Рішення

від 19.03.2020 по справі 128/3341/19

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/3341/19

РІШЕННЯ

Іменем України

19 березня 2020 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Бондаренко О.І.

секретаря судового засідання Загоруй І.С.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Оленівської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Оленівської сільської ради Вінницького району Вінницької області про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, мотивуючи свої вимоги тим, що згідно копій погосподарських книг по домогосподарству, що розташоване в АДРЕСА_1 , станом на 15.04.1991 року відносилося до категорії колгоспних дворів. Єдиним членом даного колгоспного двору значиться ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на 100% житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 2.2127 га, кадастровий номер 0520684600:01:007:0037, що розташована на території Оленівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_2 та спадкоємцем за заповітом являється позивач, інші спадкоємці відсутні.

Спадщину після смерті матері в порядку спадкування за заповітом прийняв позивач, подавши відповідну заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини та отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку.

Однак, оформити спадщину на житловий будинок позивач не має можливості, так як спадковий будинок відносився до категорії колгоспних дворів.

Оскільки позивач не в змозі оформити спадщину на житловий будинок в позасудовому порядку, він вимушений звернутися з даним позовом до суду.

За наведених обставин позивач звертається до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на 100% житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку А , сараю Б , погребу П/Б , сараю б , хвіртки №4, огорожі №5, воріт №6.

В підготовче судове засідання представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Білозор О.Л. не з`явився, надав суду заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутність, позовні вимоги свого довірителя підтримує, змін та доповнень не має, просить суд їх задоволити.

Представник відповідача Оленівської сільської ради Вінницького району Вінницької області в підготовче судове засідання не з`явився, надав суду заяву, в якій просить розглянути справу у його відсутність, позов ОСОБА_1 визнає та не заперечує щодо його задоволення.

Відзив на позовну заяву позивача відповідачем у встановлений судом строк не подавався, а тому відповідно до ч.3 ст. 200 ЦПК України суд ухвалює рішення в підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши та оцінивши матеріали справи, оглянувши копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_2 , суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Оленівка, Вінницького району Вінницької області померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 02.11.2016 року (а.с. 8).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на житловий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що належав померлій на підставі свідоцтва про право особистої власності на будинок № НОМЕР_2 від 27.11.1980 року, виданому їй як голові колгоспного двору (а.с. 9) та земельну ділянку площею 2.2127 га, кадастровий номер 0520684600:01:007:0037, що розташована на території Оленівської сільської ради Вінницького району Вінницької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належала померлій на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ВН №047050 від 16.04.2004 року (а.с.18).

При житті, 22.05.2001 року, ОСОБА_2 склала заповіт, згідно з яким на випадок своєї смерті зробила розпорядження про те, що все своє майно, де б воно не було, з чого б воно не складалось і взагалі все те, на що вона матиме право за законом, заповідала позивачу ОСОБА_1 (а.с.16).

Спадщину після смерті ОСОБА_2 позивач прийняв відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України, шляхом подання у встановлений ст. 1270 ЦК України строк нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 на земельну ділянку позивач оформив у нотаріуса, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом (а.с.18).

Спадкоємців першої черги за законом, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині, чи спадкоємців за заповітом немає.

Однак оформити у нотаріуса право власності в порядку спадкування за заповітом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 позивач не має можливості, оскільки житловий будинок, відповідно до свідоцтва про право особистої власності на будинковолодіння та записів в погосподарських книгах належав колгоспному двору, єдиним членом та головою якого була ОСОБА_2 (а.с. 9, 17, 20 - 26).

Відповідно до записів в погосподарських книгах станом на 15 квітня 1991 року двір, в якому розташований житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , відносився до категорії колгоспних.

Єдиним членом та головою колгоспного двору на цю дату згідно з записами в погосподарській книзі значилася ОСОБА_2 .

Згідно з діючим на той час Законом України Про власність від 15.04.1991 року, постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності № 20 від 22.12.1995 року право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Згідно ч. 1 ст. 120 ЦК УРСР майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Ч.1 ст. 1223 ЦК України передбачено, що право на спадкування мають ті особи, які визначені у заповіті.

Встановленим фактам відповідають правовідносини, визначені національним законодавством та такі, що захищають порушені, невизнані або оспорюванні права, а саме майнові права позивача щодо спадкового майна підлягають судовому захисту шляхом визнання права на підставі ст.ст.1223, 1268 ЦК України (спадкування за заповітом).

За даних обставин суд приходить до висновку, що право позивача на спадщину є доведеним, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

Керуючись ст. 120 ЦК УРСР (в ред. 1963 року), ст. ст. 328, 1218, 1223, 1268 - 1270 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 76, 82, 200, 247, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності в порядку спадкування за заповітом на 100% житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , що складається з житлового будинку А , сараю Б , погребу П/Б , сараю б , хвіртки №4, огорожі №5, воріт №6.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом направлення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя О.І. Бондаренко