Рішення

від 11.03.2020 по справі 916/3466/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3466/19

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Савченко А.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Тимофеєнко О.А. на підставі ордеру; ОСОБА_2. /керівник/;

Від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Комфорт та уют" до товариства з обмеженою відповідальністю „Метабуд" про скасування рішення державного реєстратора та скасування запису про право власності, -

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Комфорт та уют" (далі по тексту - ОСББ „Комфорт та уют") звернулось до господарського суду із позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Метабуд" (далі по тексту - ТОВ „Метабуд") про: скасування рішення державного реєстратора комунального підприємства „Реєстраційна служба Одеської області" Махортова Ігоря Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер рішення 36663857 від 17.08.2017р.) про реєстрацію права власності за ТОВ „Метабуд" на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, загальною площею 145,00 кв. м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, 76; скасування запису про право власності №21920436 на нежитлову будівлю, загальною площею 145,00 кв. м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, 76, та належить на праві приватної власності ТОВ „Метабуд"; скасування рішення державного реєстратора комунального підприємства „Реєстраційна служба Одеської області" Махортова Ігоря Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 36786180 від 28.08.2017р.) про реєстрацію права власності за ТОВ „Метабуд" на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, загальною площею 162,1 кв. м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, 76; скасування запису про право власності №22044059 на нежитлову будівлю, загальною площею162,1 кв. м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, 76, та належить на праві приватної власності ТОВ „Метабуд".

В обґрунтування заявлених позовних вимог ОСББ „Комфорт та уют" посилається на проведення державної реєстрації права власності за відповідачем на майно, яке, в силу приписів чинного законодавства, належить співвласникам багатоквартирного будинку на праві спільної сумісної власності.

ТОВ „Метабуд" не скористалось наданим законом правом на участь свого представника у судовому процесі. При цьому, суд зазначає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом, що підтверджується трьома наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Крім того, до суду було повернуто ще два конверти із поштовими відправленнями у зв`язку із неможливістю вручення поштових відправлень ТОВ „Метабуд". Господарський суд зауважує, що вся поштова кореспонденція надсилалась судом за адресою місцезнаходження ТОВ „Метабуд" згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 65031, м. Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 31, що, з урахуванням відсутності в матеріалах справи повідомлення відповідача про зміну свого місцезнаходження, дозволяє суду дійти висновку про належне повідомлення ТОВ „Метабуд" про розгляд судом даного спору. Оскільки ТОВ „Метабуд" не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Ухвалою від 13.12.2019р. судом було витребувано від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради копії реєстраційних справ на нежитлову будівлю, загальною площею 145 кв. м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, 76, та на нежитлову будівлю, загальною площею 162,1 кв. м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, 76, які належать на праві власності ТОВ „Метабуд".

26.12.2019р. до господарського суду від Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради на виконання вимог ухвали суду від 13.12.2019р. про витребування доказів надійшли копії реєстраційних справ щодо об`єктів нерухомого майна, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, буд. 76.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників позивача, господарський суд встановив наступне.

23.10.2015р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про проведення державної реєстрації ОСББ „Комфорт та уют", що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою.

Листом №02-01/483 від 29.06.2016р. ліквідатором ВАТ „Одеський домобудівний комбінат" Колмиковою Т.О. у відповідь на звернення ОСББ „Комфорт та уют" було повідомлено про відсутність у ліквідатора технічної документації, паспортів будинків №76, 79, 81, актів вводу в експлуатацію будинків, робочих проектів, планів земельних ділянок тощо. При цьому, ліквідатором також повідомлено, що в матеріалах справи №5017/2749/2012 про банкрутство ВАТ „Одеський домобудівний комбінат" відсутня інформація про перебування у власності (на балансі) товариства будинків №76, 79, 81 по вул. Парковій у м. Одесі.

Відповідно до п. 1 розділу І Статуту ОСББ „Комфорт та уют", затвердженого рішенням загальних зборів співвласників, яке оформлене протоколом №3 від 18.02.2017р., ОСББ створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків №76,79,81, що розташовані за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Паркова, відповідно до Закону України „Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку".

