Ухвала

від 23.03.2020 по справі 243/1213/20

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження № 1-кс/243/620/2020

Номер справи № 243/1213/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2020 року м. Слов`янськ

Слідчий суддя Слов`янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 , за участю:

- секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

- прокурора ОСОБА_3 ,

- слідчого Слов`янського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області ОСОБА_4 ,

- представника ТОВ «ВІСС» - ОСОБА_5

- захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду № 19 Слов`янського міськрайонного суду Донецької області Клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСС» ОСОБА_5 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 42020051720000015 від 06 лютого 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 272 ч. 1 КК України, про скасування арешту майна,

В С Т А Н О В И В:

До Слов`янського міськрайонного суду Донецької області звернулася директор Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСС» ОСОБА_5 , з Клопотанням про скасування арешту майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 42020051720000015 від 06 лютого 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 272 ч. 1 КК України.

Клопотання обґрунтовано тим, що Ухвалою слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 від 12 лютого 2020 року накладено арешт шляхом заборони права відчуження, користування та розпорядження на вилучене 07 лютого 2020 року під час огляду майно у вигляді речей, а саме на: колонку паливнороздавальну «Шельф» № 3136, яка належить ТОВ «ВІСС»; колонку паливнороздавальну «Шельф» № 3137, яка належить TOB «ВІСС»; колонку газороздавальну «Астра 1У» № 030803, яка належить ТОВ «ВІСС; резервуар горизонтальний № 002, який належить ТОВ «ВІСС».

07 лютого 2020 року, Договір оренди від 18 червня 2019 року №18062019/1 розірвано, майно заправної станції повернуто власнику - TOB «ВІСС».

Слідчим СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області замовлено в Донецькому НДІ судових експертиз проведення експертизи арештованого обладнання, станом на теперішній момент отримано висновок. Таким чином, в забезпеченні речових доказів, проведенні судових експертиз відпала необхідність.

16 березня 2020 року ТОВ «ВІСС» отримано ліцензію на здійснення роздрібної торгівлі пальним. ТОВ «ВІСС» вже має ліцензії на право зберігання пального №05220414202000340, №05220414202000341, №05220414202000342 від 04 березня 2020 року платником акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, має дозволи Державної служби України з питань праці ГУ Держпраці у Донецькій області на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та виконання робіт підвищеної небезпеки, наразі товариство має всі передбачені законом дозвільні документи для здійснення роздрібної торгівлі паливом. Водночас наявність накладеного арешту (заборони відчуження, користування та розпорядження майном) значно обмежує права товариства щодо здійснення господарської діяльності, що в свою чергу призводить до негативних фінансових результатів.

Просить скасувати арешт майна накладений на підставі Ухвали слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 від 12 лютого 2020 року на вилучене 07 лютого 2020 року під час огляду майно у вигляді речей, а саме: колонки паливнороздавальної «Шельф» № 3136, яка належить ТОВ «ВІСС»; колонки паливнороздавальної «Шельф» № 3137, яка належить TOB «ВІСС»; колонки газороздавальної «Астра 1У» № 030803, яка належить ТОВ «ВІСС; резервуар горизонтальний № 002, який належить ТОВ «ВІСС».

Заявникдиректор Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСС» - ОСОБА_5 ,у судовому засіданні підтримала Клопотання про скасування арешту майна в повному обсязі, просила задовольнити та скасувати арешт майна, а саме: колонки паливнороздавальної «Шельф» № 3136, колонки паливнороздавальної «Шельф» № 3137, колонки газороздавальної «Астра 1У» № 030803, резервуар горизонтальний № 002, які належать ТОВ «ВІСС» і повернути вказане майно ТОВ «ВІСС», оскільки відносно її підприємства відомості до ЄРДР не вносилися, між ТОВ «ВІСС» та ПП «Петрол Газ» розірвано договір оренди майна та всі слідчі дії щодо арештованого майна слідчими вже проведено. Наявність накладеного арешту (заборони відчуження, користування та розпорядження майном) значно обмежує права товариства щодо здійснення господарської діяльності, що в свою чергу призводить до негативних фінансових результатів.

Захисник адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав Клопотання про скасування арешту майна в повному обсязі, просив задовольнити та скасувати арешт майна.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні, щодо скасування арешту з майна, зазначеного в Клопотанні директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСС» - ОСОБА_5 заперечував та пояснив, що не всі необхідні слідчі дії з вказаним майном під час досудового слідства проведені. На теперішній час експертиза не проведена. Заперечує щодо задоволення Клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСС» - ОСОБА_5 , про скасування арешту майна.

Слідчий ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення Клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСС» тавказав, що слідчі дії з майном у вигляді речей, а саме: паливнороздавальна колонка «Шельф» № 3136, паливнороздавальна колонка «Шельф» № 3137, колонки газороздавальної «Астра 1У» № 030803, резервуар горизонтальний № 002, які належать ТОВ «ВІСС» до теперішнього часу не проведені. Заперечує з приводу задоволення Клопотання про скасування арешту. Також пояснив, що жодного кримінального провадження стосовно ТОВ «ВІСС», його посадових осіб в провадженні не перебуває. На теперішній час відсутні відомості про кримінальні правопорушення, вчинені посадовими особами ТОВ «ВІСС».

Слідчий суддя, вислухавши думку та позицію заявника директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСС» - ОСОБА_5 , захисника адвоката ОСОБА_6 прокурора ОСОБА_3 та слідчого ОСОБА_4 , дослідивши матеріали наявні у клопотанні, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.1ст.170КПК України під арештом майна слід розуміти тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Відповідно до вимог ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Статтею 16КПК України передбачено, що одним з принципів кримінального провадження є недоторканність права власності, відповідно до якого позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що слідчим відділом Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області проводиться досудове розслідування за фактом порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою зі сторони посадових осіб ПП «Петрол Газ», відомості про що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020051720000015 від 06 лютого 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України.

Ухвалою слідчого судді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 від 12 лютого 2020 року було накладено арешт шляхом заборони права відчуження, користування та розпорядження на вилучене 07 лютого 2020 року під час огляду майно у вигляді речей, а саме на: колонку паливнороздавальну «Шельф» № 3136, яка належить ТОВ «ВІСС»; колонку паливнороздавальну «Шельф» № 3137, яка належить TOB «ВІСС»; колонку газороздавальну «Астра 1У» № 030803, яка належить ТОВ «ВІСС»; резервуар горизонтальний № 002, який належить ТОВ «ВІСС».

Відповідно до п. 2 ч. 3.ст. 132 КПК Українизастосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Отже, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов`язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який слідчий зазначає у своєму клопотанні.

Так, слідчий суддя зазначає, що завданням арешту майна у відповідності до нормст. 170 КПК Україниє запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а також зокрема задля збереження речових доказів.

При цьому, арешт майна з підстав, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів, є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Відповідно до роз`яснень абз. 3 п. 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» № 5 від 03 червня 2016 року, за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

В судовому засіданні встановлено, що 07 лютого 2020 року, Договір оренди від 18 червня 2019 №18062019/1 між ТОВ «ВІСС» та ПП «ПЕТРОЛ ГАЗ» розірвано, майно заправної станції повернуто власнику - TOB «ВІСС».

Слідчим СВ Слов`янського ВП ГУНП в Донецькій області замовлено в Донецькому НДI судових експертиз проведення експертизи арештованого обладнання, але в судовому засіданні не надано доказів, що на теперішній час експертизу не проведено.

16 березня 2020 року, ТОВ «ВІСС» отримано ліцензію на здійснення роздрібної торгівлі пальним. Приймаючи до уваги, що ТОВ «ВІСС» вже має ліцензії на право зберігання пального №05220414202000340. №05220414202000341. №05220414202000342 від 04 березня 2020р., є платником акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового, має дозволи Державної служби України з питань праці ТУ Держпраці у Донецькій області на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та виконання робіт підвищеної небезпеки, наразі товариство має всі передбачені законом дозвільні документи для здійснення роздрібної торгівлі паливом ( а.с.7-12). Таким чином, наявність накладеного арешту (заборони відчуження, користування та розпорядження майном) значно обмежує права товариства щодо здійснення господарської діяльності, що в свою чергу призводить до негативних фінансових результатів.

Заборона товариству належним чином використовувати своє майно, суперечить законодавству України.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Згідно зі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Згідно із ст. 1 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожна фізична або юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак вони мають бути об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Незважаючи на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні триває протягом тривалого часу, відомості про причетність до злочину службових осіб ТОВ «ВІСС» не внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, стосовно нього не здійснюється досудове розслідування, жодній особі про підозру у вчиненні злочину не повідомлено.

Окрім того, як пояснив слідчий на теперішній час жодного кримінального правопорушення відносно посадових або службових осіб ТОВ «ВІСС» до Єдиного реєстру досудових розслідувань не внесено.

Слід зауважити, що доказами вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 272 КК України є документи, що стосуються питань охорони праці та техніки безпеки, які відображають інформацію про загальну організацію охорони праці на підприємстві , посадові обов`язки учасників виробничої діяльності, спеціальні (особливі) порядки виконання окремих видів робіт тощо. З огляду на це, визнання речовим доказом обладнання заправної станції є безпідставним, тривала заборона використання цього майна суперечить приписам кримінального законодавства.

Статтями 7. 16 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВИ], заява N 31107/96. п. 58. ECHR 1999-11). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року. Series А N 296-А, п. 42. та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, п. п. 49 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», п. п. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А N 98). У відповідності до положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, який ратифікований Верховною Радою України 17.07.97 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.174 Кримінального процесуального кодексу України, арешт майна може бути скасовано ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника, якщо він доведе що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба.

Викладені обставини свідчать, що ризики, що стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а саме арешту майна ТОВ «ВІСС», відсутні, що обгрунтовано матеріалами доданими до клопотання, наразі відсутні підстави для подальшого втручання у права особи, в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності. Скасування арешту майна ТОВ «ВІСС», не приведе до втрати або будь- якого пошкодження майна та настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що Клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСС» - ОСОБА_5 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 42020051720000015 від 06 лютого 2020 року за ознаками складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1ст. 272 КК Українипідлягає задоволенню.

Відповідно до роз`яснень пункту 13 листа ВССУ №223-558/0/4-13 від 05.04.2013 року, рішення за результатами розгляду клопотання про скасування ухвали про арешт майна, на відміну від ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому (п.9 ч.1ст.309КПК),оскарженню непідлягає,про щотакож зазначенов постановіВерховного СудуУкраїни за№ 5-26кс(15)17від 16 березня2017 року.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.170,174,369-372,376КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІСС» - ОСОБА_5 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№ 42020051720000015 від 06 лютого 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, про скасування арешту майна задовольнити.

Скасувати арешт майна накладений Ухвалою слідчого суді Слов`янського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_1 від 12 лютого 2020 року, а саме:

- колонку паливнороздавальну «Шельф» № 3136, яка належить ТОВ «ВІСС»;

- колонку паливнороздавальну «Шельф» № 3137, яка належить TOB «ВІСС»;

- колонку газороздавальну «Астра 1У» № 030803, яка належить ТОВ «ВІСС;

- резервуар горизонтальний № 002, який належить ТОВ «ВІСС».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвалу складено та підписано у нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі.

Слідчий суддя

Слов`янського міськрайонного суду

Донецької області ОСОБА_1