Постанова

від 16.03.2020 по справі 904/5534/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2020 року м.Дніпро Справа № 904/5534/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Дарміна М.О. (доповідач)

суддів: Березкіної О.В., Іванова О.Г.

при секретарі судового засідання Ковзикові В.Ю.

За участю представників сторін:

від позивача: Столєва Ю.С., довіреність №02/12-02 від 02.12.2019 р., представник;

представник відповідача не з`явився, про час та місце проведення судового засідання повідомлений судом належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019 (повний текст складено та підписано 20.12.2019р. суддя Кеся Н.Б.) у справі №904/5534/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МД ГРУП", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ", м.Дніпро

про стягнення 280 831,35 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

25.11.2019 до Господарського суду Дніпропетровської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "МД ГРУП" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ", в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь 199 561,89 грн основного боргу, 19719,62 грн 3% річних, 61549,84 грн інфляційних втрат, всього 280831,35 грн. та судові витрати у розмірі 4212,47 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов`язань за Договором купівлі-продажу транспортного засобу №2342/2017/404962 від 06.04.2017.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2019 позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ" на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "МД ГРУП" 199561,89 грн. основного боргу, 19719,62 грн. 3% річних, 61549,84 грн. інфляційних втрат, всього 280 831,35 грн. та судові витрати у розмірі 4212,47 грн.

Рішення вмотивовано наявністю правових підстав для виникнення грошових зобов`язань Відповідача по суті спору, доведеністю суми боргу та наявністю правових підстав для застосування до Відповідача відповідальності за порушення грошових зобов`язань по суті спору.

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги :

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ" подало апеляційну скаргу, в якій, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019р. у справі №904/5534/19, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Узагальнення доводів апеляційної скарги:

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу позивач посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції неповно з`ясувано обставини, що мають значення для справи та рішення прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Скаржник наголошує, що вирішуючи здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд першої інстанції фактично позбавив себе можливості впевнитися під час судових засідань в тому, яким насправді договором врегульовані відносини між сторонами.

Також, на думку апелянта, належній оцінці підлягають докази, надані позивачем в обґрунтування позовної заяви.

Отже, апелянт вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не повно з`ясував обставини справи, що мають значення для справи, а тому рішення підлягає скасуванню.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу, вважає рішення господарського суду Дніпропетровської області законним та обгрунтованим, яке просить залиши без змін, а скаргу без задоволення.

Щодо строку оплати вартості автомобіля вказує, що відповідно до п. 5.1 Договору обов`язок Покупця сплатити Продавцеві ціну Транспортного засобу у розмірі 329 561,89 грн. Сплата повинна була відбутись перед прийняттям Покупцем транспортного засобу (п. 2.1 Договору). Але, враховуючи фінансовий стан Покупця та його фінансову неспроможність сплатити повну суму в день фактичного отримання та перереєстрації автомобіля, Продавець передав, а Покупець прийняв автомобіль без здійснення повної оплати. Оскільки до типового договіру купівлі-продажу транспортного засобу у сервісних центрах МВС неможливо внести зміни та доповнення, сторонами у той же день був укладений договір № 27-03/01 від 06.04.2017 p., який є новацією в частині строків оплати. Зокрема, в Специфікації № 1 до Договору № 27-03/01 від 06.04.2017 р. вказаний такий строк оплати: протягом 3-х місяців с дати поставки рівними частинами у розмірі 109 853,96 грн. до 30 числа щомісячно. Оплата першої частини здійснюється не пізніше 10 квітня 2017 року. Доказів сплати повної вартості івтомобіля відповідач не надав.

При розрахунку 3% річних та інфляційних витрат позивач керувався найменш вигідними для себе і найбільш сприятливими для відповідача строками виникнення заборгованості і почав нарахування не з дати, наступної за датою поставки, а більш пізнішими датами - датами специфікації.

Щодо твердження відповідача стосовно розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, що суд фактично позбавив себе можливості впевнитися під час судових засідань за участі повноважних представників обох сторін в якихось фактах, стверджує, позивач наголошує що судом було, призначено судове засідання для розгляду справи по суті, яке відбулось 17.12.2019 о 15:00. Відповідач не скористався своїм правом забезпечити явку повноважного представника у судове засідання, хоч був належним чином повідомлений про час розгляду справи.

Позивач додає, що, 17.01.2020 року відбулась часткова сплата суми боргу у розмірі 41 428,80 грн. Таким чином, особи, що мають право підпису банківських документів - а це керівник та головний бухгалтер відповідача, визнають борг перед позивачем.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019 у справі №904/5534/19, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 24.02.2020 о 12:20.

24.02.2020 розгляд справи відкладено на 16.03.2020 на 12:20.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомленим належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення №4900080238768. Беручи до уваги, що неявка представників, не перешкоджає перегляду справи по суті, матеріали справи є достатніми для її розгляду у судовому засіданні, справа переглядалася без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

16.03.2020 оголошено вступну та резолютивну частину постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

06 квітня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МД ГРУП" (далі-Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ" (далі-Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу транспортного засобу №2342/2017/404962 (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Продавець зобов`язався передати у власність Покупцеві транспортний засіб: марка MITSUBISHI, модель PAJERO WAGON 2006 року випуску, колір чорний, номер кузова (шасі, рама) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , зареєстрований за Продавцем 23.11.2006 підрозділом МВС ЦЕНТР 8041.

Згідно з п. 1.3 Договору Покупець оглянув та ознайомився із майном, яке зазначено у п. 1.1 Договору, претензій щодо технічного стану та якісних характеристик відчужуваного Транспортного засобу не має.

Передача Транспортного засобу Продавцем і прийняття його Покупцем здійснюється після повної оплати вартості майна, та оформлюється актом приймання-передачі у двох примірниках, які підписуються сторонами (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору Покупець зобов`язаний в порядку та на умовах, визначених цим Договором, сплатити Продавцеві ціну Транспортного засобу зазначену в п. 3.1 Договору; в порядку та на визначених цим Договором, прийняти Транспортний засіб. Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання (п. 9.1 Договору).

Також, 06.04.2017 між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір № 27-03/01 (а.с. 17-18).

Згідно з поясненнями Позивача, даний договір був укладений пізніше для деталізації умов оплати товару, таким чином є новацією у розумінні ч. 2 ст. 604 ЦК України.

Специфікацією №1 до Договору № 27-03/01 від 06.04.2017 (а.с. 19) передбачений строк оплати: протягом 3-х місяців с дати поставки рівними частинами у розмірі 109853,96 грн. до 30 числа щомісячно. Оплата першої частини здійснюється не пізніше 10 квітня 2017 року.

Передача автомобіля відбулась 06.04.2017, що підтверджується підписаним у двосторонньому порядку актом прийому-передачі від 06.04.2017 до договору 27-03/01 від 06.04.2017 (а.с. 20), накладною №РН1-000060 (а.с. 16). Накладна з боку Покупця підписана директором ТОВ "ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ" Андріяновим М .М. Автомобіль перереєстрований з ТОВ "МД ГРУП" на ТОВ "ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ".

Відповідач свої зобов`язання по повній оплаті здійснив частково у розмірі 130000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №1867 від 05.04.2018 та №1698 від 29.10.2019, призначення першого платежу: Оплата за автомобіль PAJERO WAGON по рахунку №1-00060 від 06.04.17, згідно договору №2342/2017/404962 від 06.04.17 в т.ч. ПДВ 20% 16666,67 грн. , призначення другого платежу Остаточна сплата за автомобіль MITSUBISHI по рахунку №20 від 01.09.2019, згідно договору № 2342/2017/404962 від 06.04.17 в т.ч. ПДВ 20% 5000,00 грн. , внаслідок чого у останнього виникла заборгованість в сумі 199561,89 грн.

З метою досудового врегулювання спору Позивач направив на адресу Відповідача вимогу вих.№5 від 14.08.2019 (а.с. 41), в якій просив терміново перерахувати суму заборгованості, яка останнім була отримана 20.08.2019, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 42). Зазначена вимога була залишена без відповіді та без задоволення.

Під час розгляду справи Відповідач доказів погашення заборгованості не надав.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Відповідно до абзацу 4 пункту 3.12. Постанови № 18 від 26.12.2011р. Пленуму ВГСУ " Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Предметом позову у даній справі є матеріально правова вимога ТОВ ДМ ГРУП до ТОВ "ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ" про стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки та нарахованих в зв`язку із несвоєчасним виконанням обов`язку з оплати 3% річних та інфляційних нарахувань на суму основного боргу.

Відповідно до частин 1,2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Як вбачається зі змісту опису вкладення до цінного листа 0101305036405 (а.с. 3) та накладної Укрпошти 0101305036405 (а.с. 2) позовна заява та додані до неї документи були спрямовані на адресу ТОВ ПЖК-Запоріжжя вулиця Княгині Ольги 10/14, кімната 106, м.Дніпро, 49038.

Адреса на яку було спрямовано позовну заяву і додані до неї документи збігається із даними щодо юридичної адреси ТОВ ПЖК-Запоріжжя в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (а.с. 45).

Відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі № 904/5534/19 від 29.11.2019р., призначено судове засідання до розгляду по суті 17.12.2019р. о 15:00, Відповідачу до 12.12.2019р. встановлено строк для наданя відзиву на позовну заяву , який повинен відповідати вимогам статті 165 ГПК України, з доказами направлення копії відзиву на адресу Позивача.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідачем отримано вищезазначену ухвалу 09.12.2019р.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідач не надав суду першої інстанції заперечення проти позову, в судове засідання не з`явився.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

З урахуванням вищевикладеного твердження апелянта про те, що вирішуючи здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, Суд фактично позбавив себе можливості впевнетися під час судових засідань за участі повноважних представників обох сторін, яким насправді договором врегульовані відносини між сторонами, а також посиланням ТОВ ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ на норми статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, частини 1,3 статті 7, статтю 8 Закону України Про судоустрій та статус суддів , статтю 124 Конституції України, носять декларативний характер і відхиляються як необґрунтовані.

Цитування апелянтом змісту мотивувальної частини рішення суду не містить в собі обґрунтованих посилань на будь-які фактичні обставини справи, які неправильно встановлені судом першої інстанції, в зв`язку із чим доводи апеляційної скарги про те, що: Наявність або відсутність укладеного договору у вигляді єдиного документу значним чином впливає на характер правовідносин та на обсяг прав і обов`язків сторін. При цьому вбачачається, що зазначене в позовній заяві та в рішенні суду розуміння існування договірних правовідносин між Позивачем та Відповідачем не є тотожним. Відтак рішення від 17.12.2019р. є необґрунтованим. є необґрунтованими і відхиляються судом апеляційної інстанції.

Доводи апеляційної скарги, які зводяться до вибіркового цитування відповідачем змісту позовної заяви, не містять в собі посилань на те, яким саме чином зміст позовної заяви, який ним цитується впливає на правильність встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи і відповідних їм правовідносин і що саме було неправильно встановлено судом, в зв`язку із чим відхиляються як необґрунтовані.

Відповідно до частини 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час перегляду рішення суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено неправильного тлумачення судом закону або застосування закону, який не підлягав застосуванню у спірних правовідносинах, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Крім цього, колегією суддів не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає ухвалу місцевого господарського суду законною та обґрунтованою і не вбачає підстав для її скасування, а апеляційну скаргу залишає без задоволення.

Розподіл судових витрат:

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на особу, яка подала апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019 у справі №904/5534/19 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2019 у справі №904/5534/19 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області 17.12.2019 у справі №904/5534/19 у сумі 6 318,70 грн. покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЖК-ЗАПОРІЖЖЯ" (49038, м. Дніпро, вул. Княгині Ольги, буд.10/14, кімн.106, код ЄДРПОУ 38461580).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, визначені ст. 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 24.03.2020

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.В. Березкіна

Суддя О.Г. Іванов