Згідно з п. п. 1, 3 розділу ІІ Статуту ОСББ „Комфорт та уют" метою створення об`єднання є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та цим Статутом. Завданням та предметом діяльності об`єднання є: забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном; забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території; сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами; забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Положеннями п. 3 розділу IV Статуту ОСББ „Комфорт та уют" передбачено, що майно об`єднання утворюється з майна, переданого співвласниками, одержаних доходів, іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом. Майно, придбане об`єднанням за рахунок внесків та платежів співвласників, є їх спільною власністю.

17.02.2017р. за результатами проведення загальних зборів співвласників ОСББ „Комфорт та уют" були прийняті рішення, оформлені протоколом №3, зокрема, про прийняття в управління ОСББ „Комфорт та уют" багатоквартирних будинків, спільного майна, допоміжних приміщень, котельні та насосної станції, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, вул. 76, 79, 81.

15.08.2017р. ТОВ „Метабуд" звернулось до комунального підприємства „Реєстраційна служба Одеської області" із заявою про проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: котельню, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, 76.

17.08.2017р. державним реєстратором комунального підприємства „Реєстраційна служба Одеської області" Махортовим Ігорем Олександровичем було прийнято рішення №36663857 про державну реєстрацію права власності за ТОВ „Метабуд" на котельню, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, 76.

З витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за №94846673 від 17.08.2017р. вбачається, що державним реєстратором комунального підприємства „Реєстраційна служба Одеської області" Махортовим Ігорем Олександровичем було внесено запис №21920436 про право власності ТОВ „Метабуд" на нежитлову будівлю, загальною площею 145,00 кв. м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, 76.

Господарський суд зауважує, що з технічного паспорту, виготовленого ТОВ „Нове БТІ" станом на 17.07.2017р. на замовлення ТОВ „Метабуд", на нежитлове приміщення котельні у будинку №76 по вул. Парковій, вбачається, що загальна площа приміщення складає 145,00 кв. м., основна площа приміщення складає 98,8 кв. м.

Крім того, з реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна вбачається, що 08.01.2008р. між ВАТ „Одеський домобудівний комбінат" та ТОВ „Метабуд" було складено та підписано акт приймання-передачі котельні по вул. Паркова, 76. При цьому, акт державної комісії з прийняття в експлуатацію будинку по вул. Парковій був затверджений розпорядженням Малиновської районної державної адміністрації Одеської міської ради №857/01-04 від 30.07.2004р. із присвоєнням об`єкту поштової адреси вул. Паркова, 76.

22.08.2017р. ТОВ „Метабуд" звернулось до комунального підприємства „Реєстраційна служба Одеської області" із заявою про проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: на насосну станцію водопостачання, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, 76.

28.08.2017р. державним реєстратором комунального підприємства „Реєстраційна служба Одеської області" Махортовим Ігорем Олександровичем було прийнято рішення №36786180 про державну реєстрацію права власності за ТОВ „Метабуд" на насосну станцію водопостачання, яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, 76.

Господарський суд зауважує, що з технічного паспорту, виготовленого ТОВ „Нове БТІ" станом на 17.07.2017р. на замовлення ТОВ „Метабуд", на нежитлове приміщення у будинку №76 по вул. Парковій, вбачається, що загальна площа насосної станції складає 162,1 кв. м., основна площа 125,1 кв. м.

Крім того, з реєстраційної справи на об`єкт нерухомого майна також вбачається, що 21.01.2008р. між ВАТ „Одеський домобудівний комбінат" та ТОВ „Метабуд" було складено та підписано акт приймання-передачі насосної станції житлових будинків по вул. Паркова, 76 (будівельні номера 1, 1а, 2, 3, 3а).

Листом №02-01/455 від 26.09.2017р. ліквідатором ВАТ „Одеський домобудівний комбінат" Колмиковою Т.О. у відповідь на звернення ОСББ „Комфорт та уют" щодо надання інформації про будівництво товариством будинків №76, 79, 81 по вул. Парковій було повідомлено про відсутність у ліквідатора вказаної інформації.

Листом №0510172 від 05.10.2017р. ТОВ „Метабуд" у відповідь на звернення ОСББ „Комфорт та уют" про надання згоди на укладення договорів було повідомлено, що у відповідності до договору управління будинками від 31.12.2006р., укладеного між ВАТ „Одеський домобудівний комбінат" та ТОВ „Метабуд", відповідачеві було передано в управління, в тому числі, будинки, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, 76, 79, 81. Так, на виконання договору управління будинками між ТОВ „Метабуд" та мешканцями будинків протягом 2014-2017рр. були укладені договори на відшкодування витрат по утриманню та обслуговуванню будинку, прибудинкової території та інших житлово-комунальних послуг. При цьому, для забезпечення належної експлуатації будинків ТОВ „Метабуд" були укладені договори на забезпечення будинків комунальними послугами. З огляду на викладене, посилаючись на приписи чинного законодавства, ТОВ „Метабуд" було повідомлено ОСББ „Комфорт та уют" про відсутність у відповідача повноважень на надання згоди чи відмови на укладення між ОСББ „Комфорт та уют" та відповідними суб`єктами господарювання договорів про надання комунальних послуг.

З Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2018р. по справі №815/5592/17 адміністративний позов ОСББ „Комфорт та Уют" до державного реєстратора КП Реєстраційна служба Одеської області Махортова І.О., за участю 3-ої особи: ТОВ Метабуд було задоволено шляхом визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора КП Реєстраційна служба Одеської області Махортова Ігоря Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №36663857 від 17.08.2017; та визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора КП Реєстраційна служба Одеської області Махортова Ігоря Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №36786180 від 28.08.2017.

Проте, постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2018р., залишеною без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018р., рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.02.2018р. по справі №815/5592/17 було скасовано із закриттям провадження у справі. При цьому, судом апеляційної інстанції було роз`яснено ОСББ „Комфорт та Уют" право на вирішення спірних питань у порядку господарського судочинства.

Рішенням господарського суду Одеської області від 25.06.2019р. по справі №916/2835/18, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.09.2019р., у задоволенні позову ОСББ „Комфорт та Уют" до державного реєстратора комунального підприємства "Реєстраційна служба Одеської області" Махортова Ігоря Олександровича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТОВ „Метабуд", про визнання протиправними та скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) №36663857 від 17.08.2017р. та №36786180 від 28.08.2017р. було відмовлено.

Варто зауважити, що господарський суд, відмовляючи у задоволенні заявлених ОСББ „Комфорт та Уют" позовних вимог у межах справи №916/2835/18, дійшов висновку, що позивачем фактично оспорюється правомірність набуття ТОВ Метабуд права власності на нерухоме майно. Проте, у якості відповідачів ОСББ „Комфорт та Уют" було визначено лише державного реєстратора. Таким чином, заявлені до державного реєстратора позовні вимоги не можуть вважатися обґрунтованими, оскільки не призведуть до відновлення порушеного права на захист якого звернувся позивач.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до ТОВ „Метабуд" про скасування рішення державного реєстратора та скасування запису про право власності позивачем було наголошено про проведення державної реєстрації права власності за відповідачем на майно, яке, в силу приписів чинного законодавства, належить співвласникам багатоквартирного будинку на праві спільної сумісної власності. Таким чином, в результаті проведення державної реєстрації права власності на вказане майно були порушені права співвласників багатоквартирного будинку на володіння, користування та розпорядження майном, що і стало підставою для звернення ОСББ „Комфорт та Уют" до господарського суду із даними позовними вимогами.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв`язку з чим, суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

В силу вимог ст. 385 ЦК України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України „Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Господарським судом під час вирішення даного спору було встановлено, що 23.10.2015р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис про проведення державної реєстрації ОСББ „Комфорт та уют", яке створено власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирних будинків №76,79,81, що розташовані за адресою: Одеська область, м. Одеса, вул. Паркова. При цьому, завданням та предметом діяльності об`єднання є, зокрема, забезпечення реалізації прав співвласників на володіння та користування спільним майном.

В силу приписів ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Приписами п. п. 1, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України „Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" від 14.05.2015 № 417-VIII (з наступними змінами та доповненнями) багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 5 Закону України „Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників. Спільне майно багатоквартирного будинку не може бути поділено між співвласниками, і такі співвласники не мають права на виділення в натурі частки із спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України „Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників.

Конституційний Суд України у рішенні № 4-рп/2004 від 02.03.2004р. по справі N 1-2/2004 про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) дійшов висновку, що в аспекті конституційного звернення і конституційного подання Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" треба розуміти так: допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.; власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.; питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності.

Крім того, у рішенні від 09.11.2011р. по справі № 14-рп/2011 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_1 щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України Про приватизацію державного житлового фонду Конституційний Суд України дійшов висновку, що за законодавством України допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Під поняттям мешканці треба розуміти власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень будинку, які проживають у будинку і становлять визначене коло суб`єктів, які реалізують право спільної власності на окремий її об`єкт - допоміжні приміщення. Крім того, таке функціональне призначення‚ як обслуговування дво- або багатоквартирного будинку‚ має і прибудинкова територія навколо нього, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою. З цього випливає, що допоміжне приміщення може бути розташоване і поза межами дво- або багатоквартирного будинку.

Європейським судом з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. по справі "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04) наголошено, що стаття 1 Першого протоколу, по суті, гарантує право власності і містить три окремі норми: перша норма, що сформульована у першому реченні частини першої та має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння своїм майном; друга, що міститься в другому реченні частини першої цієї статті, стосується позбавлення особи її майна і певним чином це обумовлює; третя норма, зазначена в частині другій, стосується, зокрема, права держави регулювати питання користування майном. Будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні частини першої статті 1, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Проте, ні з матеріалів справи, ні із зауважень Уряду не видно, що перед укладенням інвестиційного контракту (на проведення реконструкції та будівельних робіт на горищі будинку) існували якісь обставини, які перешкоджали місцевому органу отримати дозвіл на реконструкцію або безпосередньо від співвласників горища, або в судовому порядку. Крім того, з наявних матеріалів не вбачається, що те чи інше положення національного законодавства дозволяло місцевому органу укласти контракт без такої згоди або у випадку спору - без його судового вирішення. Отже, укладення інвестиційного контракту становило втручання, яке не відповідало закону. Беручи до уваги зазначені вище висновки, що із самого початку заявники мали право на частку власності на горище, Суд вважає встановленим той факт, що після переобладнання горища під мансардний поверх, який було передано інвесторам, заявники втратили своє майно. Отже, їх позбавили їхнього майна у значенні другого речення статті 1 Першого протоколу.

Підсумовуючи вищенаведені приписи чинного законодавства, господарський суд зауважує, що право спільної сумісної власності співвласників багатоквартирного будинку на спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування, не потребує здійснення співвласниками додаткових дій, в тому числі, виділення такого майна в натурі або проведення його державної реєстрації, оскільки належність такого майна співвласникам багатоквартирного будинку на відповідному праві закріплено положеннями чинного законодавства. При цьому, в результаті проведення державної реєстрації права власності на допоміжні приміщення, які призначені для обслуговування багатоквартирного будинку, має місце порушення права співвласників на володіння, користування та розпорядження спільною сумісною власністю.

