Рішення

від 23.03.2020 по справі 484/601/20

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/601/20

Провадження № 2/484/583/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Маржиної Т.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Первомайська філія Південної Товарної Біржі, про визнання права власності на квартиру та земельну ділянку, ціна позову 43 321 грн., -

ВСТАНОВИВ:

19.02.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з наданим позовом, мотивуючи тим, що 20.08.1997 року він та ОСОБА_2 уклали договір № 1375 купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна - 23/100 частини житлового будинку, що представляє собою окрему однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Зазначений договір вони посвідчили в Первомайській філії Південної Товарної Біржі, не знаючи про те, що згідно законодавства такий договір потребує обов`язкового нотаріального посвідчення. Всі умови договору і ОСОБА_1 і ОСОБА_2 виконали. З часу придбання квартири ніяких претензій, жодних заперечень зі сторони ОСОБА_2 до нього не надходило. Більше двадцяти років він відкрито користується частиною будинку (квартирою), регулярно сплачує комунальні послуги, утримує її в належному санітарно-технічному стані, здійснює будівельно-ремонтні роботи та обробляє присадибну ділянку. На даний час він вирішив розпорядитись належним йому будинком шляхом продажу, однак нотаріусом було йому відмовлено у посвідченні договору купівлі-продажу та рекомендовано звернутись до суду.

Крім того, вищезазначений будинок розташований на земельній ділянці площею 0,0390 га кадастровий номер 4825455400:02:019:0006, яка була надана ОСОБА_2 в приватну власність для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Договір купівлі-продажу земельної ділянки він з ОСОБА_2 не укладав, оскільки вважав, що з переходом права власності на будинок автоматично відбулася і купівля земельної ділянки, на якій він розташований. З моменту укладення договору купівлі-продажу позивач користується земельною ділянкою в особистих цілях; жодних претензій до нього від ОСОБА_2 з приводу незаконного придбання чи користування землею не було. За таких обставин просить визнати за ним право власності на 23/100 частини житлового будинку та на 23/100 частини земельної ділянки.

Ухвалою суду від 20.02.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін з особливостями, передбаченими ст. 279 ЦПК України.

Відповідачка надала заяву про визнання позову; з наслідками визнання позову ознайомлена.

Третя особа заперечень проти позову у встановлений судом строк суду не надала.

Вирішуючи надану справу у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі доказами, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги законні, обґрунтовані і підлягають повному задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 20.08.1997 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна № 1375 , який посвідчений Первомайською філією Південної Товарної Біржі. Згідно зазначеного договору ОСОБА_2 продала позивачу 23/100 частини житлового будинку, що представляє собою окрему однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що підтверджується копією зазначеного договору. Нотаріально договір не посвідчувався.

Згідно розпорядження №3/1 від 20.01.2016 року Підгороднянської селищної ради Первомайського району Миколаївської області вулиця Первомайська перейменована на - Центральну.

Сторонами під час укладення даного договору не дотримано вимог ст. 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року, який діяв на час виникнення спірних відносин) щодо обов`язкового нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна.

Всі умови зазначеного договору сторонами виконанні.

З часу придбання квартири ніяких претензій, жодних заперечень зі сторони ОСОБА_2 до позивача не надходило. Більше двадцяти років він відкрито користується частиною будинку (квартирою), регулярно сплачує комунальні послуги, утримує її в належному санітарно-технічному стані, здійснює будівельно-ремонтні роботи та обробляє присадибну земельну ділянку.

Нині ОСОБА_1 вирішив розпорядитись належною йому частиною будинку шляхом продажу, однак постановою нотаріуса від 23.12.2019 року позивачу в оформленні правочину відмовлено, оскільки договір купівлі-продажу об`єкту нерухомого майна № 1375 від 20.08.1997 року нотаріально не посвідчений.

Згідно виписки КП "Первомайське міжміське бюро інвентаризації" № 1153/06-01-06 від 12.12.2019 року право власності на 23/100 частини житлового будинку зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору дарування, посвідченого Другою Первомайською державною нотаріальною конторою від 04.06.1994 року за № 1-1668, квартира № АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо його право оскаржується або не визнається іншою особою.

Згідно з ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 318 ЦК України встановлено, що усі суб`єкти права власності є рівними перед законом.

Частинами 1, 2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч.3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, недійсним.

Відповідно до ст. 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) договір купівлі продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідченим; недодержання цієї вимоги призводило до недійсності договору (ст. 47 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 47 ЦК УРСР (в редакції 1963 року, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч.2 ст. 48 цього Кодексу.

Якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Аналогічні норми містяться у ч.2 ст. 220 ЦК України.

Судом встановлено, що всі умови договору купівлі-продажу сторонами виконанні. Позивач прибивав у відповідачки 23/100 частини житлового будинку, що представляє собою окрему однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 25,70 кв.м, а тому суд вважає, що наявні підстави для визнання за позивачем права власності на 23/100 частини житлового будинку.

Щодо визнання за позивачем права власності на 23/100 частини земельної ділянки суд виходить з наступного.

Із Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-МК № 032486 від 20.06.1996 року, виданого на підставі рішення 11 сесії ХХІІ скликання Підгороднянської селищної ради народних депутатів від 24.05.1996 року, вбачається, що ОСОБА_2 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0390 га , розташовану в смт. Підгородна, про що в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю зроблено запис № 399.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) площею 0,0390 га кадастровий номер 4825455400:02:019:0006, що розташована по АДРЕСА_1 , зареєстровано за ОСОБА_2 .

Договір купівлі-продажу земельної ділянки він з ОСОБА_2 не укладав, оскільки вважав, що з переходом права власності на частину будинку автоматично відбулася і купівля частини земельної ділянки, на якій він розташований.

З часу укладення договору купівлі-продажу позивач користується земельною ділянкою в особистих цілях; жодних претензій до нього від ОСОБА_2 з приводу незаконного придбання чи користування землею не було.

Відповідно до ст. 30 Земельного кодексу (в реакції 1990 року, який діяв на час виникнення спірних відносин) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об`єктами у розмірах, передбачених ст. 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі та споруди.

Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ , при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 року, згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 Земельного Кодексу до набувача від відчужувача переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження.

Відповідно до ст. 381 ЦК України садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями, а у разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба.

Таким чином встановлено, що до теперішнього власника вказаної вище частини житлового будинку - позивача у справі, право власності на земельну ділянку, на якій розташований будинок, фактично не перейшло. Земельна ділянка на даний час зареєстрована за ОСОБА_2 , хоча земельна ділянка надана для обслуговування саме спірного будинку. Інакше, ніж у судовому порядку, не можливо визнати за ОСОБА_1 право власності на прибудинкову земельну ділянку.

Отже, враховуючи вищезазначене, слід визнати за позивачем право власності на 23/100 частини земельної ділянки, оскільки при переході права власності на 23/100 частини житлового будинку до нього фактично перейшло і право власності на відповідну частину земельної ділянки, на якій цей будинок розташований

За таких обставин позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Позивачем про відшкодування судового збору не заявлено.

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10-13, 77-80, 89, 258, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Первомайська філія Південної Товарної Біржі, про визнання права власності на квартиру та земельну ділянку, задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 23/100 частини житлового будинку, що представляє собою окрему однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на 23/100 частини земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 0,0390 га кадастровий номер 4825455400:02:019:0006, що розташована по АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідачка - ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа - Первомайська філія Південної Товарної Біржі, адреса: 55213, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Вокзальна, 54 офіс 2; ЄДРПОУ 20875410.

Повний текст судового рішення виготовлено 23 березня 2020 року.

СУДДЯ: