. 1 ст. 6 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

У свою чергу, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 р. у справі Серявін проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі Трофимчук проти України (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010 р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Суд враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку підставності позову до задоволення.

Розподіл судових витрат.

Ухвалою суду від 25.10.2020 р. вжито заходи забезпечення позову, однак, враховуючи те, що вказана ухвала була скасована постановою Західного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 р., відтак судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на позивача.

Судовий збір в сумі 1921,00 грн відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідачів порівну.

Керуючись ст. ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, ч.9 ст.165, ст. ст. 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності: номер запису про право власності: 21231622; дата, час державної реєстрації: 03.07.2017 17:48:13; Державний реєстратор: Шубеляк Ігор Ярославович, Лапаївська сільська рада Пустомитівського району, Львівська області; підстава виникнення права власності: довідка, серія та номер: 6291, виданий 17.12.2013, видавник: Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки ; технічний паспорт, серія та номер: б/н, виданий 22.05.2017, видавник ФОП Лаба П.І. підстава внесення: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 35987928 від 05.07.2017 р. 10:54:51, Шубеляк Ігор Ярославович ; Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1292031346101 Об`єкт нерухомого майна: споруда, господарська споруда, об`єкт житлової нерухомості: Ні Опис об`єкта: Загальна площа (кв.м): 44,2, Опис: господарська споруда під літ. Х'-І площею 44,2 кв.м. до складу якої входить підпірна стінка, заїзд, асфальтобетонна площадка, під`зна залізнична колія №8, №9 Адреса: АДРЕСА_1 .

3. Стягнути з Державного реєстратора Лапаївської сільської ради Пустомитівського району Шубеляка Ігоря Ярославовича, (вул.Геофізиків, 13, с.Лапаївка, Пустомитівський район Львівська область) на користь Закритого акціонерного товариства Проектно-будівельне об`єднання Львівміськбуд , (вул.Зелена, 238, м.Львів, ідентифікаційний номер 01273906) 960,50 грн судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агат-Комплекс , (вул.Сахарова, 35, м.Львів, ідентифікаційний номер 31145181) на користь Закритого акціонерного товариства Проектно-будівельне об`єднання Львівміськбуд (вул.Зелена, 238, м.Львів, ідентифікаційний номер 01273906) 960,50 грн судового збору.

5. Накази видати згідно ст. 327 ГПК України після набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua.

Повне рішення складено 20.03.2020 р.

Суддя Сухович Ю.О.