Рішення

від 17.03.2020 по справі 905/2433/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.03.2020 Справа № 905/2433/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

при секретарі судового засідання Пузікової Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовом: Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (ЄДРПОУ 03337119, адреса: 84307, Донецька область, м. Краматорськ, пров. Земляний, буд.2) в особі виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа"(ЄДРПОУ 05540936, адреса: 84307, Донецька область, м. Краматорськ, пров. Земляний, буд.2)

до відповідача: Об`єднання співвласників житла та допоміжних приміщень "Клубна-4" (ЄДРПОУ 38789596, адреса: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Клубна, буд.4)

про: стягнення 447136,29 грн, -

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явились,

від відповідача: не з`явились,

СУТЬ СПОРУ:

Обласне комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" в особі виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Об`єднання співвласників житла та допоміжних приміщень "Клубна-4" про стягнення 447136,29 грн., з яких: 331843,25 грн. - основний борг, 27425,17 грн. - сума індексу інфляції, 87867,87 грн. - 3% річних, крім того, сплачений судовий збір за розгляд цієї справи у розмірі 6707,04 грн.

Мотивуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, обумовлених договором на поставку теплової енергії №162 від 16.10.2013р., в частині своєчасності та повноти оплати одержаної теплової енергії.

На підтвердження вимог надано суду: договір №162 від 30.12.2016; акт від 30.12.2016; акт про відключення від 05.04.2017; рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради від 21.09.2016 №643, від 03.04.2017 №214; акти знімання показань приладу обліку: від 25.01.2017, від 23.02.2017, від 22.03.2017, від 06.04.2017; рахунки на оплату: №117_162 від 25.01.2017, №217_162 від 27.02.2017, №317_162 від 22.03.2017, №417_162 від 18.04.2017, копії яких долучено до матеріалів справи.

Ухвалою від 27.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/2433/19; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 30.01.2020; відповідачу встановлено строк у п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов; запропоновано позивачу у строк до п`яти днів з дня отримання відзиву надати суду відповідь на відзив (за наявності); явка уповноважених представників сторін визнана необов`язковою.

Ухвалою від 30.01.2020 відкладено підготовче засідання на 24.02.2020; явка уповноважених представників сторін визнана необов`язковою; запропоновано сторонам виконати вимоги ухвали суду про відкриття провадження у справі № 905/2433/19 у строк до 20.02.2020.

В судове засідання 24.02.2020 з`явився представник позивача, надав пояснення щодо обставин справи. Відповідач свого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позовну заяву не надав, про причини суд не повідомив.

Ухвалою від 24.02.2020 закрито підготовче провадження у справі № 905/2433/19; призначено розгляд справи по суті на 17.03.2020; визнано явку уповноважених представників сторін в судове засідання необов`язковою.

Як вбачається, ухвала суду від 24.02.2020 отримана позивачем 28.02.2020, відповідачем - 29.02.2020, про що свідчать наявні в матеріалах справи відповідні рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення.

В судове засідання, що відбулось 17.03.2020, сторони своїх представників не направили. На дату судового засідання від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.2, ч.4 ст.13, ч.1 ст.14 ГПК України).

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ст.ст.113, 118 ГПК України).

Відповідно до приписів частин вісім та дев`ять статті 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву в строк, встановлений судом, не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України .

Відповідно до частини першої ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч.3 ст. 202 ГПК України ).

Оскільки явка представників сторін обов`язковою визнана не була, позивач та відповідач повідомлені про місце, дату та час судового засідання належним чином, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України , висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, тому суд вважає за можливе розглянути справу у цьому судовому засіданні без присутності представників сторін за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

30.12.2016 між Об`єднанням співвласників житла та допоміжних приміщень "Клубна-4 (відповідач, споживач) та Обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго" в особі виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа" (позивач, енергопостачальна організація) був укладений договір на поставку теплової енергії №162 (договір), згідно з умовами якого теплопостачальна організація прийняла на себе зобов`язання поставити споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах, а споживач зобов`язався оплачувати одержувану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у терміни, передбачені цим договором (розділ 1 договору).

Згідно з п.2.1 договору теплова енергія постачається споживачу в обсягах згідно з додатком №1 до цього договору на такі потреби:

- опалення - в період опалювального сезону;

Споживач теплової енергії зобов`язується додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені в додатку 1, не допускаючи їх перевищення або зменшення (кількості діб опалювального періоду). У випадку зменшення обсягів споживання теплової енергії споживач несе відповідальність згідно із Законом України "Про теплопостачання"; виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміні, які передбачені договором (п.п.3.2.2., 3.2.3. договору).

За змістом п. п. 6.1, 6.2, 6.3, 6.5, 6.7 договору розрахунки за теплову енергію, що споживається для населення, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів, встановлених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №931 від 09.06.2016 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ОКП "Донецькотеплокомуненеого" та складаються: тариф на теплову енергію 1 Ггкал - 1171,74 грн. (без ПДВ). Загальна суму договору складається з сум вартості місячних поставок енергії за весь строк дії договору. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач за 3 дні до початку розрахункового періоду сплачує теплопостачальній організації вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Кінцеві розрахунки за фактично спожиту теплову енергію споживач зобов`язаний сплачувати не пізніше 10-го числа місяця наступного за рахунковим. Споживач виконує звірку розрахунків за спожиту теплову енергію з підписанням акту звірки щомісяця.

Несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію тягне за собою нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахування індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від суми боргу (п.п. 7.2.3., 7.2.4. договору).

Згідно п.10.1. договору цей договір набуває чинності з 30 грудня 2016 року та діє до 29 грудня 2017 року.

У пункті 10.2. договору сторони обумовили, що договір припиняє свою дію у частині надання послуг у випадках: закінчення терміну, на який він був укладений; взаємної згоди сторін про його припинення; прийняття рішення господарським судом; ліквідації сторін.

Припинення дії договору не звільняє споживача від обов`язку повної сплати спожитої енергії (п.10.3 договору).

Договір вважається пролонгований на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п.10.4 договору).

Договір підписано представниками обох сторін та скріплено їх печатками.

Додатком №1 до договору сторонами погоджено планові обсяги постачання енергії на потреби опалення споживачу - 453,60852 Гкал/рік, у тому числі: січень - 97,32168 Гкал, лютий - 86,69460 Гкал, березень - 75,22854 Гкал, квітень - 19,29654 Гкал, жовтень - 21,81348 Гкал, листопад - 65,44044 Гкал, грудень - 87,81324 Гкал.

У додатку №5 до договору № 162 від 30.12.2016 наведено розрахунок планової річної вартості послуг опалення: обсяг поставки - 453,60852 Гкал, тариф - 1406,09 грн. з ПДВ, вартість - 637814,40 грн.

За змістом додатку №4 до договору визначено реєстр споживачів теплової енергії: платник - Об`єднання співвласників житла та допоміжних приміщень "Клубна-4", найменування спожива - Гуртожиток, адреса споживача - вул. Клубна, 4, опалювальна площа - 2796,60 кв.м. згідно технічного паспорту.

Рішеннями Виконавчого комітету Краматорської міської ради №643 від 21.08.2016, №722 від 13.10.2016 визначено початок опалюваного періоду з 14.10.2016 та №214 від 03.04.2017 - закінчення опалюваного періоду з 06.04.2017.

Факт підключення приміщення споживача до системи опалення, розташованого за адресою: вул. Клубна, 4 підтверджується відповідним актом від 30.12.2016.

Факт відключення приміщення споживача від системи опалення, розташованого за адресою: вул. Клубна, 4 підтверджується відповідним актом від 05.04.2017.

Позивач за участю представника відповідача склав акти показань приладу обліку, про що свідчить підпис споживача, а саме: акт від 25.01.2017 - кількість Гкал 73,226; акт від 23.02.2017 - кількість Гкал 98,15; акт від 22.03.2017 - кількість Гкал 43,51; акт від 06.04.2017 - кількість Гкал 21,1186.

Позивач надавав, а споживач отримував рахунки на оплату послуг з опалення за договором №162 від 30.12.2016, а саме:

№ 117_162 від 25.01.2017 на суму 102962,21 грн.

№ 217_162 від 27.02.2017 на суму 138007,54 грн.

№ 317_162 від 22.03.2017 на суму 61178,89 грн.

№ 417_162 від 18.04.2017 на суму 29694,61 грн.

За твердженнями позивача відповідач оплату за фактично одержану теплову енергію не здійснював, чим порушив умови договору та внаслідок чого в період січень 2017 - квітень 2017 включно за відповідачем утворилась заборгованість в розмірі 331843,25 грн.

Позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача суму основного боргу - 331843,25 грн., а також 3% річних у сумі 27425,17 грн. та інфляційні - 87867,87 грн.

Враховуючи статус сторін, характер правовідносин між учасниками договору, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами договору про постачання теплової енергії №162 від 31.12.2016.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору №162 від 31.12.2016, суд дійшов висновку, що виниклі на його підставі правовідносини регламентуються нормами параграфу 5 глави 54 Цивільного кодексу України, який визначає загальні положення про постачання енергетичних ресурсів.

За змістом статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу. Стаття 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Статтею 714 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно ст.275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст.629 Цивільного кодексу України відносно обов`язковості договору для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України ).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України ).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України ).

За змістом п.6.5 договору, кінцевий розрахунок за фактично спожиту теплову енергію споживач зобов`язався сплачувати не пізніше 10-го числа місяця наступного за розрахунковим.

Проте, в матеріалах справи відсутні і сторонами не подано документального підтвердження того, що відповідач здійснив повну чи часткову оплату виставлених позивачем рахунків в строк, встановлений п.6.5. договору.

За висновками суду, відповідач не мав жодних правових підстав для ухилення від виконання обов`язків з оплати спожитої теплової енергії. Свої зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати позивачу вартості фактично спожитої теплової енергії в сумі 331843,25 грн., всупереч ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, відповідач не виконав.

Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення відповідачем зобов`язань за договором щодо своєчасної оплати отриманих послуг з теплопостачання, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором.

Доказів, що свідчать про сплату заборгованості за теплову енергію, спожиту у січні-квітні 2017 у загальному розмірі 331843,25 грн., суду не представлено, у зв`язку з чим суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення цього боргу з відповідача і, як наслідок, про задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо заявлених до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 27425,17 грн., інфляційних збитків в розмірі 87867,87грн. суд зазначає наступне:

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Як вбачається з доданого до позову розрахунку, позивачем нараховані 3% річних в загальному розмірі 27425,17 грн. та інфляційні в розмірі 87867,87грн., у тому числі: на заборгованість 102962,21 грн. за період з 11.02.2017 по 10.03.2017 - 236,95 грн. 3% річних та 1029,62 грн. інфляційних; на заборгованість 240969,75 грн. за період з 11.03.2017 по 10.04.2017 - 613,98 грн. 3 % річних та 4337,46 грн. інфляційних; на заборгованість 302148,64 грн. за період з 11.04.2017 по 10.05.2017 - 745,02 грн. 3% річних та 2719,34 грн. інфляційних; на заборгованість 331843,25 грн. за період з 11.05.2017 по 13.12.2019 - 25829,22 грн. 3% річних та 79781,45 грн. інфляційних.

Здійснивши перерахунок 3% річних, пред`явлених до стягнення позивачем, за допомогою програми "Ліга Закон" та виходячи з заборгованості, вказаної у кожному рахунку окремо (по зобов`язанням січня 2017 року у сумі 102962,21 грн., по зобов`язанням лютого 2017 року у сумі 138007,54 грн., по зобов`язанням березня 2017 року на суму 61178,89 грн., по зобов`язанням квітня 2017 року на суму 29694,61 грн.) та за заявлений позивачем період з 11.02.2017 по 13.12.2019, судом встановлено, що розмір 3% річних складає 27425,17 грн. З наведених підстав, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Здійснивши перерахунок інфляційних нарахувань за допомогою програми "Ліга Закон" по кожному рахунку окремо за заявлений позивачем період, судом встановлено, що розмір таких нарахувань складає 89895,10 грн., що є більше ніж заявлено позивачем. Враховуючи положення ч.1 ст.14 та ч. 2 ст. 237ГПК України , згідно яких суд розглядає справу в межах заявлених вимог і не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, задоволенню підлягають інфляційні саме в розмірі заявленому позивачем - 87867,87 грн.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та статями 73 , 74 , 77 ,Господарського процесуального кодексу України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, доводів позивача, викладених у позовній заяві, не спростував.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши умови договору, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Об`єднання співвласників житла та допоміжних приміщень "Клубна-4" (ЄДРПОУ 38789596, адреса: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Клубна, буд. 4) на користь Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (ЄДРПОУ 03337119, адреса: 84307, Донецька область, м. Краматорськ, пров. Земляний, буд.2) в особі виробничої одиниці "Краматорськміжрайтепломережа" (ЄДРПОУ 05540936, адреса: 84307, Донецька область, м. Краматорськ, пров. Земляний, буд.2) суму основного боргу в розмірі 331843,25 грн. (триста тридцять одну тисячу вісімсот сорок три гривні 25 коп.), суму індексу інфляції в розмірі 87867,87 грн. (вісімдесят сім тисяч вісімсот шістдесят сім гривень 87 коп.), суму 3% річних в розмірі 27425,17 грн. (двадцять сім тисяч чотириста двадцять п`ять гривень 17 коп.) та судовий збір у розмірі 6707,04 грн. (шість тисяч сімсот сім гривень 4 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України ).

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України ).

Рішення складено та підписано 24.03.2020.

Суддя Н.В. Величко