Рішення

від 23.03.2020 по справі 460/586/20

РІВНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 березня 2020 року м. Рівне №460/586/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гудими Н.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доУправління соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій, - В С Т А Н О В И В:

03.02.2020 на адресу суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) до Управління соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації (далі - Управління), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача щодо відмови у призначенні допомоги при народженні дитини на ОСОБА_2 та зобов`язати призначити та виплатити таку допомогу при народженні дитини в розмірі, встановленому ст.12 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що є громадянкою України та зареєстрована за адресою в Рівненській області, м.Здолбунів. Повідомила, що з 2006 року фактично проживала у Донецькій області, де ІНФОРМАЦІЯ_1 народила сина - ОСОБА_2 . Вказала, що свідоцтво про народження сина їй видане Бучанським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГУ ТУЮ у Київській області 23.05.2019 на підставі рішення Ірпінського міського суду Київської області від 25.04.2019 у справі №367/3253/19. У грудні 2020 року, після реєстрації місця проживання у м.Здолбунів, позивач звернулася до відповідача з заявою про призначення допомоги при народженні дитини. Однак, рішенням управління від 17.12.2019 їй було відмовлено у призначенні допомоги при народженні дитини у зв`язку з пропуском 12 -ти місячного строку звернення для отримання такої допомоги. Вважає відмову відповідача протиправною та необґрунтованою, оскільки причини пропуску зазначеного строку є поважними і не залежали від її волі. Стверджує, що в даному випадку неможливість своєчасного звернення про призначення допомоги до відповідного органу призводить до порушення прав інтересів її дитини. З таких підстав, позивач просила позов задовольнити повністю.

Ухвалою від 10.02.2020 позовна заява залишалася без руху.

Ухвалою суду від 24.02.2020, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмовому провадженні).

16.03.2020 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву Управління соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації (а.с.48-55), у якому проти позову заперечує та зазначає, що допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше 12 календарних місяців після народження дитини. Стверджує, що позивач звернулася після спливу 12-місячного строку, а отже законні підстави для призначення такої допомоги відсутні. Вказує, що управління не має змоги зробити запит та отримати особову справу та атестат виплат допомоги позивачу за попереднім місцем реєстрації, оскільки на даний час м.Амвросіївка Амвросіївського району Донецької області окупована та на її території не діють органи державної влади України. За таких обставин, відповідач вважає, що позовні вимоги є безпідставними, необґрунтованими, а тому просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши позовну заяву та відзив на позов, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив таке.

ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Жовтневим РВ Маріупольського МУ ГУМВС України в Донецькій області 30.01.2008, та копією картки фізичної особи-платника податків (а.с.8-12).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у позивачки народився син - ОСОБА_2 .

25.04.2019 рішенням Ірпінського міського суду Київської області у справі №367/252/2019, яке набрало законної сили 28.05.2019, встановлено факт народження ОСОБА_1 - дитини чоловічої статі, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Амвросіївка Донецької області (а.с.41-42).

23.05.2019, після встановлення в судовому порядку факту народження, Бучанський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Київській області на підставі заяви ОСОБА_1 видав останній свідоцтво про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 (а.с.13) та вніс до Державного реєстру актів цивільного стану громадян актовий запис про народження за № 00139612770 (а.с.14).

12.12.2019 позивач зареєструвала місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України (а.с.12).

Цього ж дня ОСОБА_1 звернулася до Управління із заявою, встановленого зразка, про призначення їй допомоги при народженні дитини та допомогу на дітей одиноким матерям (а.с.51-52).

17.12.2019 за результатами розгляду вказаної заяви Управлінням прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні допомоги при народженні дитини, з підстав звернення позивача після 12 місяців від дати народження дитини (а.с.53).

Про результати розгляду відповідачем заяви позивача остання була проінформована відповідним повідомленням (а.с.20).

Не погодившись з рішенням про відмову у призначенні допомоги при народженні дитини, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення ст.24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 3 Конституції України встановлено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги встановлює Закон України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми" від 21.11.1992 №2811-XII (надалі - Закон №2811-XII).

Даний Закон спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім`ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2811-XII громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених Законом та іншими законами України.

Згідно з п.2 ч.1ст.3 Закону №2811-XII одним із видів державної допомоги сім`ям з дітьми є допомога при народженні дитини. Така допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення; надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною; покриття витрат на її виплату здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів (стаття 4, частина перша статті 5, частина перша статті 10 Закону), з урахуванням умов, визначених у статті 11 Закону №2811-XII.

Таким чином, допомога при народженні дитини є різновидом державної допомоги у загальній системі соціального захисту населення і надається з метою забезпечення відповідного рівня матеріальної підтримки сімей, у яких є діти, створення належних умов для утримання та виховання дітей.

За приписами ст.11 Закону №2811-XII для призначення допомоги при народженні дитини до органу соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним. Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.

Вказані норми Закону кореспондуються з положеннями Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751 (надалі - Порядок №1751).

Пунктом 2 Порядку №1751 визначено, що призначення і виплата державної допомоги сім`ям з дітьми здійснюються структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення) за зареєстрованим місцем проживання або місцем фактичного проживання заявника.

В силу положень пункту 11 вказаного Порядку для призначення допомоги при народженні дитини органу соціального захисту населення за умови пред`явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, подається:

1) заява одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики;

2) копія свідоцтва про народження дитини (з пред`явленням оригіналу).

Згідно з пунктом 12 Порядку №1751 допомога при народженні дитини призначається за умови, що звернення за її призначенням надійшло не пізніше ніж через 12 календарних місяців після народження дитини.

Відповідно до пункту 43 Порядку №1751 документи, необхідні для призначення державної допомоги сім`ям з дітьми, розглядаються органом, що призначає і виплачує державну допомогу, протягом десяти днів з дня подання заяви.

Про призначення державної допомоги сім`ям з дітьми чи про відмову в її призначенні із зазначенням причини відмови та порядку оскарження цього рішення орган, що призначає і виплачує зазначену допомогу, видає чи надсилає заявникові письмове повідомлення протягом п`яти днів після прийняття відповідного рішення.

Як встановлено судом, відповідач відмовив ОСОБА_1 у призначенні допомоги при народженні дитини з підстав, визначених пунктом 12 Порядку №1751, що не заперечується Управлінням.

Жодних зауважень до документів, долучених позивачем до заяви про призначення допомоги при народженні дитини від 12.12.2019 чи їх неповноти, відповідач не мав. Доказів зворотного матеріали справи не містять та судом в ході розгляду справи не встановлено.

Матеріали справи підтверджують, а суд не спростовує того, що станом на час звернення позивача до Управління із заявою про призначення допомоги при народженні дитини (12.12.2019), заявницею було пропущено встановлений законодавством строк звернення за призначенням допомоги при народженні дитини, а саме: 12 календарних місяців після народження дитини - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Водночас, суд враховує, що відповідно до пункту 11 Порядку №1751 та ст.11 Закону №2811-XII однією з умов для призначення допомоги при народженні дитини є подання заявником свідоцтва про народження дитини.

Як зазначалося судом раніше, позивач отримала свідоцтво про народження сина лише 23.05.2019 на підставі рішення Ірпінського міського суду Київської області від 25.04.2019, яким встановлено факт народження її дитини (а.с.41-42).

Поряд з цим, суд зазначає, що 14.04.2014 набрав чинності Указ Президента України від 14.04.2014 №405/2014, яким уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Судом встановлено, що в період з 2006 по 2019 роки фактичним місцем проживання позивача був Амвросіївський район Донецької області, що є тимчасово непідконтрольною Україні територією.

Встановлені обставини справи в їх сукупності дають суду підстави для висновку, що отримання позивачем свідоцтва про народження її дитини лише 23.05.2019 (понад 1 рік після народження) не залежало від волі позивача та зумовлене обставинами, які об`єктивно завадили ОСОБА_1 отримати вказане свідоцтво раніше, а відтак і вчасно звернутися за отриманням допомоги при народженні дитини.

Частиною сьомою статті 7 Сімейного кодексу України встановлено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 (в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21.12.1995), яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам. Неможливість своєчасного звернення одним з батьків до органу, який здійснює призначення допомоги при народженні дитини, призводить до порушення інтересів дитини.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №226/318/17, від 06.02.2018 у справі №243/6956/1, від 20.11.2018 у справі №226/317/17, від 31.10.2019 у справі №226/2082/16-а, від 25.04.2019 у справі № 226/1056/17.

Отже, право на отримання допомоги при народженні дитини є беззаперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов`язань.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 на момент народження сина перебувала на тимчасово окупованій території України, внаслідок чого, за обставин, що не залежали від її волі, оформила свідоцтво про народження дитини лише 23.05.2019 на підставі судового рішення, то позивач фактично була позбавлена можливості звернутися із заявою про призначення допомоги при народженні в межах 12-місячного строку, визначеного п.11 Порядку №1751 та Закону №2811-XII.

З огляду на це, суд вважає, що з урахуванням інтересів дитини та обставин, встановлених судом, ОСОБА_1 має право на призначення державної допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 . В свою чергу, Управління, відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні державної допомоги при народженні дитини, діяло необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення при прийнятті оскаржуваного рішення, а отже протиправно.

Відтак, з метою належного захисту прав та охоронюваних інтересів позивача та її сина, суд вважає за доцільне визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Здолбунівської РДА щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 державної допомоги при народженні дитини від 17.12.2019 року.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільств і держави.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

З огляду на викладене, при обранні належного та ефективного способу захисту порушеного права позивача у даних спірних правовідносинах, враховуючи те, що жодних зауважень до повноти поданих 12.12.2019 позивачем документів відповідач не заявляв, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини на підставі її заяви від 12.12.2019 у розмірі, встановленому ст.12 Закону №2811-XII.

При цьому, доводи відповідача про те, що позивач отримувала допомогу при народженні дитини на окупованій території України до травня 2019 року, про що сама зазначила у заяві від 12.12.2019, є безпідставними та відхиляються судом, оскільки спростовуються змістом цієї ж заяви позивача від 12.12.2019 за вх.№5/3338 (а.с.51-52), де зазначення таких відомостей відсутнє.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не виконав процесуального обов`язку доказування своєї позиції та не довів правомірності прийнятого ним оскаржуваного рішення у спірних правовідносинах, натомість доводи позивача відповідають обставинам справи та ґрунтуються на нормах матеріального закону.

Суд пам`ятає, що згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

На підставі ч.1 ст.139 КАС України сплачений позивачем згідно з квитанцією №10452 від 16.02.2020 р. (зв.бік а.с.33) судовий збір за подання до суду цієї позовної заяви в розмірі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Здолбунівської РДА.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Управління соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації (вул. В. Жука, 1, м. Здолбунів, Рівненська область, 35705, код ЄДРПОУ 03195458) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій - задовольнити повністю.

Визнати протиправним рішення Управління соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації від 17.12.2019 року щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 за її заявою від 12.12.2019 державної допомоги при народженні дитини ОСОБА_2 .

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації призначити та виплатити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини на підставі її заяви від 12.12.2019 у розмірі, встановленому ст.12 Закону України "Про державну допомогу сім`ям з дітьми".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Здолбунівської районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 23 березня 2020 року.

Суддя Гудима Н.С.