Постанова

від 26.02.2020 по справі 910/2468/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2020 р. Справа№ 910/2468/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

при секретарі судового засідання Пшеницькій Т.І.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 27.02.2020

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Селтік" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 (повний текст рішення складено 06.08.2019)

у справі №910/2468/19 (суддя Джарти В.В.)

за позовом Приватного підприємства "Селтік"

до Головного територіального управління юстиції у місті Києві (відповідач-1)

Публічного акціонерного товариства "БГ Банк" (відповідач-2)

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю "Труб-Інжбуд" (третя особа-1)

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (третя особа-2)

Міністерство юстиції України (третя особа-3)

про скасування рішення про державну реєстрацію

В судовому засіданні 27.02.2020 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 ОСОБА_1 - засновник Приватного підприємства "Селтік" звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Головного територіального управління юстиції у місті Києві (далі - відповідач - 1, Управління юстиції) про визнання дій державного реєстратора Головного територіального управління юстиції у місті Києві Рябоконь О. І. неправомірними, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 6851995 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху, за адресою: місто Київ, вулиця Червоноткацька, 46, загальною площею 13 491,3 кв.м. за ПАТ "Банк Перший" код ЄДРПОУ 20717958, та всі послідуючі/пов`язані індексні номери про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Позов обґрунтований тим, що оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було прийняте з порушеннями приписів Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки було прийнято на підставі звіту про оцінку предмета іпотеки, який не відповідає вимогам чинного законодавства України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.03.2019 вищевказану позовну заяву було залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

20.03.2019 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/2468/19 для розгляду за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 10.04.2019.

Одночасно, з урахуванням заяви про усунення недоліків, судом постановлено розглядати в межах даної справи позовні вимоги Приватного підприємства "Селтік" (далі - позивач, Підприємство) в особі засновника ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у місті Києві про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 6851995 про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху (в літері Е), за адресою: місто Київ, вулиця Червоноткацька, 46, загальною площею 13 491,3 кв.м. за ПАТ "Банк Перший" код ЄДРПОУ 20717958.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.03.2019 залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство "БГ Банк" (далі - відповідач 2, Банк), Товариство з обмеженою відповідальністю "Труб-Інжбуд" (далі - Товариство) та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

У підготовчому судовому засіданні 10.04.2019 судом поставлено на розгляд питання щодо того хто є позивачем у даній справі, а саме Приватне підприємство "Селтік" чи Приватне підприємство "Селтік" в особі засновника ОСОБА_1.

Відповідно до пояснень, наданих повноважним представником Приватного підприємства "Селтік" - керівником Красіковим В. В., позивачем у справі №910/2468/19 є Приватне підприємство "Селтік".

Вищевказані пояснення прийняті судом до уваги та в подальшому суд розглядає в межах даної справи позовні вимоги Приватного підприємства "Селтік".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.05.2019 залучено до участі в справі в якості співвідповідача - Публічне акціонерне товариство "БГ Банк", виключено останнє зі складу третіх осіб, задоволено клопотання ПАТ "БГ Банк" про розгляд справи спочатку та розпочато розгляд справи №910/2468/19 спочатку зі стадії підготовчого провадження, запропоновано ПАТ "БГ Банк" як співвідповідачу у справі подати відзив на позовну заяву . Підготовче засідання у справі відкладено на 21.05.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 залучено до участі в справі третьою особою - 3, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 2 Міністерство юстиції України (далі - Міністерство), підготовче судове засідання відкладено на 13.06.2019.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 у справі №910/2468/19 в позові відмовлено.

Судові витрати, пов`язані з розглядом позову, покладено на Приватне підприємство "Селтік".

Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження здійснення погашення заборгованості за кредитним договором, або будь-яких інших доказів на спростування доводів банку про наявність заборгованості за кредитним договором.

Державну реєстрацію права власності банка на спірне нежиле приміщення проведено на підставі договору іпотеки від 29.02.2008, укладеного між позивачем та банком.

Суд дійшов висновку, що правовий статус державного реєстратора зобов`язує останнього перевірити виключно комплектність поданих документів та їх відповідність встановленим законодавством вимогам, однак в жодному випадку не зобов`язує перевірити правильність виконання звіту про оцінку майна та фактично проводити його рецензування.

Судом не встановлено підстав для скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, враховуючи, що банком на розгляд державному реєстратору був поданий повний пакет документів для проведення реєстраційних дій, а позивачем не доведено наявність законодавчо передбачених підстав для відмови в державній реєстрації права власності за банком.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач 27.08.2019 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального права (Закон України Про Фонд державного майна України , Закон України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , п.п.27,28, 34 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень) та процесуального права (ст.ст.74, 76,86 ГПК України).

Фактично усі доводи апелянта зводяться до того, що, на його думку, суд першої інстанції на надав належної оцінки доводам позивача про невідповідність вимогам законодавства висновку про вартість майна, на яке було звернуто стягнення, що мало б свідчити про протиправність дій відповідача-1.

Апелянт зазначає, що судом в порушення вимог ч. 3 ст. 86 ГПК України не було надано належної оцінки поданому позивачем доказу - належним чином завіреній копії листа Фонду державного майна України щодо професійної оціночної діяльності оцінювача Баскакова С.О., додатком до якого Фонд державного майна України надає рецензію на звіт про незалежну оцінку ринкової вартості нежилого приміщення хімічного цеху (в літ. Е ) загальною площею 13491, 30 кв.м., яке належить на праві приватної власності Приватному підприємству "Селтік" та розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, №46.

Апелянт вважає, що висновок про ринкову вартість об`єкта незалежної оцінки, який був складений ФОП Баскаковим С.О. станом на 16.09.2013 та визнаний ФДМ України таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним, не професіональним та не може бути використаний.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заперечує проти задоволення апеляційної скарги, просить її відхилити, оскаржуване рішення залишити без змін, оскільки позивачем не надано належних доказів існування підстав для відмови в проведенні державної реєстрації права власності на приміщення за банком.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ "Труб-Інжбуд" зазначає про надуманий характер апеляційної скарги.

Звертає увагу на те, що звіт про оцінку нерухомого майна від 16.09.2013 виконаний суб`єктом оціночної діяльності Баскаковим С.О., був предметом розгляду в межах справи №911/3668/14 за позовом Приватного підприємства Селтік до Фізичної особи - підприємства Баскакова Сергія Олександровича, за участю третьої особи на стороні відповідача ПАТ БГ Банк про визнання звіту про незалежну оцінку вартості нежилого приміщення протиправним та визнання його недійсним.

Зауважує, що рецензія на звіт суб`єкта оціночної діяльності Баскакова С.О. була виконана виключно на підставі копій звіту, які надавались самостійно позивачем та на його розсуд, про що у рецензії зроблено застереження, що у випадку виявлення розбіжностей між оригіналом звіту та наданою на рецензування копією ця рецензія є нікчемною.

Враховуючи те, що невідомо копії яких документів були надані позивачем для проведення рецензії, вказана рецензія не може вважатися належним та допустимим доказом в розумінні ГПК України.

Представник ПАТ "БГ Банк" у відзиві на апеляційну скаргу заперечує доводи апеляційної скарги, просить її відхилити, оскаржуване рішення залишити без змін з огляду на те, що банк мав всі підстави здійснити звернення стягнення на предмет іпотеки, яке було здійснене з дотриманням вимог чинного законодавства.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2019 апеляційну скаргу позивача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 10.10.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 відкладено розгляд справи на 14.11.2019, враховуючи задоволення клопотань позивача та відповідача-2 про відкладення розгляду справи, а також враховуючи необхідність надання часу для оформлення належних повноважень представника третьої особи.

14.11.2019 від директора позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та клопотання про відвід суддів Скрипки І.М., Михальської Ю.Б., Тищенко А.І. у справі №910/2468/19, яке обґрунтовано наявністю обставин, що викликають сумніви у неупередженості та об`єктивності колегії суддів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2019 у справі №910/2468/19 клопотання директора позивача про відвід суддів Скрипки І.М., Михальської Ю.Б., Тищенко А.І. визнано необґрунтованим.

Передано справу №910/2468/19 для визначення автоматизованою системою у відповідності до ст. 32 ГПК України судді, який має вирішити питання про відвід, заявлений директором позивача.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2019 заяву директора позивача про відвід колегії суддів передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Корсак В.А., судді Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2019 у справі №910/2468/19 відмовлено у задоволенні заяви директора Приватного підприємства "Селтік" про відвід колегії суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М. судді Михальська Ю.Б. та Тищенко А.І. від розгляду справи №910/2468/19.

Матеріали справи повернуто колегії суддів 20.11.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 колегією суддів у визначеному складі розгляд справи №910/2468/19 призначено на 05.12.2019.

Ухвалами Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2019 та 19.12.2019 оголошувалась перерва у справі №910/2468/19, останній раз на 06.02.2020 у зв`язку з витребуванням у директора позивача письмових пояснень щодо повноважень засновника позивача на підписання та подачу позовної заяви, та копій установчих документів підприємства на підтвердження повноважень ОСОБА_1

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.02.2020 відкладено розгляд справи на 27.02.2020, приймаючи до уваги задоволення клопотання представника третьої особи-2 про відкладення розгляду справи, враховуючи витребування у директора позивача пояснень щодо повноважень засновника позивача на подачу та підпис позовної заяви та копій установчих документів на підтвердження повноважень ОСОБА_1

Явка представників сторін

Представник позивача (директор) в судовому засіданні апеляційної інстанції 27.02.2020 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати, провадження закрити, оскільки позов подано не уповноваженою особою.

Представник третьої особи - 1 в судовому засіданні апеляційної інстанції 27.02.2020 заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник третьої особи - 2 в судовому засіданні апеляційної інстанції 27.02.2020 заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник третьої особи - 3 в судовому засіданні апеляційної інстанції 27.02.2020 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Представники відповідачів 1 та 2 в судове засідання апеляційної інстанції 27.02.2020 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини їх неявки суду невідомі.

Оскільки їх явка обов`язковою в судове засідання не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе провести розгляд справи у їх відсутність за наявними у справі матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

29.02.2008 між ПП "Селтік" та ВАТ "Універсальний Банк Розвитку та Партнерства" (правонаступником всіх прав і обов`язків якого є ПАТ "БГ БАНК") був укладений Кредитний договір № 11 (про надання відновлювальної відкличної мультивалютної кредитної лінії) (далі - Кредитний договір). На умовах Кредитного договору, з врахуванням подальших змін та доповнень, Банком було відкрито ПП "Селтік" кредитну мультивалютну лінію із загальним лімітом 6 095 180,00 доларів США.

З метою забезпечення виконання Кредитного договору між Банком та ПП "Селтік" був укладений Договір іпотеки від 29.02.2008, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М. та зареєстровано в реєстрі за № 1145.

За умовами Договору іпотеки ПП "Селтік" передав в іпотеку Банку належне на праві власності нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. "Е"), загальною площею 13 491,30 кв.м., що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 46.

У зв`язку з неналежним виконанням ПП "Селтік" своїх зобов`язань за Кредитним договором, у Позичальника виникла заборгованість за кредитом, процентами за користування кредитом та штрафними санкціями, яка станом на 02.07.2013 складала 7 138 406,54 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 02.07.2013 (799,30 грн. за 100 дол. США) складало 57 057 283,47 грн., з яких: 6 087 300,00 дол. США - заборгованість по кредиту; 740 379,94 дол. США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 304 365,00 дол. США - штраф за несвоєчасне погашення кредиту; 2 303,40 дол. США - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 4 058,20 дол. США - 3% річних.

З метою усунення порушень, допущених ПП "Селтік" при виконанні зобов`язань за Кредитним договором 03.07.2013 ПАТ "БГ БАНК" направив ПП "Селтік" вимогу № 00/20/02-95503 від 02.07.2013 (том 2, а.с. 81). Факт отримання вказаної вимоги позивачем у межах даної справи не заперечується.

22.07.2013 ПП "Селтік" листом № 2207/1 повідомило ПАТ "Банк Перший" про неможливість задоволення вимоги іпотекодержателя з підстав складності фінансового стану підприємства.

Оскільки Підприємство вимогу не виконало, грошові кошти як кредит не повернуло, Банк, як іпотекодержатель, набув право задоволення своїх вимог на підставі ст. 33 Закону України "Про іпотеку", якою передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того, таке право іпотекодержателя також узгоджується із умовами укладеного Договору іпотеки, а саме п. 4.2., в якому викладене застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, зокрема, передбачено, що у іпотекодержателя виникає право на предмет іпотеки, якщо протягом тридцяти календарних днів іпотекодавець не задовольнить вимогу іпотекодержателя про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов`язання договору.

Таким чином, у зв`язку з невиконанням умов Кредитного договору, 30.09.2013 ПАТ "Банк Перший" звернулося до ГТУЮ у м. Києві із заявою №3187719 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за результатами розгляду якої 16.10.2013 Державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України (далі - державний реєстратор) Дурицька М. Є. прийняла рішення № 6851995 "Про реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: нежилого приміщення хімічного цеху (в літ. "Е") за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46, за ПАТ "Банк Перший".

Крім того, державний реєстратор Рябоконь О. І. внесла до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності за ПАТ "Банк Перший" на нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. "Е") за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, 46.

Надалі, 26.02.2015 постановою Правління Національного банку України № 134 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "БГ БАНК".

27.02.2015 на підставі постанови Правління Національного банку України від 26.02.2015 № 134, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 43 розпочато процедуру ліквідації ПАТ "БГ БАНК" строком на 1 рік з 27.02.2015 по 26.02.2016.

11.02.2016 рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 146 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "БГ БАНК" на два роки по 26.02.2018.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 31.05.2017 № 2214 з 06.06.2017 призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "БГ БАНК" Луньо Іллю Вікторовича.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 01.02.2018 № 305 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "БГ БАНК" на один рік по 26.02.2019.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 31.01.2019 № 218 продовжено строк здійснення процедури ліквідації ПАТ "БГ БАНК" на один рік по 26.02.2020.

Зазначена інформація є публічною, розміщена на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб: http://www.fg.gov.ua/not-paying/temporary/27-bg-bank, та в розумінні ч. 3 ст. 75 ГПК України не підлягають додатковому доведенню.

У порядку та у спосіб, що визначений Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", майно ПАТ "БГ "БАНК" було виставлено на торги.

Зазначене нерухоме майно у ПАТ "БГ БАНК" на відкритому аукціоні, що був проведений Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, придбано третьою особою ТОВ "ТРУБ- ІНЖБУД".

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач вважає, що рішення державного реєстратора від 16.10.2013 про реєстрацію права власності на вказане нерухоме майно за ПАТ "Банк Перший" має бути скасовано, оскільки є протиправним і прийнятим всупереч вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". При цьому порушенням порядку при прийнятті вищевказаного рішення про державну реєстрацію Підприємство зазначає, що звіт про оцінку іпотечного майна, який ПАТ "БГ БАНК" подав державному реєстратору, є незаконним і таким, що не може бути використаним, тобто у Банка на момент державної реєстрації нерухомого майна був відсутній повний пакет документів для реєстрації права власності на предмет іпотеки, а у відповідача, у свою чергу, відсутні законні підстави, визначені Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" для прийняття оскаржуваного рішення.

На підтвердження вказаних обставин зазначає, що директор ПП "Селтік" звернувся до Фонду державного майна України з листом від 13.06.2016 №06/13 щодо порушень вимог чинного законодавства СПД Баксаковим С.О. (суб`єкт оціночної діяльності) при складанні Звіту про незалежну оцінку ринкової вартості нежилого приміщення хімічного цеху (в літ. "Е") загальною площею 13491,30 кв.м, яке належить на праві приватної власності ПП "Селтік" та розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, №46.

Фондом державного майна України в червні 2016 було здійснено перевірку Звіту про оцінку предмета іпотеки від 16.09.2013, що був складений оцінювачем СПД Баксаковим С.О. та на підставі якого було прийняте оскаржуване рішення. За результатами перевірки (рецензування) було встановлено, що звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та непрофесійним і не може бути використаний, що підтверджується листом від 15.07.2016 №10-36-13671.

Крім того, Екзаменаційною комісією Фонду державного майна України на засіданні 28.07.2016 було розглянуто питання щодо професійної оціночної діяльності оцінювача СПД Баксакова С.О. при складанні Звіту про оцінку предмета іпотеки від 16.09.2013 і за результатами розгляду матеріалів та пояснень оцінювача було прийнято рішення про проходження Баксаковим С. О. позачергового навчання за програмою підвищення кваліфікації. Протокольне рішення Екзаменаційної комісії № 88 від 28.07.2016 розміщено на сайті Фонду (http://www.spfu.gov.ua/ua/documents/press-list/spf-estimate-examination-session/8443.html).

Управління юстиції зазначило, що воно не є належним відповідачем у цій справі, проте по суті заявлених позовних вимог надало пояснення про відмову в задоволенні позову.

Банк, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що звіт про оцінку спірного предмета іпотеки був предметом оскарження в межах справи № 911/3668/14, за наслідками розгляду якої постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 було відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо недійсності звіту про оцінку предмета іпотеки, отже зазначений звіт є чинним. Позивачем не наведено наявності у межах спірних правовідносин підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, що визначені у ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та не надано доказів, які б підтверджували, що заявлене ПАТ "Банк Перший" право не підлягало державній реєстрації, отже позовні вимоги ПП "Селтік" не підлягають задоволенню.

Товариство у своїх письмових поясненнях зазначило, що воно є добросовісним набувачем спірного майна та, крім того, зазначило, що при здійсненні спірної державної реєстрації права власності на нерухоме майно за Банком, відсутні порушення порядку вчинення дій.

Судом першої інстанції зазначено, що Фонд, заперечуючи проти задоволення позовних вимог через недоведеність Підприємством належними доказами своїх доказів, також просило застосувати строк позовної давності до вимог позивача, оскільки за твердженням третьої особи строк позовної давності є пропущеним.

У свою чергу, Міністерство, надаючи пояснення про відмову в задоволенні позовних вимог, зазначило про відсутність належних доказів на підтвердження обставин, з наявністю яких законодавець передбачає визнання спірного рішення про державну реєстрацію права власності неправомірним та таким що, прийнято з порушенням порядку.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Згідно приписів статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Так, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1048 ЦК України).

Згідно приписів ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Статтею 1049 ЦК України унормовано, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до ст.ст. 549-552 ЦК України, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ст. 1050 ЦК України).

Нормами ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Порядок реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна врегульовано Законом України "Про іпотеку", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майна та їх обтяжень" та Постановою Кабінету міністрів України "Про затвердження порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно" № 703 від 22.06.2011 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду; виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержатсля, як про це вказано у ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до приписів ст. 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Право власності іпоткодержателя на предмет іпотеки виникає з моменту державної реєстрації права власності іпотекодержателя на предмет іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотскодержатсля чи відповідного застереження в іпотечному договорі (ч. 3 ст. 37 Закону України "Про іпотеку").

Як встановлено судом вище, п. 4.2.2.1. Договору іпотеки передбачено, що право власності на передане в іпотеку майно переходить від Іпотекодавця до Іпотекодержателя, якщо протягом тридцяти календарних днів Боржник та/або Іпотекодавець не задовольнить вимогу Іпотекодержателя про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов`язання та/або умов цього Договору, в якій зазначається про звернення стягнення шляхом передачі від Іпотекодавця до Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки.

Набуття Банком права на реалізацію своїх прав іпотекодержателя прямо пов`язано із виконанням Підприємством своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів за Кредитним договором на умовах, в строки та у розмірах, передбачених Кредитним договором.

У межах розгляду даної господарської справи, Підприємством не надано жодного доказу на підтвердження здійснення погашення заборгованості за Кредитним договором, або будь-яких інших доказів на спростування доводів Банку про наявність заборгованості за Кредитним договором.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Під час подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі фізична особа повинна пред`явити документ, що посвідчує її особу, а у разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи - також документ, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб.

Частиною 1 статті 16 Закону передбачено, що заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку (частина 3 вказаної статті).

Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі:

1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону державний реєстратор, зокрема встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Державну реєстрацію права власності ПАТ "БГ БАНК" на нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. Е), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 46, проведено на підставі договору іпотеки від 29.02.2008, укладеного між Підприємством та Банком.

Порядок проведення державної реєстрації права власності на майно, що є предметом іпотеки, на момент виникнення спірних правовідносин, визначено постановою КМУ від 22.06.2011 № 703 "Про затвердження порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".

Згідно п.п. 27-28 Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно, чи його дублікат; 2) свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 3) свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; 4) свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, видані нотаріусом, чи їх дублікати; 5) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане державним реєстратором відповідно до цього Порядку; 6) свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 7) свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком; 8) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийняте власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; 9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; 10) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; 11) ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; 12) заповіт, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 13) закон, яким встановлено сервітут на нерухоме майно; 14) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації; 15) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Пунктом 34 Порядку передбачено, що для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документів, що зазначені у п.п. 27 і 28 цього Порядку, подає у тому числі: 1) завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов`язання, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менше ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги; 2) документ, що підтверджує сплив 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя, якщо більш тривалий строк не вказано у надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмовій вимозі; 3) звіт про оцінку предмета іпотеки, складений після спливу строку, що зазначений у письмовій вимозі, надісланій іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Отже, перелік документів, що подаються державному реєстратору для державної реєстрації прав власності на об`єкти нерухомого майна на підставі договору іпотеки, що містить іпотечне застереження, є вичерпним.

З метою реєстрації права власності на нежиле приміщення хімічного цеху (в літ. Е), що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 46, крім документів, що зазначені у п.п. 27 і 28 Порядку ПАТ "БГ БАНК" подано державному реєстратору: копію вимоги про усунення порушень від 03.07.2013 №00/20/02-95503; документи, що підтверджують сплив 30-денного строку з моменту отримання позивачем письмової вимоги, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення та лист-відповідь ПП "Селтік" на вимогу про усунення порушень; звіт про оцінку предмета іпотеки від 16.09.2013.

Пунктом 12 зазначеної вище постанови Кабінету Міністрів України встановлено, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими правами та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо: 1) обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках); 2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов`язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що правовий статус державного реєстратора зобов`язує останнього перевірити виключно комплектність поданих документів та їх відповідність встановленим законодавством вимогам, однак в жодному випадку не зобов`язує перевірити правильність виконання звіту про оцінку майна та фактично проводити його рецензування.

Факт подання Банком звіту про оцінку майна Підприємством не заперечується. Таким чином, Банком був поданий повний пакет документів для проведення реєстраційних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону передбачено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об`єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов`язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених ч. 9 ст. 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, * подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених ч. 9 ст. 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п`ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунення обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Частиною 2 ст. 24 Закону передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених зазначеним Законом, заборонена (ч. 4 вказаної статті Закону).

З системного аналізу викладеного слідує, що за наслідками розгляду поданих документів на реєстрацію державний реєстратор може прийняти одне із рішень: про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або про відмову в державній реєстрації, яка може мати місце за наявності визначених Законом підстав.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, Окружним адміністративним судом міста Києва розглядалась справа № 826/4261/14 за позовом Приватного підприємства "Селтік" до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, Державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві Рябоконь Олени Ікарівни, Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора Державної реєстраційної служби України Дурицької Марії Євгенівни, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Банк Перший" про визнання протиправним за скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.06.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.09.2014 у справі № 826/4261/14 у задоволенні позову ПП Селтік відмовлено.

За наслідками розгляду вказаної справи апеляційним судом вказано, що державний реєстратор не може перевіряти правильність визначення у звіті про оцінку майна вартості об`єкта нерухомості, оскільки дане питання не входить до його компетенції.

Як встановлено місцевим господарським судом та не спростовано сторонами у межах розгляду даної господарської справи, звіт про оцінку нерухомого майна від 16.09.2013, виконаний суб`єктом оціночної діяльності Баскаковим С.О., був предметом судового оскарження в межах справи №911/3668/14 за позовом Приватного підприємства "Селтік" до фізичної особи - підприємця Баскакова Сергія Олександровича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Публічного акціонерного товариства "БГ "Банк", про визнання звіту про незалежну оцінку вартості нежилого приміщення протиправним та визнання його недійсним.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2015 у справі №911/3668/14 рішення Господарського суду Київської області від 23.10.2014 у справі №911/3668/14 скасовано, прийнято нове рішення про відмову в позові.

Ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами протиправності оскаржуваного звіту, оскільки звіт було складено суб`єктом оціночної діяльності ФОП Баскаковим С. О., в межах наданих йому повноважень, який діяв на підставі кваліфікаційного Свідоцтва.

Вказані судові рішення у справах № 826/4261/14 та №911/3668/14 є чинними.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту відсутності порушень виконання Кредитного договору, який прямо пов`язаний із наявністю права Банку звертати стягнення на предмет іпотеки згідно застережень.

Беручи до уваги те, що Банком на розгляд державному реєстратору був поданий повний пакет документів (передбачених Законом), та законодавчо передбачених підстав відмови в державній реєстрації права власності за Банком позивачем не доведено, державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію згідно норм чинного законодавства, а тому відсутні підстави для скасування такого рішення.

При цьому місцевий господарський суд вірно зазначив, що оскільки позов задоволенню не підлягає, заява про застосування строку позовної давності задоволенню також не підлягає.

Колегія суддів зазначає, що в поясненнях на позовну заяву Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вказує про те, що право власності на предмет іпотеки було зареєстровано за банком 16.10.2013, строк позовної давності щодо скасування рішення про державну реєстрацію сплив 16.10.2016, позовна заява не містить клопотання про поновлення строків позовної давності та до неї не додано зазначеного клопотання (а.с. 110-115, т. 2), а тому просив відмовити в позові з урахуванням пояснень.

Відповідно до ч.ч 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Частиною 1 ст. 45 ГПК України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є третьою особою у справі (без самостійних вимог) і не наділений статусом сторони у судовому процесі, заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про застосування позовної давності не підлягає розгляду.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного позивачем в апеляційній скарзі

Фактично усі доводи апелянта зводяться до того, що, на його думку, суд першої інстанції на надав належної оцінки доводам позивача про невідповідність вимогам законодавства висновку про вартість майна, на яке було звернуто стягнення, що мало б свідчити про протиправність дій відповідача-1.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що правовий статус державного реєстратора зобов`язує останнього перевірити виключно комплектність поданих документів та їх відповідність встановленим законодавством вимогам, однак в жодному випадку не зобов`язує перевірити правильність виконання звіту про оцінку майна та фактично проводити його рецензування.

Факт подання Банком звіту про оцінку майна Підприємством не заперечується. Таким чином, Банком був поданий повний пакет документів для проведення реєстраційних дій, що, в свою чергу, виключає можливість визнання протиправними дій відповідача та, відповідно свідчить про відсутність підстав для скасування оскаржуваного реєстраційного запису.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, сам звіт про оцінку нерухомого майна від 16.09.2013, виконаний суб`єктом оціночної діяльності Баскаковим С.О., був предметом судового оскарження в межах справи №911/3668/14 за позовом Приватного підприємства "Селтік" до фізичної особи - підприємця Баскакова Сергія Олександровича, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача публічне акціонерне товариство "БГ "Банк", про визнання звіту про незалежну оцінку вартості нежилого приміщення протиправним та визнання його недійсним.

Ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, Київський апеляційний господарський суд зазначив про недоведеність протиправності оскаржуваного звіту, оскільки звіт було складено суб`єктом оціночної діяльності ФОП Баскаковим С. О., в межах наданих йому повноважень, який діяв на підставі кваліфікаційного Свідоцтва.

