Рішення

від 23.03.2020 по справі 717/62/20

КЕЛЬМЕНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №717/62/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 року Кельменецький районний суд Чернівецької області у складі:

головуючого - судді: Туржанського В.В.

при секретарі: Тихоненко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Росошанівської сільської ради Кельменецького району Чернівецької області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю.

Третя особа, яка не заявляє самостійних

вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 подала до Кельменецького районного суду Чернівецької області позовну заяву у якій просить ухвалити рішення, яким визнати за нею, ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), право власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_1 . Судові витрати залишити за нею.

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася. У поданій до суду позовній заяві просить розглянути справу за її відсутності, позивні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача до суду не з`явилася. Сільська голова с. Росошани Кусейник С.В. надіслала до суду лист, у якому позовні вимоги визнала в повному обсязі та просить розглянути справу за її відсутності.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , який викликався до суду в порядку встановленому ЦПК України, в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ч. 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно до ч. 3 ст. 200, ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює за результатами підготовчого провадження рішення про задоволення позову.

Суд вважає, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Таким чином, наявні підстави для винесення рішення за результатами підготовчого провадження.

Судом встановлено, що з 1998 року ОСОБА_1 проживає у житловому будинку АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 вселилася у цей будинок за дозволом ОСОБА_3 . Позивачка добросовісно заволоділа житловим будинком АДРЕСА_1 та продовжує більше десяти років відкрито, безперервно володіти вказаним майном. Позивачка є власником земельної ділянки площею 0,25 га, на якій розташований зазначений будинок. Житловий будинок побудований у 1968 році. У цьому будинку проживали ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняла ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 спадкоємці які прийняли спадщину відсутні. Позивачка зареєстрована у житловому будинку АДРЕСА_1 з 1998 року і проживає в цьому будинку по даний час. Таким чином, позивачка добросовісно заволоділа будинком АДРЕСА_1 і по даний час відкрито і безперервно ним користується.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Згідно з ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Стаття 321 ЦК України визначає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

У Цивільному кодексі України набувальна давність розглядається як спосіб набуття права власності. Набувальна давність поширюється на випадки фактичного безпідставного володіння чужим майном за певних умов.

Згідно ст. 344 ЦК України, підставами для набуття права власності на майно за набувальною давністю, є добросовісне заволодіння особою чужим майном і відкрите, безперервне володіння нерухомим майном протягом десяти років. При цьому, добросовісним заволодінням може вважатись таке, коли володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю.

Відповідно до п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності ЦК України, тобто з 01 січня 2001 року.

Таким чином, інститут набувальної давності за своєю правовою природою покликаний усунути юридичну невизначеність поняття фактичного володіння майном, ввести до цивільного обороту вибулі з нього нерухомі речі, чим забезпечити стабільність цивільних правовідносин. Набувальна давність є одним із первинних способів виникнення права власності, тобто такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, тобто не базується на попередній власності та відносинах правонаступництва, а базується на сукупності обставин, зазначених у ч. 1 ст. 344 ЦК України, а саме: наявність законного об`єкту володіння, добросовісності, відкритості, безперервності, визначених законом строків володіння. Відсутність однієї з них виключає можливість для позитивного вирішення справи. Зокрема, володіння має бути добросовісним, тобто володілець не знав і не міг знати про те, що він володіє чужою річчю, інакше кажучи обставини, у зв`язку з якими виникло володіння чужою річчю, не давали найменшого сумніву стосовно правомірності набуття майна. Крім того, володіння має бути відкритим, очевидним для всіх третіх осіб, які повинні мати можливість спостерігати за ним, та безперервним протягом визначених законом строків (для нерухомого майна протягом 10 років, а для рухомого майна - 5 років). Законний об`єкт володіння означає, що річ, якою володіє особа (особи), не виключений з цивільного обороту та не обмежений в цьому.

Відповідно до Постанови Пленуму ВССУ № 5 від 07 лютого 2014 року „Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових справ" право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Проте, якщо права на нерухоме майно підлягають державній реєстрації, то право власності у набувача виникає з дня такої реєстрації відповідно до закону та з урахуванням положення про дію закону в часі на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Враховуючи наведене, суд вважає, що за позивачкою слід визнати право власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Загальна вартість житлового будинку з належними до нього господарськими і побутовими будівлями і спорудами становить 82530 гривень.

Згідно до пункту 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі ст.ст. 5, 15, 16, 321, 328, 344 ЦК України у редакції 2003 року, керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 15, 19, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 209, 258, 263, 264, 265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , жительки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до Росошанівської сільської ради Кельменецького району Чернівецької області, яка розташована с. Росошани Кельменецького району Чернівецької області вулиця Центральна будинок 40, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04417263, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 , житель АДРЕСА_1 , про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на житловий будинок АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України апеляційні скарги подаються учасниками справи через Кельменецький районний суд Чернівецької області.

Повне рішення суду складено 23 березня 2020 року.

Суддя: