Постанова

від 25.02.2020 по справі 910/5341/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2020 р. Справа№ 910/5341/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Скрипки І.М.

Михальської Ю.Б.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.,

за участю представників учасників справи: згідно протоколу судового засідання від 25.02.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СБГД

на рішення Господарського суду Київської області

від 16.10.2019 (повне рішення складено 28.10.2019)

у справі № 910/5341/19 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СБГД

до Приватного підприємства Стеді

про стягнення 429 119, 91 грн,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю СБГД звернулось до господарського суду з позовом до Приватного підприємства Стеді про стягнення пені в сумі 429 119,91 грн. (з урахуванням зменшення позовних вимог).

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем договору про виконання роботи № 21/12-17 від 21.12.2017.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Київської області від 16.10.2019 у справі №910/5341/19у задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивовано тим, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту порушення відповідачем умов договору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю СБГД звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати оскаржуване рішення, прийняти нове, яким позов задовольнити частково та стягнути з Приватного підприємства Стеді на користь позивача заборгованість за договором у сумі 377390, 39 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неправильно та неповно встановлено обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження та оцінки доказів, неправильно визначено відповідно до встановлених судом обставин правовідносин сторін.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідно до умов договору (п. 7.1) датою закінчення виконання робіт вважається дата підписання сторонами ату приймання-передачі виконаних робіт, без виключення, які підписані сторонами не були. Крім того, за доводами позивача, відповідач жодним чином не спростував той факт, що він не передав результати робіт у строк, встановлений договором - 01.03.2018, не довів, що він вжив усіх доступних заходів для передачі робіт у строк, що і є підставою для нарахування неустойки.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

Заперечуючи проти вимог апеляційної скарги, відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому Приватне підприємство Стеді зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції було повно та всебічно досліджені усі докази та обставини справи, висновки суду відповідають цим обставинам, вірно застосовано норми матеріального та процесуального права. При цьому, висновки викладені у апеляційній скарзі, повністю протирічять дійсним обставинам справи, які підтверджуються відповідними доказами. У зв`язку з викладеним, відповідач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як вбачається з матеріалів справи, 21.12.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю СБГД (замовник) та Приватним підприємством СТЕДІ (виконавець) було укладено договір про виконання роботи №21/12-17 (надалі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого виконавець за завданням змовника зобов`язується на свій ризик власними силами і засобами, із свого матеріалу у відповідності до умов цього договору, діючих стандартів, норм і правил, та у визначений договором строк, виконати роботи - по виготовленню дерев`яних міжкімнатних дверних блоків в прихованій алюмінієвій коробці (надалі - роботи ) згідно специфікації (додаток №1) до цього договору, а замовник зобов`язується прийняти закінчені роботи і оплатити їх вартість у відповідності до умов договору. Відповідно до специфікації №1 вартість робіт встановлена в розмірі 235 134,20 грн.

Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що оплата здійснюється замовником наступним чином:

3.2.1. Замовник сплачує аванс (попередню оплату) у розмірі 80% від загальної вартості цього договору, що зазначена у специфікації протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання цього договору.

3.2.2. Решта суми - платіж в розмірі 20% від загальної вартості цього договору, що зазначена в специфікації, замовник сплачує протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.6. договору сторонами було погоджено, що рахунки на оплату, вислані замовнику факсимільним або електронним зв`язком, рівні оригіналам і підлягають обов`язковій оплаті на умовах цього договору

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2018 ПП Стеді виставило рахунок №1 на адресу ТОВ СБГД на загальну суму 235 134,20 грн

Позивач в свою чергу належним чином виконав свій обов`язок щодо здійснення попередньої оплати, перерахувавши відповідачу грошові кошти в сумі 188 107,36 грн., що становить 80% від суми договору, та підтверджується випискою з рахунку відповідача № НОМЕР_1 за період 03.01.2018.

Згідно з п. 4.3.1. договору виконавець зобов`язаний виконати роботи відповідно до умов договору, специфікації (додаток №1 до договору) якісно та передати їх замовнику в порядку, передбаченому договором.

Датою початку робіт згідно з пунктом 6.1. та специфікації №1 є день, наступний за днем надходження платежу згідно п.3.2.1 договору.

Оскільки як встановлено вище, попередня оплата була здійснена 03.01.2018, датою початку робіт за договором є 04.01.2018.

Пунктом 6.2 договору сторони погодили, що виконавець зобов`язується виконати роботу у строк не пізніше ніж сорок робочих днів від дати початку робіт у відповідності до п. 6.1 цього договору.

Враховуючи вищевикладене, роботи мали бути виконані відповідачем не пізніше 01.03.2018.

Згідно з п. 7.1 договору датою закінчення виконавцем робіт за цим договором вважається дата підписання сторонами акту приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 7.2 договору замовник зобов`язаний протягом 5 (п`яти) робочих днів після закінчення монтажу та отримання письмового повідомлення про це виконавця прийняти за актом приймання-передачі виконаних робіт виконані роботи за договором, або у письмовій формі оформити претензії до виконавця. Якщо протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання замовником акту приймання-передачі виконаних робіт, претензії виконавцю виставлені не будуть, роботи вважаються виконаними якісно і в строк.

Звертаючись з позовом до суду, ТОВ СБГД зазначає, що жодних письмових повідомлень про закінчення монтажу та виконання робіт від відповідача не надходило, відповідач не надав жодних підтверджень того, що він повідомляв замовника (позивача) про закінчення монтажу результату робіт. Крім цього, від відповідача не надходило пропозицій підписати акт приймання-передачі виконаних робіт.

Таким чином, позивач стверджує, що в порушення умов договору роботи не були виконанні виконавцем (відповідачем) в повному обсязі та у встановлені строки.

Отже, оскільки перенесення строків не проводилося, а акт приймання-передачі виконаних робіт не підписаний сторонами, виконавець прострочив виконання робіт на 363 календарних днів станом на 26.02.2019.

Відповідно до п. 5.2 договору за порушення строків виконання робіт виконавцем виконавець сплачує замовнику неустойку в розмірі 0,5% від загальної вартості робіт за кожен день прострочення виконання зобов`язань.

Відтак, позивач просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) за прострочення виконання робіт за договором про виконання роботи №21/12-17 в розмірі 429 119,91 грн.(з урахуванням зменшення позовних вимог).

В заперечення проти позовних вимоги відповідачем подано відзив, у якому ПП Стенді зазначає, що 16.02.2018 ПП Стеді було виконано роботи у повному обсязі на загальну суму 235 134, 20 грн. У зв`язку з чим, ТОВ СБГД повинно було доплатити решту вартості робіт в сумі 47 026,84 грн.

Водночас, ПП Стеді зазначає, що неодноразово надавало ТОВ СБГД на підписання акти виконаних робіт безпосередньо в офісі останнього, проте ТОВ СБГД ухиляється від їх підписання. Директор ТОВ СБГД обґрунтовував свою позицію непідписання акту обов`язком безплатного встановлення дверних блоків у його будинку, оскільки останнім надано можливість нашому підприємству підзаробити . У зв`язку із відмовою ПП Стеді виконувати будь-які безоплатні роботи, директор ТОВ СБГД під різними приводами ухилявся підписати акти виконаних робіт (ухилявся від спілкування та зустрічей), в той же час, жодних зауважень щодо якості та обсягів виконаних робіт не висловлював.

Відповідач зазначає, що 02.01.2019 ПП Стеді звернулось до ТОВ СБГД із претензію №27/12/18 від 27.12.2018 на суму 47 026, 84 грн. (до якої було долучено: Акт звіряння взаємних розрахунків за період з 21.12.2017 року по 27.12.2018 року у 2-х екз.; Акт надання послуг №9 від 02.01.2019 року у 2-х екз.). Претензія була направлена на юридичну адресу, що вказана в договорі та наявна в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51, офіс 606. Вказана претензія була направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення та з описом вкладення. Однак, конверт з претензією було повернуто до ПП Стеді відділенням поштового зв`язку з відміткою за закінченням терміну зберігання .

Також, з метою підтвердження факту виконання робіт в межах строку та в обсягах, що передбачені договором та специфікацією, відповідач надав пояснення з підтверджуючими доказами, що при виконанні спірних робіт за договором №21/12-17, ПП Стеді фактично виступало субпідрядником у відносинах між ТОВ СБГД (який виступав підрядником та виконував комплекс робіт по реконструкції ресторану) та Товариством з обмеженою відповідальністю ШелбіЛімітед (код ЄДРПОУ 41506647, адреса: 01601, м. Київ, вул. Мечникова, 3), що є власником ресторану та було замовником робіт по реконструкції всього ресторану.

Спірні роботи ПП Стеді по виготовленню дерев`яних міжкімнатних дверних блоків в прихованій алюмінієвій коробці, їх встановлення та монтажу виконувались в ресторані Серебро за адресою: м. Київ, вул. Мечникова, 3. Вже після виконання робіт за договором, ресторан, що належить ТОВ ШелбіЛімітед змінив свою назву з Серебро на Sparks .

Ресторан Sparks був відкритий 20.04.2018 року після реконструкції, що підтверджується скріншотом з офіційного сайту ресторану. Тобто, наведені обставини свідчать про завершення робіт по реконструкції.

Також, відповідач надав докази закупівлі матеріалів для виготовлення дверей, а саме: видаткова накладна №бн102_057991 від 03.01.2018 на суму 4 195,00 грн.; видаткова накладна №МТ-0000077 від 09.01.2018 на суму 10 009,26 грн.; видаткова накладна №1 від 09.01.2018 на суму 26 850,00 грн.; видаткова накладна МТ-000428 від 10.01.2018 на суму 12 589,44 грн.; видаткова накладна №20 від 10.01.2018 на суму 8 717,86 грн.; видаткова накладна №АП-0000018 від 15.01.2018 на суму 1 329,60 грн.; видаткова накладна №87 від 17.01.2018 на суму 27 234,48 грн.; видаткова накладна №58 від 16.01.2018 на суму 6 121,44 грн.; видаткова накладна №315 від 24.01.2018 на суму 26 551,80 грн.; видаткова накладна №293 від 29.01.2018 на суму 1 937,64 грн.; видаткова накладна №120 від 02.02.2018 на суму 1 184,36 грн.; видаткова накладна Рнк/01-0002051 від 07.02.2018 на суму 4 384,80 грн.; видаткова накладна №174 від 13.02.2018 на суму 2 028,36 грн.; видаткова накладна №9 від 20.02.2018 на суму 3 450,00 грн.

Також, відповідачем надано докази перевезення дверних блоків за адресою, м. Київ, вул. Мечникова, 3, а саме: товарно-транспортна накладна №Р9 від 25.01.2018 з відомостями про вантаж; товарно-транспортна накладна №Р10 від 07.02.2018 з відомостями про вантаж; товарно-транспортна накладна №Р11 від 16.02.2018 з відомостями про вантаж.

Відповідачем також, надано фотографії встановлених в ресторані Sparks дверних блоків, з яких вбачається, що кожна із встановлених дверей Пломбована та на кожній пломбі зазначено, що ПП Стеді виготовлював вказані двері у січні 2018 року, також підтверджує, що двері відповідають специфікації за договором.

Крім того, відповідачем надано скріншоти переписки з менеджером ТОВ СБГД , з якої вбачається, що останніх повідомляли, що станом на 16.02.2018 року двері в ресторані Серебро (що в подальшому перейменований в Sparks ) були встановлені. Також, 26.02.2018 менеджер ТОВ СБГД повідомляла, що треба усунити певні недоліки, які згодом були усунуті.

Судом першої інстанції досліджено надані відповідачем документи та встановлено, що матеріали відповідачем закуповувались і доставка дверей до об`єкту встановлення відбувалось протягом січня-початку лютого 2018 року, на фото встановлених дверей стоїть маркування про їх виготовлення ПП Стеді .

Також, відповідачем надано докази електронної переписки з позивачем (за допомогою Viber), яка свідчить про надіслання відповідачем фото встановлених дверей 16.02.2018 року та узгодження зауважень, що відбувалось протягом лютого 2018 року.

Наведені обставини, з врахування п. 3.6. договору та в сукупності наданих відповідачем доказів, які позивачем не заперечені та не спростовані, дають достатні підстави стверджувати, що станом на початок лютого 2018 року мало місце виконання робіт по виготовленню та встановленню дверей в ресторані Серебро (що в подальшому перейменований в Sparks ) і позивач був обізнаний з відповідним фактом.

З матеріалів справи також вбачається, що між ПП Стеді (виконавець) та ТОВ ШелбіЛімітед (основний замовник) було укладено договір №10/03 від 20.04.2018 про надання послуг з гарантійного та післягарантійного технічного обслуговування дверних блоків, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надавати послуги з гарантійного технічного обслуговування дверних блоків і встановленої на них фурнітури, що знаходиться в експлуатації в приміщенні ресторану Sparks відповідно до специфікації (далі - дверні блоки), що були встановлені 16.02.2018, відповідно до договору про виконання роботи за № 21/12-17 від 21.12.2017, укладеного між Приватним підприємством Стеді та Товариством з обмеженою відповідальністю СБГД , що виступало як замовник при проведенні будівельно-ремонтних робіт за адресою м. Київ, вул. Мечникова, 3 і, до закінчення строку гарантійних зобов`язань Приватного підприємства Стеді виробника і монтажника дверних блоків, що закінчуються 20.04.2020.

Вказаний договір підтверджує, що ПП Стеді 16.02.2018 на виконання договору про виконання роботи за № 21/12-17 від 21.12.2017 встановило дверні блоки у приміщенні ресторану Sparks та виконало свої зобов`язання за цим Договором у повному обсязі та з 16.02.2018 здійснює його гарантійне обслуговування.

Також, на підтвердження факту встановлення дверних блоків у строк, відповідачем надано рахунок №42 від 23.04.2018 та банківську виписку за 02.05.2018 на підтвердження оплати 10 662,00 грн. ТОВ СБГД , які, вже після встановлення дверних блоків, замовляли Доводчик до дверних блоків, а також його монтаж. Наведені обставини також додатково свідчать про обізнаність позивача з фактом виконання робіт та їх фактичного прийняття.

Крім того, відповідач зазначає, що оскільки ТОВ СБГД в установлений договором строк не виконано зобов`язання щодо повної оплати робіт, ПП Стеді зверталось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою, яка була обґрунтована ухиленням ТОВ СБГД від виконання зобов`язання щодо прийняття та оплати робіт за Договором про виконання роботи від 21.12.2017 № 21/12-17, що призвело до виникнення у ТОВ СБГД перед ПП Стеді заборгованості в сумі 47 026,84 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2019у справі №910/1031/19 позовні вимоги ТОВ Стеді задоволено у повному обсязі. Присуджено до стягнення з ТОВ СБГД на користь ПП СТЕДІ заборгованість в сумі 47 026,84 грн., яка і складає решту 20% оплати, яка мала бути проведена після завершення виконання робіт.

Задовольняючи позовні вимоги у справі Господарського суду міста Києва №910/1031/19, суд виходив зі встановленого факту надіслання виконавцем листа на адресу замовника, яка відповідає адресі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак, такі листи були повернуті у зв`язку з неотриманням адресатом, що стало підставою для висновку про безпідставне ухилення ТОВ СБГД від прийняття виконаних робіт.

Крім того, відповідач зауважує, що позивач, посилаючись на порушення відповідачем умов договору, не наводить жодних конкретних обставин щодо виконання/невиконання виконавцем робіт, зауважень щодо якості та обсягів виконаних робіт, а лише посилається на їх не передання, що спростовується результатами розгляду справи Господарського суду міста Києва №910/1031/19.

Так, у справі Господарського суду міста Києва №910/1031/19 встановлено факт безпідставного ухилення ТОВ СБГД від прийняття виконаних ПП Стеді робіт за договором про виконання роботи від 21.12.2017 № 21/12-17, як наслідок, встановлено факт виконання робіт та стягнуто з Замовника - ТОВ СБГД недоплаченої частини вартості робіт.

Відповідно до частини4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України , відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своє правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду, а відтак правовідносини, які виникли у зв`язку з його виконанням, регулюються положеннями глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її, і, в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Отже, передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.05.2018 у справі № 916/2726/17.

Відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта та скріпити запис про це своїм підписом.

При цьому, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у т.ч. шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт), законом покладений саме на замовника.

Відмова замовника від підписання акта виконаних робіт за договором підряду за відсутності своєчасно наданих зауважень до виконаних робіт не звільняє замовника від обов`язку щодо їх оплати.

За таких обставин, законом передбачено можливість складання акту та підписання його підрядником в односторонньому порядку, що спрямовано на захист інтересів підрядника, якщо замовник безпідставно ухиляться від належного прийняття виконаної роботи.

Частиною 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, оскільки обставини щодо факту ухилення ТОВ СБГД від прийняття виконаних ПП Стеді робіт за договором про виконання роботи від 21.12.2017 № 21/12-17 встановлені рішенням Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 у справі №910/1031/19 (за участю обох сторін) і саме такі обставини покладені в основу висновків суду про встановлення факту виконання робіт в повному обсязі та необхідності їх повної оплати (стягнення з замовника - ТОВ СБГД недоплаченої частини вартості робіт), з огляду на ст.75 Господарського процесуального кодексу України, відповідні обставини мають преюдиційне значення для справи, що розглядається.

Відтак, встановлені вище судом першої інстанції обставини справи та наявні у матеріалах справи докази в сукупності дають достатні підстави стверджувати, що станом на початок лютого 2018 року мало місце виконання відповідачем робіт по виготовленню та встановленню дверей в ресторані Серебро (що в подальшому перейменований в Sparks ), тобто виконання належного відповідачем зобов`язань за договором.

Відповідно до ст. 883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки збудованого об`єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини.

Також, як визначено ч. 4 ст. 612 Цивільного кодексу України, прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно з ч. 1 ст. 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено повними та належними доказами факту порушення відповідачем умов договору щодо виконання робіт по виготовленню та встановленню дверних блоків, а викладені у позові обставини в повному обсязі спростовані відповідачем та результатами розгляду справи Господарського суду міста Києва №910/1031/19. Відтак відсутні підстави для застосування до відповідача нарахованої в позові відповідальності у вигляді стягнення неустойки.

З огляду на, що позовні вимоги є необґрунтованими та не доведеними, у зв`язку з чим задоволенню не підлягають.

Колегія суддів також вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що у зв`язку з відсутністю підстав для задоволення позову, питання пропуску строку спеціальної позовної давності не підлягає дослідженню, оскільки не впливає на результат вирішення спору.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розцінюватись як вимога детально відповідати на кожний аргумент апеляційної скарги (рішення ЄСПЛ у справі Трофимчук проти України, № 4241/03, від 28.10.2010 р.).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 16.10.2019 у справі №910/5341/19 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв`язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СБГД на рішення Господарського суду Київської області від 16.10.2019 у справі №910/5341/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 16.10.2019 у справі №910/5341/19 залишити без змін.

Матеріали справи №910/5341/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 23.03.2020.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді І.М. Скрипка

Ю.Б. Михальська