Розглянувши справу про оскарження звіту про оцінку, господарський суд не встановив обставин, які б свідчили про неякісність виконаного суб`єктом оціночної діяльності Баскаковим С.О. звіту та неможливість його використання.

Наявність судового рішення, що набрало законної сили, та в якому встановлено відсутність обставин, які б свідчили про протиправність оскаржуваного звіту, є достатньою підставою для критичного оцінювання судом рецензії, на яку посилається позивач.

Рецензія на звіт суб`єкта оціночної діяльності Баскакова С.О. була виконана виключно на підставі копій звіту, які надавались самостійно позивачем та на його розсуд, про що у рецензії зроблено застереження, що у випадку виявлення розбіжностей між оригіналом звіту та наданою на рецензування копією ця рецензія є нікчемною.

Враховуючи, що невідомо копії яких саме документів були надані позивачем для проведення рецензії, судом зазначена рецензія не може вважатися належним та допустимим доказом в розумінні чинного ГПК України.

З огляду на викладене, доводи апелянта про те, що висновок про ринкову вартість об`єкта незалежної оцінки, який був складений ФОП Баскаковим С.О. станом на 16.09.2013 та визнаний ФДМ України таким, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним, не професіональним та не може бути використаний, не ґрунтуються на матеріалах справи.

Щодо усних посилань апелянта в суді апеляційної інстанції про скасування рішення суду та закриття провадження у справі, оскільки позов підписано не уповноваженою особою, колегія суддів зазначає наступне.

В судовому засіданні 10.04.2019 місцевим господарським судом поставлено на розгляд питання щодо того хто є позивачем у даній справі, а саме Приватне підприємство "Селтік" чи Приватне підприємство "Селтік" в особі засновника ОСОБА_1, при тому, що представником позивача зазначений директор Красіков В.В.

Відповідно до пояснень, наданих повноважним представником Приватного підприємства "Селтік" - керівником Красіковим В. В., позивачем у справі №910/2468/19 є Приватне підприємство "Селтік".

Вказані пояснення також викладені керівником позивача Красіковим В.В. у клопотанні про усунення недоліків, визначених ухвалою суду від 01.03.2019, у якій, зокрема, директор позивача Красіков В.В. просив вважати недоліки позовної заяви усуненими та відкрити провадження у справі.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 01.02.2019 керівником Приватного підприємства Селтік є Красіков В.В., який є підписантом апеляційної скарги та підписантом заяви про усунення недоліків, визначених ухвалою місцевого господарського суду від 01.03.2019.

Відповідно до п.9.8 Статуту Приватного підприємства Селтік в редакції, затвердженій власником ПП Селтік рішення №2 від 04.07.2008, виконавчим органом підприємства є директор.

Директор обирається Загальними зборами Власників Підприємства. Директор вирішує усі питання діяльності підприємства, за винятком тих, що належать до компетенції загальних зборів Власників Підприємства. (п.9.9 Статуту).

Пунктом 9.10. Статуту передбачено, що директор діє від імені Підприємства без доручення, представляє його у всіх підприємствах, установах, організаціях, тощо.

З огляду на викладене, директор Приватного підприємства Селтік Красіков Всеволод Володимирович є належним представником позивача Приватного підприємства Селтік і заборони на подання ним апеляційної скарги на оскаржуване рішення суду та заяви про усунення недоліків, визначених ухвалою місцевого господарського суду від 01.03.2019, положення статуту підприємства не містять, отже він є уповноваженим представником позивача - ПП Селтік у даній справі.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення та закриття провадження у справі на підставі ст.231 ГПК України, або скасування оскаржуваного рішення та залишення позову без розгляду на підставі п.1 ч.1 ст.226 ГПК України.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про відмову в позові.

Доводи третьої особи - 2, третьої особи - 1 та відповідача - 2, викладені у відзивах на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає обґрунтованими з вищевикладених підстав.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Приватного підприємства "Селтік" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 у справі №910/2468/19.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Селтік" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 у справі №910/2468/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.07.2019 у справі №910/2468/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/2468/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 24.03.2020.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська