Рішення

від 19.03.2020 по справі 925/26/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2020 року м. Черкаси справа № 925/26/20

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Романенко Л.В., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Уманьдоррембуд , Черкаська область, м. Умань, вул. Індустріальна, 16

до дочірнього підприємства Черкаський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України , м. Черкаси, бульвар Шевченка, 389

про стягнення 271814,82 грн заборгованості за договором поставки,

представники сторін в засідання не з`явились.

Товариство з обмеженою відповідальністю Уманьдоррембуд звернулося в господарський суд Черкаської області з позовом до дочірнього підприємства Черкаський облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу товарів від 17.04.2018р № У17/041-П в розмірі 271814,82 грн, з яких:

269 396,82 грн основного боргу,

2209,00 грн пені,

209,00 грн штрафу

та відшкодування судових витрат.

Короткий опис руху справи:

Ухвалою Господарського суду від 08.01.2020 року було відкрито провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Господарського суду від 28.01.2020 року підготовче засідання було відкладено.

Ухвалою Господарського суду від 25.02.2020 року підготовче засідання закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

До початку судового засідання представник позивача подав до суду клопотання від 15.03.2020 про проведення судового засідання у відсутності позивача та його представника в зв`язку з карантинними заходами застосованими в Україні, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, участь свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

Суд зазначає, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач не скористався своїм правом на подання суду відзиву на позовну заяву та безпосередню участь у судовому засіданні.

У разі неподання відповідачем відзиву на позов у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними в ній доказами та матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Адреси сторін в позовній заяві та місце проведення господарської діяльності сторонами відповідає адресам, що вказані в реєстраційних документах сторін та у витягах з ЄДРПОУ.

Інших доказів сторонами не надано. Справа розглядається за наявними в ній доказами та матеріалами. Відповідач не скористався своїм правом на участь представника в судовому засіданні та заперечення проти вимог. Доказів погашення боргу не представив.

Позивач не змінив підставу чи предмет спору. Позивач не збільшував і не зменшував розмір позовних вимог.

Сторони не пропонували вирішити спір в позасудовому порядку.

В судовому засіданні 19.03.2020 були підписані вступна та резолютивна частини рішення суду без його проголошення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено такі взаємовідносини сторін та обставини:

17.04.2018 між товариством з обмеженою відповідальністю "Уманьдоррембуд" (Постачальником - Позивач по справі в особі директора Піскуна О.А., що діє на підставі Статуту, та Філією Уманське ДЕД дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (Покупцем - Відповідач по справі), в особі начальника Штангея В.І., що діє на підставі довіреності, було укладено договір купівлі-продажу (поставки) товарів №У 17/041-П (надалі - Договір, а.с. 11-16), за умовами якого Постачальник зобов`язався поставляти та передавати у власність Покупця, а Покупець зобов`язався приймати і оплачувати на умовах цього Договору асфальтобетон дрібнозернистий типу Б марки 1 на бітумах з адегезійними добавками (надалі - товар) в кількості 112,53 тонн.

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що ціна Договору становить 269 396,82 грн. (в т.ч. ПДВ 44899,47 грн.)

Відповідно до п. 3.2 Договору загальна вартість товару за цим Договором складається із вартості кожної партії товару, поставленої в межах строку дії Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору Постачальник розглядає заявку Покупця в 3 денний строк та акцептує її або надає Покупцю обґрунтовані заперечення у письмовій формі.

Відповідно до п. 5.5 Договору здавання-приймання товару проводиться уповноваженими представниками Покупця і Постачальника.

Згідно п. 5.42 та п. 5.3 Договору приймання-передача товару здійснюється шляхом підписання уповноваженими особами сторін видаткових накладних. Датою передачі товару вважається дата підписання видаткової накладної на товар, що засвідчує реальне отримання товару за кількістю та якістю матеріально-відповідальними (уповноваженими) особами. Обов`язок з поставки товару є виконаним в момент передачі товару та надання документів, зазначених в п. 4.2. Договору.

В п. 4.1 та п. 4.2 Договору закріплено, що оплата товару здійснюється на підставі рахунку Постачальника, який приймається до оплати при отриманні товару та всіх документів, що підтверджують належну якість товару (сертифікат або паспорт якості), видаткових накладних, у яких вказуються дані про виробничий підрозділ Покупця, який безпосередньо отримав партію товару, ТТН та інших первинних документів, передбачених для даного виду товару. Постачальник має зареєструвати податкову накладну в єдиному електронному реєстрі у передбачені чинним законодавством строки. У разі ненадання зазначених цим пунктом документів (у тому числі електронних) Постачальник зобов`язується відшкодувати спричинені Покупцю збитки (витрати).

На виконання умов Договору Постачальник поставив та передав у власність, а Покупець прийняв товар в кількості 112,53 тонни загальною вартістю 269396,82 грн., що підтверджується:

- видатковою накладною №7 від 23.04.2018 (а.с. 18).

Вказаний товар був отриманий без зауважень уповноваженою особою Покупця Омельчуком Валерієм Сергійовичем, який діяв на підставі довіреності №75 від 17.04.2018 (а.с. 20).

На виконання вимог п. 4.1. та п. 4.2. Договору Постачальник передав Покупцю: - видаткову накладну;

- Сертифікат якості №2 від 23.04.18,

- зареєстрував в ЄЕРПН податкову накладну №13 від 23.04.2018,

- виставив рахунок на оплату товару №46 від 23.04.2018 на суму

269396,82 грн (а.с. 19).

Пунктом 4.3. Договору передбачено, що Покупець зобов`язується розрахуватися з Постачальником за отриманий товар на протязі 60 календарних днів з моменту отримання від Постачальника документів, передбачених п. 4.1. та п. 4.2. Договору.

Покупець не виконав належним чином умови Договору в частині оплати вартості товару в обумовлені строки, у зв`язку з чим Продавцем було направлено на адресу Покупця вимогу по погашенню заборгованості:

№100 від 07.03.2019р. (а.с. 24-26).

Вимога залишилась без відповіді та задоволення.

Пунктом 4.4. Договору передбачено, що у разі недостатності суми проведеного Покупцем на Постачальника платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі, ця сума погашає вимоги Постачальника у такій черговості: за будь-яких умов у першу чергу сплачується (погашається) сума основного боргу;

всі інші нарахування та платежі сплачуються (погашаються) виключно після сплати (погашення) суми основного боргу.

Таким чином, сума основного боргу Відповідача перед Позивачем станом на момент подачі цього позову по Договору становила 269396,82 грн. На вказану суму основного боргу Позивач нарахував пеню та штраф.

Невиконання Відповідачем взятих на себе зобов`язань стало підставою звернення Позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення боргу з Відповідача.

Відповідач вимоги не заперечив. До моменту прийняття рішення судом борг не погасив. Доводи позивача не спростував.

Інших доказів, пояснень та документів суду сторонами не подано.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Сторони за договором є суб`єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної поставки товару асфальтобетону дрібнозернистого типу Б марки 1 на бітумах з адегезійними добавками на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 ЦК України.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За правовою природою спірний договір купівлі-продажу (поставки) товарів (з доставкою) від 17.04.2018р. №У17/041-П є договором купівлі-продажу і відповідає вимогам ст. 655 Глави 54 ЦК України, якою встановлено, що одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати гроші, а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, є господарським зобов`язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір купівлі-продажу (поставки) товарів (з доставкою) від 17.04.2018р. №У17/041-П не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення ст. 204 ЦК України).

Позивач здійснив поставку, а Відповідач прийняв товар - суміш асфальтобетонну дрібнозернисту типу Б марки 1 на загальну суму 269396,82 грн., що підтверджується видатковою накладною, податковою накладною, рахунком на оплату та не оспорюється сторонами. Претензій щодо кількості, якості та асортименту отриманого товару не заявлено.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за отриманий товар, який визначений п. п. 4.3 Договору - Покупець зобов`язується розрахуватися з Постачальником за отриманий товар на протязі 60 календарних днів з моменту отримання від Постачальника документів, передбачених п. 4.1. та п. 4.2. Договору.

Суд враховує відсутність претензій Відповідача стосовно неналежної поставки товару, недопоставки товару чи іншого невиконання умов спірного договору.

Суд також враховує, що Відповідач свої зобов`язання в частині належної та повної оплати за вже отриманий товар належним чином не виконав.

Строк виконання Відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем за Договором є таким, що настав.

Станом на 08.01.2019 заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений товар становить 269396,82 грн (основний борг).

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 269396,82 грн. Позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

В п. 7.3.1 Договору закріплено, що порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього Договору.

Договір про забезпечення виконання зобов`язання у виді неустойки (штраф та пеня) укладено між сторонами у письмовому виді відповідно до приписів ст.ст. 546, 549 ЦК України, ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 7.3.7 Договору в разі порушення строків оплати товару, Покупець на вимогу Постачальника одноразово зобов`язаний сплатити останньому пеню в розмірі 0,001% від суми боргу за кожний день прострочення та штраф в розмірі 0,0001% від суми боргу (сплачується одноразово).

Пунктом 7.3.10. Договору передбачено, що нарахування будь-яких сум щодо відповідальності Покупця за невиконання грошового зобов`язання за цим договором, припиняється через один місяць від дня порушення такого зобов`язання.

Пунктом 7.3.11. Договору передбачено, що загальний розмір відповідальності Покупця за цим договором не може перевищувати 1% від загальної вартості порушених зобов`язань Покупця.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором. Вимога про стягнення інфляційних втрат та 3% річних з боржника позивачем не заявлялась.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу 2209,00 грн пені, 209,00 грн штрафу, які просить стягнути з відповідача.

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу Ліга-Закон .

Виконаний позивачем розрахунок вимоги виконано вірно в частині стягнення пені та не перевищує сум можливого нарахування. 2209,00 грн пені підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Позивач нараховує штраф за ставкою 0,0001% за кожен день прострочення за 30 днів. За правовою природою неустойка у виді штрафу є одноразовим стягненням, що підтверджено і пунктом 7.3.7 договору, тому вимога позивача підлягає частковому задоволенню - в сумі 26,93 грн. штрафу. В решті вимог належить відмовити за необгрунтованістю та безпідставністю.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності, в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили - з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення Агрокомплекс проти України nо.23465/03 від 08.03.2012р.);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін (рішення Серявін проти України nо. 4909/04 від 10.02.2010р., рішення Трофімчук проти України nо. 4241/03 від 28.10.2010р.);

- принцип повноти та межі обгрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення Руїс Торіха проти Іспанії від 09.12.1994р., серія А, N 303-А, п. 29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення Желтяков проти України nо. 4994/04 від 09.09.2011р.).

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд зазначає, що проведення оплати відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату - має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання доказів про проведення розрахунку.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача пропорційно задоволених вимог та стягнути на користь Позивача 4074,51 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з відповідача: дочірнього підприємства "Черкаський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Черкаси, бул. Шевченка, 389, код ЄДРПОУ 31141625, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: товариства з обмеженою відповідальністю Уманьдоррембуд , Черкаська область, м. Умань, вул. Індустріальна, 16, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 03333370, номер рахунку в банку невідомий

269 396,82 грн основного боргу, 2209,00 грн пені, 26,93 грн штрафу та 4074,51 грн. судових витрат.

В решті вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 23.03.2020.

Суддя Г.М. Скиба