Постанова

від 19.03.2020 по справі 542/1101/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 542/1101/18 Номер провадження 22-ц/814/749/20Головуючий у 1-й інстанції Стрельченко Т.Г. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого - судді - Одринської ТВ.,

суддів: Карпушина Г.Л., Пікуля В.П.

за участю секретаря судових засідань - Ряднини І.В.

розглянувши у спрощеному провадженні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу у Новосанжарському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Великокобелячківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації земельної ділянки

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11 січня 2020 року

в с т а н о в и л а:

У серпні 2018 року позивач звернулася до суду з зазначеним позовом,в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 20 листопада 2018 року, просила скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 3,7316 га, кадастровий номер 5323480400:00:002:0011, та скасувати відповідний запис у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. В обґрунтування позову вказала, що на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, вона є власницею земельної ділянки з кадастровим номером 5323480401:01:001:0107 площею 2,0 га, що розташована на території с. Великий Кобелячок Новосанжарського району Полтавської області і призначена для ведення особистого селянського господарства. Під час звернення до проектної організації з метою виготовлення технічної документації з подальшим внесенням земельної ділянки до Державного земельного кадастру з позначенням на публічній кадастровій карті, їй було відмовлено по причині перетину її ділянки з раніше зареєстрованою ділянкою з кадастровим номером 5323480400:00:002:0011. Вказана земельна ділянка належить ОСОБА_2 , яка по діагоналі перекриває її земельну ділянку на 35,0889%. Позивач зазначає, що першочергово набула права на частину спірної земельної ділянки, ОСОБА_2 незаконно користується її частиною, чим порушує її право власності.

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11 січня 2020 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Відділу у Новосанжарському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, Великокобелячківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації земельної ділянки -відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем фактично оспорюється правомірність набуття ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, в той же час не визначаючи його відповідачем (співвідповідачем) у справі, що порушує право останнього на судовий захист свого права. Крім того, судом враховано відсутність доказів неправомірних дій державного реєстратора, які на думку позивача привели до порушення її прав.

З вказаним рішенням суду не погодилася позивач, в зв`язку з чим оскаржила його в апеляційному порядку. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що нею оспорюється не правомірність набуття ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку, а місце розташування і реєстрації земельної ділянки. Вважає, що саме неправомірні дії державних кадастрових реєстраторів при реєстрації земельної ділянки, належної ОСОБА_2 , стали підставою для виникнення даного спору. Зазначає, що спірна земельна ділянка невірно розміщена на публічній кадастровій карті, оскільки у ОСОБА_2 право власності на вказану земельну ділянку виникло пізніше, ніж у неї. З урахуванням викладеного, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.

Відзив на апеляційну скаргу не поданий.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення учасників справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в порядку спадкування набула право власності на приватизовану земельну ділянку з кадастровим номером 5323480401:01:001:0107 площею 2,0 га, що розташована на території с. Великий Кобелячок Великокобелячківської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області і призначена для ведення особистого селянського господарства, що належала померлому ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 619660, виданого Великокобелячківською сільською радою Новосанжарського району Полтавської області та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 457 від 07.12.2002 року /а.с. 4, 5/.

Рішенням державного кадастрового реєстратора № РВ-5300911142018 від 06.02.2018 року ОСОБА_1 відмовлено у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, у зв`язку з невідповідністю електронного документа установленим вимогам, а саме виявлено перетин, належної їй земельної ділянки з кадастровим номером 5323480401:01:001:0107, з ділянкою з кадастровим номером 5323480400:00:002:0011, площа накладення складає 35,0889% /а.с. 6/.

Власником земельної ділянки з кадастровим номером 5323480400:00:002:0011 площею 3,73 га є ОСОБА_2 , що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 130863, виданим Новосанжарським районним відділом земельних ресурсів Полтавської області та зареєстрованим в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010554500215 від 18.08.2005 року /а.с. 77/.

Враховуючи, що спір у справі пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж частини земельної ділянки, колегія суддів вважає вірним висновок місцевого суду, що належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному земельному кадастрі.

Колегія суддів зазначає, що незалежно від того, чи порушує позивач питання правомірності набуття ОСОБА_2 земельної ділянки, на підставі яких здійснено оспорюваний запис, вирішення такого спору в будь-якому разі вплине на майнові права цієї особи, такий спір є спором про цивільне право осіб на одну й ту ж земельну ділянку.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, державним реєстратором було здійснено державну реєстрацію спірної земельної ділянки на підставі поданих документів ОСОБА_2 , у відповідності до ст. 24 ЗУ Про Державний земельний кадастр .

Підстав для скасування державної реєстрації, встановлених ч. 10 ст. 24 вищевказаного Закону, судом не встановлено, зв`язку з чим позивачем не доведено, що саме неправомірними діями реєстратора, порушено її права, як власника земельної ділянки.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не зверталася до суду з клопотанням щодо залучення до участі у справі належного відповідача - ОСОБА_2 .

Враховуючи те, що державна реєстрація земельної ділянки є похідною від права власності на неї, вирішення даного спору вплине на права та обов`язки ОСОБА_2 , як власника, місцевий суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Крім того, в апеляційній інстанції не вирішується питання про залучення до участі у справі осіб, яких не залучив суд першої інстанції (крім правонаступників), оскільки на стадії апеляційного провадження справа вже є розглянутою судом першої інстанції відносно тих осіб, склад яких сформовано у першій інстанції. Лише в цих межах апеляційний суд може перевіряти законність рішення суду першої інстанції ( ст.367 ЦПК України).

Таким чином, в апеляційного суду відсутні правові підстави для залучення належного відповідача.

Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 11 січня 2020 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду касаційної інстанції, у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 19 березня 2020 року.

головуючий суддя:

---

Т.В. Одринська

судді:

---

Г.Л. Карпушин

---

В.П.Пікуль