Рішення

від 24.03.2020 по справі 910/18612/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.03.2020Справа № 910/18612/19 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрофіт"

про стягнення 35 387,44 грн.

Представники сторін : не викликались.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" до товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрофіт" про стягнення 35 387,44 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано споживанням відповідачем електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

20.01.2020 року до канцелярії суду відповідачем подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.01.2020 року у задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрофіт" про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовлено.

29.01.2020 року до канцелярії суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить суд в задоволенні позову відмовити, в якому відповідач заперечує проти позову та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з огляду на те, що акт про порушення складено з порушеннями, а квартира стосовно якої складено такий акт використовується іншими особами без згоди власника, при цьому, відповідач не здійснює господарської діяльності у спірному приміщенні та не має договірних відносин з позивачем.

Також, просить суд здійснювати розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов: 1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду у ній є вимоги про стягнення 35 387,44 грн., що є меншим ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а відтак вказана справа відноситься до малозначних справ у розумінні пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України підлягає розгляду судом без повідомлення учасників справи.

Враховуючи, що за ціною позову дана справа є малозначною, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

10.02.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" підтримало позов та просило суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02.09.2010, Смірнова проти України від 08.11.2005, Матіка проти Румунії від 02.11.2006, Літоселітіс проти Греції від 05.02.2004 та інші).

З огляду на зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених Господарським процесуальним кодексом України, проте в розумні строки.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, житловий будинок у м. Києві по вул. Пріорська, 12 належить на праві власності ТОВ "Агропрофіт".

Актом про порушення №53047 від 06.03.2019 уповноваженими представниками публічного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі", правонаступником якого є ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі", було зафіксовано факт самовільного підключення ТОВ "Агропрофіт" струмоприймачів до електричної мережі електропостачальника з метою безоблікового споживання електричної енергії у житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

У вказаному акті про порушення встановлено, що споживач при користуванні електричною енергією порушив Закон України "Про ринок електричної енергії" та п.п. 3.1.9, 5.5.5 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.1996.

Також уповноваженими представниками позивача складено акт про усунення порушення ПРРЕЕ № 53047.

На підставі вказаного акту про порушення комісією з розгляду актів порушень ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" було прийнято рішення, оформлене протоколом №658 від 16.04.2019, провести нарахування до сплати вартості не облікованої електричної енергії на загальну суму 35 387,44 грн.

На виконання вказаного рішення позивачем був виставлений відповідачу рахунок №95052888 акт 53047 від 16.04.2019 на оплату не облікованої електричної енергії.

Спір у справі виник у зв`язку з відмовою відповідача відшкодовувати вартість спожитої електричної енергії на загальну суму 35 387,44 грн.

Відповідно до ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Пунктами 4, 13 частини 2 статті 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку, а також неукладення договорів відповідно до вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Пунктом 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14 березня 2018 року (далі - ПРРЕЕ) (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що споживач електричної енергії - це фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Пунктом 3.1.9 ПРРЕЕ визначено, що споживання електричної енергії без укладання відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.

За змістом пп. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний, користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Згідно із п. 8.2.4 ПРРЕЕ у разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.

Пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

Із матеріалів справи вбачається, що внаслідок самовільного підключення електроустановок струмоприймачів відповідача до електричної мережі електропередавальної організації з метою без облікового споживання електричної енергії, ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" було складено акт про порушення №53047 від 06.03.2019, в якому зазначено про те, що споживач з`явитись на об`єкт та від підпису відмовився, при цьому, в акті зазначено про його розгляд в засіданні 16.04.2019 о 09:45 год. за адресою: вул. Новокостянтинівська, 1А, каб. 411.

Листом №2/02/4-347 від 11.03.2019 позивач направив відповідачу акт про порушення №53047 від 06.03.2019, який отриманий ТОВ "Агропрофіт" 16.03.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0408000302030, копія якого наявна в матеріалах справа.

Згідно із п. 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач належним чином повідомлявся про засідання комісії з розгляду акту про порушення.

Протоколом №658 від 16.04.2019 комісією з розгляду актів про порушення Правил прийнято рішення про проведення нарахування за вказаним вище актом згідно з пунктом 2.6 та за формулою 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією, (надалі - "Методика"), яка застосовується постачальником електричної енергії за регульованим тарифом при визначенні обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення правил користування електричною енергією та/або виявлення фактів крадіжки електричної енергії, самовільного підключення до об`єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без приладів обліку (пункт 1.2 Методики).

Із змісту вказаного протоколу комісії вбачається, що уповноважений представник ТОВ "Агропрофіт" від підпису відмовився та зазначив, що станом на дату складення акту в квартирі АДРЕСА_1 проживають мешканці квартири АДРЕСА_2 , квартира в„– АДРЕСА_1 та АДРЕСА_3 зайнята та використовується мешканцями квартири АДРЕСА_2 .

За наслідками засідання вказаної комісії прийняті рішення про проведення нарахування до сплати відповідачем вартості не облікованої електричної енергії на загальну суму 35 387,44 грн.

Змістом п. 8.2.7 ПРРЕЕ визначено, що кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.

У разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення, при визначенні розміру суми збитків, належної до оплати, а також при здійсненні платежів, вирішуються у судовому порядку.

Виявивши факт споживання відповідачем електричної енергії без укладення договору на її постачання, ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" виставило відповідачу до сплати відповідний рахунок.

16.04.2019 року відповідач отримав рахунок на сплату вартості недорахованої електроенергії та копію протоколу засідання комісії № 658 від 16.04.2019 року.

Суд відзначає, що належних та допустимих доказів оскарження рішення комісії з розгляду акту про порушення, оформленого протоколом №658 від 16.04.2019, відповідачем не надано, а враховуючи приписи ПРРЕЕ і Методики, ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" правомірно застосувало положення вказаних нормативно-правових актів для визначення обсягу та обрахування вартості електричної енергії, яку відповідач споживав за відсутності укладеного між сторонами договору про постачання електричної енергії.

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ч. 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються, зокрема, до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

За змістом ч. 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість.

З огляду на викладене, заборгованість відповідача перед ПрАТ "ДТЕК Київські Електромережі" за самовільно спожиту електроенергію станом на момент звернення до суду становить 35 387,44 грн., а строк виконання грошового зобов`язання настав.

Крім того, суд звертає увагу на ч. 4 ст. 319 Цивільного кодексу України якою встановлено, що власність зобов`язує. Це означає, що власник не лише має суб`єктивні права, але й несе відповідальність перед громадою, суспільством за належне використання цих прав. Таким чином формується правосвідомість не лише самих власників, але й інших учасників правовідносин власності.

Право вільно володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд - це законне право кожної особи, але права власника не є безмежними і мають реалізовуватися з урахуванням інтересів суспільства, тому здійснюючи своє право власності, громадяни та юридичні особи повинні додержуватися конституційних положень про те, що власність зобов`язує.

Статтею 322 Цивільного кодексу України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить. Тобто, власник несе відповідальність за власний об`єкт, за дотримання законодавчо встановлених вимог до його використання; має слідкувати за тим, щоб використання його власності не спричиняло шкоду іншим особам.

Викладене свідчить про те, що відповідач несе повну відповідальність та ризики, пов`язані з належним йому об`єктом.

Суд зазначає, що споживачем електричної енергії, в розумінні ПРРЕЕ, необхідно застосовувати в значно ширшому значенні, оскільки він, окрім осіб, що використовують електричну енергію для забезпечення потреб власних електроустановок на підставі договору, також розповсюджується і на осіб, які використовують електричну енергію без укладення договору на електропостачання.

З урахуванням положень ст. 319, 322 Цивільного кодексу України відповідач, на праві власності якому належить будинок за адресою м. Київ, вул. Пріорська, 12, має забезпечити уникнення безоблікового споживання електроенергії зі сторони інших осіб.

Натомість, доказів здійснення відповідачем вказаного до матеріалів справи не надано.

Крім того, матеріали справи не містять жодного доказу про те, що відповідач повідомляв позивача про те, що приміщення самовільно зайняті іншими особами та просив відключити постачання електроенергії.

Щодо посилання відповідача на те, що 17.03.2015 відповідач звертався до ПАТ "Київенерго" із листом про укладення договорів з постачальниками електричної та теплової енергії з особами, які фактично проживають у будинку № АДРЕСА_1 та одночасно просив розірвати існуючі договори (у разі наявності) та відключити постачання електричної енергії до квартир №№ АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_1, АДРЕСА_3, оскільки там проживають особи, які самовільно зайняли житлові приміщення, то суд зазначає наступне.

Так, відповідачем долучений до матеріалів справи лист від 17.03.2015, однак зі змісту вказаного листа не вбачається, що відповідач просив відключити постачання електричної енергії до квартир №№ АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_1, АДРЕСА_3.

Крім того, матеріали справи не містять жодного доказу про те, що відповідач повідомляв позивача про те, що приміщення самовільно зайняті іншими особами та просив відключити постачання електроенергії.

Таким чином, вказані доводи відповідача не відповідають дійсним обставинам справи, лист від 17.03.2015 не містить тих відомостей, про які зазначає відповідач.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін.

Судовий збір згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3,4 ст. 13, ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74, ч.1 ст. 77, ст.ст. 79, 123, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агропрофіт" (04114, м. Київ, вул. Пріорська, будинок 12, квартира 16; ідентифікаційний код 23721481) на користь приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські Електромережі" (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, будинок 20; ідентифікаційний код 41946011) заборгованість у розмірі 35 387 (тридцять п`ять тисяч триста вісімдесят сім) грн. 44 коп. та судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М. Мудрий