Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13.03.2020 Справа №607/25942/19
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Грицай К.М.,
за участю секретаря судового засідання Стус К.І.,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Миролюбівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа - Тернопільська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до Миролюбівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа - Тернопільська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно, а саме: житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дідусь позивача - ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається житлового будинку АДРЕСА_1 . Однак отримати в Тернопільській районній державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом позивач не може із-за відсутності правовстановлюючих документів на ім`я померлого ОСОБА_2 . З цих підстав просить визнати за нею право власності на вказане спадкове майно.
Ухвалою від 08 листопада 2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з`явивсь, однак подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, просить задовольнити позовні вимоги.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явивсь, однак подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 04 лютого 1993 року Миролюбівською сільською радою Тернопільського районного р/в ЗАГСу.
Заповіту померлий за життя не склав. Після його смерті відкрилася спадщина.
Згідно інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна від 21.09.2018 року №1171 виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації станом на 17.09.2018 року по обліку бюро будинковолодіння АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 .
Право власності ОСОБА_3 на будинок АДРЕСА_1 підтверджується рішенням Миролюбівської сільської ради народних депутатів №28 від 28.06.1990 року та додатком до рішення.
Крім того, згідно інформаційної довідки № 1172 від 21.09.2018 року, виданої начальником Тернопільського районного бюро технічної інвентаризації, за матеріалами бюро станом на 01.01.2013 року житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право особистої власності на витлів будинок виданого Тернопільською районною радою 30.08.1990 року на підставі рішення виконкому № 170 від 28.08.1990 року та записано в реєстрову книгу № 1 за реєстровим № 139.
ОСОБА_2 після смерті брата ОСОБА_3 проживав в житловому будинку АДРЕСА_1 та доглядав за будинком (довідка № 340 від 19.04.2019 року, видана виконкомом Миролюбівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області).
Родині зв`язки між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а саме те, що вони є рідними братами, підтверджуються відомостями посвідки про народження серії НОМЕР_2 від 30 червня 1945 року та свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 12 березня 1955 року.
Як вбачається з постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій № 73/02-14 від 16.01.2019 року, спадкова справа № 240/1993 рік після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведена за заявою ОСОБА_2 про прийняття спадщини за законом.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується даними у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_4 від 26 квітня 2018 року.
Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається житлового будинку АДРЕСА_1
Згідно заповіту, складеного ОСОБА_2 та засвідченим секретарем виконавчого комітету Миролюбівської сільської ради 03 квітня 2018 року, ОСОБА_2 зробив розпорядження, яким усе належне йому майно, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось і на що за законом матиме право заповідав онуці - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4
Постановою Тернопільської районної державної нотаріальної контори від 16 січня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з відстуністю правовстановлюючих документів на житловий будинок.
Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року (пункти 4, 5), Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилась не раніше 1 січня 2004 року.
У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української PCP 1963 року.
Відповідно до вимог ст. 530 Цивільного кодексу Української PCP від 18.07.1963 р., при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).
Відповідно до ч. 2 ст. 524ЦК УРСР 1963 року, спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Згідно із ст.ст. 548-549 ЦК УРСР 1963 року, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини. Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 553 ЦК УРСР 1963 року, спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається. Вважається, що відмовився від спадщини також той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчать про прийняття спадщини (стаття 549 цього Кодексу).
Отже, ОСОБА_2 вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки проживав разом із спадкодавцем в будинку до моменту смерті.
Встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тому до правовідносин щодо спадкування після його смерті застосуванню підлягають норми ЦК України 2003 року.
Відповідно до ст.ст. 1216-1219 Цивільного Кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За нормами ст.1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи визначені у заповіті.
Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя склав заповіт, яким заповів усе належне йому майно ОСОБА_1 , остання спадщину прийняла, оскільки звернулась до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення, шляхом визнання за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Керуючись ст.ст. ст. ст. 10, 12, 13, 81, 82, 200, 259, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 392, 530, 549 ЦК України 1963 року, ст. 16, 392, 1216-1219, 1223, 1268, 1270 ЦК України 2003 року, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Миролюбівської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, третя особа - Тернопільська районна державна нотаріальна контора, про визнання права власності на спадкове майно- задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_5 .
Відповідач: Миролюбівська сільська рада Тернопільського району Тернопільської області, місцезнаходження: с. Миролюбівка, Тернопільський район, Тернопільська область, ЄДРПОУ 04396456.
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Тернопільська районна державна нотаріальна контора, місцезнаходження: вул. Котляревського, 27 м. Тернопіль, ЄДРПОУ 05466080.
Головуючий суддяК. М. Грицай
Суд | Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області |
Дата ухвалення рішення | 13.03.2020 |
Оприлюднено | 24.03.2020 |
Номер документу | 88372768 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Грицай К. М.
Цивільне
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
Герчаківська О. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні