Ухвала

від 24.03.2020 по справі 160/3147/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 березня 2020 року Справа № 160/3147/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального некомерційного підприємства "Софіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Софіївської районної ради Дніпропетровської області про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

19.03.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального некомерційного підприємства "Софіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Софіївської районної ради Дніпропетровської області, в якому позивач просить:

- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об`єктів, а саме, будівель за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, селище міського типу Софіївка, вулиця Карпенка, будинок 1, Комунального некомерційного підприємства "Софіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Софіївської районної ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 37789087), до повного усунення порушень;

- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання, шляхом зобов`язання зупинити експлуатацію об`єктів, а саме, будівель за адресою: Дніпропетровська область, Софіївський район, селище міського типу Софіївка, вулиця Карпенка, будинок 1, Комунального некомерційного підприємства "Софіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Софіївської районної ради Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 37789087), до повного усунення порушень.

Відповідно до пунктів 3 та 6 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Згідно з ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" №294-IX від 14.11.2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року у розмірі 2102,00 грн.

Розміри ставок судового збору визначені у ст.4 Закону №3674-VI.

Згідно із приписами ст.4 Закону №3674-VI, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто, 2102,00 грн.

Проте, в порушення ч.3 ст.161 КАС України, до позовної заяви позивачем не додано документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За змістом позовної заяви позивач зазначає клопотання щодо відстрочення сплати судового збору із посиланням на те, що позивач є бюджетною, неприбутковою організацією, яка звертається до суду за захистом життя та здоров`я людей, та є бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів Державного бюджету. Позивач зауважує, що кошторисом на 2020 рік видатки по загальному фонду державного бюджету по КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" (сплата судового збору) не було передбачено.

Вирішуючи клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів ст.8 Закону №3674-VI, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Статтею 5 Закону №3674-VI визначено вичерпний перелік суб`єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Суд зазначає, що на підтвердження неможливості сплати судового збору позивачем подано кошторис на 2020 рік, з якого судом встановлено, що по коду КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" зі спеціального фонду передбачено видатки у розмірі 105300,00 грн. на 2020 рік.

Суд вважає, що обмежене фінансування суб`єкта владних повноважень не є підставою для відстрочення від сплати судового збору.

Крім зазначеного, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення за судовим захистом.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ «Креуз проти Польщі» (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/980_030) «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Враховуючи викладене, обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з Державного бюджету України та відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень, не є такими, що не залежать від волі особи, та дають право на відстрочення сплати судового збору.

Серед іншого, ч.5 ст.161 КАС України визначено, що клопотання про звільнення від сплати судового збору подається окремо, тому позивачем, крім зазначеного вище, не дотримано форми подання відповідного клопотання.

Суд також звертає увагу, що письмових доказів щодо можливості сплатити судовий збір станом на день ухвалення судового рішення, позивач також до суду не надав.

З огляду на зазначене, суд не вбачає виключних підстав для визнання наведених позивачем у клопотанні про відстрочення сплати судового збору обставин відстрочення поважними, тому клопотання задоволенню не підлягає.

Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим статтями 160, 161 КАС України, тому згідно із частиною 1 ст. 169 цього Кодексу, вона підлягає залишенню без руху, з наданням позивачу строку на усунення вказаних недоліків.

Частиною 1 ст. 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Позивачу необхідно сплатити суму судового збору в розмірі 2102,00 грн. за позов, який містить вимоги немайнового характеру, за наступними платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях:

отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р/22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37989253;

банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

код банку отримувача (МФО): 899998;

рахунок отримувача: UA238999980313131206084004008;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

За таких обставин, суд вважає за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Відповідно до ч.3 ст.169 КАС, у разі якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 133, 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального некомерційного підприємства "Софіївський районний центр первинної медико-санітарної допомоги" Софіївської районної ради Дніпропетровської області про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання:

- документу про сплату судового збору (квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення) за позов немайнового характеру у розмірі 2102,00 грн.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.293 КАС України, ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених ст.294 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені ст.294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала про залишення позовної заяви без руху в самостійному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Сидоренко