Як вбачається з матеріалів справи, державним реєстратором комунального підприємства „Реєстраційна служба Одеської області" було прийнято рішення №36663857 від 17.08.2017р. та №36786180 від 28.08.2017р. про проведення державної реєстрації права власності за ТОВ „Метабуд" на приміщення котельні та насосну станцію водопостачання, які розташовані за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, 76. Господарський суд зазначає, що характеристика вказаних об`єктів відображена у технічних паспортах, виготовлених на замовлення ТОВ „Метабуд". Варто зауважити, що котельня та насосна станція водопостачання за своїм цільовим призначенням забезпечують функціонування будівель. При цьому, як котельна, так і станція водопостачання, як правило, представляють собою розташовані в технічному приміщенні установки для отримання водяної пари або гарячої води за рахунок теплоти палива, що спалюється, а також забезпечення нормального функціонування системи водопостачання будинку.

За таких обставин господарський суд доходить висновку, що нежитлові приміщення, право власності на які було зареєстровано за ТОВ „Метабуд", є приміщеннями загального користування, які повинні забезпечувати обслуговування будівель та споруд, є допоміжними приміщеннями, що, в тому числі, підтверджується актами приймання-передачі котельні та насосної станції, складеними та підписаними представниками ВАТ „Одеський домобудівний комбінат" та ТОВ „Метабуд". Доказів, спростовуючих викладене, матеріали справи не містять.

З огляду на викладене вище господарський суд доходить висновку про доведеність позивачем факту проведення державним реєстратором комунального підприємства „Реєстраційна служба Одеської області" державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення, які на праві спільної сумісної власності належать співвласникам багатоквартирного будинку по вул. Парковій, 76 у м. Одеса. Наведене дозволяє господарському суду дійти висновку про доведеність позивачем факту порушення його прав у зв`язку з проведення державної реєстрації права власності та внесенням запису про право власності відповідача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV (з наступними змінами та доповненнями) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Приписами п. 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015р. за № 1127 (в редакції чинній на дату прийняття державним реєстратором спірних рішень) передбачено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та цим Порядком.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинні на дату прийняття державним реєстратором спірних рішень) державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі: 1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката; 2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката; 4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів; 5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; 6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката; 7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року; 9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно; 12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

При цьому, згідно з п. 41 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності). Документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, не вимагається у разі, коли реєстрація такого документа здійснювалася в Єдиному реєстрі документів. У такому разі державний реєстратор відповідно до наданих заявником у відповідній заяві відомостей про реєстраційний номер документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, обов`язково перевіряє наявність реєстрації такого документа в Єдиному реєстрі документів, відсутність суперечностей між заявленими правами та відомостями, що містяться в цьому Реєстрі. Документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, не вимагається у разі, коли державна реєстрація права власності проводиться на індивідуальний (садибний) житловий будинок, садовий, дачний будинок, збудований на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі прав. У такому разі заявник в поданій заяві обов`язково зазначає відомості про кадастровий номер відповідної земельної ділянки

Варто зауважити, що у заявах про державну реєстрацію права власності ТОВ Метабуд було вказано, що видом реєстрації є виникнення права власності на об`єкти нерухомого майна. Проте, надані відповідачем державному реєстратору документи для проведення державної реєстрації, а саме: технічні паспорти, акти приймання-передачі майна та документи, які підтверджують прийняття будинку в експлуатацію, в силу положень ст. 27 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та вимог Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не є документами, на підставі лише яких державним реєстратором може бути прийнято рішення про проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про прийняття державним реєстратором комунального підприємства „Реєстраційна служба Одеської області" Махортовим Ігорем Олександровичем рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №36663857 від 17.08.2017р. та №36786180 від 28.08.2017р. із порушенням вимог чинного законодавства, якими врегульовано порядок та підстави проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав.

В силу приписів п. п. 1, 2 ст. 31-1 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" реєстраційні дії на підставі судових рішень проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником. Державна судова адміністрація України у день набрання законної сили судовим рішенням, яке передбачає набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора, забезпечує передачу до Державного реєстру прав примірника такого судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію, а тому після внесення реєстратором запису до реєстру, скасування зазначеного рішення не може бути належним способом захисту права та інтересу позивача. За певних умов таким належним способом може бути скасування запису про проведену державну реєстрацію права (постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц, від 04.09.2018 № 915/127/18, від 22.08.2018 у справі №925/1265/16). Під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17).

Водночас, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 року № 915/127/18 зазначено, що у разі, коли суд установить, що суб`єкт державної реєстрації прав правомірно прийняв рішення про державну реєстрацію права (зокрема, для державної реєстрації подані всі необхідні документи, які вимагаються відповідно до закону, та немає встановлених законом підстав для відмови у державній реєстрації права), це не є перешкодою для задоволення позову про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, якщо наявність такого запису порушує право або інтерес позивача. Тому за позовом про скасування запису про проведену державну реєстрацію відповідного права відповідачем є не суб`єкт державної реєстрації прав, а особа, щодо права якої здійснено такий запис.

Господарський суд зауважує, що предметом позовних вимог у межах даної справи є позовні вимоги ОСББ „Комфорт та уют" про скасування рішення державного реєстратора та скасування запису про право власності. При цьому, під час вирішення даного спору судом було встановлено факт обґрунтованості та правовірності заявлених ОСББ „Комфорт та уют" до ТОВ „Метабуд" позовних вимог. Враховуючи вищевикладені правові позиції Великої Палати Верховного Суду, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, а також обраний позивачем спосіб захисту, господарський суд зауважує, що задоволення позовних вимог ОСББ „Комфорт та уют" матиме наслідком поновлення порушених прав останнього. Наведене дозволяє господарському суду дійти висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених ОСББ „Комфорт та уют" до ТОВ „Метабуд" позовних вимог шляхом як скасування рішення державного реєстратора так і скасування запису про право власності відповідача.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку „Комфорт та уют" позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю „Метабуд" шляхом скасування рішень державного реєстратора комунального підприємства „Реєстраційна служба Одеської області" Махортова Ігоря Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за відповідачем та скасування записів про право власності відповідача на нежитлову будівлю, загальною площею 145,00 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , та нежитлову будівлю, загальною площею 162,1 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються господарським судом на відповідача відповідно до приписів ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 236 - 238, 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства „Реєстраційна служба Одеської області" Махортова Ігоря Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер рішення 36663857 від 17.08.2017р.) про реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю „Метабуд" /65031, Одеська обл., місто Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 31, ідентифікаційний код 32810852/ на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, загальною площею 145,00 кв. м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, 76.

3. Скасувати запис про право власності №21920436 на нежитлову будівлю, загальною площею 145,00 кв. м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, 76, та належить на праві приватної власності товариству з обмеженою відповідальністю „Метабуд" /65031, Одеська обл., місто Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 31, ідентифікаційний код 32810852/.

4. Скасувати рішення державного реєстратора комунального підприємства „Реєстраційна служба Одеської області" Махортова Ігоря Олександровича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 36786180 від 28.08.2017р.) про реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю „Метабуд" /65031, Одеська обл., місто Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 31, ідентифікаційний код 32810852/ на об`єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю, загальною площею 162,1 кв. м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, 76.

5. Скасувати запис про право власності №22044059 на нежитлову будівлю, загальною площею162,1 кв. м., яка розташована за адресою: м. Одеса, вул. Паркова, 76, та належить на праві приватної власності товариству з обмеженою відповідальністю „Метабуд" /65031, Одеська обл., місто Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 31, ідентифікаційний код 32810852/.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Метабуд" /65031, Одеська обл., місто Одеса, вул. Миколи Боровського, буд. 31, ідентифікаційний код 32810852/ на користь об`єднання співвласників багатоквартирного будинку „Комфорт та уют" /65031, Одеська обл., місто Одеса, вул. Паркова, буд. 76, ідентифікаційний код 40082377/ судовий збір у розмірі 7 684,00 грн. /сім тисяч шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп./.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 23 березня 2020 р.

Суддя С.П. Желєзна