Рішення

від 23.03.2020 по справі 221/903/20

ВОЛНОВАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

221/903/20

2/221/768/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 року м.Волноваха

Волноваський районний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Мохова Є.І.,

за участю секретаря судового засідання Бридні О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Волноваха у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності

встановив:

Позивач звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 21.06.2016 року вона домовилася з відповідачкою ОСОБА_2 про ціну та всі інші істотні умови договору купівлі-продажу будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , сплатила їй повністю вартість будинку за домовленістю в сумі 20000 грн., про що відповідачка написала розписку. В цей же день відповідачка передала їй будинок та ключі від нього, з цього часу вона безперешкодно користуюся будинком. 23.06.2016 року в КП "Волноваське БТІ" вона отримала технічний паспорт на будинок на своє ім`я. При цьому відповідач пояснила, що це спадковий будинок після смерті батька ОСОБА_3 , який вона прийняла в спадщину, оскільки зареєстрована в цьому будинку, але свідоцтво про право на спадщину вона ще не отримала. Тому ми домовилися нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу після того, як вона оформить на себе спадщину. Але по теперішній час спадщину відповідач не оформила, не бажає нічого робити, внаслідок чого ми не можемо нотаріально посвідчити договір. Вважає, що відповідач ухиляється віл нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу, тому просила визнати дійсним договір купівлі-продажу будинку та визнати за нею право власності на будинок та земельну ділянку площею 0,25 га для його обслуговування.

В судове засідання позивач не з`явилася, просила розглядати справу у її відсутності, про що зазначила в позовній заяві.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутності, позов визнала.

Згідно з ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" від 12 червня 2009 року № 2 у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Суд, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, пересвідчившись, що визнання відповідачем позову не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в їх сукупності, доходить висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.06.2016 року сторони домовилися про ціну та всі інші істотні умови договору купівлі-продажу будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , позивач сплатила відповідачці повністю вартість будинку за домовленістю в сумі 20000 грн., про що відповідачка написала розписку. В цей же день відповідачка передала позивачці будинок та ключі від нього, з цього часу вона безперешкодно користується будинком. 23.06.2016 року в КП "Волноваське БТІ" вона отримала технічний паспорт на будинок на своє ім`я. При цьому відповідач пояснила, що це спадковий будинок після смерті батька ОСОБА_3 , який вона прийняла в спадщину, оскільки зареєстрована в цьому будинку, але свідоцтво про право на спадщину вона ще не отримала. Тому сторони домовилися нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу після того, як відповідачка оформить на себе спадщину. Але по теперішній час спадщину відповідач не оформила, не бажає нічого робити, внаслідок чого позивач не може нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу.

Вказані обставини підтверджені свідоцтвом про право власності на колгоспний двір, згідно якого будинок належить ОСОБА_3 , свідоцтвом про його смерть, свідоцтвом про народження та шлюб відповідачки, з яких вбачається, що вона є донькою померлого ОСОБА_3 , довідкою Прохорівської сільради №4 від 13.01.2010 року, згідно якої відповідачка на момент смерті батька була зареєстрована в цьому будинку, а також письмовою розпискою, згідно якої відповідачка отримала суму грошей за продажу будинку.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права та інтересу є визнання права.

Згідно з ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно ч.1,3 ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

За нормою статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

\ Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серія 1-ДН №148601, виданим Прохорівською сільською радою Волноваського району 04.12.1997 року ОСОБА_3 належала земельна ділянка загальною площею 0,45 га, в т.ч. 0,25 га для будівництва та обслуговування будинку АДРЕСА_1 та 0,20 га ведення особистого підсобного господарства.

З врахуванням того, що договір купівлі-продажу будинку є укладеним та відбулося його повне виконання, але нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу неможливе, оскільки відповідач ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд вважає можливим визнати договір купівлі-продажу дійсним та визнати за позивачкою право власності на будинокта земельну ділянка площею 0,25 га для його обслуговування будинку.

На підставі викладеного, керуючись 16, 328, 334, 377, 220, 638 ЦК України, ст..120 ЗК Українист.ст. ст.ст.10,12,13,76-81, 141, 258-259,263-265,354,355 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на квартиру задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу будинку, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , укладений 21.06.2016 року міжОСОБА_1 таОСОБА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на об`єкт нерухомості - житловий будинокз господарськими будівлями, розташований за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,25 га кадастровий номер 1421586400:01:000 для його обслуговування.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року): до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України : апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Суддя: Є.І.Мохов