Постанова

від 19.03.2020 по справі 600/1099/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 600/1099/18Головуючий у 1-й інстанції Гриновець О.Б. Провадження № 22-ц/817/209/20 Доповідач - Міщій О.Я. Категорія - 307010000

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2020 року м. Тернопіль

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Тернопільського апеляційного суду в складі:

головуючого - Міщій О.Я.

суддів - Ткач З. Є., Шевчук Г. М.,

секретар с/з - Костів Х.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу №600/1099/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Козівського районного суду Тернопільської області від 04.12.2019 р., ухвалене в смт. Козова суддею Козівського районного суду Гриновець О.Б., за позовом ОСОБА_1 до Дибщенської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИЛА:

21.12.2018 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , яка заповіла йому усе своє майно. Позивач вказав, що він, як єдиний спадкоємець за заповітом, звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадкове майно - житловий будинок по АДРЕСА_1 . Однак, нотаріус відмовив у видачі свідоцтва у зв`язку з відсутність документу, що посвідчує право власності на спірний будинок та неможливістю встановлення родинних зв`язків.

Позивач просив суд визнати право власності на спадкове майно- житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 .

21.11.2019 р. відповідач надіслав відзив на позов, указуючи, що Дибщенська сільська рада Козівського району визнає позов ОСОБА_1 і просить його задовольнити.

Рішенням Козівського районного суду від 04.12.2019 р. позов ОСОБА_1 до Дибщенської сільської ради Козівського району Тернопільської області про визнання права власності задоволено частково. Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку, загальною площею 59,9 м.кв., житловою площею 43,0 м.кв., побудованого з каменя, 1/2 частину літньої кухні площею 30,6 м.кв., побудованої із цегли, 1/2 частину сараю площею 53,2 м.кв., побудованого із каменя, 1/2 частину гаража загальною площею 17,8 м.кв., побудованого із шиферних листів, 1/2 частину воріт металевих, загальною площею 4,0 м.кв., що знаходяться на АДРЕСА_1 . У задоволенні позовної вимоги в частині визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину житлового будинку, загальною площею 59,9 м.кв., житловою площею 43,0 м.кв., побудованого з каменя, 1/2 частину літньої кухні площею 30,6 м.кв., побудованої із цегли, 1/2 частину сараю площею 53,2 м.кв., побудованого із каменя, 1/2 частину гаража загальною площею 17,8 м.кв., побудованого із шиферних листів, 1/2 частину воріт металевих, загальною площею 4,0 м.кв., що знаходяться на АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_3 - відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позову, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду у цій частині скасувати, задовольнивши позов повністю. ОСОБА_1 зазначив, що висновок суду про відсутність в справі доказів на підтвердження факту родинних відносин між його матір`ю ОСОБА_2 та померлим батьком ОСОБА_3 є необґрунтованим та спростовується наявними в справі доказами. Вказав, що він є єдиним спадкоємцем за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка успадкувала 1/2 частину будинку після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 . Відмова суду у визнанні права власності на належну батькові частку у спірному будинку, яка була успадкована матір`ю, позбавляє його можливості реалізувати своє право на спадкове майно.

Представник відповідача Дибщенської сільської ради Козівського району Тернопільської області подав заяву, у якій визнав апеляційну скаргу та просив рішення суду в частині відмови у задоволенні позову скасувати, визнавши за позивачем право власності на усе будинковолодіння. Розгляд справи просив здійснювати за відсутності відповідача.

Представник позивача - адвокат Барилко С.О. 18.03.2020 р. подав заяву про розгляд справи без його участі. В заяві зазначив, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем після смерті своїх батьків.

Враховуючи наведене, колегія суддів ухвалила здійснювати розгляд справи без участі сторін.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині визнання права власності на 1/2 частину спірного будинку, суд виходив з того, що у справі відсутні відомості про те, що батько позивача помер та про те, що спадкодавець ОСОБА_2 успадкувала половину спірного будинку після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 .

Однак, з таким висновком суду погодитись неможливо.

Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до статей 1216-1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частини 1 статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Згідно статті 1233 ЦК України, заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до статей 1268, 1269, 1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 (а.с.11). 10.05.2017року ОСОБА_2 склала заповіт, згідно якого усе своє майно, яке буде належати їй на день смерті, заповіла позивачу ОСОБА_1 (а.с.36).

Згідно довідки Дибщенської сільської ради Козівського району Тернопільської області №102/3-13 від 17.04.2018 року, на момент смерті з ОСОБА_2 ніхто не проживав та не був зареєстрований (а.с.16).

