Постанова

від 27.02.2020 по справі 918/249/17

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року Справа №918/249/17

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючий суддя Дужич С.П.,

суддя Саврій В.А.,

суддя Миханюк М.В.

при секретарі судового засідання Ільчук Н.О.

за участю представників сторін:

боржника ПАТ "Рівненський завод "Газотрон" - Ширко М.Р. (посвідчення №963 від 26.07.19);

інші учасники - не з`явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Рівненський завод "Газотрон" на рішення господарського суду Рівненської області від 27 лютого 2019 року, суддя Бережнюк В.В., м. Рівне, повний текст складено 01 березня 2019 року, у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівненський завод "Газотрон"

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

про визнання права власності

у межах справи за заявою Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області

до Публічного акціонерного товариства "Рівненський завод "Газотрон"

про визнання банкрутом

Судом роз`яснено представнику боржника права та обов`язки, передбачені ст. ст. 42, 46 ГПК України. Клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не надходило, заяв про відвід суддів не заявлялось.

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2017 року, ліквідатор ПАТ "Рівненський завод "Газотрон" арбітражний керуючий Ткачук Д.В. звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до РВ ФДМ України по Рівненській області про визнання за боржником права власності на сховище, вбудоване у триповерхову будівлю корпусу 5а , інвентарний №15141 в м. Рівне по вул. Гагаріна, 39.

05 лютого 2018 року, ухвалою Господарського суду Рівненської області, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27 березня 2018 року, дану позовну заяву було задоволено і визнано за ПАТ "Рівненський завод "Газотрон" право власності на сховище, вбудоване в триповерхову будівлю корпусу 5а по вул. Гагаріна, 39 в м. Рівне, інвентарний №15141.

23 жовтня 2018 року, постановою Верховного Суду було скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27 березня 2018 року та ухвалу господарського суду Рівненської області від 05 лютого 2018 року, а справу в частині розгляду заяви ліквідатора ПАТ "Рівненський завод "Газотрон" про визнання права власності на сховище, вбудоване у триповерхову будівлю корпусу 5а по вул. Гагаріна, 39 в м. Рівне, інвентарний №15141, передано на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області в іншому складі суду.

27 лютого 2019 року, рішенням Господарського суду Рівненської області у задоволенні даного позову було відмовлено.

ПАТ "Рівненський завод "Газотрон", не погоджуючись з постановленою ухвалою, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити, вважаючи, що прийняті судом висновки не відповідають обставинам справи, а також порушено норми матеріального права, оскільки спірне приміщення не було вилучене з оцінки вартості ЦМК, та в подальшому було включене до статутного капіталу ВАТ "Рівненський завод "Газотрон". Товариство є власником спірного майна.

Господарським судом першої інстанції належно не враховано, що приватизація не допускалася лише протирадіаційних споруд, а заборони на приватизацію інших споруд цивільного захисту на момент приватизації, а саме на 30 червня 1994 року, не було. Так, згідно технічного паспорту та акту комплексної перевірки захисної споруди цивільної оборони спірний об`єкт значиться як сховище, а не протирадіаційне укриття.

Крім того, відповідачем не надано достатніх, належних та допустимих доказів на підтвердження належності спірного сховища до об`єктів протирадіаційного захисту станом на 30 червня 1994 року.

РВ ФДМ України по Рівненській області у своєму відзиві на апеляційну скаргу просить у позові відмовити з тих підстав, що до статутного капіталу новоутвореного акціонерного товариства перейшло усе майно державного підприємства, за виключенням об`єктів, які не підлягають приватизації, а зокрема, об`єктів цивільної оборони (протирадіаційного захисту), яким і є спірне майно. Вважає, що діючим на момент приватизації законодавством було заборонено приватизацію споруд цивільного захисту, тому у даному випадку відсутні підстави для визнання за позивачем права власності на спірне сховище.

03 грудня 2019 року, справа надійшла на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду і відповідно до автоматизованого розподілу судової справи для її розгляду було визначено колегію суддів у складі: Тимошенко О.М. - головуючий, Миханюк М.В., суддя Саврій В.А.

03 грудня 2019 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду було відкрито провадження та призначено її розгляд на 09 січня 2020 року.

09 січня 2020 року, в судовому засіданні, головуючим суддею Тимошенком О.М. подано заяву про самовідвід, яка була задоволена ухвалою від 09 січня 2020 року.

11 січня 2019 року, у зв`язку з задоволенням заяви про самовідвід, було проведено повторний авторозподіл справи і визначено головуючим суддю Дужича С.П., та ухвалою від 15 січня 2019 року прийнято скаргу колегією суддів у новому складі та призначено судове засідання на 12 лютого 2020 року.

12 лютого 2020 року, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду в судовому засіданні було оголошено перерву до 27 лютого 2020 року.

У судовому засіданні представник ПАТ "Рівненський завод "Газотрон" надав свої пояснення відносно доводів та вимог апеляційної скарги, просить її задоволити, а рішення суду першої інстанції скасувати, як таке, що прийняте всупереч вимогам матеріального і процесуального права, прийнявши нове судове рішення, яким позов - задоволити.

Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явились, хоча й були завчасно повідомлені про час і місце судового розгляду, на що вказують повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень. Заяв про відкладення судового засідання не надходило.

Враховуючи вимоги ст. ст. 269, 273 ГПК України про межі та строки перегляду справи в апеляційній інстанції, а також те, що учасники по справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги, суд вважає за можливе провести судове засідання за відсутності представників учасників справи, які не забезпечили явку повноважних представників.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги і відзиву на неї, заслухавши представника боржника, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила, що:

У 1994 року, на підставі Указу Президента України від 15 червня 1993 року №210/93, "Положення про порядок корпоратизації підприємств", затвердженого постановою КМУ №508 від 05 липня 1993 року, наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України" (Мінмашпром України) №991 від 31 червня 1994 року, на базі Рівненського заводу "Газотрон" було створено ВАТ "Рівненський завод "Газотрон". (т.4 а.с.153)

Згідно акту оцінки вартості ЦМК Рівненського заводу "Газотрон" (затвердженого 23 червня 1994 року відповідно до наказу Мінмашпрому України №992 "Про затвердження акту інвентаризації майна і акту оцінки вартості майна Рівненського заводу "Газотрон" від 30 червня 1994 року визначено розмір вартості ЦМК державного підприємства та розмір статутного фонду його правонаступника - акціонерного товариства та зазначено, що правонаступнику ВАТ "Рівненський завод "Газотрон" перейшли усі активи і пасиви підприємства (Рівненського заводу "Газотрон").

Сховище, яке вбудоване в триповерхову будівлю корпусу 5а інвентарний №15141 у місті Рівному по вул. Гагаріна, 39 не входить до переліку майна, яке не було включено до статутного капіталу ВАТ "Рівненський завод "Газотрон" та вилученого з оцінки вартості ЦМК.

14 серпня 1997 року, рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Рівненський завод "Газотрон" було перетворено на ПАТ "Рівненський завод "Газотрон".

10 травня 2017 року, ухвалою Господарського суду Рівненської області, у справі №918/249/17, було порушено провадження про банкрутство ПАТ "Рівненський завод "Газотрон" за заявою Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

07 серпня 2017 року, постановою Господарського суду Рівненської області було припинено процедуру розпорядження майном ПАТ "Рівненський завод "Газотрон" та повноваження розпорядника майна, визнано ПАТ "Рівненський завод "Газотрон" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Ткачука Д.В.

З метою формування ліквідаційної маси банкрута, ліквідатором було проведено інвентаризацію майна ПАТ "Рівненський завод "Газотрон" та виявлено об`єкт нерухомості - протирадіаційне сховище (укриття) вбудоване в триповерхову будівлю корпусу 5а інвентарний №15141 по вул. Гагаріна, 39 у місті Рівне. (т.4 а.с.162)

06 квітня 2016 року, під час проведення комплексної перевірки (спеціального огляду) сховища захисної споруди цивільної оборони №64074, комісією у складі головного інспектора відділу державного нагляду (контролю) у сфері ПТБ та ЦЗ Рівненського міськрайонного управління ГУ ДСНС України у Рівненській області та головного спеціаліста управління з питань НС Рівненського міськвиконкому, зобов`язано голову правління ПАТ "Рівненський завод "Газотрон" провести технічну інвентаризацію сховища та завести експлуатаційно-технічну документацію. (т.4 а.с.163-165)

09 листопада 2016 року, на замовлення ПАТ "Рівненський завод "Газотрон" було виготовлено технічний паспорт на Захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони) (обліковий номер 64074) - сховище вбудоване у триповерхову будівлю корпусу 5а інвентарний №15141. (т.4 а.с.166-173)

01 грудня 2017 року, ліквідатор Ткачук Д.В. звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до РВ ФДМ України по Рівненській області про визнання за боржником права власності на сховище, вбудоване у триповерхову будівлю корпусу 5а , інвентарний №15141 в м. Рівне по вул. Гагаріна, 39 , з тих підстав, що право власності на дане майно набуто його попередником під час приватизації цілісного майнового комплексу у 1994 році, але не було зареєстровано та оформлено за боржником. (т.4 а.с.146-150)

07 грудня 2017 року, ухвалою господарського суду Рівненської області позовну заяву ліквідатора Ткачука Д.В. було прийнято до розгляду в межах справи №918/249/17 про банкрутство ПАТ "Рівненський завод"Газотрон".

05 лютого 2018 року, ухвалою господарського суду Рівненської області, залишеною без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 27 березня 2018 року, дану позовну заяву було задоволено і визнано за ПАТ "Рівненський завод "Газотрон" право власності на сховище вбудоване в триповерхову будівлю корпусу 5а , інвентарний №15141 по вул. Гагаріна, 39 в м. Рівне. (т.4 а.с.243-249, т.5 а.с.49-53)

23 жовтня 2018 року, постановою Верховного Суду було скасовано постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 27 березня 2018 року та ухвалу господарського суду Рівненської області від 05 лютого 2018 року, а справу в частині розгляду заяви ліквідатора ПАТ "Рівненський завод "Газотрон" про визнання права власності на сховище, вбудоване у триповерхову будівлю корпусу 5а , інвентарний №15141 по вул. Гагаріна, 39 в м. Рівному, передано на новий розгляд до господарського суду Рівненської області в іншому складі суду. (т.5 а.с.144-158)

21 грудня 2018 року, ухвалою господарського суду Рівненської області Міністерство економічного розвитку і торгівлі України було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. (т.5 а.с.161-162)

14 січня 2019 року, Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Рівненської облдержадміністрації, листом №56/04-02/19 повідомило, що "у документах паперового обліку захисних споруд за вказаною адресою обліковано сховище №64074. Рішень про подальше використання сховища Рівненською облдержадміністрацією не приймалося". (т.5 а.с.206)

25 січня 2019 року, Управління комунальною власністю виконкому Рівненської міської ради, листом №08-91 повідомило, що об`єкт цивільної оборони за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 39 - не є об`єктом права комунальної власності і не належить територіальній громаді м. Рівного в особі Рівненської міської ради. (т.5 а.с.242)

29 січня 2019 року, Рівненська обласна рада, листом №09-177/01 повідомила, що в переліку об`єктів спільної власності територіальних громад Рівненської області, затвердженому Рішенням облради від 17 червня 2014 року №1208, зі змінами, відсутні об`єкти за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 39. (т.5 а.с.241)

12 лютого 2019 року, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, як третя особа, надала пояснення №2431-05/49, згідно яких міністерство не володіє будь-якими документами або інформацією стосовно належності сховища по вул. Гагаріна, 39 у м. Рівне до об`єктів державної власності, що не увійшли до статутного капіталу ВАТ "Рівненський завод "Газотрон" в процесі корпоратизації і функції з управління, якими здійснює Міністерство. (т.5 а.с.243-244)

04 лютого 2019 року, Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Рівненської облдержадміністрації листом №10-33/123 також повідомило, що Управління не веде облік захисних споруд цивільного захисту, що перебували на обліку станом на 30 червня 1994 року, облікованими є захисні споруди цивільного захисту, що на даний час перебувають на балансах управлінь, підприємств та організацій. (т.5 а.с.256)

27 лютого 2019 року, рішенням Господарського суду Рівненської області, у задоволенні даного позову було відмовлено.

07 травня 2019 року, ПАТ "Рівненський завод "Газотрон" звернулось з клопотанням про приєднання до матеріалів справи листа Управління з питань надзвичайних ситуацій Виконавчого комітету Рівненської міської ради №10-33/233 від 25 березня 2019 року, де зазначено, що за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 39 наявна захисна споруда цивільного захисту, а саме: сховище з обліковим номером №64074, який представник позивача отримав лише 17 квітня 2019 року.

Враховуючи, що даний доказ був отриманий позивачем після розгляду спору місцевим господарським судом, керуючись ч.З ст. 269 ГПК України судова колегія задоволила дане клопотання представника боржника і долучила вказаний лист до матеріалів справи у якості доказу.

09 січня 2020 року, відповідач звернувся до суду з клопотанням про залучення Рівненської обласної державної адміністрації до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, вважаючи, що рішення у даній справі вплине на її права та обов`язки, з тих підстав, що облік фонду захисних споруд цивільного захисту суб`єктів господарювання віднесено до повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері цивільного захисту.

Проте, судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав задоволення клопотання відповідача про залучення до участі у справі у якості третьої особи Рівненської ОДА.

03 липня 2019 року постановою Північно-західного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Рівненської області 27 лютого 2019 року було залишено без змін.

30 жовтня 2019 року, постановою Верховного Суду було скасовано постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03 липня 2019 року, а справу №918/249/17 в скасованій частині передано на розгляд до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити

Згідно п.17 ч.1 ст. 255 ГПК України, окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, зокрема у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Законом).

Відповідно до ч.6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З 21 жовтня 2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства, Прикінцевими та Перехідними Положеннями якого встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу втратив чинність Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч.2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (надалі - Кодексу), господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Як встановлено з матеріалів справи, 10 травня 2017 року, ухвалою Господарського суду Рівненської області було порушено провадження у справі про банкрутство ПАТ "Рівненський завод "Газотрон" і на даний час, боржник перебуває на стадії ліквідаційної процедури, в ході якої було проведено інвентаризацію майна і виявлено об`єкт нерухомості: захисну споруду цивільного захисту (цивільної оборони), вбудовану в триповерхову будівлю корпусу 5а по вул. Гагаріна, 39 у місті Рівне, інвентарний №15141, без належних правовстановлюючих документів.

Вважаючи, що спірне приміщення належить боржнику, ліквідатор ПАТ "Рівненський завод "Газотрон" просить визнати за товариством право власності на на дане сховище.

Даний спір неодноразово розглядався в господарських судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Скасовуючи 30 жовтня 2019 року постанову Північно-західного апеляційного господарського суду, Верховний Суд зазначив, що судами попередніх інстанцій при новому розгляді справи не враховано попередніх вказівок суду касаційної інстанції щодо дослідження правового статусу спірного майна на предмет його приналежності до об`єктів протирадіаційного захисту на період приватизації у 1993-1994 роках, дослідження правовий статус даного об`єкта на період здійснення ліквідаційної процедури, визначення правомірності включення такого об`єкта до складу цілісного майнового комплексу боржника, а також не з`ясовано правовий статус спірного майна як на період приватизації боржника, так і на даний час.

Зазначив, що в своїх рішеннях суди лише обмежилися посиланням на лист Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Рівненської облдержадміністрації №56/04-02/19 від 14 січня 2019 року, в якому зазначалося про відсутність прийнятих рішень про подальше використання сховища Рівненською облдержадміністрацією, а також листи Управління комунальною власністю виконкому Рівненської міської ради №08-91 від 25 січня 2019 року та Рівненської обласної ради №09-177/01 від 29 січня 2019 року, згідно з якими об`єкт цивільної оборони на вул. Гагаріна, 39 в м. Рівне, - не є об`єктом права комунальної власності та не належить територіальним громадам м. Рівного та Рівненської області.

При цьому, суди не визначили, до якої категорії захисних споруд цивільного захисту належить спірне приміщення, оскільки позивач у позовній заяві визначає його як сховище, але при цьому теж саме приміщення обліковується на балансі боржника як об`єкт цивільного захисту (протирадіаційне укриття). У мотивувальних частинах оскаржуваних судових рішень спірний об`єкт також визначається сховищем та протирадіаційним укриттям.

Згідно з ч.1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

З матеріалів справи встановлено, що у 1994 році, на підставі Указу Президента України від 15 червня 1993 року №210/93, "Положення про порядок корпоратизації підприємств", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №508 від 05 липня 1993 року, наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України" (Мінмашпром України) №991 від 31 червня 1994 року, відбулась приватизація Рівненського заводу "Газотрон" та було створено ВАТ "Рівненський завод "Газотрон".

Відповідно до п.10 "Положення про порядок корпоратизації підприємств", затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України №508 від 05 липня 1993 року, комісія готує і подає засновнику акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу підприємства, що підлягає корпоратизації, проект плану розміщення акцій та проект статуту відкритого акціонерного товариства, розроблений відповідно до Закону України "Про господарські товариства", з урахуванням вимог, передбачених Указом Президента України "Про корпоратизацію підприємств".

Також був складений "Перелік об`єктів Рівненського заводу "Газотрон", які вилучені з оцінки вартості цілісного майнового комплексу та не включаються в статутний фонд відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод "Газотрон". (т. 4, а.с.174)

Даний акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу Рівненського заводу "Газотрон" був затверджений 23 червня 1994 року, відповідно до наказу "Мінмашпрому України" від 30 червня 1994 року №992 "Про затвердження акту інвентаризації майна і акту оцінки вартості майна Рівненського заводу "Газотрон". У акті було визначено розмір вартості цілісного майнового комплексу державного підприємства та розмір статутного фонду його правонаступника - акціонерного товариства.

Відповідно до п.15 Положення про порядок корпоратизації підприємств з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства до ВАТ "Рівненський завод "Газотрон" від Рівненського заводу "Газотрон", перейшли усі активи і пасиви підприємства його попередника і товариство стало правонаступником прав і обов`язків корпоратизованого підприємства.

Причому, спірне сховище, яке вбудоване триповерхову будівлю корпусу 5а по вул. Гагаріна, 39 у місті Рівне, інвентарний №15141 не було включено до вказаного "Переліку …".

Таким чином, оскільки спірне приміщення не було вилучене з оцінки вартості цілісного майнового комплексу, воно було включене до статутного капіталу ВАТ "Рівненський завод "Газотрон".

Щодо правомірності включення спірного об`єкту до статутного фонду ВАТ "Рівненський завод "Газотрон" колегія суддів зазначає, що за приписами ст. 5 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств", в редакції чинній на момент видачі наказу Мінмашпрому України 30 червня 1994 року) об`єктами державної власності, що підлягали приватизації, належить: майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства і є єдиними (цілісними) майновими комплексами; незавершене будівництво; частки (паї, акції), що належать державі у майні господарських товариств та інших об`єднань.

За частинами 2,3 ст. 5 цього Закону, не підлягали приватизації, зокрема, інші об`єкти державної власності, необхідні для виконання державою своїх функцій перелік яких затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Згідно п.20 Додатку №1 "Перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація яких не допускається" Декрету Кабінету Міністрів України №26-92 "Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається" від 31 грудня 1992 року, таких об`єктів відносяться - Протирадіаційні споруди.

З копії облікової картки, яка міститься в матеріалах справи (т.4 а.с.162) вбачається, що захисна споруда за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 39 обліковується як "Протирадіаційне сховище" №64074 яке введено в дію 1979 року.

Згідно п.1.1 вимог "Будівельних норм і правил захисних споруд цивільної оборони" СНиП II-II-77*, затверджених постановою Держбуд СССР №159 від 13 жовтня 1977 року, захисні споруди цивільної оборони призначалися для захисту, а у військовий час для захисту від дії зброї масового ураження і повинні використовуватись у мирний час для потреб народного господарства та обслуговування населення. Сховища поділяються на класи, а протирадіаційні укриття - на групи.

Тобто, цими Нормами було чітко встановлено два типи захисних споруд цивільної оборони: "сховище" і "протирадіаційне укриття" і відсутній тип споруд цивільної оборони як "Протирадіаційне сховище".

Крім того, Додатком 1 цих "Будівельних норм і правил …" було визначено поділ захисних споруд цивільної оборони на класи і групи. Відповідно, Додатку 1 протирадіаційні укриття поділяються на групи: П-1, П-2, П-3, П-4, П-5, П-6, П-7, П-8, П-9, в той час сховища поділяються на класи: А-І, А-ІІ, А-ІІІ, А-ІV.

Згідно зазначеної облікової картки спірна споруда цивільної оборони під № 64074 мала клас А-ІІІ та коефіцієнт захисту 2000, а тому, колегія, враховуючи дані технічних характеристик захисної споруди за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 39, відображених в обліковій картці, а також Акт комплексної перевірки захисної споруди цивільної оборони №64074 від 06 квітня 2016 року і Технічний паспорт на захисну споруду цивільної оборони №64074 від 09 листопада 2016 року, з яких чітко вбачається, що дана споруда являється сховищем класу А-ІІІ, а не протирадіаційним укриттям, дійшла висновку, що спірний об`єкт, на момент його приватизації, є сховище класу А-ІІІ, і заборони на приватизацію такого класу сховищ у 1993-1994 роках не існувало.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що вбудоване приміщення за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 39, як сховища класу А-ІІІ підлягало приватизації

14 серпня 1997 року, рішенням позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ "Рівненський завод "Газотрон" було перетворено на ПАТ "Рівненський завод "Газотрон".

Положення ДБН №2.2.5-97 "Захисні споруди цивільної оборони", затверджені Наказом Держкоммістобудування України №106 від 08 липня 1997 року і введені в дію з 01 січня 1998 року (після приватизації і перетворення боржника) чинні як на момент складенні Акту комплексної перевірки і Технічного паспорт, так і на сьогоднішній день, містять аналогічні норми СНіП ІІ-11-77* щодо розподілу захисних споруд цивільної оборони на сховища та протирадіаційні укриття, а також поділу на класи і групи.

У матеріалах справи відсутні докази, що сховище за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 39 реконструювалось з зміною його характеристик чи призначення, як захисної споруди цивільної оборони, тому правовий статус спірного об`єкту, як сховища класу А-ІІІ за номером №64074 не змінився.

Дана обставина підтверджується листом Управління з питань надзвичайних ситуацій Виконавчого комітету Рівненської міської ради №10-33/233 від 25 березня 2019 року, де зазначено, що за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 39 наявна захисна споруда цивільного захисту, а саме: сховище з обліковим номером №64074

Щодо виконання вказівок Верховного Суду стосовно дослідження обставин чи перебуває спірний об`єкт на обліку споруд цивільного захисту і чи не втратив він свого статусу захисної споруди, судова колегія зазначає, що у матеріалах справи міститься лист Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Рівненської облдержадміністрації №56/04-02/19 від 14 січня 2019 року щодо перебування на обліку захисних споруд цивільного захисту сховища, по вул. Гагаріна, 39 в м. Рівне, у якому повідомляється, що в документах паперового обліку захисних споруд за вказаною адресою обліковано сховище №64074 і рішень про подальше використання сховища Рівненською облдержадміністрацією не приймалося". (т.5 а.с.206)

Таким чином, сховище, про визнання права власності на яке звернувся позивач, перебуває на облікову у Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення як захисна споруда цивільного захисту, та не втратило свого статусу захисної споруди цивільного захисту, однак даний факт не забороняє його приватизувати, оскільки Декретом Кабінету Міністрів України №26-92 "Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається" від 31 грудня 1992 року, було заборонено приватизацію лише протирадіаційних споруд.

Судова колегія, також, приймає до уваги, що спірне сховище не відноситься до об`єктів спільної власності територіальних громад Рівненської області та не є комунальної власності територіальної громади м. Рівного (лист Рівненської обласної ради №09-177/01 від 29 січня 2019 року, лист Управління комунальною власністю виконкому Рівненської міської ради №08-91 від 25 січня 2019 року), а також не відноситься до об`єктів державної власності (пояснення представника Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №2431-05/49 від 12 лютого 2019 року). (т.5 а.с.243-244)

З матеріалів справи встановлено, що приватизація державного підприємства "Рівненський завод "Газотрон" відбулася на підставі наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України №991 від 31 червня 1994 року.

Відповідно до п.15 Положення про порядок корпоратизації підприємств з моменту державної реєстрації ВАТ "Рівненський завод "Газотрон" до товариства від Рівненського заводу "Газотрон" перейшло право власності на усі активи і пасиви підприємства його попередника у тому числі на спірне сховище №64074, яке вбудоване триповерхову будівлю корпусу 5а по вул. Гагаріна, 39 у місті Рівне, інвентарний №15141, оскільки воно не було включено до "Переліку об`єктів Рівненського заводу "Газотрон", які вилучені з оцінки вартості цілісного майнового комплексу та не включаються в статутний фонд відкритого акціонерного товариства "Рівненський завод "Газотрон" та не входило до "Переліку майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація яких не допускається" визначених Декретом Кабінету Міністрів України №26-923 "Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається" від 31 грудня 1992 року, а потім у подальшому перейшло у власність до ПАТ "Рівненський завод "Газотрон".

Проте, право власності на спірне сховище не було оформлено у встановленому законом порядку і на момент подання позову неможливо зареєструвати право власності на сховище у зв`язку з відсутністю необхідних правовстановлюючих документів.

При цьому, згідно ст. 2 Указу Президента України №210/93 "Про корпоратизацію підприємств" від 15 червня 1993 року, засновниками відкритих акціонерних товариств, що створюються відповідно до цього Указу на базі загальнодержавної власності, з боку держави є органи, уповноважені управляти цим майном: центральні органи державної виконавчої влади, інші підвідомчі Кабінету Міністрів України органи та обласні державні адміністрації.

Отже, Міністерство машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України було органом управління державним майном, яке не ввійшло до складу цілісного майнового комплексу боржника на час його приватизації, а на даний час його правонаступник - Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, незалежно від того чи було включено таке майно до відповідних переліків державного майна (Єдиного реєстру об`єктів державної власності).

Де, під час реорганізації Мінпромполітики до Мінекономрозвитку не передавалися будь-які відомості про належність згаданого сховища до об`єктів державного майна, що не увійшло до статутного капіталу ВАТ "Рівненський завод "Газотрон" в процесі корпоратизації.

За приписами ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оскільки право власності позивача на спірний об`єкт не було належним чином зареєстровано і РВ ФДМ України по Рівненській області заперечує дане право позивача на спірну споруду, то ПАТ "Рівненський завод "Газотрон" вправі був звернутися до господарського суду про визнання за ним права власності на сховище, вбудоване у триповерхову будівлю корпусу 5а по вул. Гагаріна, 39 в м. Рівне, інвентарний №15141.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт набуття ним у власність спірного приміщення - сховища для цивільного захисту №64074, яке вбудоване триповерхову будівлю корпусу 5а по вул. Гагаріна, 39 у місті Рівне, інвентарний №15141, а також те, що відповідач заперечує та не визнає таке право, а також, те з 07 серпня 2017 року за постановою Господарського суду Рівненської області позивача визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру і, відповідно до ст. 62 Кодексу України з питань банкрутства, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси, колегія суддів дійшла висновку, що позов підставний і підлягає задоволенню, а тому рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати та визнати за ПАТ "Рівненський завод "Газотрон" право власності на сховище вбудоване в триповерхову будівлю корпусу 5а по вул. Гагаріна, 39 в м. Рівне, інвентарний №15141.

Перебування ж позивача в процесі банкрутства не змінює правового статусу спірного об`єкту, як захисної споруди цивільного захисту - сховища та не виключає дане сховище з об`єктів цивільної оборони.

Пунктом 2 ч.1 ст. 275 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Названий Суд зазначив, що, хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

На підставі наведеного, ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази, надані сторонами, перевіривши об`єктивність прийняття рішення судом першої інстанції, судова колегія приходить до висновку, що рішення господарського суду Рівненської області від 27 лютого 2019 року слід скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

Судові витрати за подачу апеляційної скарги у сумі 2 400,00 грн. та за подачу позовної заяву у сумі 1600,00 грн., у зв`язку з її задоволенням, на підставі ст.ст. 129, 282 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 129, 275, 277, 282 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Рівненський завод "Газотрон" - задоволити.

Рішення господарського суду Рівненської області від 27 лютого 2019 року у справі №918/249/17 - скасувати.

Прийняти нове судове рішення, яким позов Публічного акціонерного товариства "Рівненський завод "Газотрон" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області про визнання права власності - задоволити.

Визнати за Публічним акціонерним товариством "Рівненський завод "Газотрон" (33022, м. Рівне, вул. Гагаріна, 39, ідентифікаційний код: 14314972) право власності на сховище, вбудоване в триповерхову будівлю корпусу корпусу 5а по вул. Гагаріна, 39 у місті Рівне, інвентарний №15141.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 77, ідентифікаційний номер: 13989432) на користь Публічного акціонерного товариства "Рівненський завод "Газотрон" (33022, м. Рівне, вул. Гагаріна, 39, ідентифікаційний код: 14314972) 1 600 (одну тис. шістсот) грн. - судового збору за подачу позовної заяву та 2 400 (дві тис. чотириста) грн. - судового збору за подачу апеляційної скарги.

Господарському суду Рівненської області - видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Матеріали справи №918/249/17 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Дужич С.П.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Миханюк М.В.