Ухвала

від 19.03.2020 по справі 359/1517/20

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

359/1517/20

1-кс/359/458/2020

У Х В А Л А

19 березня 2020 року м. Бориспіль

Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання прокурора Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020111100000005 за ознакою злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,

в с т а н о в и в :

До слідчого судді звернувся прокурор Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020111100000005 за ознакою злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. На підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України з метою збереження речового доказу прокурор просив накласти арешт на земельні ділянки за кадастровими номерами 3220880900:09:001:0023, 3220880900:09:001:0024, 3220880900:09:001:0026, що розташовані на території Великоалександрівської сільської ради Бориспільського району Київської області та належать ПАТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (код ЄДРПОУ: 14352406). До початку судового засідання прокурор ОСОБА_3 подав заяву про залишення без розгляду його клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020111100000005 від 21.01.2020р.

Розглянувши заяву про залишення без розгляду клопотання проарешт майна у кримінальному провадженні № 42020111100000005, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно виключно за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98КПК України.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: диспозитивність. Стаття 26 КПК України передбачає, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Отже, керуючись принципом диспозитивності, клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020111100000005 слід залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 26, 170 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора Бориспільської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020111100000005 за ознакою злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України залишити без розгляду.

Ухвала слідчого судді є остаточною та не підлягає апеляційному оскарженню.

Слідчий суддя ОСОБА_1