Рішення

від 24.03.2020 по справі 910/15927/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2020 Справа № 910/15927/19

Суддя Киричук О.А. при секретарі Тертичній О.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний центр нейрохірургії

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ентерс"

про стягнення 51 457,15 грн.

без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Міжнародний центр нейрохірургії звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Ентерс" про стягнення 51 457,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.07.2016 року між сторонами укладено договір б/н на ремонт, посилення та укріплення залізобетонних конструкцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 № 910/15927/19 позовну заяву передано за підсудністю до господарського суду Полтавської області.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2019р. позовну заяву передано на розгляд Судді Киричука О.А.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 24.01.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін (без проведення судового засідання), запропоновано відповідачу протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду надати суду відзив на позов.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену позивачем у позові, однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою адресат не знайдений .

Згідно даних в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адреса місцезнаходження відповідача, зазначена позивачем у позові, є адресою місцезнаходження відповідача.

Відповідач відзив на позов суду не надав.

Інші заяви по суті справи до суду не надходили.

При цьому, за висновками суду, відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд справи судом, виходячи з наступного.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Як зазначалося вище, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі була направлена судом рекомендованим листом з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену у позові та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Однак, конверт з ухвалою про відкриття провадження у справі було повернуто до суду відділенням поштового зв`язку з відміткою адресат не знайдений .

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення копії судового рішення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвали суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі та ухвалою про відкладення розгляду справи у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, судом враховано, що за ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд розпочав розгляд справи по суті в установлені строки. Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

21.07.16 між Товариством з обмеженою відповідальністю Міжнародний центр нейрохірургії (надалі іменується - Позивач/Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Ентерс (надалі іменується - Відповідач/Підрядник) було укладено Договір б/н на ремонт, посилення та укріплення залізобетонних конструкцій (надалі іменується - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов`язання з, виконання робіт по об`єму: Ремонту, посилення та укріплення залізобетонних конструкцій (надалі іменується - роботи по ремонту).

Відповідно до п. 1.2. Договору, Підрядник починає виконувати роботи через три дні після надання замовником авансу.

Відповідно до п. 1.3. Договору, Строки виконання робіт: два календарних місяці з моменту надання попередньої оплати згідно цього Договору (п. 2.5).

Відповідно до п. 2.2. Договору Договірна вартість робіт згідно договірної ціни складає по об`єкту: 142 960 грн. 76 коп., в т.ч. ПДВ 23 826 грн. 79 коп.

Відповідно до п. 2.5. Договору Перед початком робіт Замовник сплачує Підряднику авансову суму для закупки матеріалів та розгортання робіт в кількості 35% від залишкової суми від кошторисної ціни за мінусом ціни матеріалів в кількості 85 100 грн. згідно з додатком №3. Перед початком робіт 40 000 грн. і 45 100 грн. після початку виконання робіт

Позивач вказує, що відповідно до п.2.5. Договору, Позивач виконав свої зобов`язання та перерахував обумовлену суму з відповідачем на його рахунок, але в порушення своїх зобов`язань Відповідач не виконав умови договору, передбачені п.п. 1.3.2.2,2.3,2.4.

При цьому 26 липня 2016 року сторони погоди між собою підписати вище згаданий договір в новій редакції а саме Договір №11У від 26.07.2016 року в якому обумовили п 2.2. Договору Договірна вартість робіт згідно договірної ціни складає по об`єкту: 140 002 грн. 20 коп. в т.ч. ПДВ 23 333 грн. 70 коп.

Остання оплата була перерахована відповідачу 04 серпня 2016 року а отже обов`язок виконання робіт у відповідача згідно п. 2.1. Договору настав 22 жовтня 2016 року.

30 серпня 2016 року між сторонами були підписані акти виконаних робіт за липень та серпень 2016 року, на загальну суму 31 542 гривні 85 коп.

За даними позивача, залишок оплати за невиконані роботи відповідачем становить 51 457 гривень 15 коп.

Позивач вказує, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами договору та безпідставно не виконано роботи з Ремонту, посилення та укріплення залізобетонних конструкцій визначені у п. 1.1. Договору, та в Специфікації згідно додатку №І до Договору. При цьому, внаслідок невиконання зобов`язання щодо виконання робіт понад один рік, виконання відповідачем його зобов`язання втратило інтерес для позивача.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача боргу за Договором № б/н від 06 липня 2016 року (Договір №11У від 26 липня 2016 року (нова редакція)), грошові кошти в сумі 51 457 гривень 15 коп.

При вирішенні справи судом досліджено докази, наявні у матеріалах справи, зокрема: Договір № б/н від 06 липня 2016 року, платіжні доручення №873, №932, Договір № №11У від 26 липня 2016 року, з додатками, акти виконаних робіт за липень та серпень 2016 року.

Оцінка аргументів учасників справи з посиланням на норми права, якими керувався суд:

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (статті 174 Господарського кодексу України).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статті 509 Цивільного кодексу України).

За приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що відповідно до п.2.5. Договору, Позивач виконав свої зобов`язання та перерахував платіжними дорученнями № 932 від 04.08.2016 на суму 43 000 грн. та № 873 від 21.07.2016 на суму 40 000 грн., кошти у розмірі 83 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.3. Договору, строки виконання робіт: два календарних місяці з моменту надання попередньої оплати згідно цього Договору (п. 2.5).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що оскільки остання оплата була перерахована відповідачу 04 серпня 2016 року, обов`язок виконання робіт у відповідача згідно п. 2.1. Договору є таким, що настав.

Матеріалами справи підтверджено, що 30 серпня 2016 року між сторонами були підписані акти виконаних робіт за липень та серпень 2016 року, на загальну суму 31 542 гривні 85 коп.

Докази того, відповідач виконав умови договору в повному обсязі, зокрема на суму залишку оплати у розмірі 51 457 гривень 15 коп., в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин першої, третьої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що позивачем свої зобов`язання за договором виконані, про що свідчать платіжні доручення, що містяться у матеріалах справи.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем, у встановленому законом порядку, позовні вимоги позивача не спростовано.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги порушення відповідачем умов договору в частині виконання робіт сплачених позивачем своєчасно та у повному обсязі, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання свого зобов`язання за вказаним договором, а отже позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 51 457 гривень 15 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходи із наступного.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

У позовній заяві зазначено, що орієнтовний розрахунок судових витрат які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи являє собою судовий збір сплачений за подання даної позовної заяви 3 373 грн. 34 коп., а також витрати у розмірі 12 750 грн.00 коп., на оплату правової (правничої) допомоги Адвоката відповідно до Договору про надання правової допомоги №500 від 26.11.18 року.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено лише факт сплати позивачем судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2102,00 грн. (платіжне доручення № 1670 від 28.12.18 на суму 1762,00 грн та квитанція про сплату № 38383 від 20.01.20), тобто у розмірі, передбаченому ЗУ "Про судовий збір", докази понесення витрат на сплату судового збору у розмірі 1271,34 грн суду не надані.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу адвоката суд зазначає наступне.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В підтвердження факту понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у зв`язку із розглядом даної справи в загальному розмірі 12 750 грн.00 коп. суду надані такі докази: копію Договору про надання правової допомоги №500 від 26.11.18 року (за умовами якого адвокатське об`єднання зобов`язується надати клієнту визначену цим Договором правничу допомогу, а клієнт зобов`язується сплатити адвокатському об`єднанню гонорар та фактичні понесені ним витрат відповідно до п.4.1.1 Договір про надання правничої допомоги, вартість послуг Адвоката за даним договором визначається на підставі фактично виконаних робіт (послуг) і підписаних актів виконаних робіт, не включаючи Гонорар адвоката передбаченого п.4.2.); копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно АО Мазуренко Войтюк та партнери , копію Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правової допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, з погодинною оплатою роботи Адвоката, квитанцію до прибуткового касового ордера від 05.12.18.

Як зазначалося вище, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

З огляду на викладене, судові витрати по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу адвоката покладаються на відповідача повністю в сумі 2102,00 грн. витрат по сплаті судового збору, 12 750,00 грн. витрат на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Ентерс (Код ЄДРПОУ 39870153, юридична адреса: 39600, ПОЛТАВСЬКА область, АВТОЗАВОДСЬКИЙ район, м. КРЕМЕНЧУК, вулиця ШЕВЧЕНКА, будинок 64, офіс 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Міжнародний центр нейрохірургії (Код ЄДРПОУ 31519906, 02232, м. Київ, Деснянський р-н, вул. Закревського, буд. 81/1) грошові кошти в сумі 51 457, 15 грн, 2102,00 грн. витрат по сплаті судового збору, 12 750,00 грн. витрат на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 24.03.2020

Суддя Киричук О.А.