Рішення

від 24.03.2020 по справі 910/407/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.03.2020Справа № 910/407/20 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал-Сервіс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛС Карго"

про стягнення 26931,57 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріал-Сервіс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛС Карго" про стягнення 26931,57 грн., з яких: 26786,26 грн. основного боргу та 145,31 грн. три проценти річних, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач порушив строк виконання грошового зобов`язання згідно Договору транспортного експедирування (надання послуг з міжнародних та внутрішніх вантажоперевезень автомобільним транспортом) № 27042-АП від 24.09.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2020 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

17.01.2020 та 23.01.2020 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшли заяви про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 28.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Вказана ухвала суду направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адреси місцезнаходження відповідача, зазначені в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63.

Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу у зв`язку із незнайденням адресата.

У той же час, згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

Таким чином, ухвала суду про відкриття провадження у справі направлялася за адресою місцезнаходження відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за відсутності заяви про зміну його місцезнаходження.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду від 28.01.2020 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

24.09.2019 між позивачем, як виконавцем, та відповідачем, як експедитором, укладено договір № 27042-АП транспортного експедирування (надання послуг з міжнародних та внутрішніх вантажоперевезень автомобільним транспортом), за умовами якого експедитор замовляє, а виконавець за плату надає послуги з транспортного експедирування, вказаного експедитором.

Згідно з цим договором виконавець надає послуги з перевезення та інші послуги, що безпосередньо пов`язані з таким перевезенням (зокрема, отримання необхідних документів, виконання митних та інших процедур, контроль за одержанням вантажів тощо, але згідно з конкретними інструкціями експедитора) і забезпечує перевезення вантажів (пункт 1.2 договору).

Відповідно до пункту 2.2 договору детальні умови кожного перевезення зазначаються клієнтом у окремих заявках на перевезення вантажу з обов`язковим посиланням на даний договір.

Пунктом 2.4 договору передбачено, що факт виконання кожного перевезення, а також виконання розрахунків між сторонами, підтверджується відміченими належним чином товаротранспортними накладними CMR - при виконанні міжнародних перевезень, та ТТН - при виконанні внутрішніх перевезень по Україні, а також відповідним актом виконаних робіт.

Згідно з пунктом 4.1 договору розрахунки між експедитором та виконавцем здійснюються відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів України протягом 14 банківських днів з моменту отримання оригіналів документів: рахунку-фактури, акту виконаних робіт, товарно-супровідної накладної (CMR, ТТН) із відміткою одержувача про прийняття вантажу, та заявки.

Розмір оплати послуг узгоджується сторонами в заявках, які є невід`ємною частиною цього договору та вказуються в рахунку-фактури виконавця (пункт 4.4 договору).

Пунктом 8.2 договору встановлено строк його дії з моменту підписання сторонами і до 31.12.2020. У випадку, якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодні із сторін письмово не повідомила іншу сторону про намір припинити дію договору, то договір зберігає силу на 1 рік на тих самих умовах.

Відповідно до заявки на організацію міжнародного перевезення вантажу від 24.09.2019 № 25/09 до договору експедитор просив здійснити перевезення за маршрутом Італія-Новосілки, Україна вантажу - деталей на палетах, вагою 1277 кг 5 палет, адреса одержувача: Києво-Святошинський р-н, с. Новосілки, вул. Озерна, 20, дата доставки: 04-07.10.2019 року. Вартість перевезення становить 950 євро (по курсу НБУ на момент вивантаження)+митне оформлення, умови оплати - безготівковий розрахунок, після отримання оригіналів документів перевізника протягом 7-14 днів.

На підтвердження здійснення замовленого перевезення позивачем до матеріалів справи долучено CMR № 016625 із відмітками митниці про пересічення кордону та печаткою отримувача вантажу.

19.10.2019 позивач направив на адресу відповідача рахунок-фактуру та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 11.10.2019 № ЛВ-0000321 на суму 26786,65 грн., міжнародну товарно-транспортну накладну № 016625, договір від 24.09.2019 № 27042-АП та заявку від 24.09.2019 № 25/09. Дане відправлення, згідно з відомостями веб-сайту АТ Укрпошта , не було вручено відповідачу 22.10.2019 під час доставки з інших причин.

За приписами статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі статтями 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

Відповідно до частини 1 статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За змістом частини 2 статті 908 ЦК України, що кореспондується з вимогами частини 5 статті 307 ГК України, загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень установлюються договором, якщо іншого не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

За змістом статті 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України від 01.08.2006 № 57-V, вона застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення й місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання та громадянство сторін.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (частина 2 статті 533 ЦК України).

Із умов укладеного між сторонами договору-заявки вбачається, що відповідач мав оплатити вартість здійсненого перевезення протягом 7-14 днів з дати отримання оригіналів документів.

Разом із цим, із матеріалів справи слідує, що направлений позивачем лист із оригіналами документів не вручений відповідачу 22.10.2019 під час доставки.

Відтак, суд при розрахунку строку на оплату відповідачем наданих послуг виходить з дати оформлення підприємством зв`язку повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення. Таким чином, кінцевим строком на оплату відповідачем послуг є 05.11.2019, однак протягом вказаного строку та після нього відповідач оплату за надані послуги не здійснив.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав обумовлене заявкою відповідача перевезення, однак останній на момент прийняття рішення не надав документів, які б могли свідчити про погашення заборгованості відповідача в розмірі 26786,26 грн. за надані послуги, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог у цій частині, що підлягають задоволенню.

Також, за прострочення грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу 145,31 грн. трьох процентів річних за період з 06.11.2019 по 10.01.2020 року.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Здійснивши перерахунок сум компенсаційних витрат, суд дійшов висновку про стягнення трьох процентів річних у розмірі 145,25 грн., у зв`язку з чим відповідна позовна вимога підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з частковим задоволенням позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Щодо заявлених позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 5000 грн. суд зауважує, що згідно з пунктом 2 частини 2 статті 126 ГПК України розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до пункту 4.1 договору про надання правової допомоги від 09.01.2020 попередня вартість послуг адвоката із надання послуг клієнту складає 5000 грн. та сплачується на підставі рахунка адвоката у строк не пізніше 15 банківських днів з дати отримання клієнтом рахунку.

Водночас, до матеріалів позовної заяви відповідні докази виставлення адвокатом рахунку та здійснення позивачем оплати витрат на професійну правничу допомогу адвоката не долучені.

Частиною 8 статті 129 ГПК Україні розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, за відсутності відповідних доказів, підстави для розподілу та покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу адвоката наразі відсутні.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал-Сервіс" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛС Карго" (01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63; ідентифікаційний код 41684088) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріал-Сервіс" (43026, Волинська обл., м. Луцьк, просп. Соборності, 8, кв.132; ідентифікаційний код 34745445) 26786 (двадцять шість тисяч сімсот вісімдесят шість) грн. 26 коп. основної заборгованості, 145 (сто сорок п`ять) грн. 25 коп. трьох процентів річних, а також 2102 (дві тисячі сто дві) грн. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.В. Полякова