ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
11 березня 2020 року м. Дніпросправа № 160/6493/19
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,
за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року (суддя Златін С.В., м. Дніпро) у справі № 160/6493/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_2
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-
встановив:
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 16.09.2019, просив:
- визнати незаконними дії щодо подання Боровківською сільською радою Верхньодніпровського району Дніпропетровської області в період з 01.02.2012 по теперішній час до ГУ ДФС у Дніпропетровській області завідомо недостовірних відомостей у формі переліку укладених договорів оренди земельних ділянок згідно додатку dodatok_orenda-2015xls про наявність чинного договору № 040611903741 від 19.06.2006 оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , із ОСОБА_1 та наявність у ОСОБА_1 сум заборгованості по сплаті орендної плати за оренду земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору
№ 040611903741 від 19.06.2006, у т.ч. на суму 9461,08 грн. за період 2018-2019 років;
- визнати недійсним податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 02.04.2019 № 130970-5550-0403 на суму 9461,08 грн. (т. 1 а.с. 124-126).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.08.2019 позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 02.04.2019 № 130970-5550-0403 на суму 9461,08 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовлено (т. 1 а.с. 239-244).
Вказане рішення мотивоване протиправністю винесеного ГУ ДФС у Дніпропетровській області рішення, оскільки фактично ОСОБА_1 на час розгляду справи не є орендарем земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 , з підстав переходу права власності на нерухомість, що розташована на вказаній земельній ділянці, до ОСОБА_2 згідно договору дарування 22.07.2008. Відповідно, спірне рішення щодо нарахування ОСОБА_1 податкових зобов`язань з орендної плати з фізичних осіб є протиправним та підлягає скасуванню. Що стосується позовних вимог про визнання протиправними дій Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області до ГУ ДФС у Дніпропетровській області завідомо недостовірних відомостей про наявність чинного договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , із ОСОБА_1 та наявність у ОСОБА_1 сум заборгованості по сплаті орендної плати за оренду вказаної земельної ділянки, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у їх задоволенні, посилаючись на відсутність у Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області інформації про укладення договору дарування від 22.07.2008 та переходу права власності на розміщену на спірній земельній ділянці нерухомість до ОСОБА_2 , а також відсутність угоди щодо розірвання договору оренди земельної ділянки, укладеної між ОСОБА_1 та Боровківською сільською радою Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку в частині відмови у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначив про неправильне встановлення судом першої інстанції обставин справи, зокрема, щодо факту відсутності у Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області інформації про перехід права власності на нерухомість, що розташована на спірній земельній ділянці, від ОСОБА_1 до ОСОБА_2 згідно договору дарування від 22.07.2008, оскільки вказаний договір разом із довідкою КП Верхньодніпровське БТІ від 28.08.2008 № 20029865 були підставою прийняття Боровківською сільською радою Верхньодніпровського району Дніпропетровської області на 12 сесії рішення від 21.11.2011 № 169-12/VI Про припинення договору оренди № 040611903741 від 19.06.2006 та надання ОСОБА_2 дозволу на розробку технічної документації із землеустрою для подальшої оренди земельної ділянки під магазином за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, скаржник зазначає, що вказані обставини відповідачем - 2 під час розгляду справи у суді першої інстанції не заперечувалися.
Крім того, скаржник вказав на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема, щодо необхідності укладання у письмовій формі додаткової угоди про розірвання договору оренди землі, посилаючись на те, що чинне на час зміни власника нерухомості законодавство не вимагало обов`язкового укладення у письмовій формі з подальшою реєстрацією додаткової угоди про розірвання договору оренди землі.
Також, судом першої інстанції не надано оцінки доводам ОСОБА_1 щодо протиправності п. 1 рішення Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області від 21.11.2011 № 169-12/VI, яким передбачено додаткове укладення сторонами угоди про дострокове припинення договору оренди землі, що, у свою чергу, самим органом місцевої влади не виконано.
Аналогічно, судом першої інстанції, на думку скаржника, не було надано оцінки доводам ОСОБА_1 щодо відсутності складання первинного акту приймання-передачі об`єкта оренди за договором оренди землі, у зв`язку з чим будь-які правові підстави для складання акту повернення земельної ділянки між Боровківською сільською радою Верхньодніпровського району Дніпропетровської області та ОСОБА_1 відсутні (т. 2 а.с. 60-65).
Від відповідача-2 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якій останній зазначив, що договір № 040611903741 від 19.06.2006 оренди земельної ділянки не визнано неправомірним. Просив не стягувати на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу (т. 2 а.с. 93-94).
У судове засідання учасники справи, повідомлені належним чином про дату, час та місце судового засідання, не з`явилися, що не є перешкодою для розгляду справи в їх відсутності.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджено, що рішенням від 07.04.2006 № 28-1/V першої сесії п`ятого скликання Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області Ніколаєву В.В. надано в оренду терміном на двадцять п`ять років земельну ділянку площею 890 квадратних метрів для обслуговування власного приміщення магазину за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 82).
22.05.2006 між Боровківською сільською радою Верхньодніпровського району Дніпропетровської області та ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 040611903741 від 19.06.2006 (т. 1 а.с. 79-80).
Згідно договору дарування від 22.07.2008 нерухоме майно, що розташовано на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , а саме - магазин товарів повсякденного попиту з надвірними будівлями, було передано від ОСОБА_1 до його сина - ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 108).
На підставі заяви ОСОБА_1 , у зв`язку з переходом права власності на приміщення магазину, розташованого за адресою АДРЕСА_1 , Боровківською сільською радою Верхньодніпровського району Дніпропетровської області на дванадцятій сесії шостого скликання було прийнято рішення про припинення дії договору оренди земельної ділянки
№ 040611903741 від 19.06.2006 шляхом складання угоди про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки (т. 1 а.с. 9-10).
Судом першої інстанції вірно встановлено та скаржником не заперечується, що згідно ч.ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Отже, наведені норми слід розуміти таким чином, що при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду право попереднього власника або користувача припиняється автоматично, в силу закону, без оформлення припинення права будь-якими актами та документами. Варто наголосити, що ця норма є імперативною, відступ від неї на підставі договору не допускається. Договір оренди при цьому не припиняється в цілому, має місце заміна сторони в зобов`язанні.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що в день укладення правочину стосовно нерухомості, який передбачає перехід права власності, у минулого власника автоматично припинилося, а у нового власника автоматично виникло право користування (оренди) спірною земельною ділянкою.
При цьому, судом першої інстанції також вірно встановлено, що договір оренди №040611903741 від 19.06.2006 не припинив дію в цілому, а в цей день відбулася заміна сторони в зобов`язанні, а саме орендаря, з продавця нерухомості на покупця останньої.
Аналогічна правова позиція, що у розумінні наведених положень законодавства при виникненні в іншої особи права власності на жилий будинок, будівлю або споруду (відповідно до договору, який містить необхідні за законом істотні умови), право попереднього власника або користувача припиняється в силу прямої вказівки закону без припинення у цілому договору оренди земельної ділянки, відповідно, новий власник об`єкта нерухомості, якому переходить право оренди, набуває права оренди за чинним договором оренди, а не у порядку повторного надання земельної ділянки, тобто має місце заміна сторони у зобов`язанні, і що після відчуження об`єктів нерухомості позивачі не повинні сплачувати орендну плату за земельну ділянку, користувачем якої вони вже не є, а зобов`язання з такої сплати автоматично виникає у нового власника нерухомості, викладена у постановах Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 922/3655/17, від 05.09.2018 по справі
№ 904/9027/17, від 07.11.2018 у справі № 910/20774/17, від 29.11.2018 по справі №915/1416/17, від 06.12.2018 по справі № 902/1592/15, від 27.02.2019 у справі №913/661/17, від 06.03.2019 по справі № 914/2687/17, від 04.04.2019 у справі №910/7197/18.
Разом із цим, матеріалами справи підтверджено, що Боровківська сільська рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області щороку надає на адресу податкового органу інформацію щодо укладених договорів оренди землі. І вданому випадку мова йде не про осіб, що мають обов`язок щодо здійснення оплати орендної плати, а щодо фактично укладених договорів оренди землі, які є чинними на час направлення інформації (т. 1 а.с. 180-197).
На час розгляду справи договір оренди землі № 040611903741 від 19.06.2006 не припинено. Також, іншого договору оренди землі за адресою АДРЕСА_1 , не укладено.
При цьому, колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на протиправність п. 1 рішення Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області від 21.11.2011 № 169-12/VII про припинення дії договору оренди земельної ділянки № 040611903741 від 19.06.2006 про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки шляхом складання угоди, оскільки вказане рішення скаржником не оскаржено, є чинним та має виконуватися.
Також, колегія суддів приймає до уваги, що листом від 29.11.2011 № 1332/1/02-17 Боровкіська сільська рада Верхньодніпровського району Дніпропетровської області повідомила скаржника про зміст свого рішення від 21.11.2011 № 169-12/VII, яким також ОСОБА_2 було надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 8).
Листом від 18.04.2012 за № 426/02-17 ОСОБА_2 було повідомлено про необхідність виготовлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку під магазином та укладення договору оренди зазначеної земельної ділянки. Разом із цим, зазначеним листом ОСОБА_2 повідомлено про необхідність розірвання його батьком договору оренди земельної ділянки шляхом підписання угоди про дострокове розірвання договору оренди згідно рішення Боровківської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області від 21.11.2011 № 169-12/VI (т. 1 а.с. 149-150).
Листом від 08.05.2012 № 503/02-17 ОСОБА_1 було повідомлено, що договір оренди на земельну ділянку під приміщенням магазину його син - ОСОБА_2 , зможе оформити на своє ім`я тільки після реєстрації угоди про дострокове розірвання договору оренди між ОСОБА_1 та сільською радою (т. 1 а.с. 151).
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що документів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 дій щодо розірвання договору № 040611903741 від 19.06.2006 матеріали справи не містять.
Отже, на час розгляду справи порядок та підстави розірвання договору №040611903741 від 19.06.2006 визначені рішенням Боровкіської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області від 21.11.2011 № 169-12/VII, яке є чинним та підлягає виконанню.
Також, фактично є чинним договір № 040611903741 від 19.06.2006.
Іншого договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , відповідачем - 2 не укладено. Відповідно, відсутні підстави для неподання Боровківською сільською радою Верхньодніпровського району Дніпропетровської області до податкового органу відомостей про наявність чинного договору № 040611903741 від 19.06.2006 оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , укладеного із ОСОБА_1 .
Що стосується подання відповідачем-2 відомостей про наявність у ОСОБА_1 сум заборгованості по сплаті орендної плати за оренду земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору № 040611903741 від 19.06.2006, у т.ч. на суму 9461,08 грн. за період 2018-2019 років, що викладена у формі переліку укладених договорів оренди земельних ділянок згідно додатку dodatok_orenda-2015xls, колегія суддів зазначає, що самого переліку скаржником до матеріалів справи не долучено.
Водночас, матеріалами справи підтверджено, що Боровківською сільською радою Верхньодніпровського району Дніпропетровської області до Верхньодніпровського відділення Кам`янської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області листом № 52/02-14 від 31.01.2008 та до Кам`янського управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області листом № 208/02-14 від 26.03.2019, були подані відомості щодо орендарів, з якими укладено договори оренди.
Зокрема, зі змісту вищевказаних листів вбачається, що у 2018 році відповідачем-2 було повідомлено податковий орган про річну суму податку у розмірі 9 461,08, яка має бути сплачена згідно договору оренди № 040611903741 від 19.06.2006, укладеного між Боровківською сільською радою Верхньодніпровського району Дніпропетровської області та ОСОБА_1 . Відомості за 2019 рік взагалі містять розмір орендної плати, що визначений у відсотках (т. 1 а.с. 193-197).
Згідно п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Отже, нарахування у цьому випадку зобов`язань з орендної плати з фізичних осіб здійснено не відповідачем - 2, а відповідачем - 1 шляхом винесення податкового повідомлення-рішення від 02.04.2019 № 130970-5550-0403 на суму 9461,08 грн., яке було скасовано судом першої інстанції.
Повноваження щодо нарахування зобов`язань та визначення заборгованості з орендної плати з фізичних осіб у відповідача - 2 відсутні. А факт здійснення такого нарахування або визначення заборгованості з вказаного податку матеріалами справи не підтверджено.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2019 року у справі № 160/6493/19 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 16.03.2020р.
Головуючий суддя О.М. Панченко
суддя С.М. Іванов
суддя В.Є. Чередниченко
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.03.2020 |
Оприлюднено | 24.03.2020 |
Номер документу | 88380103 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Панченко О.М.
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Златін Станіслав Вікторович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Златін Станіслав Вікторович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Златін Станіслав Вікторович
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Златін Станіслав Вікторович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні