Ухвала

від 24.03.2020 по справі 926/182/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о в і д к л а д е н н я р о з г л я д у с п р а в и

24 березня 2020 року Справа № 926/182/20 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітал» , м. Новодністровськ

до 1. Новодністровської міської ради, м. Новодністровськ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Буковина» , м. Чернівці

про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки

Суддя Гончарук О. В.

Секретар судового засідання - Балух-Бзовик М.В.

Представники сторін:

від позивача - не з`явився;

від відповідача № 1 - не з`явився;

від відповідача № 2 - не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал» звернулось до Новодністровської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Буковина» з позовом, в якому просить визнати недійсним договір купівлі-продажу №15563 від 29.11.2018 земельної ділянки площею 15,3651 га, кадастровий № 7310600000:01:022:0024, посвідчений приватним нотаріусом Макеєвою Н.В.

Свій позов позивач обґрунтовує обставинами, пов`язаними з перебуванням у його власності частини нежитлового приміщення панчішно-шкарпеткової фабрики загальною площею 847,20 кв. м. за адресою: м. Новодністровськ, мікрорайон «Дністер» , буд 1, корп. 3.

Так, рішенням Господарського суду Чернівецької області у справі № 926/942/19 визнано укладеним договір купівлі-продажу нерухомого майна, однак позивачу стало відомо, що частина земельної ділянки, яка знаходиться під приміщеннями незавершеної будівництвом фабрики, є власністю відповідача №2, яка була набута на підставі договору купівлі-продажу №15563 від 29.11.2018.

В свою чергу, приміщення незавершеної будівництвом панчішно-шкарпеткової фабрики (загальна площа - 9302,60 кв.м.) має декількох співвласників, у тому числі співвласниками цього майна є Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітал» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Буковина» , а єдиний вхід, за словами позивача, до цього приміщення знаходиться з боку частини земельної ділянки, відчуженої міською радою саме ТОВ «Вест Буковина» за оспорюваним договором.

У зв`язку з цим, позивач вважає, мають місце перешкоди у користуванні його майном - частиною нежитлового приміщення загальною площею 847,20 кв. м. за адресою: м. Новодністровськ, мікрорайон «Дністер» , буд 1, корп. 3 та земельною ділянкою, що необхідна для обслуговування цього майна, а одним з варіантів вирішення даної ситуації, на думку позивача, є звернення до суду із цим позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та власним майном шляхом визнання оспорюваного правочину недійсним.

Згідно з протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 28.01.2020 позовну заяву передано судді Гончаруку О.В.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 31.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 25 лютого 2020 року.

20 лютого 2020 року від товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Буковина» надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 646), в якому відповідач позов не визнає з тих підстав, що на думку відповідача, з наданих позивачем документів неможливо встановити, що саме орендує позивач, оскільки в договір оренди № 45/15 від 14.08.2015 внесено зміни та змінено Об`єкт 1, однак відсутній акт повернення вказного об`єкту оренди, крім того, невідомо чи було передано в оренду Об`єкт 2, оскільки також відсутній акт його передачі в оренду.

Також відповідач зазначає, що до матеріалів справи позивачем не додано доказів, які б засвідчили реєстрацію за ним права власності на об`єкт незавершений будівництвом (панчішно-шкарпеткова фабрика, вісь від 21 до 23 включно) площею 847,20 м. кв., що знаходиться за адресою: місто Новодністровськ, мікрорайон «Дністер» , будинок 1, корпус 3.

Крім цього, на думку відповідача, позивач не вважається землекористувачем земельної ділянки площею 0,8063 га з кадастровим номером 7310600000:01:022:0019.

Ухвалою суду 25.02.2020, за клопотанням представника позивача підготовче засідання відкладено на 24.03.2020.

У підготовче засідання 24.03.2020 представники сторін з`явилися.

При цьому від представників відповідачів надійшли клопотання (вх. № 650, вх. № 651) про відкладення підготовчого засідання на іншу дату, у зв`язку із запровадженням в Україні карантину щодо запобігання поширенню коронавірусу COVID-19.

В свою чергу від позивача надійшли клопотання про витребування у приватного нотаріуса Макеєвої Н.В. договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 15,3651 га, з кадастровим номером 7310600000:01:022:0024 №15563 від 29.11.2018 (вх.№664) та клопотання про залучення у якості третіх осіб без самостійних вимог на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю Рост-Р та фізичну особу-підприємця Рябу Аллу Євгеніївну; продовження строку підготовчого засідання на тридцять днів та відкладення підготовчого засідання на іншу дату.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено з 12 березня до 3 квітня 2020 на усій території України.

На виконання Постанови КМУ від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» Комісією з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Чернівецької обласної державної адміністрації установлено карантин з 13 березня до 3 квітня 2020 на усій території Чернівецької області карантин.

11 березня 2020 року Рада суддів України звернулася до громадян, які є учасниками судових процесів, з проханням утриматися від участі у судових засіданнях, якщо слухання не передбачають обов`язкової присутності учасників сторін. Також Рада суддів України просить громадян утриматися від відвідин суду, якщо у них є ознаки будь-якого вірусного захворювання.

Згідно з частиною 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.

Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.

У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.

До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред`явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.

Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 32 цього Закону обмежувальні протиепідемічні заходи встановлюються місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за поданням відповідного головного державного санітарного лікаря у разі, коли в окремому населеному пункті, у дитячому виховному, навчальному чи оздоровчому закладі виник спалах інфекційної хвороби або склалася неблагополучна епідемічна ситуація, що загрожує поширенням інфекційних хвороб. Обмеженням підлягають ті види господарської та іншої діяльності, що можуть сприяти поширенню інфекційних хвороб.

Види і тривалість обмежувальних протиепідемічних заходів встановлюються залежно від особливостей перебігу інфекційної хвороби, стану епідемічної ситуації та обставин, що на неї впливають.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, зокрема, визначених частиною другою статті 202 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи.

Згідно з статтею 11 Господарського процесуального кодексу України, якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини. Це положення охоплює сферу як матеріального, так і процесуального права, тобто за аналогією можуть застосовуватися матеріально-правові й процесуально-правові норми законодавства. Водночас, при повній або частковій відсутності норм, які регулюють певні суспільні відносини, можливо застосувати аналогію закону, тобто, вирішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки.

Слід зазначити, що застосування аналогії забороняється, якщо вона прямо заборонена законом, чи якщо закон пов`язує настання юридичних наслідків з наявністю конкретних норм.

При вирішенні справи по аналогії закону чи аналогії права обов`язковим є дотримання таких умов: аналогія допустима лише у випадку повної чи часткової відсутності правових норм; суспільні відносини, до яких застосовується аналогія, повинні знаходитися у сфері правового регулювання; повинна бути схожість між обставинами справи і наявною нормою за суттєвими юридичними ознаками; пошук норми, що регулює аналогічний випадок, повинен здійснюватися спочатку в актах тієї ж галузі права, у випадку відсутності - в іншій галузі права і у законодавстві в цілому; винесене у процесі використання аналогії правове рішення не повинно суперечити нормам закону, його меті; обов`язково повинно бути мотивоване пояснення причин застосування рішення по аналогії до конкретного випадку.

Отже, у разі, якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне, застосувавши аналогію положення закону, а саме пунктів 1, 2, 3 частини 2 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, що є найбільш приближеним за змістом до ситуації, що склалася на території України та Чернівецької області, з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19, задля захисту життя та здоров`я учасників справи, відкласти підготовче засідання до часу завершення обмежувальних протиепідемічних заходів.

У зв`язку з закінченням строку підготовчого провадження, суд у відповідності до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, щодо клопотань позивача, то: 1) у клопотанні про витребування доказів не конкретизовано, які саме у цьому договорі містяться дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, а натомість стисло зазначено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 15,3651 га, з кадастровим номером 7310600000:01:022:0024 №15563 від 29.11.2018 є важливим доказом у справі; 2) у клопотанні про залучення третіх осіб відсутнє будь-яке посилання на обставини, пов`язані з можливістю впливу рішення у справі на права або обов`язки цих третіх осіб щодо однієї з сторін у справі.

За таких обставин з метою повного, всебічного та об`єктивного вирішення спору, суд відкладає розгляд зазначених клопотань, а учасники справи не позбавлені можливості подати свої доповнення та заперечення, що розглядатимуться судом у наступному підготовчому засіданні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 11, 75, 177, 181, 182, 183, 202, 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

1. Продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів.

2. Відкласти підготовче засідання на час до завершення обмежувальних протиепідемічних заходів .

3. Повідомити учасників справи про дату, час і місце наступного засідання окремою ухвалою суду.

Ухвала набирає законної сили після її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Гончарук