Позивач вказав, що у визначений законом строк подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2

03.05.2018 року приватний нотаріус Козівського районного нотаріального округу Боднарук Н.М. постановила відмовити позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 у зв`язку з тим, що не установлено родинних відносин між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та через відсутність правоустановлюючого документа на належну ОСОБА_2 частку у спірному будинку (а.с.18). Також у постанові нотаріуса зазначено, що батько позивача - ОСОБА_3 03.07.2014 р. склав заповіт на користь позивача, що посвідчений Дибщенською сільською радою Козівського району. ОСОБА_1 після смерті батька за вказаним заповітом спадщину не прийняв, оскільки не подав заяву про прийняття спадщини.

З матеріалів справи видно, що спадщина померлої ОСОБА_2 , крім іншого, складається із спірного будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

Судом установлено, що вказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами належав до колгоспного двору, який станом на 15.04.1991 року складався із двох членів - ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що були батьками позивача (а.с.15).

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 07.07.2014 р. Дибщенського сільською радою Козівського району Тернопільської області, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 .

Позивач зазначив, що у свідоцтві про смерть його батька ОСОБА_3 допущено помилку, а саме замість вірного прізвища помилково зазначено " ОСОБА_3 ". Позивач вказав, що він подав суду докази, які підтверджують факт смерті батька ОСОБА_3 , однак цим доказам не надано належної правової оцінки.

Зокрема, із копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , копії свідоцтва про одруження, копії свідоцтва про право власності на спірний житловий будинок, відомостей з погосподарської книги, копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 видно, що батьком позивача є саме ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , а не ОСОБА_3 .

Із указаних письмових доказів видно, що розбіжності в написанні прізвища батька позивача ОСОБА_3 у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_1 , враховуючи збіг інших даних, що стосуються указаної особи, носять лише формальних характер.

Крім того, належний відповідач у даному спорі - Дибщенська сільська рада Козівського району визнала позов, просила його задовольнити, вказавши у довідці від 21.12.2018 року про те, що після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_2 ( а.с.17).

Частинами 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вказане, висновок суду про відсутність відомостей про те, що батько позивача помер та про те, що спадкодавець ОСОБА_2 успадкувала половину спірного будинку після смерті свого чоловіка ОСОБА_3 не відповідають обставинам справи.

Згідно вимог ч. 3 ст. 1268 ЦК України, мати позивача ОСОБА_2 , постійно проживаючи із ОСОБА_3 , після його смерті успадкувала половину спірного житлового будинку і стала його фактичним власником, хоч своїх прав не оформила.

Враховуючи те, що позивач після смерті матері в нотаріальному порядку не має можливості оформити право власності на спірний житловий будинок, інших спадкоємців, які б претендували на спірне майно, судом не установлено, колегія суддів вважає, що суд безпідставно відмовив у задоволенні позову про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частину житлового будинку в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 .

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 376 ЦПК України, підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Колегія суддів вважає, що рішення Козівського районного суду від 04.12.2019 р. в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 59,9 кв. м., житловою площею 43,0 кв. м., 1/2 частину літньої кухні, площею 30,6 кв.м, побудованої із цегли, 1/2 частину сараю, площею 53,2 кв.м, побудованого із каменю, 1/2 частину гаража, загальною площею 17,8 кв.м., побудованого із шиферних листів, 1/2 частину воріт металевих, загальною площею 4,0 м.кв., по АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 слід скасувати. Постановити нове судове рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 на 1/2 частину житлового будинку, загальною площею 59,9 кв.м, житловою площею 43,0 кв.м., побудованого з каменю, 1/2 частину літньої кухні площею 30,6 кв.м., побудованої із цегли, 1/2 частину сараю площею 53,2 кв.м, побудованого із каменю, 1/2 частину гаража загальною площею 17,8 кв.м., побудованого із шиферних листів, 1/2 частину воріт металевих загальною площею 4,0 кв.м., що знаходяться по АДРЕСА_1 .

В решті рішення Козівського районного суду від 04.12.2019 р.- залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 374, 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Козівського районного суду від 04.12.2019 р. в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку загальною площею 59,9 кв. м., житловою площею 43,0 кв. м., 1/2 частину літньої кухні, площею 30,6 кв.м, побудованої із цегли, 1/2 частину сараю, площею 53,2 кв.м, побудованого із каменю, 1/2 частину гаража, загальною площею 17,8 кв.м., побудованого із шиферних листів, 1/2 частину воріт металевих, загальною площею 4,0 м.кв., по АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 - скасувати.

Постановити нове судове рішення, яким визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку, загальною площею 59,9 кв.м, житловою площею 43,0 кв.м., побудованого з каменю, 1/2 частину літньої кухні площею 30,6 кв.м., побудованої із цегли, 1/2 частину сараю площею 53,2 кв.м, побудованого із каменю, 1/2 частину гаража загальною площею 17,8 кв.м., побудованого із шиферних листів, 1/2 частину воріт металевих загальною площею 4,0 кв.м., що знаходяться по АДРЕСА_1 .

В решті рішення Козівського районного суду від 04.12.2019 р.- залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду апеляційної інстанції складено 20.03.2020 р.

Головуючий

Судді