Ухвала

від 23.03.2020 по справі 904/877/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі

23.03.2020м. ДніпроСправа № 904/877/20

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Ільєнко Д.Ю.

та представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марант" (м. Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Герметік Універсал" (м. Дніпро)

про стягнення суми попередньої оплати за товар, який був повернутий постачальнику, у розмірі 18 756 грн. 00 коп.

Суддя Фещенко Ю.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Марант" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Герметік Універсал" (далі - відповідач) суму попередньої оплати за товар, який був повернутий постачальнику, у розмірі 18 756 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

В жовтні 2019 року сторони досягли згоди щодо постачання мастики ізол холодної в кількості 750 кг на загальну суму 18 756 грн. 00 коп. на умовах передоплати, у зв`язку з чим відповідачем (постачальником) було виставлено позивачу (покупцю) рахунок-фактуру №СФ-0000355 від 25.10.2019 на суму 18 756 грн. 00 коп., який був оплачений позивачем у повному обсязі відповідно до платіжного доручення № 1090 від 25.10.2019 на суму 18 756 грн. 00 коп.

В подальшому, 28.10.2019 відповідачем було відвантажено позивачу узгоджений сторонами товар, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000220 від 25.10.2019.

Як вказує позивач, після отримання товару виявилось, що він не тієї якості, яка необхідна була позивачу, у зв`язку з чим сторони домовилися про повернення товару покупцем та повернення грошових коштів продавцем.

Позивач повернув товар відповідачу у повному обсязі, що підтверджується накладною на повернення товару постачальнику № 4 від 30.10.2019 та товарно-транспортною накладною № Р7 від 30.10.2019. Проте здійснену позивачем попередню оплату в сумі 18 756 грн. 00 коп. за вказаний товар відповідач не повернув, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути її з відповідача.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму судового збору у розмірі 2 102 грн. 00 коп. та витрат на правову допомогу у розмірі 3 000 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 18.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено її розгляд по суті за правилами спрощеного позовного провадження на 11.03.2020.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 12008/20 від 11.03.2020), в якому він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на таке:

- вимога щодо стягнення боргу з відповідача є зловживанням позивачем своїми правами з метою отримання безпідставної вигоди та збагачення за рахунок відповідача;

- в жовтні 2019 року представники позивача зв`язалися з представниками відповідача через засоби зв`язку зазначені у рекламних оголошеннях та повідомили що для виконання робіт (вид та назва позивачем не уточнювалися), згідно з наявним у позивача кошторисом, необхідна мастика ізол холодна ГОСТ 30693-2000, та представник позивача виявив бажання придбати зазначену мастику у кількості 750 кг в найкоротший термін на умовах передоплати;

- представниками відповідача було повідомлено, що мастики ізол холодної ГОСТ 30693-2000, яка була потрібна позивачу, немає в наявності і термін її виготовлення буде становити близько двох тижнів, так як відповідачем виконувалося замовлення на ТОВ "Італпайп", ПАТ "Акта". З боку представника позивача надійшло прохання про виготовлення потрібної їм мастики в короткий термін на умовах тимчасового припинення виконання замовлення на ТОВ "Італпайп", ПАТ "Акта", відповідачем було прийнято рішення про здійснення кроків на поступки позивачу та за умови передоплати, часткового припинення виконання замовлення на ТОВ "Італпайп", ПАТ "Акта" і роботи виробництва у вихідні дні 26.10.2019-27.10.2019 відповідачем було виготовлено потрібну позивачеві кількість мастики необхідної якості;

- 28.10.2019 відповідачем було відвантажено позивачу мастику, що підтверджується видатковою накладною від 28.10.2019, розрахунок за яку позивачем був здійснений 25.10.2019 платіжним дорученням №1090, на підставі виставленого рахунку-фактури № 355 від 25.10.2019. При відвантаженні мастики перевізнику було надано: оригінал рахунка № 355 від 25.10.2019, видаткова накладна РН-0000220 від 28.10.2019, паспорт якості від 25.10.2019;

- 28.10.2019 після проведення поставки представники позивача, через засоби зв`язку, зв`язалися з представниками відповідача та повідомили, що в них відбулися зміни в кошторисній документації та наразі мастика ізол холодна ГОСТ 30693-2000 їм вже не потрібна, стосовно якості жодної претензії до мастики висунуто не було. Представником позивача було здійснено прохання про прийняття зазначеної мастики на склад відповідача (так як після змін в кошторисній документації, вона їм була не потрібна) та подальшої реалізації відповідачем, гроші від якої потрібно було відправити на рахунок позивача. Саме про такі умови було укладено усний договір між позивачем та відповідачем, який був погоджений та прийнятий сторонами. 30.10.2019 відповідачем, йдучи на зустріч позивачеві, було прийнято для зберігання та подальшої реалізації належну позивачеві мастику;

- факт, що мастика є невідповідної якості - це надуманий привід позивача для появи підстав звернутися до суду;

- в пункті 16 Інструкції при виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що поступили, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам договору або даним, вказаним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (пункт 14 Інструкції), одержувач припиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийомці дефектів. Одержувач зобов`язаний забезпечити зберігання неналежної якості або некомплектної продукції в умовах, що запобігають погіршення їх якості і змішування з іншою однорідною організацією;

- у той же час, твердження позивача, що спірна продукція поставлена неналежної якості, як зазначено вище, доказами згідно вимог інструкції не підтверджені;

- припущення позивача, що нібито мастика є неналежної якості, є лише його особистим припущенням, та є надуманим всупереч принципу добропорядності, з метою створення штучних підстав звернення до суду.

У судове засідання11.03.2020 з`явилися представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 11.03.2020 представником відповідача було заявлено усне клопотання про надання сторонам часу для примирення; представником позивача вказане клопотання було підтримано.

Враховуючи вказане, у судовому засіданні 11.03.2020 протокольно було оголошено перерву до 23.03.2020.

Від позивача та відповідача надійшла спільна заява (вх. суду № 14439/20 від 23.03.2020), в якій вони просять суд затвердити мирову угоду від 20.03.2020, укладену між сторонами по справі № 904/877/20, та закрити провадження у справі. До клопотання було додано мирову угоду від 20.03.2020.

У судове засідання 20.03.2020 представники позивача та відповідача не з`явилися, при цьому, судом враховано, що відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" встановлено з 12 березня до 03 квітня 2020 року на усій території України карантин, заборонивши: відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. При цьому, 16.03.2020 Радою суддів України з метою убезпечення населення України від поширення гострих респіраторних захворювань та коронавірусу СОVID-19, який віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб, рекомендовано, на період з 16 березня до 03 квітня 2020 року встановити особливий режим роботи судів України, зокрема: по можливості здійснювати судовий розгляд справ без участі сторін, в порядку письмового провадження.

Враховуючи вказане, неявку у судове засіданні 23.03.2020 представників позивача та відповідача суд визнає об`єктивною та поважною.

Так, судом встановлено, що мирова угода підписана:

- зі сторони позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Марант" - керівником Облог Тетяною Дем`янівною, повноваження якої підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14.02.2020 (а.с.25-27);

- зі сторони відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Герметік Універсал" мирова угода підписана керівником - Федоровим Євгенієм Олександровичем, повноваження якого підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 17.02.2020 (а.с.28-30).

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, розглянувши подану спільну заяву про затвердження мирової угоди, перевіривши повноваження представників сторін на вчинення дій щодо її підписання,

ВСТАНОВИВ:

Частинами 1 та 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 1 та 2 статті 639 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 зазначеної статті визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Суд виходить із того, що для надання документам доказової сили при розгляді справ в суді необхідні повні дані про конкретні господарські відносини, що виникли за конкретним правочином, укладеним між сторонами.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Марант" та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Герметік Універсал" було досягнуто домовленості щодо поставки відповідачем на адресу позивача товару - мастики ізол холодної в кількості 750 кг на загальну суму 18 756 грн. 00 коп. на умовах передоплати, у зв`язку з чим відповідачем (постачальником) було виставлено позивачу (покупцю) рахунок-фактуру №СФ-0000355 від 25.10.2019 на суму 18 756 грн. 00 коп. (а.с.12), який був оплачений позивачем у повному обсязі відповідно до платіжного доручення № 1090 від 25.10.2019 на суму 18 756 грн. 00 коп. (а.с.11).

На виконання взятих на себе зобов`язань, 28.10.2019 відповідачем було відвантажено позивачу узгоджений сторонами товар, що підтверджується видатковою накладною № РН-0000220 від 25.10.2019 (а.с.10).

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, позивач повернув товар відповідачу у повному обсязі, що підтверджується накладною на повернення товару постачальнику № 4 від 30.10.2019 та товарно-транспортною накладною № Р7 від 30.10.2019 (а.с.13-14).

Проте, як вказує позивач, здійснену ним попередню оплату в сумі 18 756 грн. 00 коп. за вказаний товар відповідач не повернув, що і стало причиною звернення із даним позовом до суду.

В той же час, в процесі розгляду справи від позивача та відповідача надійшла спільна заява, в якій вони просили суд затвердити мирову угоду від 20.03.2020, укладену між сторонами по справі № 904/877/20, та закрити провадження у справі. До клопотання було додано мирову угоду від 20.03.2020.

Частиною 7 статті 46 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Частинами 1 та 2 статті 192 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.

У відповідності до положень вказаної статті, між позивачем та відповідачем 20.03.2020 було укладено мирову угоду по справі, яку позивач та відповідач просять суд затвердити та закрити провадження у справі.

При цьому, частиною 3 статті 192 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов`язок господарського суду до ухвалення судового рішення у зв`язку з укладенням сторонами мирової угоди роз`яснити сторонам наслідки такого рішення, та перевірити, чи не обмежені представники сторін у правовій можливості вчинення відповідних дій.

Так, судом встановлено, що умови укладеної між сторонами мирової угоди від 20.03.2020 не суперечать чинному законодавству України, не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є виконуваними, а також стосуються лише прав та обов`язків сторін щодо предмета спору.

Обставини, визначені частиною 5 статті 192 Господарського процесуального кодексу України, щодо наявності підстав для відмови у затвердженні мирової угоди, відсутні.

Мирова угода від 20.03.2020 укладена у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством, а тому підлягає прийняттю та затвердженню господарським судом.

Судом встановлено, що мирова угода підписана:

- зі сторони позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Марант" - керівником Облог Тетяною Дем`янівною, повноваження якої підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 14.02.2020 (а.с.25-27);

- зі сторони відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Герметік Універсал" мирова угода підписана керівником - Федоровим Євгенієм Олександровичем, повноваження якого підтверджуються витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 17.02.2020 (а.с.28-30).

При цьому, частиною 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається, про що і було роз`яснено судом у судовому засіданні 11.03.2020.

Відповідно до статті 193 Господарського процесуального кодексу України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень (на підставі статей 3, 5 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне затвердити укладену сторонами мирову угоду від 20.03.2020, а провадження у справі закрити на підставі пункту 7 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо розподілу судових витрат по справі суд зазначає таке.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", з урахуванням норм частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір", прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб становить 2 102 грн. 00 коп.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду:

- позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 102 грн. 00 коп.) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (735 700 грн. 00 коп.);

- позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову становила 18 756 грн. 00 коп., отже, сума судового збору за подання даного позову складала 2 102 грн. 00 коп. (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Під час звернення із позовом до суду, позивач сплатив судовий збір в сумі 2 102 грн. 00 коп. згідно з платіжними дорученнями № 214 від 06.02.2020 на суму 2 102 грн. 00 коп.

В той же час, відповідно до частин 1, 4 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Якщо сторони під час укладення мирової угоди не передбачили порядку розподілу судових витрат, кожна сторона у справі несе половину судових витрат.

Аналогічна норма закріплена в частині 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір".

Як було вказано вище, у клопотанні про затвердження мирової угоди сторони також просили суд повернути позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого ним при поданні позову на підставі частини 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з укладенням мирової угоди.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи , яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини 1 цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю (частина 2 статті 7 Закону України "Про судовий збір").

Враховуючи викладене, а також надходження клопотання щодо повернення 50% судового збору, сплаченого при поданні позову, суд вважає за можливе в порядку, визначеному частиною 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України та частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір", повернути позивачу 50% сплаченого ним при поданні позову судового збору у розмірі 1 051 грн. 00 коп., оскільки до прийняття рішення у справі між сторонами укладено мирову угоду.

В іншій частині витрати по сплаті судового збору за умовами мирової угоди віднесені на відповідача, яким вони відшкодовуються в порядку, визначеному пунктом 4.3. мирової угоди відповідачем (до 01.05.2020), що відповідає волі сторін та не суперечить вимогам законодавства.

На підставі викладеного, керуючись 2, 3, 20, 46, 73 - 79, 86, 91, 129, 130, 192-193, 231-235, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити спільну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Марант" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Герметік Універсал" про затвердження мирової угоди.

2. Затвердити мирову угоду у справі № 904/877/20 від 20.03.2020, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Марант" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Герметік Універсал", у наступній редакції:

"Мирова Угода

м. Дніпро 20.03.2020

Товариство з обмеженою відповідальністю "Марант", в особі директора Облог Т.Д. яка діє на підставі статуту, що іменуватиметься надалі "позивач";

Товариство з обмеженою відповідальністю "Герметік Універсал", в особі директора Федорова Е.О., який діє на підставі статуту , що іменуватиметься надалі "відповідач";

Оскільки між позивачем і відповідачем існує спір щодо стягнення заборгованості за поверненого товару, придбаного на підставі виставленого рахунку-фактури № 355 від 25.10.2019, який знаходиться на розгляді у Господарському суду Дніпропетровської області (справа № 904/877/20).

Позивач і відповідач, керуючись статтею 192 Господарського процесуального кодексу України, у процесі розгляду справи № 904/877/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марант" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Герметік Універсал" про стягнення заборгованості вирішили укласти цю угоду про наступне:

1. Зміст правовідносин

1.1. Між позивачем (як постачальником) і відповідачем (як покупцем) відбулася процедура поставки товару на підставі видаткової накладної № РН-0000220 від 28.10.2019 на суму 18 756 грн.00 коп., за яку відповідач не розрахувався.

2. Виконання зобов`язань

2.1. Позивачем згідно договору здійснено поставку товару на загальну суму 18 756 грн.00 коп.

2.2. Відповідачем, в порушення виконання договору, не здійснено оплату товару в повному обсязі.

3. Борг

3.1 Заборгованість відповідача перед позивачем на час укладання даної мирової угоди складає: 18 756 грн.00 коп. за поставлений товар, 1 051 грн. 00 коп. половина ціни сплаченого судового збору, 1 500 грн. 00 коп. за домовленістю сторін оплата витрат на професійну правничу допомогу - усього разом 21 307 грн. (двадцять одна тисяча триста сім гривень) 00 коп.

4. Погашення боргу

4.1. Відповідач у строк до 01.05.2020 здійснює повний розрахунок з позивачем по борговим зобов`язанням, а саме: сплачує 21 307 грн. (двадцять одна тисяча триста сім гривень) 00 коп.

4.2. Сторони погодили, що з моменту затвердження Господарським судом Дніпропетровської області даної угоди, зобов`язання відповідача по сплаті інших, ніж передбачених пунктом 3.1. даної угоди платежів, пов`язаних з виконанням Договору, не виникатимуть.

4.3. Сторони погодили, що судові витрати на послуги адвоката у розмірі 1500 грн. 00 коп. та сплачений судовий збір у розмірі 1 051 грн. 00 коп., відповідач зобов`язується перерахувати на рахунок позивача до 01.05.2020 після затвердження Господарським судом Дніпропетровської області даної угоди.

5. Інші умови

5.1. Сторони погоджуються з тим, що відповідно до умов цієї угоди вони дійшли згоди щодо повного та остаточного врегулювання будь-яких зустрічних претензій, не мають і не матимуть ніяких інших вимог, за умови виконання відповідачем зобов`язань за даною мировою угодою, позивач не матиме претензій/вимог до відповідача з приводу сплати/погашення інших грошових сум, окрім тих, які визначені даною угодою.

5.2. Сторони визнають, що з врахуванням положень цієї угоди та норм договорів і документів, на які є в ній посилання, визначені всі суттєві умови та існують належні підстави для визначення зобов`язань сторін.

5.3. Сторони мають належне уявлення про сутність цієї угоди і всіх її елементів. Не існує ніяких факторів, які могли б вплинути на їх уявлення про мету цієї угоди.

5.4 Сторони підтверджують, що вищевикладені умови відповідають їх волевиявленню і породжують настання бажаних наслідків, які відповідають їх дійсним інтересам.

5.5. Угода передається на затвердження Господарському суду Дніпропетровської області, і набуває чинності після такого затвердження.

Від імені Товариство з обмеженою відповідальністю "Марант", -

Від імені Товариство з обмеженою відповідальністю "Герметік Універсал", -

3. У разі затримки перерахування грошових коштів, згідно з визначеними у пунктах 4.1. та 4.3. Мирової угоди терміном та розміром, у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження", ухвала господарського суду про затвердження цієї Мирової угоди вважатиметься виконавчим документом та у розумінні пункту 2 частини 1 статті 3 цього Закону підлягатиме виконанню державним/приватним виконавцем по стягненню заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Герметік Універсал" в примусовому порядку.

4. Відповідно до статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" та частини 2 статті 193 Господарського процесуального кодексу України, дана ухвала є виконавчим документом та може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Стягувачем за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Марант" (49051, м. Дніпро, проспект Слобожанський, будинок 40А; ідентифікаційний код 41031428).

Боржником за цією ухвалою є Товариство з обмеженою відповідальністю "Герметік Універсал" (49000, м. Дніпро, вулиця Воронезька, будинок 17; ідентифікаційний код 41554753).

5. Закрити провадження у справі № 904/877/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марант" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Герметік Універсал" про стягнення суми попередньої оплати за товар, який був повернутий постачальнику, у розмірі 18 756 грн. 00 коп.

6. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Марант" (49051, м. Дніпро, проспект Слобожанський, будинок 40А; ідентифікаційний код 41031428) частину сплаченого судового збору у сумі 1 051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп. , перерахованого згідно з платіжним дорученням № 214 від 06.02.2020, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, тобто з 23.03.2020.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" дана ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання ухвалою законної сили, тобто до 24.03.2023.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений та підписаний 23.03.2020.

Суддя Ю.В. Фещенко