Рішення

від 23.03.2020 по справі 380/646/20

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/646/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2020 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сакалоша Володимира Миколайовича, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до приватного підприємства В БУД про стягнення заборгованості з рахунків у банках,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, позивач) до приватного підприємства В БУД (далі - ПП В БУД , відповідач) в якій позивач просить суд: стягнути з відповідача грошові кошти до бюджету в розмірі 292050, 30 грн., які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Ухвалою суду від 23.01.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом, а саме по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та штрафних санкціях по податку на прибуток приватних підприємств. Окрім вказаного, заборгованість по податку на додану вартість становлять самостійно нараховані суми коштів, які зазначені у податкових деклараціях, а по податку на прибуток приватних підприємств, нараховані контролюючим органом суми коштів відповідно до податкового повідомлення-рішення.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав. На адресу суду повернувся конверт з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (трек-номер 7901826921288) з довідкою Укрпошти, де зазначено причину повернення: інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення . Ухвала судом надсилалася за адресою місця знаходження юридичної особи, яка зазначена у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявному в матеріалах справи, а саме: 79039, Львівська область, місто Львів, Шевченківський район, вулиця Шевченка, будинок 66, квартира 50.

Частиною 10 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) визначено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановлюється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.

Приписами ч.11 ст. 126 коментованого Кодексу визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 174 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.

З урахуванням вказаного, а також беручи до уваги те, що судом відправлено ухвалу про відкриття провадження у справі саме за реквізитами адреси, яка міститься у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, то в силу вимог ч.11 ст. 126, ч.1 ст.174 і п.4 ч.1 ст.251 КАС України ухвала суду вважається врученою відповідачу належним чином.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги перевіривши їх доказами, судом встановлено наступне.

ПП 2В БУД зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з присвоєнням ідентифікаційного коду в ЄДРПОУ 38820997.

Згідно довідки про суму податкового боргу платника податків, станом на 10.09.2019 ПП 2В БУД має податковий борг перед бюджетом в розмірі 292050,30 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг відповідача виник по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 291034,65 грн., де основний платіж - 239601,00 грн, штрафні санкції - 51275,37 грн., пеня - 158,65; та по податку на прибуток приватних підприємств - 1015,65 грн. (штрафні санкції).

Зокрема по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) становлять нараховані суми коштів відповідно до податкових повідомлень-рішень:

1) № 0132181231 від 11.06.2018 р., яким визначено суму грошового зобов`язання розмірі 3757,75 грн.,

2) № 0016631231 від 22.01.2018 р., яким визначено суму грошового зобов`язання розмірі 275,6 грн.,

3) № 0016641231 від 22.01.2018 р., яким визначено суму грошового зобов`язання розмірі 6 254,62 грн.,

4) № 0227431231 від 04.09.2018 р., яким визначено суму грошового зобов`язання розмірі 1490,67 грн.,

5) № 0010045212 від 02.11.2018 р., яким визначено суму грошового зобов`язання розмірі 1020,00 грн.,

6) № 0021685212 від 22.12.2018 р., яким визначено суму грошового зобов`язання розмірі 1020,00 грн.,

7) № 0255191231 від 18.09.2018 р., яким визначено суму грошового зобов`язання розмірі 1310,00 грн.,

8) № 0021735212 від 26.12.2018 р., яким визначено суму грошового зобов`язання розмірі 31965,63 грн.

Також до суми заборгованості входять самостійно нараховані суми коштів, які зазначені у поданих податкових деклараціях з податку на додану вартість:

1) від 20.07.2018 р. у розмірі 36499,00 грн.,

2) від 31.10.2018 р. у розмірі 2730,00 грн.,

3) від 12.12.2018 р. у розмірі 168274,00 грн.

Заборгованість по податку на прибуток приватних підприємств становлять нараховані суми коштів відповідно до податкового повідомлення-рішення №0027665212 від 09.04.2019 р., яким визначено суму грошового зобов`язання в розмірі 1015,65 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Вирішуючи спір у даній адміністративній справі суд керувався, зокрема, наступними нормами ПК України.

Відповідно до п.п.14.1.137 п.14.1 ст.14 ПК України, орган стягнення уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п.41.2 ст.41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

У п. 57.1 ст. 57 Кодексу зазначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання декларації, крім випадків, встановленим цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.2 ст. 57 Кодексу, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Згідно п.57.3 ст.57 Кодексу, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п.54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження.

Всупереч наведеним нормам чинного законодавства платник податків не вжив жодних заходів для погашення податкових зобов`язань.

Як вбачається з матеріалів справи, на даний час суми податків є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов`язання, не сплачена платником податків у термін).

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог пункту 59.1 статті 59 ПК України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання ст.59 ПК України Головним управлінням ДФС у Львівській області було виставлено податкову вимогу № 69404-17 від 03.07.2018 року.

В матеріалах справи наявні докази скерування відповідачу зазначеної вище податкової вимоги та відсутні докази її оскарження.

Статтею 20 ПК України, визначено права контролюючих органів.

Згідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи маюсь право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2, 95.3 статті 95 ПК України).

Згідно з п. 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 року №1797-VІІІ внесені зміни до ПК України та ст.19-1 Кодексу викладено в новій редакції, відповідно до якої функції з погашення податкового боргу закріплено за ГУ ДПС у Львівській області.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст.73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Станом на день розгляду справи, відповідач жодних заперечень по суті позовних вимог чи доказів сплати податкового боргу до суду не надав.

Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки позивач не надав доказів понесення таких судових витрат, суд не має підстав вирішувати питання про їх розподіл.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства 2В БУД (ЄДРПОУ 38820997) грошові кошти до бюджету в сумі 292050 (двісті дев`яносто дві тисячі п`ятдесят) грн. 30 коп., які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції з урахуванням вимог підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.М. Сакалош