ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
24 березня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/583/20
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Пекного А.С., розглянувши без повідомлення сторін у порядку письмового провадження заяву позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Круз" до Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради про визнання протиправними та скасування припису і постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності,
встановив:
Приватне акціонерне товариство Круз (далі - позивач, ПАТ Круз ) звернулось до суду з позовом Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради (далі - відповідач, УДАБІ Херсонської міської ради, Управління), в якому просить визнати протиправними та скасувати припис від 07.02.2020р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.02.2020 р. №2/126/01-22.
Ухвалою від 06.03.2020р. у задоволенні заяви ПАТ Круз про забезпечення позову відмовлено з підстав невмотивованості.
Ухвалою від 10.03.2020р. відкрито провадження у справі, вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), а також зобов`язано відповідача надати докази.
23.03.2020р. позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних постанови і припису.
Згідно із частиною 1 статті 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Частинами 2 та 3 статті 154 КАС України суду надано право викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, а також у виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.
Перевіривши матеріали справи та заяву про забезпечення позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для виклику представника позивача або розгляду заяви у судовому засіданні.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд виходить з такого.
Відповідно до ч.1 ст.150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Частиною 2 статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно ч.4 ст.150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Приписами ч.2 ст.151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
З аналізу вказаних норм слідує, що при розгляді клопотання про забезпечення позову суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з передбачених ст.150 КАС України обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
При розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості й адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; необхідності у зв`язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.
Фактично, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Вжиття заходів забезпечення гарантує виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що забезпечення позову є не тільки гарантією виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог, а й засобом запобігання порушення прав.
У рішенні від 31.07.2003 р. у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів , ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008 р.) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування.
Мотивуючи необхідність забезпечення позову, позивач зазначає, що 05.03.2020р. ним було отримано поштою рекомендованим листом постанову заступника начальника управління з питань державно-архітектурного контролю Херсонської міської ради №2/126/01-22 від 18.02.2020р. про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .
Згідно зазначеної постанови ПАТ Круз було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.8 ч.3 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , яке нібито полягало у виконанні нашим підприємством на власній земельній ділянці по вул. О.Гончара (Бєлінського), 22-6 у м. Херсоні будівельних робіт з відхиленням від проектної документації, з приводу чого, ПАТ Круз й притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 94 590 грн.
Раніше, 21.02.2020 року позивачем рекомендованим листом одночасно з іншими документами, був отриманий припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 07.02.2020р., складного посадовою особою Відповідача, який містить вимоги до позивача привести об`єкт будівництва у відповідність до норм містобудівного законодавства
05.03.2020р. ПАТ Круз до Херсонського окружного адміністративного суду було подано позов про визнання протиправними та скасування зазначених постанови та припису, оскільки, на думку позивача, вони винесені з грубим порушенням законодавства, яке регулює здійснення контролю у сфері будівництва та архітектури, зокрема, з порушенням прав та законних інтересів позивача як суб`єкту містобудування.
Позивач вказує, що постанову №2/126/01-22 від 18.02.2020р. може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення, а накладений нею штраф підлягає сплаті у 15-денний строк з дня отримання Постанови рекомендованим листом, тобто до 20.03.2020р..
Виходячи з приписів пункту 25 Порядку про накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995р. № 244, несплата штрафу надає відповідачу можливість пред`явити цю постанову до примусового виконання у строки та порядку, визначеними Законом України Про виконавче провадження .
Позивач вважає, що існує обґрунтована вірогідність стосовно того, що розгляд справи буде закінчено вже після настання строку для сплати штрафу позивачем та можливого звернення оскаржуваної постанови для примусового стягнення цього штрафу відповідачем. При цьому, Законом України Про виконавче провадження не передбачено такої підстави для зупинення виконавчих дій та виконавчого провадження, як оскарження до суду постанови про накладення штрафу.
Щодо припису від 07.02.2020р. позивач зазначає, що ним установлений строк до 06.03.2020р. для вчинення позивачем дій, невиконання припису може призвести до притягнення позивача до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 15-ти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 31 530 грн.
Тому позивач вказує, що єдиним способом забезпечити охорону матеріально-правових інтересів та прав позивача є застосування судом заходу із забезпечення позову у вигляді зупинення дії оскаржуваних постанови та припису, оскільки правомірність винесення відповідачем спірних актів буде встановлена лише судовим рішенням за результатами розгляду даної адміністративної справи, а подання позову не зупиняє їхньої дії, отже існує загроза істотного порушення його прав та інтересів у вигляді примусового стягнення грошових коштів за спірною постановою та сплати штрафу за невиконання припису, що вочевидь, не відповідає ефективному захисту або поновленню порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Оцінюючи ці доводи позивача, суд виходить з того, що предметом позову є вимога визнати протиправними і скасувати прийняті Управлінням припис від 07.02.2020р. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та постанову про накладення штрафу в розмірі 94590,00 грн. за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 18.02.2020 р. №2/126/01-22.
Згідно із статтею 4 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами, визначеними у частині другій статті 3 цього Закону, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку. Штраф підлягає сплаті у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення або надіслання постанови. У разі несплати штрафу в зазначений строк другий примірник постанови надсилається органу державної виконавчої служби для виконання постанови в примусовому порядку.
Аналогічні положення визначені й у затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995р. № 244 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
При цьому пунктами 26, 28, 29 вказаного Порядку установлено, що постанову про накладення штрафу та постанову про закриття справи відповідно до статті 5 Закону може бути оскаржено суб`єктом містобудування, щодо якого її винесено, до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження поштою або через електронний кабінет у той самий строк органу державного архітектурно-будівельного контролю, який виніс відповідну постанову. Постанова про накладення штрафу та постанова про закриття справи набирають законної сили після закінчення строку їх оскарження. Оскарження постанови про накладення штрафу в установлений строк зупиняє її виконання до набрання законної сили відповідним рішенням суду.
З матеріалів справи вбачається, що постанову від 18.02.2020р. №2/126/01-22 отримано позивачем 05.03.2020р., тобто на наступний день після закінчення строку на її оскарження.
Отже, вона вже набрала законної сили, а оскарження її в судовому порядку у зв`язку з цим не зупиняє її виконання. При цьому є таким, що сплив, строк на добровільне виконання оскарженої постанови.
З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача, що в разі несплати позивачем у добровільному порядку штрафу згідно оскаржуваної постанови, такий штраф буде стягнуто в примусовому порядку, що призведе до покладення на позивача обов`язку сплатити додаткові витрати у вигляді судового чи виконавчого збору, чим буде заподіяно шкоду правам, свободам та інтересам позивача.
Наведені обставини свідчать й про те, що в разі задоволення позовних вимог для відновлення прав позивача у такому випадку необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, що може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення прав позивача, за захистом яких він і звернувся до суду.
Таким чином, запропонований позивачем захід забезпечення позову стосуються предмету позову і є співмірним з позовними вимогами.
Враховуючи викладене, суд вважає, що забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови про накладення штрафу є співмірним із заявленими вимогами та не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а буде спрямовано на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.
Таким чином, заява в цій частині є обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Щодо вимоги заяви забезпечити позов ще й шляхом зупинення дії оскарженого припису, суд звертає увагу позивача на те, що цим приписом установлено строку для його виконання до 06.03.2020р.
На цей час вказаний строк сплив, отже припис є таким, що вичерпав свою дію.
Тому суд не вбачає підстав для зупинення його дії, отже в цій частині у задоволенні заяви слід відмовити..
Керуючись ст. ст. 150-158, 243, 248 КАС України,
ухвалив :
Заяву позивача про забезпечення позову задовольнити частково.
До набрання законної сили рішенням суду у цій справі зупинити дію прийнятої заступником начальника Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради Срібним Романом Юрійовичем постанови від 18 лютого 2020 року № 2/126/01-22 про накладення на Приватне акціонерне товариство Круз штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Копії ухвали направити сторонам (їх представникам).
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний
Суд | Херсонський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.03.2020 |
Оприлюднено | 25.03.2020 |
Номер документу | 88379977 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Херсонський окружний адміністративний суд
Пекний А.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні