Україна
Донецький окружний адміністративний суд
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 березня 2020 р. Справа№200/1422/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за позовом приватного акціонерного товариства Каракубське хлібоприймальне підприємство
до Головного управління ДПС у Донецькій області
про визнання протиправною та скасування вимоги № Ю-439-17 від 09.08.2019 року на суму 53050,63 гривень
Приватне акціонерне товариство Каракубське хлібоприймальне підприємство звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-439-17 від 09.08.2019 року на суму 53050,63 гривень.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовував тим, що позивачем 24.01.2020 року при ознайомленні з матеріалами виконавчих проваджень стало відомо про вимогу щодо сплати боргу (недоїмки) № Ю-439-17 від 09.08.2019 року на суму 53050,63 гривень, у тому числі: 28870,51 гривень - недоїмка, 14462,85 гривень - штраф, 9717,27 гривень - пеня, нарахованої станом на 31 липня 2019 року.
Позивач зазначає, що не має заборгованості з єдиного внеску, оскільки своєчасно сплачував ЄСВ, про що свідчать платіжні доручення та дані ІКП. Відповідачем спірна вимога на адресу позивача не направлялася.
Крім того, відповідач без законних підстав для застосування штрафних санкцій виніс оскаржувану вимогу. Вважає, що на нього розповсюджується дія пункту 9-4 розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині звільнення від виконання обов`язків платника єдиного внеску до закінчення проведення антитерористичної операції, у тому числі звільнення від сплати єдиного внеску у період з 14.04.2014р. по теперішній час. При цьому посилається на рішення Верховного суду від 30.03.2018 року у зразковій справі 812/292/18 щодо подібних правовідносин.
Місто Маріуполь, де було взято на облік позивача як платника податків входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція відповідно до розпорядження КМУ від 02.12.2015 року № 1255-р, тому позивач звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції.
Виходячи з наведеного, позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-439-17 від 09.08.2019 року на суму 53050,63 гривень.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07 лютого 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 20 лютого 2020 року.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 лютого 2020 року розгляд справи відкладено на 24 березня 2020 року.
Представник позивача до суду не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.
Представник відповідача також до суду не з`явився, проте надав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. Клопотання обґрунтоване тим, що з 12 березня 2020 року по 03 квітня 2020 року в Україні запроваджено карантин через спалах у світі корона вірусу, яке прийнято на засіданні Кабінету Міністрів України 11 березня 2020 року. 20 березня 2020 року на засіданні обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій з огляду на загрозу поширення гострої респіраторної хвороби COVIN-19 ухвалено рішення про введення режиму надзвичайної ситуації в Донецькій області.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року відмовлено Головному управлінню ДПС у Донецькій області у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи № 200/1422/20-а та прийнято перейти до розгляду справи у письмовому провадженні.
Представником відповідача надано письмовий відзив разом з інтегрованою карткою платника ЄСВ (а.с. 228-233). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно сплачувати внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця. Несвоєчасно не сплачена сума є недоїмкою та стягується з застосуванням штрафів. Згідно облікових даних, наданих відповідачем, заборгованість позивача станом на 31 липня 2019 року становила 53050,63 гривень, тому ГУ ДПС у Донецькій області сформовано вимогу на вказану суму боргу.
Також зазначає, що антитерористична операція закінчилася, посилаючись на лист СБУ від 23.10.2018 року № 33/1-8434.
Приписи Закону України №1669-VII від 02.09.2014р. Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції та розпорядження Кабінету Міністрів України від 02.12.2015р. № 1275-р не звільняють органи доходів і зборів від виконання обов`язків щодо формування вимог про сплату недоїмки на підстави наданої платниками звітності.
З зазначених причин відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство Каракубське хлібоприймальне підприємство є юридичною особою, яке зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з кодом 00957519 з 15.01.1992 року, що доведено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 9).
Позивач значиться на обліку у Маріупольському управлінні Головного управління ДПС у Донецькій області, про що зазначено у виписці.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідач у даній справі є суб`єктом владних повноважень, який відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування здійснює адміністрування зазначеного внеску з жовтня 2013 року.
Отже, безпосередньо, правовідносини, що склалися між сторонами, регулюються Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464) із змінами і доповненнями.
Відповідно до абзаців 1, 3, 4 частини 4 статті 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Згідно з п.2 та п.4 розділу ІІІ Порядку ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, який діяв до 10.06.2016р., затвердженого Наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013р. № 765 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 лютого 2014р. за № 217/24994, передбачено, що зобов`язання, штрафні санкції, пеня за податками, зборами, митними платежами, суми до сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником у звітності, відображаються територіальним органом Міндоходів в інтегрованій картці платника.
Нарахування податків, зборів та сум єдиного внеску в інтегрованій картці платника здійснюються відповідно до звітності, що подається платником до територіального органу Міндоходів, а також митних та інших платежів - на підставі оформленої митної декларації.
Нарахування узгоджених сум грошових зобов`язань за податками, зборами, митними платежами та сум єдиного внеску, нарахованих до сплати, в інтегрованій картці платника здійснюється датою граничного строку сплати таких нарахувань.
При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує грошові зобов`язання минулих податкових періодів платника та ліквідаційної звітності, нарахування в інтегрованій картці платника проводиться датою його подання.
Згідно з п.1 підрозділу 1 розділу IV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який діє з 10.06.2016р., затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016р. №422 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016р. за №751/28881, передбачено, що первинні показники, що відображаються в підсистемі, яка забезпечує обробку податкової звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності та звітності з єдиного внеску, затверджених у встановленому порядку.
У відповідності до п.1 підрозділу 2 вказаного Порядку прийняття Звітного документа є обов`язком контролюючого органу.
Дані Звітних документів, поданих платниками на паперових носіях, переносяться до інформаційної системи органів ДФС у терміни, встановлені регламентом комп`ютерної обробки Звітних документів.
Після повного внесення даних Звітного документа такий документ отримує статус Повністю введено .
Для звітних документів, поданих засобами електронного зв`язку в електронній формі, статус Повністю введено вважається присвоєним за умовчанням.
Таким чином, визначені платником суми єдиного внеску до сплати підлягають відображенню у відповідній картці платника ЄСВ.
09 серпня 2019 року Головне управління ДПС у Донецькій області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-439-17 щодо сплати позивачем недоїмки з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 53050,63 гривень, у тому числі: 28870,51 гривень - недоїмка, 14462,85 гривень - штраф, 9717,27 гривень - пеня (а.с. 10). В спірній вимозі зазначено, що сформована вона станом на 31.07.2019 року.
Згідно з п.1 та п.12 ч.2 ст.6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.
Суд зазначає, що при формуванні вимоги контролюючий орган не визначає платнику суму єдиного внеску до сплати, оскільки такі суми попередньо визначаються на підставі відповідної звітності або рішень. Фактично, вимога формується внаслідок наявності в картці платника відомостей про нараховані суми єдиного внеску, у тому числі нараховані самим платником, але не сплачені у встановлений ч.8 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування строк.
Підставою виникнення зазначеного вище боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є самостійно задекларовані позивачем суми ЄСВ з січня 2017 року по листопад 2019 року (а.с. 35-208).
Із інтегрованої картки позивача з єдиного соціального внеску вбачається, що заборгованість з єдиного внеску станом на 31.07.2019 року складає 53050,63 гривень (а.с. 230).
Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VII від 02 вересня 2014 року (далі - Закон № 1669-VII), який набрав чинності з 15 жовтня 2014 року, визначає, серед іншого, тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.
Підпунктом 8 пункту 4 статті 11 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1669-VII внесено зміни до Закону № 2464-VІ, а саме підпункт б розділу VIII Прикінцеві та перехідні положення доповнено пунктом 9-3 (пункт 9-4 в редакції Закону з 13 березня 2015 року) такого змісту:
9-3. Платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов`язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.
Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.
Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов`язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.
Недоїмка, що виникла у платників єдиного внеску, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, визнається безнадійною та підлягає списанню в порядку, передбаченому Податковим кодексом України для списання безнадійного податкового боргу .
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014р. №1053-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Маріуполь Донецької області.
Дію вказаного Розпорядження зупинено Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1079-р від 05.11.2014р.
Вказані розпорядження втратили чинність згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 р. № 1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України . Вказаним розпорядженням до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція включено м. Маріуполь Донецької області.
Тобто, у період невиконання обов`язків платника єдиного соціального внеску позивач знаходився на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції , де проводилася антитерористична операція.
Суд не бере до уваги факт зупинення дії розпорядження № 1053-р, оскільки фактично антитерористична операція не припинялася, територія проведення АТО не змінилася, що є загальновідомою обставиною, а бездіяльність Кабміну з приводу не своєчасного винесення розпорядження про перелік населених пунктів, де проводилася АТО не може бути підставою для порушення прав господарюючих суб`єктів, що здійснюють діяльність в зоні проведення АТО.
Статтею 10 Закону України № 1669-VII встановлено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Таким чином, позивач є звільненим від сплати єдиного соціального внеску до закінчення проведення АТО.
Суд не бере до уваги лист Штабу Антитерористичного центру при СБУ України від 23.10.2018 року № 33/1-8434 про закінчення АТО, оскільки він не є джерелом права.
Крім того, антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014. На даний час Указ Президента України не видавався.
Стосовно неправомірності застосування штрафу та пені за несвоєчасну сплату ЄСВ суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 листопада 2018 року в справі № 812/292/18 зробила наступній правовий висновок відносно обставин, які тотожні обставинам у даній справі: Органи доходів і зборів, а також платники єдиного внеску під час здійснення своїх повноважень та обов`язків застосовують приписи Закону № 2464-VI, оскільки правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, передбачені саме цим Законом, норми якого є спеціальними в порівнянні з нормами Закону №1669-VII.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду критично ставиться до твердження представника відповідача, що обов`язковість подання сертифікату Торгово-промислової плати України обумовлена необхідністю підтвердження здійснення господарської діяльності платниками єдиного внеску безпосередньо на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, оскільки єдина підстава для звільнення від виконання обов`язків зі сплати єдиного внеску зазначена в нормі п. 93 (у подальшому п. 94) розд. ІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2464-VI, яка не передбачає обов`язку подання такого сертифікату .
Суд враховує такі висновки з огляду на вимоги ч. 5 ст. 242 КАС України.
За таких обставин, вимога про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ю-439-17 від 09.08.2019 року на суму 53050,63 гривень підлягають задоволенню.
За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
На підставі положень Податкового кодексу України, Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та на підставі ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги приватного акціонерного товариства Каракубське хлібоприймальне підприємство (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87543, Доненька область, м. Маріуполь, вул. Таганрозька, буд. 76, офіс 111, код ЄДРПОУ 00957519) до Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87500, Доненька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, код ЄДРПОУ 43142826) про визнання протиправною та скасування вимоги № Ю-439-17 від 09.08.2019 року на суму 53050,63 гривень - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ю-439-17 від 09 серпня 2019 року на суму 53050,63 гривень.
Стягнути з Головного управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826) за рахунок бюджетних асигнувань на користь приватного акціонерного товариства Каракубське хлібоприймальне підприємство (код ЄДРПОУ 00957519) судові витрати з судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 24 березня 2020 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя Л.Б. Голубова
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.03.2020 |
Оприлюднено | 25.03.2020 |
Номер документу | 88377247 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Перший апеляційний адміністративний суд
Геращенко Ігор Володимирович
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Голубова Л.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні