Рішення

від 12.03.2020 по справі 914/308/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2020 справа № 914/308/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б., за участю секретаря судового засідання Андрусика В.Д., розглянув матеріали позовної заяви

за позовом: Приватного спеціалізованого підприємства технічного забезпечення ІНСТРУМЕНТ ЦЕНТР , м. Дніпро

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАХІД БІЗНЕС ТОРГ , м. Львів

про стягнення 28 385,31 грн

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

Обставини розгляду справи.

10.02.2020 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного спеціалізованого підприємства технічного забезпечення ІНСТРУМЕНТ ЦЕНТР , м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАХІД БІЗНЕС ТОРГ , м. Львів про стягнення 28 385,31 грн.

Ухвалою від 11.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 02.03.2020.

02.03.2020 через канцелярію суду від Приватного спеціалізованого підприємства технічного забезпечення ІНСТРУМЕНТ ЦЕНТР надійшло клопотання про долучення документів (вх. №10623/20 від 02.03.2020).

Ухвалою від 02.03.2020 розгляд справи було відкладено на 12.03.2020.

Заяв про відвід суду не поступало.

Суть спору та правова позиція сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що між позивачем та відповідачем було укладено договір-акт, на виконання умов якого відповідачу було передано у власність товар. Однак, відповідач свої зобов`язання щодо оплати вартості отриманого товару виконав частково, заборгованість становить 12 393,00 грн. У зв`язку з порушенням строків оплати вартості товару відповідачу нараховано пеню в сумі 13 459,39 грн, штраф в сумі 1 239,30 грн, 3% річних в сумі 1 293,62 грн. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача, становить 28 385,31 грн.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, відзив на позовну заяву не надав, доказів погашення заборгованості не представив, вимог ухвал суду не виконав, виклики у судове засідання надсилалися за адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказана ухвала також була розміщені на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України.

Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

22.07.2016 між Приватним спеціалізованим підприємством технічного забезпечення ІНСТРУМЕНТ ЦЕНТР (постачальник) та Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАХІД БІЗНЕС ТОРГ (покупець) було укладено договір-акт №95101.

За цим договором постачальник (позивач) поставив, а покупець (відповідач) прийняв товар згідно видаткової накладної №ИЦ-95101 від 22.07.2016, яка є невід`ємною частиною цього договору.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач передав відповідачу згідно видаткової накладної №ИЦ-95101 від 22.07.2016, товарно-транспортної накладної №95101 від 22.07.2016 та акту приймання-передачі від 22.07.2016 (оригінал видаткової накладної оглянуті в судовому засіданні, завірені копії долучені до матеріалів справи) товар на загальну суму 21 266,02 грн.

Відповідно до п. 1.4. договору покупець зобов`язаний оплатити 100% вартості товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий розрахунок постачальника не пізніше 4-х днів з моменту отримання товару.

27.06.2019 позивач надіслав відповідачу претензію за вих. №239 від 27.06.2019 про оплату заборгованості у розмірі 12 393,00 грн. Відповідачем вказана претензія залишена без розгляду та задоволення.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо оплати вартості товару, позивач просив суд стягнути з відповідача 12 393,00 грн основного боргу, 13 459,39 грн пені, 1 239,30 грн штрафу, 1 293,62 грн 3% річних.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 5 ст. 626 ЦК України, договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов`язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з ч. 2 ст. 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов`язання як пеня та її розмір встановлено ч. 3 ст. 549 ЦК України, ч. 6 ст. 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань та ч. 6 ст. 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною 4 ст. 231 ГК України.

Згідно п. 1.8. договору, за відсутності оплати від покупця за товар у встановлені строки постачальник також має право застосувати до покупця штрафні санкції у розмірі 10% від вартості не оплаченого в строк товару і пеню в розмірі не нижче подвійної облікової ставки НБУ кожен день порушення строку оплати товару.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань передбачено частиною 2 ст. 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст. 61 Конституції України, оскільки згідно зі ст. 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст. 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

З врахуванням цих положень позивачем за період часу з 27.07.2016 по 30.01.2020 нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 13 459,39 грн, 3% річних в сумі 1 293,62 грн, а також штраф в сумі 1 239,30 грн.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов`язання мало бути виконано.

Як зазначено у п. 2.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань , щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Таким чином, у відповідності з вимогами ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування пені за порушення відповідачем строків оплати вартості товару припиняється 27.01.2017, тобто через шість місяців з дня коли зобов`язання за поставкою згідно видаткової накладної №ИЦ-95101 від 22.07.2016 мало бути виконаним. Після проведеного судом перерахунку розмір пені за прострочення оплати вартості товару за період часу з 27.07.2016 по 27.01.2017 повинен становити 1 835,39 грн.

Судом також перевірено розрахунок 3% річних і штрафу та встановлено, що такі нараховано правильно.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 12 393,00 грн основного боргу, 1 835,39 грн пені, 1 239,30 грн штрафу, 1 293,62 грн 3% річних. В задоволенні решти позовних слід відмовити.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЗАХІД БІЗНЕС ТОРГ , м. Львів, проспект Чорновола, буд. 67 (ідентифікаційний код 40100673) на користь Приватного спеціалізованого підприємства технічного забезпечення ІНСТРУМЕНТ ЦЕНТР , м. Дніпро, вул. Артільна, 5 (ідентифікаційний код 20282472) 12 393,00 грн основного боргу, 1 835,39 грн пені, 1 239,30 грн штрафу, 1 293,62 грн 3% річних, 1 241,23 грн судового збору.

3. В задоволенні решти позовних відмовити.

4. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 12.03.2020 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 17.03.2020.

Суддя Мазовіта А.Б.